Експорт озброєнь: Україна виступає новим джерелом безпеки для Європи.

У першій частині нашої статті ми зазначали, що реалізація озброєнь здатна принести додаткові валютні надходження в економіку України та різноманітити експортну структуру, яка сьогодні значною мірою залежить від аграрного сектору. Проте, це лише одна з можливостей, які відкриває рішення про дозвіл на продаж – можливо, навіть не найважливіша.

Зображення: Вікіпедія/VoidWanderer

БТР-4 'Буцефал'

Російсько-українська війна стала важливим фактором, що спричинив розпад постбіполярної системи міжнародних відносин, яка без суттєвих змін існувала після розпаду Радянського Союзу. Сполучені Штати більше не мають ані можливостей, ані бажання виконувати функції світового жандарма, що призводить до зростання глобальної нестабільності — від Східної Азії до китайських морів, Європи та Сахелю. Система міжнародних відносин шукає новий баланс, внаслідок чого нові амбітні учасники можуть переглянути ситуацію на свою користь.

Морська частина дронової тріади

Рекламное сообщение

Українська оборонна технологічна індустрія радикально змінила традиційне уявлення про панування великих військово-морських флотів, впровадивши нову концепцію асиметричної війни на морі. Для багатьох країн, які не можуть дозволити собі мільярдні витрати на фрегати або крейсери, але потребують захисту своїх прибережних територій в умовах геополітичної напруги, українські морські дрони стали ефективним рішенням у сфері Anti-Access/Area Denial (A2/AD).

Вже сьогодні Японія виявила інтерес до співпраці з Україною в галузі морських дронів. Токіо реалізує курс на активну ремілітаризацію, зважаючи на територіальні суперечки з Китаєм — країною, що демонструє найшвидші темпи розбудови свого конвенційного флоту у світі. З наближенням завершення третього терміну Сі Цзіньпіна, питання вирішення Тайваню стає все більш актуальним.

Гіпотетичний збройний конфлікт між Китаєм та США разом із їхніми союзниками в умовах війни значною мірою зосередиться на контролі морських шляхів і здатності захищати або блокувати їх. У свою чергу, Китай, маючи потужний флот, який все ще відстає в морській інфраструктурі від американських сил, активно розвиває морську безпілотну компоненту у складі Народно-визвольної армії. В цьому контексті українські дрони можуть стати важливим інструментом для партнерів Китаю в регіоні, щоб компенсувати втрати часу. Окрім Японії, потенціал співпраці з Україною також проявили Філіппіни. Крім того, Україна прагне встановити партнерські відносини з іншими учасниками регіону, такими як Південна Корея, країни Індокитаю та Тайвань.

Фото: navalnews

Magura V5 can be rephrased as "Magura Version 5."

У сегменті надводних платформ існуючі зразки, такі як "Magura V5 can be rephrased as "Magura Version 5."" та "Sea Baby", уже давно переросли статус звичайних дронів-камікадзе. Сьогодні це багатофункціональні модульні морські роботи. Їхні головні конкурентні переваги -- це наднизький профіль (що робить їх майже непомітними для класичних корабельних радарів), використання штучного інтелекту для автономного маневрування та можливість нести різноманітне корисне навантаження. Сучасні модифікації здатні запускати ракети ППО (наприклад, адаптовані Р-73), нести важкі кулемети, системи РЕБ або виступати "материнськими платформами" для повітряних FPV-дронів. Покупці отримують повноцінний автономний флот москітного типу, здатний паралізувати судноплавство противника за мінімальних фінансових витрат. Використання військовими США платформ "Magura" під час навчань на Філіппінах підтверджує, що навіть найсильніші армії світу прагнуть перейняти українську тактику.

Експортні перспективи та ключовий технологічний стрибок пов'язані з освоєнням підводного і океанського середовища, де українські спеціалісти знову виходять на передові позиції у світових тенденціях. На міжнародній виставці Eurosatory в Парижі українська компанія Global Mark представила свій новий важкий підводний дрон "SEA TRIDENT". Цей автономний апарат вагою 10 тонн має вражаючий радіус дії до 2000 миль і здатен працювати на глибині до 60 метрів, що робить його практично невидимим для більшості засобів спостереження у прибережних зонах.

