"Замість веселого дитячого сміху - лише плач і сльози". Сумні історії загиблих із Тернополя.

Тернопіль вже другий день перебуває у стані глибокого смутку. Після російського обстрілу на вулицях Стуса та 15 Квітня мешканці все ще живуть з надією, що їх близькі будуть знайдені живими під руїнами багатоповерхового будинку, в який влучила ракета.

Подібні щасливі випадки вже мали місце, і рятувальні команди не припиняють своїх пошуків. На ранок четверга доля 22 осіб залишається невідомою, як повідомив президент Зеленський.

Серед тих, хто зник безвісти, є й діти.

Відомо вже про 26 загиблих, серед яких троє дітей. 93 людини, серед них 18 дітей, мають поранення. 46 людей вдалося врятувати, повідомили в ДСНС.

Знищення настільки масштабні, а будівлі - настільки вразливі, що в деяких місцях необхідно здійснювати пошук вручну.

Для пришвидшення процесу пошуку на території працює більше 230 рятувальників з дев'яти областей України.

За розкопками напружено спостерігають місцеві жителі.

Сьогодні в цьому місті, як і в інших куточках України, вперше планувалося відзначити День захисту дітей за новою датою. "Це дуже важко усвідомити", - зазначив у своєму телеграмі голова Тернопільської обласної військової адміністрації В'ячеслав Негода, підкреслюючи, що "замість радості та дитячого сміху — лише плач і сльози".

Вечорами на місці трагедії запалюють свічки, приносять фотографії, квіти та іграшки. У соціальних мережах люди діляться спогадами про тих, чий життєвий шлях обірвався внаслідок російського обстрілу.

Ранок 19 листопада трагічно змінив життя сім'ї Долиняк.

Внаслідок артилерійського удару загинули 39-річний глава родини Віталій Долиняк та його 5-річний син Давид.

Дружина Віталія Тетяна разом із двома старшими донечками вижили і зараз в лікарні, повідомила сестра жінки, Ірина Семчишин. Їх квартира згоріла.

Віталій Долиняк був підприємцем, засновником компанії TurboWest. У фейсбуці можна знайти чимало дописів із подяками чоловіку, що свідчить про те, що він також займався волонтерством для ЗСУ.

Соціальні мережі цієї пари рясніють затишними родинними знімками та відеороликами. В одному з відео, яке поділилась Тетяна, можна побачити, як до неї мчать дві дівчинки, а за ними слідує маленький світловолосий хлопчик.

"Я досі не можу в це повірити. Не можу осягнути масштабу болю, який накрив їхню родину", - написала в фейсбуці Наталія Орищак. За її словами, сестрички Катя та Аня - це учениці її кіношколи.

"Дві ніжні принцеси, для яких батько був цілим люблячим всесвітом... залишилися без татуся", - написала жінка.

Безліч дітей, чиї домівки були знищені в Тернополі, отримували освіту в школі №26, що носить ім'я Дмитра Заплітного.

Школа та сусідні будинки розташовані одне біля одного. Директорка Галина Нірода повідомила ВВС News Україна, що внаслідок атаки були пошкоджені вікна навчального закладу.

На своїй фейсбук-сторінці заклад опублікував пости із посиланнями на збори, що організовані для підтримки дітей, які постраждали чи загинули, а також їхніх сімей.

"Це особи, про яких ми маємо інформацію," - зазначила керівниця ВВС News Україна.

Серед них - учениця старших класів Анастасія, яка отримала 20% опіків тіла, а її мама Оксана Цяпало і дідусь Ігор Нескляк загинули.

Школярка, а також її бабуся Тетяна зараз у реанімації.

"Не можу повірити, Оксана, що це ти. Спочивай з миром разом зі своїм татом", - написала знайома жінки.

Загиблий семнадцятирічний учень Руслан Бобик також здобував освіту в цій школі, поділилася Галина Нірода.

Про смерть Руслана повідомив Тернопільський фаховий коледж імені І.Пулюя.

"Він назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав щастя його знати, як спокійний, добрий і щирий молодий чоловік," - зазначили в закладі, супроводжуючи публікацію чорно-білим знімком студента.

Його кураторка Ірина Оніщук поділилася з місцевим виданням "20 хвилин", що весь коледж сумує за Русланом.

Хлопець любив автомобілі, мотори - "технар від і до", розповіла Оніщук. У нього було багато друзів, тому що він легко знаходив мову з людьми, був "ініціативним, добрим, щирим, веселим, життєрадісним".

"Кожного ранку він приходив і завжди цікавився, як у нас справи. Це була надзвичайно позитивна дитина. Тепер я не знаю, як впоратися з тим, що його більше немає…" – поділилася жінка.

Учениці сьомого та десятого класу, Андріана й Єва, втратили свою матір.

Сестер "прооперували, вони в важкому стані", розповіла BBC News Україна директорка школи №26 Галина Нірода.

Їхня мати, Олена Унольт, працювала в професії перукаря.

"Оленка була мені знайома протягом багатьох років - вона була чудовим перукарем, світлою особистістю та люблячою дружиною мого однокласника Сашка," - поділилася своїми спогадами Поліна Ярощук у Facebook про покійну.

Матір двох дівчаток, яка пішла з життя, є дочкою відомої артистки естрадного жанру Людмили Червінської.

Відомо, що Червінська також знаходилася в приміщенні під час вибуху.

У четвер ввечері Оксана Чайківська, знайома артистки, поділилася в соцмережах інформацією про те, що після тривалих пошуків її вдалося виявити в обласній лікарні, де вона перебувала "в критичному стані".

"Сьогодні наша шкільна спільнота пережила важку втрату. Внаслідок ракетного удару загинув син вчительки нашої школи Байко Руслани Яремівни - Юрій", - повідомили в тернопільській школі №19.

На своїй сторінці в соціальних мережах навчальний заклад виклав знімок чоловіка, на якому також присутні його дружина та дві маленькі темноволосі доньки у білих сукнях з віночками на головах.

"Це 'батько моїх підопічних', поділилася на Facebook працівниця дитячого садка Оксана Кривокільська."

Вона зазначила, що "він був чудовим сином, уважним батьком для своїх донечок і відданим чоловіком".

Внаслідок російської агресії постраждали вчителька української мови та літератури Ольга Дрозд та технічний працівник школи Світлана Куца.

Як розповіли в школі, Ольга Дрозд та її чоловік не встигли спуститися в укриття і були в квартирі в момент удару. Зараз житло повністю зруйноване, але подружжя вижило.

Квартира Світлани Куц теж зруйнована, а жінка з травмами зараз перебуває у лікарні.

Кількість жертв у Тернополі може виявитися значно більшою, однак люди все ще сподіваються на диво і вірять, що їхні близькі будуть знайдені живими.

Ось уже другий день Ігор Черепанський з тривогою чекає біля розваленого будинку. Його 86-річна прабабуся мешкала на шостому поверсі, але її досі не вдалося знайти.

Він розповідає, що прибув ще до того, як спалахнула пожежа — телефонував своїй бабусі, і дзвінок проходив.

"Наразі вся фасадна частина будинку виглядає так, ніби її розібрали, а я підійшов з північної сторони. Зовні будинок здавався непошкодженим. Пожежі чи інших лих не сталося. Я сподівався, що бабусю евакуювали, але, зайшовши всередину, зрозумів, що ні квартири, ні її вже немає," - поділився своїми враженнями Черепанський в інтерв'ю "Суспільному".

За словами чоловіка, він уже двічі їдив у морг для опізнання, та йому показали іншу жінку, сусідку бабусі.