Непристойні жарти або дотики з боку викладачів давно перестали бути прийнятними, проте не завжди навчальні заклади готові забезпечити безпеку своїх студентів. Крім того, самі потерпілі не завжди здатні виявити таку поведінку.
Саме для цього громадська організація "ДОМ4824" втілює проєкт з реагування на гендерно зумовлене насильство у закладах освіти Івано-Франківщини, пише Репортер.
Сексуальна освіта та сучасні меблі
Проєкт під назвою "Профілактика та реагування на гендерно зумовлене насильство в освітніх закладах Івано-Франківської області" реалізується громадською організацією за підтримки уряду Німеччини та Європейського Союзу. Ідея виникла минулого року, коли студентки почали відкрито ділитися своїми переживаннями щодо сексуальних домагань, з якими стикалися у школах та університетах. Цей процес був стимульований випадками, що трапилися в університеті імені Карпенка-Карого в Києві, які викликали резонанс по всій Україні.
"Ми усвідомили, що подібні ситуації трапляються часто, і багато людей про них обізнані, проте не завжди реагують на них," - зазначила Наталія Вишневецька, керівниця ГО "ДОМ4824". "З нами відбулись зустрічі з представниками освітніх установ, на яких ми обговорювали можливості нашого впливу на цю проблему. Через цей проєкт ми прагнемо закликати освітні заклади вжити конкретних заходів для створення безпечнішого середовища для учнів. Дівчата, жінки, а іноді й молоді хлопці, які стикаються з цими труднощами у навчальних закладах, відчувають їхній вплив на своє подальше доросле життя."
Читайте: "Якщо дитина відкрилася вам - ви хороші батьки". Секспросвітниця Ольга Новак про те, як підлітки шукають себе і чому їм страшно у школі
Загалом ГО "ДОМ4824" часто проводить заходи з протидії насильству. А от заходи з секс-просвіти не надто розповсюджені на Прикарпатті. У відповідь на запит від шкіл представниці організації планують проводити такі уроки.
Є розроблені уроки, які, незалежно від віку дитини, розповідають спочатку про базові речі, про гігієну, вже у старших класах - про те, як люди зустрічаються, як виражається симпатія і далі - про засоби контрацепції, - каже Наталія Вишневецька. - Бо є дослідження, що перший статевий акт у дітей в Україні відбувається десь у 13 років. Тож їм потрібно знати, як себе убезпечити.
Завдяки цьому проєкту є можливість створити безпечні простори для п'яти шкіл, більшість з яких розташовані в віддалених районах. Ці зони включатимуть комфортні кімнати, оснащені новими меблями, проекторами та іншим сучасним обладнанням, що дозволить організовувати неформальні заняття.
Читайте: Куди ідемо? Чому у Франківську протестують проти нового Цивільного кодексу, а Марцінків його підтримує
У Європі насильству протидіють системно
В Україні, за словами Наталії Вишневецької, протидія сексуальним домаганням до учасників освітнього процесу недостатньо регулюється законом.
Нещодавно була прийнята нова постанова (№ 1513 від 19 листопада 2025 року - авт.), яка регулює питання жорстокого поводження з дітьми в навчальних закладах, включаючи сексуальні домагання, - зазначила керівниця громадської організації. - Хоча учні зазвичай мають уявлення про булінг, багато з них, а також дорослі, не усвідомлюють сутність сексуальних домагань. Ми провели дослідження, яке показало, що жінки часто не можуть розпізнати ці ситуації, стверджуючи, що не стикалися з ними, допоки ми не уточнили, що саме в це входить.
Саме з цієї причини "ДОМ4824" запускає ініціативу за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) у співпраці з Генеральним директоратом Європейської Комісії, відповідальним за цивільний захист і гуманітарну допомогу, а також за участю Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH. Як зазначає Наталія Вишневецька, у країнах Європейського Союзу давно звертають особливу увагу на питання, пов'язані з насильством, яке має гендерні корені.