Основна перевага "SEA TRIDENT" для потенційних покупців полягає в його універсальності та здатності до автономної навігації. Цей апарат може без видимих слідів транспортувати до 1000 кг вантажу або вибухових речовин до важливих об'єктів противника, виконувати логістичні завдання в блокованих портах, а також, що є унікальним для даного сегмента, самостійно перехоплювати та ліквідовувати підводні безпілотники супротивника. Одночасно реалізуються проекти менших підводних систем, таких як "Толока" та "Марічка", які функціонують як приховані торпеди очікування.

Image source: duflu.org.ua

Українська компанія Global Mark представила свій перший надвеликий автономний підводний безпілотник Sea Trident ST-1000. Новинку вперше показали на міжнародній оборонній виставці Eurosatory 2026 у Парижі.

Рекламное сообщение

Новим трендом в експортній номенклатурі стали морські робототехнічні системи, які остаточно відмовилися від концепції одноразових брандерів-камікадзе на користь багаторазових універсальних платформ. Безпілотний катер "TRITON" від компанії Global Mark пропонує іноземним замовникам дальність плавання до 600 морських миль та унікальну гіростабілізовану систему, що дозволяє інтегрувати модулі для запуску розвідувальних БпЛА або керованих ракет. Додатковою перевагою є наявність інтегрованих зарядних пристроїв для самознищення в разі загрози захоплення, що забезпечує повну безпеку технології.

Своєю чергою, сімейство безпілотних катерів "Катран" від MAC HUB представляє собою готову екосистему для мережецентричної війни на морі. Починаючи від непомітного розвідника й носія тактичних FPV-дронів "Katran X1" з терміналами супутникового зв'язку, закінчуючи важким ударним "Katran Venom", який здатний розвивати швидкість до 130 км/год. "Venom" оснащений штучним інтелектом для автоматичного супроводження цілей, важкими кулеметними турелями, ПЗРК та далекобійними "розумними" торпедами. Така диверсифікація дозволяє покупцеві конструювати москітний флот під індивідуальні оборонні завдання, де різні модифікації дронів діють як єдиний злагоджений організм.

Практичний досвід українських морських безпілотників суттєво трансформував світову військово-морську стратегію, продемонструвавши, як недорогі асиметричні технології можуть паралізувати і фактично знищити традиційний флот супротивника. Вітчизняні безекіпажні катери пройшли шлях від одиничних нічних атак до складних комбінованих місій. Яскравим прикладом цього є успішне витіснення противника з Чорного моря та відновлення контролю над важливими стратегічними точками, зокрема в рамках операції навколо "вишок Бойка". У цій операції дрони "Катран" діяли в єдиній мережі штучного інтелекту: одні здійснювали радіоелектронне придушення та вогневе прикриття, інші виконували розвідувальні завдання, а треті завдавали прихованих ударів за допомогою підводних торпед. Цей досвід автономного управління в умовах жорсткої радіоелектронної боротьби та відсутності GPS-сигналу є важливим чинником привабливості для потенційних покупців, які готуються до масштабних морських конфліктів.

Изображение: MAC HUB

БЕК Катран Х1.2

Для країн, які стикаються із загрозою амфібійних операцій або територіальних суперечок навколо островів, українські океанські та підводні безпілотні комплекси пропонують новий підхід до війни на морі. Замість будівництва вразливих великих кораблів вони інвестують у сотні автономних підводних роботів, здатних тижнями перебувати в режимі очікування і миттєво атакувати будь-який десантний флот.

Програма ракетобудування в Україні

Незважаючи на зростаюче використання дронів на землі, в повітрі та на воді, ракетна зброя залишається важливою, оскільки має потенціал завдавати значно більших руйнувань та уражати об'єкти, які потребують потужніших засобів, ніж можуть забезпечити навіть найбільші безпілотники. Це стосується, наприклад, бетонних складів, великих виробничих приміщень тощо.

