Знищення Карпат та лісових масивів по всій Україні: через нелегальних лісорубів країна втрачає мільярди – і це лише за офіційними даними.

У липні представники ініціативи "Free Svydovets" разом із журналістами провели експедицію по Карпатах і виявили, що на Закарпатті, в Плайському лісництві, яке є частиною державного підприємства "Ліси України", дві вантажівки з деревиною не мали необхідних бирок, що зазвичай повинні бути прикріплені до кожного стовбура. Один з учасників рейду, біолог і експерт організації "Природоохоронні ГІС України" Андрій Тупіков, зазначає:

Це порушення, оскільки деревину вже підготували до транспортування. Але існувало ще одне правопорушення. Деревина не відповідала стандартним розмірам. У вантажівці виявилось кілька дерев, які перевищували допустиму довжину, відповідно до норм лісозаготівлі. Ми спробували з'ясувати ситуацію у лісників, проте вони не змогли надати пояснення. Лише зазначили, що лісничий скоро прибуде і надасть всю необхідну інформацію. Ми вирішили не чекати на лісничого і піднялися вгору, щоб перевірити місце, де місяць тому вже були зафіксовані незаконні рубки. Коли через дві години ми повернулися до лісництва, нашої машини не виявилося на дорозі. Нам довелося без зв’язку подолати кілька кілометрів у горах, щоб знайти автомобіль. На щастя, нам пощастило знову зловити сигнал, і водій дочекався нашого повернення. Учасники рейду повідомили про ці правопорушення відповідні органи.

Зображення: надано "Голкою" У Плайському лісництві (Закарпаття виявлено вантажівку без маркування.

Щодо відео, яке вдалося відзняти громадській ініціативі "Голка" у Плаському лісництві, прокурор Закарпаття Мирослав Пацкан наголосив, що відмості внесли в ЄРДР і триває досудове розслідування:

"Враховуючи те, що регіон є одним із найбільш залісненим в державі, розкриття кримінальних правопорушень у лісовій сфері є пріоритетним завданням у роботі органів Закарпатської обласної прокуратури. У поточному році завдяки вжитим нами координаційним заходам робота органів досудового розслідування була направлена на виявлення та розслідування резонансних кримінальних правопорушень, якими спричинені державі значні збитки, в тому числі скоєних особами лісової охорони. Так, за процесуального керівництва прокурорів області упродовж цього року до суду скеровано 52 обвинувальні акти у провадженнях даної категорії, сума спричинених інтересам держави у яких становить понад 74 млн грн".

Цікаво, що НАЗК ще на початку року виявило корупційні ризики у сфері лісового господарства. Одним із основних ризиків є проведення санітарних рубок, оскільки лісники самостійно призначають ці рубки та контролюють їх реалізацію. Крім того, лісники ініціювали та просувають проект постанови Кабінету Міністрів, який дозволив би легально зрубувати великі та старі дерева, що наразі підлягають охороні. Такі ініціативи подаються як кроки до дерегуляції.

Окрім того, у парламенті з'явився доволі небезпечний законопроєкт, який подали, зокрема, такі народні депутати "Слуги народу": Олександр Матусєвіч, Ігор Фріс та Микола Тищенко (13227-1). Він передбачає скасування процедури оцінки впливу на довкілля у лісі. З огляду на те, що Верховна Рада вже ухвалила "закон Ігоря Мазепи" (проєкт 12089), ключовим автором якого був той таки Ігор Фріс. Це той самий політик, родина якого веде бізнес у зелених зонах, про що повідомляв Bihus.info. Екологи наголошують: таким чином законодавче поле формується в інтересах корупційних схем, і це несе загрозу для збереження довкілля.

