
Отже, відповідно до розпорядження Міністерства освіти і науки України, Владилен Сокирський отримав призначення на посаду в.о. ректора терміном на півроку, до проведення конкурсу на нову посаду ректора університету. Це рішення спровокувало змішані відгуки серед наукової спільноти регіону, оскільки раніше Сокирський був пов'язаний з низкою етичних та, можливо, корупційних скандалів.
Цю інформацію повідомляє видання СтопКор.
Призначення Сокирської відбулося на фоні можливого злиття двох університетів міста. Уманський національний університет садівництва та Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини можуть об'єднатися в один навчальний заклад. В даний час проєкти розпоряджень про таке об'єднання знаходяться на завершальному етапі узгодження в Кабінеті Міністрів.
Одночасно представники Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини звертаються з проханням про збереження закладу. Вони розмістили відповідну петицію на веб-ресурсі Кабінету Міністрів України. У документі освітяни також висловили своє занепокоєння щодо призначення Сокирської.
"Особливе занепокоєння викликає призначення в.о. ректора УНУ особи, яка має суперечливу історію стосунків з нашим університетом та потенційні зв'язки з політичними структурами, які вже намагалися вплинути на діяльність УДПУ," - зазначається у зверненні.
Отже, команда редакції СтопКору вирішила дізнатися, чим прославилася новообрана тимчасова ректорка УНУ та чому її призначення викликало протест як серед науковців, так і серед представників військових структур.
Згідно з непідтвердженими даними, що надійшли до редакції від представників наукової спільноти Умані, Владилена Сокирська працювала вчителем історії та правознавства в Уманській загальноосвітній школі №14 Черкаської області в період з 1996 по 2004 роки. За інформацією місцевих джерел, вона мала негативне ставлення до учнів, і навіть зафіксовані випадки агресії стосовно дітей. В результаті, як стверджують джерела, Сокирська була звільнена з посади.
Згодом, завдяки підтримці окремих осіб, Сокирська розпочала свою діяльність в Уманському педагогічному університеті. У "нульових" роках її кар'єра стрімко розвивалася: у 2006 році вона стала аспіранткою цього університету, а вже в 2008 році успішно захистила свою дисертацію достроково.
За інформацією джерел, істотний розвиток Сокирська пережила у 2015 році, коли вона зайняла посаду проректора під керівництвом ректора Олександра Безлюдного.
За неофіційною інформацією, наданою редакції представниками уманської наукової спільноти, на цій посаді вона постійно здійснювала тиск на підлеглих, ображала колег. Молоді та досвідчені фахівці нібито були змушені звільнятися через її дії.
Працівники університету повідомляють, що, відчуваючи певну свободу у своїх діях, Сокирська, очевидно, не уникала сумнівних способів заробітку. Зокрема, вона організовувала масові стажування для викладачів за кордоном за ціною 700 євро, хоча реальна вартість таких програм була значно меншою. Подібні дії, як стверджують, неодноразово ставили під сумнів репутацію університету в очах міжнародних партнерів.
Примітно, що саме під час перебування на цій посаді Сокирська побудувала ошатний маєток в селі Полянецьке, про що свідчить її декларація.
Коли постало питання про звільнення Сокирської, як повідомляють науковці, на черговому засіданні Вченої ради 30 жовтня 2018 року вона виступила перед членами ради у манері, яка сплюндрувала їхню честь і гідність, завдала моральної шкоди академікам, професорам, доцентам, викладачам, студентам та посадовим особам.
Зокрема, виступ проректорки Сокирської включав такі висловлювання:
"проти мене здійснюються репресивні дії"
"комісія була незаконна і я вимагаю адвоката";
"це ви, наче у 1937 році, зробили проти мене репресії";
"закликаю всіх не брати участі в шабаші, не бути учасниками злочинної змови";
"Я не маю наміру залишати свою позицію проректора і готовий відстоювати свої права."
Згідно з інформацією з відкритих джерел, після зазначених подій Сокирська подала позов до суду з вимогою визнати накази про переведення та звільнення недійсними, однак зазнала поразки (справа 705/4145/15-ц).
У 2020 році Сокирська, разом із Оленою Ярошинською, брала участь у виборах на посаду ректора Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Її метою було здобути реванш, проте вона змогла заручитися лише 6,2% підтримки серед колективу.
На той момент Сокирська займала посаду професора на факультеті міжнародних відносин та туризму, а також обіймала посаду завідувачки відділу аспірантури Київського міжнародного університету, проте її перебування там виявилося недовгим.
У 2020 році вона оскаржувала результати виборів, хотіла звинуватити студентську раду у порушенні процедури обрання студентів для участі у виборах ректора. Позивалася до МОН України про оскарження виборів, але програла (судова справа 580/4554/20).
Згідно з інформацією від наукових експертів, у дослідженні Сокирської, яке з'явилося в журналі "Консенсус" у 2024 році, 15% матеріалу виявляється схожим на дисертацію, представлену іншою особою в 2021 році.
За даними, наданими редакції представниками уманської наукової спільноти, стаття "Британський консенсус": шляхи та методи трансформації Британської імперії", опублікована у цьому ж журналі у 2022 році, на 9% збігається зі статтею "Правова основа державно-територіального устрою Співдружності націй" Сокирської Наталії Анатоліївни, студентки юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Цікаво, що Сокирська Владилена є головною редакторкою цього журналу.
Один із солдатів звернувся до міністра освіти Оксена Лісового.
Цікаво зазначити, що перед обранням на посаду в.о. ректора, Сокирська займала позицію на кафедрі всесвітньої історії, міжнародних відносин та методики викладання історичних дисциплін в Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка.
Водночас, за словами інформаторів, особа жодного разу не відвідувала вказаний університет. Проте ця інформація поки що не отримала офіційного підтвердження.
Водночас, здається, що пані Владилена не вагається висловлювати погрози військовим та учасникам бойових дій, зокрема, щодо можливих репресій з боку поліції. У зв'язку з цим один з військовослужбовців вирішив звернутися до міністра освіти Оксена Лісового.
Представники уманської наукової спільноти висловлюють занепокоєння тим, що призначення такого в.о. ректора з сумнівним досвідом управлінської діяльності ставить під сумнів ефективність оптимізації мережі університетів в Умані.
За інформацією працівників УНУ, призначення особи з конфліктним минулим у стосунках з Уманським державним педагогічним університетом на посаду в.о. ректора, а також можливі її зв'язки з політичними організаціями, породжують додаткові побоювання.
На основі досліджень вчених, існують загрози повторення спроби ліквідації Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Цю недобросовісну ініціативу недобросовісні та амбітні особи намагалися реалізувати у 2020 році, маючи на меті довести навчальний заклад до банкрутства, закриття та його подальшої приватизації.
#Університет #Приватна власність #Черкаська область #Студент #Уряд України #Ректор (академії) #Міністерство освіти і науки України #Мораль #Військовослужбовці #Вищий навчальний заклад #Репресії #Докторська дисертація #Корупція #Проректор #Етика #Адвокат. #Міжнародні відносини #Туризм #Банкрутство #Павло Тичина #Юриспруденція #Співдружність націй #Вчений сенат #Умань #Уманський національний університет садівництва #Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини #Британська імперія #Київський міжнародний університет #Історія людства #Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка #Уманський район #Антон Макаренко