Ракетна індустрія є високотехнологічною галуззю військової справи, доступною лише для приблизно двадцяти країн, і Україна активно відновлює свої навички в цій сфері. На сьогоднішній день в Україні розгортається виробництво малих крилатих ракет, таких як Areion (UAV-290 або "Паляниця"), "Барс" та "Рута", які здатні нести корисне навантаження від 100 до 250 кілограмів. Також розробляються крилаті ракети FP-5 "Фламінго" з дальністю до 3 000 км і вантажем до 1 150 кг; ПКР R-360 "Нептун" з радіусом дії до 280 км; R-360М (Middle) з дальністю близько 500 км; та R-360L (Long) з дальністю приблизно 1 000 км, здатні переносити вантаж від 150 до 260 кілограмів. Більшість цього озброєння вже продемонструвала свої бойові можливості у сучасних конфліктах. Яскраві приклади включають знищення флагмана Чорноморського флоту Росії, крейсера "Москва", ракетами "Нептун" та удари FP-5 "Фламінго" по російських військових цілях.

Головна перевага українських ракет аналогічна до такої у артилерії та дронів -- вони функціональні, прості і потужні, вони розроблені для масового індустріального випуску в умовах війни: достатньо потужні, аби завдавати серйозної шкоди, і достатньо дешеві, щоб їх можна було запускати десятками.

Изображение: ТСН

Сучасний український безпілотник-ракета 'Паляниця'

Рекламное сообщение

Український оборонний промисловий комплекс активно готується до початку серійного виробництва балістичних ракет "Сапсан", які мають дальність польоту до 500 кілометрів і бойову частину вагою 480 кілограмів. Також триває розробка нових моделей балістичних ракет, таких як FP-7, здатних долати до 200 км з бойовою частиною у 150 кілограмів, та FP-9, що можуть досягати дальності до 850 км і мають бойову частину вагою 800 кг. Вартість цих ракет ще не остаточно визначена, але попередньо Денис Штілерман, головний конструктор та співвласник компанії Fire Point, зазначав, що FP-7 може коштувати близько 500 тисяч доларів США.

Важливо відзначити, що ракети -- зброя оперативно-стратегічного рівня, і їхній ринок куди строгіший, аніж ринок іншого озброєння, що ми згадували. Зокрема, неформальний, проте актуальний для Заходу Режим контролю за ракетними технологіями (РКРТ), до якого у 1998 році долучилася й Україна, передбачає майже повну заборону на експорт ракетного озброєння з дальністю понад 300 км та/або корисним навантаженням понад 500 кг. Найвідоміший наразі виріб українського ракетобудування, FP-5 "Фламінго", явно підпадає під дані критерії, як і очікувана FP-9. З іншого боку, міжнародне право перебуває в ерозії. Можемо припустити, що, за потреби, європейські держави відступлять від приписів РКРТ.

Ще однією перешкодою для експорту ракетного озброєння залишається бюрократичний аспект. Процес випробувань і сертифікації ракет може тривати місяцями, а в європейських країнах навіть роками. Наприклад, через цю ж причину FP-5 "Фламінго", яке широко відоме як крилата ракета, було сертифіковано як безпілотний літальний апарат. Таким чином, партнерам України в Європі потрібно буде або спростити свої процедури, або знайти юридичні рішення для їх обходу, можливо, через створення спеціальних умов для імпорту. В іншому випадку, процес закупівлі може затягнутися на невизначений термін.

Також зрозуміло, що для експорту зброї такого рівня важливо уважно підбирати партнерів, спираючись не тільки на економічні фактори, а й на питання безпеки та політики. Єдиними ринками, на які Київ може безпечно покладатися, є Європа та, можливо, Японія.

Изображение: Politico

Випробування української крилатої ракети "Фламінго"

Європейська безпека і українські амбіції

Найбільш складними завданнями для системи протиповітряної оборони (ППО) сьогодні є перехоплення російських балістичних ракет. Це пов'язано з особливостями їхньої траєкторії: радарні системи виявляють ракету вже на етапі її наближення до цілі. На цій стадії швидкість ракети може досягати кількох сотень метрів за секунду, а час, протягом якого можливо здійснити перехоплення, часто обмежений кількома десятками секунд. Таким чином, ефективно протистояти ворожій балістиці система ППО зможе лише в обмеженій зоні навколо свого розташування.

Протиракетні системи та їх ракети є досить дорогими, а ринок цих технологій поділений між обмеженою кількістю активних комплексів, що призводить до значного дефіциту. Якщо зосередитися на найбільш поширеному сегменті — системах протиповітряної оборони оперативно-тактичного рівня, які здатні перехоплювати балістичні ракети на заключній стадії їхнього польоту, то варто згадати лише дві основні системи: американський комплекс MIM-104 Patriot (модифікація PAC-3) та європейську SAMP/T.