Експерт з питань ведення лісового господарства Української природоохоронної групи Петро Тєстов зазначає, що лісівники не розробляють законодавчі ініціативи на виконання рекомендацій НАЗК, які допомогли б зберегти довкілля, і тому зараз часто буває й так, що лісники самі собі видали з порушенням лісорубний квиток - без проведення процедури оцінки впливу на довкілля, без врахування статусу заповідності території, з порушенням правил рубок.

Фото: сайт міста Чернігова 0462 Чернігівщина, незаконна рубка

Не так давно у Львівській області було оголошено підозри щодо незаконних рубок лісів, які призвели до збитків у розмірі 42 мільйони гривень. Згідно із законодавством, подібні рубки дозволені лише в штучних, маловартісних для біорізноманіття лісах. Проте лісівники вирішили провести "експеримент" і здійснювали вирубки в місцях, які були їм вигідні, навіть у природних лісах, що не потребували жодного переформування. Спеціалізована прокуратура висунула підозри проти лісівників з Фраківщини та Львівщини, які видали дозволи на проведення рубок у рідколіссях.

Іншим прикладом є санітарні рубки. Коли здорові ліси неправомірно визнаються "хворими" і підлягають масовій вирубці. Протягом останніх двох років у Волині та Закарпатті вже виникали підозри щодо лісівників, що проводять такі рубки. Прокурори повідомляли про це. Наразі триває розслідування щодо вирубки найстаріших дерев. З початку 2023 року уряд ухвалив постанову, яка забороняє вирубувати дерева, обхват яких перевищує певні показники: для сосни – 2,5 метра, для дуба – 3,5 метра тощо. Однак лісівники, отримавши лісорубні квитки, зрубали сотні таких дерев, незважаючи на те, що ця діяльність є незаконною.

Існує тип незаконних рубок, коли лісорубні квитки відсутні зовсім. Це ситуація, коли злочинці непомітно в'їжджають у ліс, спилюють дерева і вивозять їх. Важливо зазначити, що деякі ліси зовсім не охороняються, що робить їх справжнім раєм для нелегальних лісорубів. Так, ми виявили сотні тисяч пеньків у Вараському районі Рівненщини. А нещодавно на Чернігівщині сталося ще одне сумне підтвердження: на початку року було знищено 100 дерев, що завдало збитків на суму 27 мільйонів гривень, - підкреслює Тєстов.

Експерт підкреслює, що оцінка шкоди від усіх цих вирубок часто не відображається в даних Державної екологічної інспекції. Іноді такі рубки взагалі не реєструються. Крім того, бувають випадки службової недбалості:

"Ось тиждень тому Спеціалізована екологічна прокуратура та Державне бюро розслідувань повідомило про підозру лісничому Лазещинського лісництва ДП "Ліси України" на Закарпатті за те, що він "не помітив", як у нього в лісництві нелегально нарубали деревини на 56 млн. Хоча не помітити це було неможливо - я особисто бачив ці промислові масштаби "чорної" лісозаготівлі. Тому офіційна статистика втрат держави - це навіть не вершина айсберга".

Проте не завжди вдається виявити винуватців правопорушень. Наприклад, в Запорізькій області, що має найменшу лісистість серед регіонів Південного округу, кілька років тому було незаконно вирубано понад тисячу дерев у Петро-Михайлівській громаді. Державні втрати внаслідок цього оцінили приблизно в 8 мільйонів гривень. Як зазначено в документах справи, винуватців не вдалося встановити. Це не поодинокий випадок, а типовий приклад функціонування лісової охорони в Україні.

Структури, які мали б захищати ліси, часто не ефективні у захисті лісу від "чорних лісорубів" і, як виявилося, іноді й самі фігурують у судових справах.

Локація на карті, де здійснили незаконну вирубку лісу в Запоріжжі.

З цієї судової справи стало відомо, що у зв'язку з тим, що "чорні лісоруби" не були виявлені, виплату в розмірі 7,8 мільйона гривень довелося здійснити філії "Східний лісовий офіс" державного підприємства "Ліси України".