Зокрема, у 2024 році ЄС ухвалив Директиву 2024/1385 про боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Це перший спеціальний законодавчий акт ЄС у цій сфері. Крім того, у більшості країн ЄС поширені спеціалізовані служби та кризова допомога постраждалим. Але головний акцент робиться саме на превенції насильства.
У країнах Європейського Союзу, таких як Італія та Швеція, значно більше уваги приділяється дітям, які проявляють агресію або демонструють зміни у своїй поведінці, зазначає Наталія Вишневецька. Вона підкреслює, що навіть якщо дитина не висловлює занепокоєння щодо своєї безпеки, шкільний психолог або вчитель, помітивши такі ознаки, негайно втручаються. Хоча насильство не зникло повністю, його рівень помітно зменшився.
У Франції, наприклад, Міністерство освіти працює над створенням спеціальних навчальних модулів для студентів і співробітників університетів, які фокусуються на виявленні та реагуванні на випадки домагань. У Швеції університетам встановлено обов'язок мати чіткі правила та процедури для профілактики домагань. Вони також зобов'язані регулярно проводити перевірки серед всіх категорій працівників, включаючи студентів і викладачів. Цього травня один з навчальних закладів у Стокгольмі, де вчителька вчинила сексуальні домагання стосовно учениці, був зобов'язаний виплатити постраждалій дівчині компенсацію в розмірі 190 тисяч крон.
В Італії є практика запроваджувати посаду довіреного радника чи радниці. Саме до цієї людини постраждалий студент або студентка мають звертатися у випадку домагань з боку викладачів. А спеціальний орган Comitato Unico di Garanzia займається рівними можливостями та протидією насильству у вишах.
«Ми лише на початковому етапі цього процесу», - зазначає Наталія Вишневецька. - «На сьогодні бракує адекватної кримінальної відповідальності, адже жоден закон не зможе діяти без підтримки суспільства у питанні повідомлень та розслідувань. Наприклад, навіть якщо жінка потрапила в таку ситуацію, чи знайде вона когось, хто знає, як правильно діяти в такому випадку?»
Ознайомтеся: Розпочинаються переговори. Що таке кластери і які перспективи чекають Україну на шляху до європейської інтеграції?
Потерпілі прагнуть зберегти свою анонімність.
Дарія Сидор та Андріана Кіщук, представниці громадської організації, самі є студентками, тому чудово усвідомлюють потреби своїх однолітків. Вони відзначають, що ще минулого року почали отримувати звернення від постраждалих. Тоді вирішили безпосередньо звертатися до університетів з проханням проінформувати про заходи, що вживаються для протидії насильству та домаганням. У відповідь, в основному, отримували загальні та нечіткі відповіді. Тож вони вирішили звернутися до Міністерства освіти і науки за порадами.
Вони відповіли, що це не входить до їхніх обов'язків. Проте пізніше Міністерство освіти і науки випустило методичні рекомендації з цього питання. Однак залишається відкритим питання, як ці рекомендації будуть реалізовані на місцях, - зазначає Дарія Сидор. - Студентки часто стикаються з труднощами через великий дисбаланс влади в освітньому середовищі. Адже саме від викладача залежить, які ти отримаєш оцінки, чи зможеш перейти на наступний семестр, а також твоя репутація серед однолітків.
Отже, в "ДОМ4824" сподіваються, що навчальні заклади, як університети, так і школи, запровадять ефективні заходи для боротьби з сексуальними домаганнями. Одночасно тут планується активна просвітницька діяльність серед учнів та студентів.
Необхідно, щоб у навчальному закладі була особа, якій можна довіряти та отримати консультацію. Ми докладаємо зусиль для того, щоб у університетах і школах з'явилася така підтримка, яка буде на твоєму боці й прагнутиме захистити тебе як студентку чи ученицю – особу, яка може бути вразливою і має менше влади, ніж той, хто завдає шкоди, – зазначає Дарія Сидор.
Читайте: Насильство у час війни. Як у Франківську допомагають місцевим і приїжджим рятуватися від домашніх тиранів
Наш центр отримує запити щодо подібних ситуацій. Проте, багато людей не бажають подавати офіційні скарги, оскільки це може негативно позначитися на їхній оцінці, стипендії та інших аспектах, - зазначає Андріана Кіщук. - Ми також отримуємо звернення з гуртожитків, але коли справа доходить до публічного обговорення, часто потерпілі не готові виступати відкрито.