Протиракети PAC-3 мають жорстку стелю виробництва в близько 620 одиниць на рік через низку боттлнеків на рівні підрядчиків, термін виробництва однієї протиракети -- 24 місяці, двигуна -- 30. Водночас, США та партнери використали понад 1500 протиракет у першій половині 2026 року під час конфлікту з Іраном. Черга на закупівлю розписана на сім років вперед, експортна ціна одиниці становить близько 6 млн. доларів США. Технологія стратегічна, і Вашингтон воліє не передавати її нікому, однак критичний дефіцит змушує партнерів, зокрема ФРН, тиснути на Америку з вимогою дати згоду на розміщення нового заводу з виробництва протиракет PAC-3 у Німеччині. Європейський же SAMP/T дешевший мінімум вдвічі, проте темпи його виробництва значно нижчі. Конфігурація системи європейської безпеки, її серйозний дефіцит стратегічних засобів ПРО та погіршення відносин із США створюють сприятливі умови для українського експорту.

Зображення: кадр з відео Fire Point

Старт української балістичної ракети FP-7

Фрея від компанії Power Point

В даний час одним з найзначніших проектів українського оборонного комплексу є розробка економічної альтернативи ракетам Patriot – протиракети FP-7.X "Фрея", що базується на FP-7, яка, в свою чергу, використовує технології ракети 48Н6 із системи С-400. Ця ракета призначена для знищення балістичних ракет. Відповідно до інформації від компанії Fire Point, серійне виробництво FP-7.X планується розпочати в серпні 2026 року. Передбачається, що вартість однієї ракети не перевищуватиме 700 000 доларів, а пускова установка, здатна вміщувати чотири ракети, коштуватиме близько 150 000 доларів.

Рекламное сообщение

Низька ціна та здатність "Фреї" забезпечувати великі обсяги виробництва, поєднуючи це з локалізацією виробництва, стали б важливими конкурентними перевагами. Європейський протиповітряний щит є ще одним кроком у напрямку зменшення залежності від США, що підвищує геополітичну та військову самостійність субконтиненту. Для України це відкриває шлях до досягнення статусу не лише регіонального, а й континентального гравця.

Спільна діяльність з оборонними підприємствами країн-союзників.

Слід зазначити, що попри очевидні успіхи, часто вітчизняні вироби не є найновішими у сенсі застосованих технологій. Причина прозаїчна -- хоч війна і дала поштовх для стрімкого росту оборонної галузі, неможливо за кілька років надолужити втрачені десятиліття у розвитку електроніки чи матеріалознавства. Український ВПК зарекомендував себе, і зараз активно розширює співпрацю із європейськими оборонними компаніями.

Протягом останніх місяців було укладено ряд меморандумів про співпрацю між різними компаніями. Серед них: угода між SkyFall та Airbus Defence and Space, співпраця КБ "Луч" з MBDA, а також партнерство "Української бронетехніки" з MBDA. Інші угоди включають Fire Point та Hensoldt, TAF Industries з PGZ та Recas, DevDroid з Kongsberg, Frontline Robotics з Dropla, Roboneers з ARX Robotics, а також Ukrainian Unmanned Technologies з Haulotte. До цього списку також входять "Українська бронетехніка" та AviaNera Technologies, AIDronesUA з Njord Technology, Rovertech з STRONGHOLD AI, Frontline Robotics з Milrem Robotics, MAC HUB з Paramount Greece та багато інших.

Фото: MBDA

У червні 2026 року відбулася знакова подія: Томас Ґоттшильд, генеральний директор MBDA Німеччина, і Владислав Бельбас, керівник Української бронетехніки, уклали угоду про стратегічну співпрацю.

Дізнайтесь більше про те, які новинки представила Україна на найбільшій оборонній виставці Європи - Eurosatory 2026.