Однак джерела у лісництві повідомили громадську ініціативу "Голка", що до даної рубки мали відношення лісники тоді ще Михайлівського лісгоспу.

На кінець 2022 року лісники, відповідальні за охорону Петро-Михайлівського лісу, виявилися або залученими до незаконних рубок, або ж співпрацювали з групою "чорних лісорубів". Саме за ці дії їх і було звільнено.

У той час правоохоронці розпочали кримінальне провадження щодо незаконної вирубки лісу, яка призвела до серйозних наслідків. Справу кваліфікували як злочин, скоєний групою осіб за попередньою змовою, а також за зловживання службовими повноваженнями (частина 4 статті 246, частина 2 статті 28, частини 1 і 2 статті 364 Кримінального кодексу).

Проте за три роки в Вільнянському районному суді справа так і не була розглянута по суті. Секретар судді Євгена Капітонова повідомила, що засідання постійно відкладалися через відсутність адвокатів підозрюваних або у зв'язку з відпусткою судді.

Чому ми сплачуємо за ліс двічі?

Якщо державний орган або комунальне підприємство зазнало втрат від незаконних вирубок лісу, необхідно відновити лісові насадження. А це, в свою чергу, вимагає додаткових фінансових витрат.

Григорій Чернета, керівник Запорізького надлісництва філії "Східний лісовий офіс", зазначає: "Коли виявляється випадок незаконної рубки дерев, на цій території необхідно провести висадку нових рослин. Це є частиною процесу відновлення лісу. Зазвичай висаджують більшу кількість дерев, оскільки не всі з них можуть прижитися".

Григорій Чернета, керівник Запорізького надлісництва, яке є частиною "Східного лісового офісу", цікавиться, які події відбуваються в судових інстанціях?

Торік в Україні зареєстрували та підтвердили факт незаконної рубки понад 2 900 кримінальних правопорушень (ст. 246 КК України). Майже кожну п'яту справу закривають ще на досудовій стадії. Залишок розслідуваних справ складає понад 6000 кримінальних проваджень. І лише близько 800 проваджень було передано до суду, що становить всього 27 % від загальної кількості зареєстрованих справ. За результатами судового розгляду, судами протягом минулого року постановлено майже 600 обвинувальних вироків.

Правоохоронці встановили близько 1000 осіб, які можуть бути причетними до цих злочинів, що, можливо, скоювалися групами. Це свідчить про те, що в більшості випадків особи не були ідентифіковані. Така нерівномірність вказує на структурні проблеми у розслідуванні злочинів, пов'язаних із лісокористуванням. Зокрема, ці дані підкреслюють відсутність належного контролю, недостатню доказову базу та можливу корупцію в цій сфері.

Незважаючи на те, що незаконна вирубка лісів є кримінальним злочином, більша частина справ завершується легкими покараннями. Реальне позбавлення волі є швидше винятком, ніж нормою. Судова практика свідчить про те, що навіть у випадках повторних правопорушень, організованих схем або вирубки в охоронюваних зонах, найчастіше застосовуються умовні терміни або накладаються штрафи. У найсерйозніших випадках, коли порушення завдає значної шкоди навколишньому середовищу, більше 80 % засуджених уникнуть ув'язнення.

Це вказує на загальну поблажливість до лісових злочинів і слабку стримувальну дію законодавства. Фактично, система не дає зрозуміти, що знищення лісів -- це серйозне правопорушення з реальними наслідками.

Наразі не вирішено законодавчої проблеми притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які перевозять, зберігають та збувають незаконно зрубану деревину, оскільки для підтвердження незаконних дій та розрахунку шкоди необхідно встановити місце рубки, а це не завжди можна зробити - пні знищують або викорчовують. Тож, для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, потрібно розробити нову методику.

Цей контент розроблено в рамках програми "Школа журналістських розслідувань", що реалізується освітньою ініціативою Kyiv Media School.