"Поговорити з дитиною 10 хвилин"
У межах цього проєкту буде функціонувати кризовий центр, який надасть можливість всім бажаючим отримати психологічну, юридичну або іншу необхідну підтримку.
Люди часто висловлюють свої почуття про те, що їхні кордони порушуються, але інші можуть цього не чути – навмисно чи випадково. Для одних це може бути веселим досвідом, тоді як інші можуть замкнутися в собі на багато років, — зазначає психологиня Іра Лисогорко. — Якщо говорити про навчальний процес, дитина може раптово втратити інтерес до навчання. Це не завжди пов'язано з відсутністю цікавості, а скоріше з внутрішнім напруженням, яке стає нестерпним. У таких ситуаціях можуть виникати почуття сорому та страху перед тією людиною, яка завдає шкоди. Іноді існує відчуття провини, яке заважає висловити свої думки. Можливо, ви намагаєтеся захистити своїх батьків або відчуваєте страх перед агресором.
У навчальних установах форми домагання можуть варіюватися – від жартів і дотиків до образливих коментарів у соціальних мережах. Батьки можуть помітити це через зміни в поведінці своїх дітей, будь то дочка чи син.
Достатньо 10-15 хвилин на день поговорити з дитиною, без телефонів - це вже 90% успіху, коли дитина може відкриватися, - каже психологиня. - Тоді можна говорити про все - у тому числі на тему домагання. Бо коли це трапляється один раз, здається невинним, але коли систематично - дитина втрачає навик, що можна про це з кимось говорити.
З війною, за словами фахівчині, звернень дійсно побільшало. Діти часто стають свідками дій дорослих, яких вони б не мали бачити. Це впливає на психологічний стан.
Якщо діти, які були в окупації, бачили зовсім недитячі історії, можуть відчувати більше агресії, - каже Іра Лисогорко. - З іншого боку, дорослі часто не розуміють, чому ці діти поводяться по-іншому. А насправді такі події можуть сильно зламати.
Адміністрація має бути юридично підкована
У вересні "ДОМ4824" має намір організувати масштабну конференцію, на яку будуть запрошені керівники освітніх установ. Під час заходу буде представлений новий проєкт, а також визначено навчальні заклади, що виявлять бажання приєднатися до ініціативи.
На заході також братимуть участь представники навчальних закладів з Києва, які вже активно працюють над запобіганням домаганням, а також юристи. Важливо, щоб саме школа або університет мали ефективні механізми та знання для захисту найбільш вразливих учасників освітнього процесу.
Часто кривдники мають добрі знання в юридичній сфері, тому керівництво навчальних закладів, таких як школи чи університети, часто вагається з ухваленням рішень, - зазначає Наталія Вишневецька. - Існує стаття в адміністративному кодексі (№ 173-7 - прим.), яка має потенціал покращити цю ситуацію. Проте керівники бояться звільнити особу, навіть коли усвідомлюють, що отримані скарги є обґрунтованими, адже бракує юридичних підстав. У межах нашого проєкту ми плануємо сприяти змінам у цій сфері.
Ті, хто шукає допомогу чи підтримку, можуть контактувати з нашою організацією через її сторінку або зателефонувати за номером: 068 466 46 67.
Авторка: Ольга Романська
Матеріал реалізовано за сприяння RFSL - Шведської федерації за права ЛГБТІК.
#Франція #Університет #Європа #Київ #Студент #Заклад вищої освіти #Насильство #Україна #Юрист #Італія #Німеччина #Міністерство освіти і науки України #Нормативно-правовий акт #Європейський Союз #Швеція #Меблі #Стипендія #Івано-Франківська область #Європейська комісія #Прикарпаття #Гігієна #Гуманітарна допомога #Шведська крона #Психолог #Громадська організація #Сором #Контрацепція #Статевий акт #Сексуальні домагання #Насильство щодо жінок #Стокгольм