Європейський концерн MBDA та конструкторське бюро "Луч" уклали угоду про співпрацю, що передбачає спільну роботу над виробництвом та вдосконаленням крилатих ракет "Нептун". MBDA володіє значним досвідом у розробці подібних систем, таких як Storm Shadow, Taurus, Meteor і Aster-15/30, що відкриває "Лучу" можливість отримати доступ до передових технологій та виробничих рішень, які важко реалізувати самостійно в короткі терміни. Крім того, КБ "Луч" співпрацює з компанією Diehl Defence щодо модернізації ракет "Нептун" в рамках угоди про технологічну співпрацю.

Diehl Defence у квітні 2026 року підписала з Fire Point технологічну угоду, деталі якої публічно не розкривалися. Зараз Diehl Defence веде переговори з Fire Point щодо розширення співпраці, зокрема спільного виробництва крилатих ракет FP-5 "Фламінго" у Німеччині.

Компанія Fire Point уклала меморандум про співпрацю з німецьким виробником передових радарних технологій Hensoldt. Це партнерство буде реалізовуватися в рамках європейського проєкту системи протиповітряної оборони Freya. Відповідно до угоди, Hensoldt займатиметься виробництвом та постачанням радарних систем TRML-4D, які здатні виявляти та супроводжувати понад 1500 цілей на відстані до 250 км. Fire Point, у свою чергу, відповідатиме за розробку та виготовлення ракет-перехоплювачів FP-7.x, а також за системи управління і пускові установки, об'єднуючи всі елементи в єдину комплексну систему.

Компанія SkyFall з України та Airbus Defence and Space уклали угоду про стратегічну співпрацю. В рамках цього партнерства обидві сторони мають намір інтегрувати українські перехоплювачі P1-Sun в систему управління повітряним простором Airbus Air C2, що дозволить включити українські розробки у систему управління протиповітряною та протиракетною обороною. Також ця співпраця сприятиме просуванню українських оборонних технологій на ринок Європи.

Изображение: SkyFall, Defender Media

Підписання угоди між українською SkyFall та Airbus Defence

Компанії "Українська бронетехніка" та MBDA уклали угоду про стратегічне співробітництво у сферах дальнього ураження та протидії безпілотникам. Це партнерство передбачає обмін технологічними досягненнями та розробку нових оборонних рішень. Сторони також планують розглянути можливість створення спільних підприємств. MBDA підтвердила своє бажання підтримувати розвиток українського оборонно-промислового комплексу та сприяти зміцненню його автономних виробничих потужностей.

Рекламное сообщение

"Українська бронетехніка" й чеська компанія AviaNera Technologies, що входить до складу Czechoslovak Group, підписали угоду про стратегічне партнерство, спрямовану на зміцнення співпраці у сфері розробки та постачання двигунів для українських ракетних та безпілотних систем. Партнерство також передбачає майбутнє створення спільних підприємств, розширення виробничих потужностей та локалізацію відповідних технологій в Україні.

Українська компанія TAF Industries та польська державна оборонна група PGZ підписали меморандум про локалізацію виробництва безпілотників в Польщі. Партнерство також передбачає спільні науково-дослідні та дослідно-конструкторські проєкти, а також механізми спільного фінансування.

TAF Industries підписала меморандум про співпрацю зі шведською Recas з метою спільного виробництва НРК. Обидві компанії розглядають можливість запуску спільних виробництв як у країнах-партнерах, так і безпосередньо в Україні.

Українська DevDroid та норвезька Kongsberg Defence & Aerospace підписали меморандум про взаєморозуміння, що передбачає довгострокове співробітництво для виробництва наявних і створення нових технологічних рішень у сфері дистанційно керованих бойових роботизованих систем.

Изображение: DevDroid

Підписання меморандуму між DevDroid та Kongsberg під час Ukraine Recovery Conference 2026.

AIDronesUA уклала угоду про стратегічне співробітництво з шведською компанією Njord Technology для спільної розробки НРК MAUL, призначеного для евакуації поранених з зони бойових дій. Партнери мають намір створити виробництво НРК MAUL на території Швеції.

Українська компанія Roboneers спільно з німецькою ARX Robotics анонсували запуск спільного підприємства під назвою ARX Industries. Це нове підприємство займатиметься виробництвом комплексів "Рись Pro" на території Німеччини та України. У перший рік планується виготовлення тисяч одиниць нової продукції, а в подальші роки обсяги виробництва будуть поступово збільшуватися до десятків тисяч одиниць щорічно.

