1 травня попереднього року на радника міністра оборони України та волонтера Сергія Стерненка було здійснено замах. Нападником виявилася жінка, внаслідок чого він отримав незначне поранення.
Близько року тому Андрій Швець, керівник Головного слідчого управління Служби безпеки України, поділився подробицями цієї справи в інтерв'ю для "Цензор. НЕТ".
На його думку, напад на Сергія Стерненка здійснила звичайна жінка, яка була завербована для цього.
"При цьому причетним до протиправної діяльності виявився співробітник поліції, який за допомогою системи міського відеоспостереження "Безпечне місто" збирав і передавав інформацію про місцезнаходження жертви", -- повідомив він.
Швець зазначив, що в спробі на життя Кирила Буданова в 2024 році, коли він керував Головним управлінням розвідки, була залучена мережа агентів ФСБ Росії, до якої входив полковник Управління державної охорони України, який обіймав певну посаду.
"Ми були здивовані, коли спостерігали, як він особисто вирушив до Одеси, щоб 'вибрати' звідти 'схованку', -- коментує наш співрозмовник."
Нещодавно СБУ успішно ліквідувала розвідувально-бойову мережу ГРУ Росії, яка планувала вбивства відомих осіб в Україні. Серед потенційних жертв були не лише Стерненко, а й військовослужбовець Національної гвардії, а також представник РДК, що служить у ГУР МОУ і походить з Чеченської Республіки. Визначення цілей для атаки здійснювали агенти російських спецслужб.
В ході спеціальної операції було нейтралізовано вбивцю, а також затримано більше 10 членів злочинної групи.
За словами Швеця, ця мережа на території України діяла з лютого 2025 року.
"Учасники, які були залучені до процесу, мешкали в різних частинах країни та займалися різними видами діяльності. Серед них можна знайти судового експерта, заступника декана університету, а також пенсіонерів і осіб, що не мають роботи. Вони не мали єдиного керівника; їхні дії координувалися представниками Росії, яких ми змогли виявити," — зазначив він.
Агенти мали виконувати розвідувальні завдання, серед яких -- збір інформації про місця зосередження військовослужбовців і військової техніки ЗСУ, маршрути їхнього переміщення, місця розміщення оборонних (фортифікаційних) споруд, а також результатів уражень об'єктів на території України.
Вони також проводили візуальне спостереження за місцями, де мешкали, працювали або перебували військові, відомі громадські особи та волонтери. Крім того, вони планували і готувалися до здійснення терористичних актів, зокрема з наміром усунення українських діячів, волонтерів і військовослужбовців.
У 2018 році на Стерненка сталося три напади. Як зазначив одесит, третій інцидент відбувся ввечері 24 травня неподалік його residence.
Двоє чоловіків, Іван Кузнєцов і Олександр Ісайкул, вчинили напад на активіста, завдавши йому ножове поранення, внаслідок чого він також отримав струс мозку. Під час бійки Іван Кузнєцов зазнав ножового поранення, яке виявилося смертельним. Олександру Ісайкулу вдалося втекти з місця події.
Проти Сергія Стерненка відкрили справу про перевищення необхідної самооборони, яку Приморський районний суд міста Одеси закрив 26 грудня 2023 року.
Невдовзі після новини про замах у 2025 році Стерненко опублікував у своєму Telegram-каналі інформацію про те, що отримав легке поранення, і його життя не в небезпеці. Він також зазначив, що нападницю затримали працівники СБУ. В пресслужбі відомства підтвердили, що на Стерненка здійснили напад із застосуванням вогнепальної зброї, при цьому злочинницю затримали на місці події.
Після четвертої спроби нападу на Стерненка депутат Олексій Гончаренко оголосив, що в Україні є список осіб, яких російські агресори мають намір усунути.
#Росія #Одеса #Активізм #Військовослужбовці #Збройні сили України #Служба безпеки України #Національна гвардія України #Федеральна служба безпеки #Росіяни #Олексій Гончаренко #Народний депутат України #Документ #Офіційний #Слідчий #Головне управління розвідки (Україна) #Чечня #Міністр оборони України #Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської Федерації #Цензор.нет #Поліція #Полковник #Служба безпеки #Аналітична оцінка #Управління державної безпеки (Україна) #Військові технології #Укріплення