Ukrainian Unmanned Technologies і французький виробник Haulotte підписали угоду про промислове партнерство, в якій домовилися про спільне виробництво наземних роботизованих платформ Ravlyk. Haulotte надасть свої промислові, логістичні та сервісні потужності для підтримки масштабування виробництва.

Українська компанія Frontline Robotics та дансько-українська компанія Dropla домовилися про співпрацю в сфері НРК та спільний розвиток у ШІ-рішень для пошуку малих дронів у реальному часі. Також роботизована турель "Буря" від Frontline Robotics буде інтегрована на наземний роботизований комплекс Logist від Dropla.

Image credit: deminingcluster.org.ua

Логістичний комплекс "DROPLA LOGIC 1.0" є наземним роботизованим рішенням, створеним для транспортування інженерних систем та виконання спеціалізованих завдань у складних, небезпечних або важкодоступних середовищах.

Українська компанія MAC HUB та грецька Paramount Greece уклали угоду про розширення стратегічного партнерства. Вони спільно займатимуться подальшим вдосконаленням технологічних рішень MAC HUB, зокрема, перехоплювачів MAC Dead Fly і морських дронів Katran. Зокрема, компанії планують досліджувати можливості для налагодження виробництва цих систем за межами України.

За інформацією видання South China Morning Post, Україна та Японія планують створення Japan-Ukraine Drone Cluster. Це ініціатива, в рамках якої Київ і Токіо об'єднають зусилля українських та японських оборонних підприємств, науково-дослідних інститутів та університетів. Особливо перспективною є співпраця у розробці безпілотних апаратів, як надводних, так і підводних. Президент Зеленський вже висловив упевненість, що Україна незабаром зможе розпочати виробництво "океанічних дронів".

Рекламное сообщение

Київ має терміново розпочати підготовку до змін у конституції, що стосуються політики експорту японської зброї. Україна здатна стати одним із важливих партнерів Японії в оборонній промисловості, з огляду на відкриття збройного експорту між обома країнами. Це відкриває нові можливості не лише для двосторонньої торгівлі, але й для доступу до японських технологій та інвестицій. В Україні можуть з’явитися виробництва японських компаній, а українські підприємства можуть налагодити свою діяльність у Японії. Україна має шанси стати хабом для японського оборонного сектора, слідуючи прикладу співпраці між Польщею та Південною Кореєю. Наразі японська компанія Terra Drone Corporation вже здійснює інвестиції в українську компанію Amazing Drones, орієнтуючись на розвиток і розширення серійного виробництва дронів-перехоплювачів.

Image Credit: Incredible Drones

Дрон для перехоплення SkyRider.

Можливості та ризики міжнародного співробітництва.

Оборонний кластер Brave1 з України представив нову ініціативу під назвою Brave Prime, яка має на меті забезпечити пряму інтеграцію світових технологічних лідерів у сферу військових інновацій. Першим практичним кроком у рамках цього проекту стало укладення угод про співпрацю з шведською компанією Saab та європейською аерокосмічною корпорацією Airbus.

Залучення потужних міжнародних оборонних фірм обумовлене потребою у зовнішніх інвестиціях для розширення українських проектів та здобуття важливих технологічних навичок. Одночасно важливо ретельно вивчити аспекти експорту технологій, щоб українські підприємства могли зберегти свої права на інтелектуальну власність щодо ключових інновацій.

Важливо, аби угоди з оборонними компаніями країн-партнерів передбачали формування спільних підприємств та розширення виробництва саме на території України. Зокрема робити на цьому акцент в рамках програм Build in Ukraine та Buy from Ukraine. Однією із причин активної участі іноземних компаній в програмі Build with Ukraine, що передбачала розширення виробництва за кордоном, було саме обмеження на експорт.

Крім очевидних економічних переваг, таких як створення нових робочих місць, розвиток нових секторів реальної економіки та зростання валового внутрішнього продукту, а також сплата податків цими підприємствами до українського бюджету, важливим результатом стане також інтеграція виробництв в Україні в європейські та світові оборонні виробничі мережі. Це, в свою чергу, посилить зацікавленість партнерських країн у забезпеченні безпеки нашої держави.

Изображение: oboronka.mezha.ua

Міжурядові фінансові механізми для українського оборонно-промислового комплексу, такі як данська модель та програма SAFE, відіграватимуть важливу роль у розвитку цієї галузі в найближчі роки. У 2025 році в рамках данської моделі в українське виробництво зброї було інвестовано 1,7 мільярда євро. Загалом за цей рік український ОПК залучив понад 6 мільярдів доларів США іноземних інвестицій.

SAFE — це ініціатива Європейського Союзу, яка передбачає надання кредитів у розмірі 150 мільярдів євро до 2030 року для розвитку оборонної промисловості та виробництва озброєнь у країнах ЄС. На сьогодні вже 15 держав-членів ЄС висловили намір використати ці фінансові ресурси, зокрема для спільного виробництва з Україною або для замовлень в українській оборонній промисловості.

Проте, не менш важливим аспектом є залучення іноземних приватних інвестицій. У 2023 році сума приватних вкладень у оборонні технології в Україні склала 6,7 мільйона доларів, у 2024 році ця цифра зросла до приблизно 50 мільйонів доларів, а в 2025 році перевищить 105 мільйонів доларів. У минулому році українські стартапи в оборонному секторі отримали одну третину всіх ранніх інвестицій (на стадіях Pre-seed, Seed та Series A) в Європі в галузі оборонних технологій.

Однак можливості залучення інвестицій, необхідних для масштабування, залишаються обмеженими. Цьому є ряд причин: відсутність державних механізмів співфінансування та гарантування інвестицій, фондів з державною участю чи гарантіями, повноцінного фондового ринку з достатньою ліквідністю, прозорої системи захисту інтелектуальної власності, обмеження на рух капіталу.

Забезпечення інвестицій, зокрема через страхування капіталу від ризиків політичного насильства та воєнних загроз, могло б сприяти залученню фінансування від венчурних фондів, пенсійних фондів, суверенних фондів, банківських холдингів і великих інвестиційних компаній для українських підприємств у сфері оборонної промисловості.

Фото: Rheinmetall

Головний офіс німецької компанії Rheinmetall, що спеціалізується на машинобудуванні та виробництві зброї, розташований у Дюссельдорфі.

Для стимулювання розвитку національного оборонно-промислового комплексу (ОПК) потрібно активізувати програми державного пільгового кредитування, а також збільшити обсяги державних грантів і підтримки від Фонду розвитку інновацій. Важливо покращити інвестиційний клімат, ліквідувати бюрократичні перепони, які заважають залученню іноземних інвестицій. Слід, щоб ситуація з будівництвом заводу Rheinmetall стала сигналом про реальний стан справ у цій галузі та сприяла її покращенню.

Український ОПК має історичну можливість стрімко масштабуватися, залучати інвестиції, заходити на нові ринки, інтегруватися в глобальні та європейські ланцюжки постачання. Критично важливо, аби ця можливість була використана на повну, призвела до посилення обороноздатності України та її політичної ваги в Європі та світі, економічного розвитку країни, а не завершилася міграцією українських компаній та технологій за кордон.

Результати дослідження

Українські морські безпілотні апарати є сучасним інструментом асиметричного протистояння, який, у разі активної співпраці із партнерами зі Східної Азії, може посилити позиції Токіо, Вашингтону і Тайбею. А вітчизняна ракетна програма має перспективи забезпечити Європу та, можливо, Близький Схід альтернативою до американської протибалістичної ПРО -- як раніше українські дронові рішення стали більш ефективною відповіддю на удари БПЛА Ірану.

Критичними загрозами залишається брак фінансування та технологічної експертизи окремих галузей в самій Україні, відсутність змоги розвивати наукомісткі виробництва та об'єктивне відставання вітчизняних виробів у питання технологічності. Відтак зважений і відповідальний підхід до вибору союзників набуває сьогодні особливого значення.

Глобальний ринок озброєнь демонструє швидке зростання попиту, яке не встигає за пропозицією. Старі структури руйнуються, і Україна має значний потенціал, щоб, при належному використанні, зайняти своє гідне місце у системі регіональної безпеки. Це не лише допоможе Україні уникнути повторення російської агресії в найближчій перспективі, але й сприятиме формуванню нової конфігурації сил у європейському контексті.