"Стикаються з небаченою кризою". Reuters визначив держави, які найбільше постраждають від конфлікту з Іраном – перелік.

Будь-яка затримка у конфлікті з Іраном може призвести до безпрецедентної енергетичної кризи, яка врешті-решт вплине на всі аспекти глобальної економіки.

Про це йдеться в матеріалі Reuters. Як пише автор, уже зараз зрозуміло, що деякі країни або більш схильні до цього впливу, або менш здатні з ним впоратися.

"Перш за все, звернімо увагу на Європу. Новий енергетичний шок знову викликає у регіоні болісні спогади про вторгнення Росії в Україну чотири роки тому. Це значно підвищило залежність країн від імпортних постачань та стало причиною стрімкого зростання інфляції."

Німеччина, з економікою, що в значній мірі базується на промисловому виробництві, буде найбільш уразливою до зростання цін на енергоносії. Вперше з 2022 року активність у виробничому секторі перестала знижуватися. Як країна-експортер, Німеччина піддається ризику в умовах можливого глобального економічного спаду.

Великомасштабна програма економічного стимулювання, яку Німеччина представила минулого року, сприятиме пом'якшенню певних наслідків, проте можливості для подальшої підтримки залишаються обмеженими через очікуваний бюджетний дефіцит у найближчі роки.

Італія -- тут також розташований великий виробничий сектор. Крім того, нафтогазова галузь посідає одну з найвищих часток у Європі за споживанням первинної енергії.

Велика Британія має особливу залежність у виробництві електроенергії від газових електростанцій, що відрізняє її від інших значних європейських держав. Вартість електрики в країні здебільшого корелює з цінами на газ, які з початку війни зростають швидше, ніж вартість нафти.

Обмеження цін на енергоносії пом'якшить початковий вплив інфляції. Ризик полягає в тому, що це призведе до підвищення відсоткових ставок, внаслідок чого Велика Британія може довше залишатися країною з найвищими відсотковими ставками в G7 в умовах зростання безробіття. Бюджетні обмеження і тиск на ринок облігацій обмежують можливості країни з надання допомоги підприємствам і домогосподарствам.

Японія також знаходиться під ретельним спостереженням, оскільки приблизно 95% її нафтових постачань надходять з Близького Сходу, з яких майже 90% транспортується через стратегічно важливу Ормузьку протоку.

Як ідеться в матеріалі, це посилює і без того сильний інфляційний тиск, спричинений слабкою ієною, що позначається на цінах на харчові продукти та товари повсякденного попиту, враховуючи високу залежність Японії від імпортної сировини.

Регіон Перської затоки невідворотно опиниться під впливом серйозних економічних потрясінь: певні експерти вже прогнозують зменшення економічних показників цього року, що контрастує з оптимістичними прогнозами до початку війни, які передбачали стабільний розвиток.

Різке зростання цін на нафту і газ не матиме позитивного впливу, якщо реальне закриття Ормузької протоки призведе до того, що країни, зокрема Кувейт, Катар і Бахрейн, не зможуть експортувати свої вуглеводні на глобальні ринки.

Конфлікт може також негативно відобразитися на фінансових переказах — коштах, які трудові мігранти надсилають своїм родинам, і які щорічно становлять десятки мільярдів доларів, підтримуючи місцеву економіку, — зазначається у статті.

Індія є ще одним вразливим велетнем. Країна імпортує близько 90% своєї сирої нафти та майже 50% зрідженого нафтового газу, причому близько половини цих обсягів нафти і ще більша частка зрідженого газу проходять через Ормузьку протоку.

Економісти починають коригувати свої прогнози щодо темпів економічного зростання країни, в той час як рупія зазнала значного падіння, досягнувши історично низьких показників.

Туреччина, яка має спільний кордон з Іраном, активно готується до потенційного збільшення кількості біженців та підвищення рівня геополітичної нестабільності. Наразі основний економічний тиск відчуває центральний банк країни.

Уже зараз відчувається дежавю минулих інфляційних криз. Країна була змушена вдруге за рік призупинити цикл зниження процентних ставок і продала дорогоцінні резерви на суму до 23 мільярдів доларів для зміцнення своєї валюти.

Окрім цього, існує кілька держав, які виглядають особливо вразливими, адже нещодавно вони пережили або опинилися на межі повномасштабної економічної кризи.

У Шрі-Ланці оголошено вихідну середу для працівників державного сектору в спробі обмежити витрати на енергію. Школи, університети та державні установи зачиняють, нежиттєво важливий громадський транспорт призупиняють, а водії тепер мають зареєструватися для отримання національної паливної перепустки, яка обмежує купівлю палива.

Два роки тому Пакистан балансував на межі кризи, і цього разу він також різко підвищив ціни на бензин і закрив школи на два тижні. Державним відомствам скоротили вдвічі паливні субсидії, заборонили закуповувати нові кондиціонери і меблі, а також наказали зняти з експлуатації значну частину своїх автомобілів.

Окрім різкого підвищення цін на паливні ресурси та основні продукти харчування, Єгипет також стикається з загрозою значного скорочення доходів від Суецького каналу та туристичної галузі, які в минулому році забезпечили економіці близько 20 мільярдів доларів. Погашення державного боргу, більшість якого номінована в доларах США, стало ще складнішим через майже 9-відсоткове зниження курсу національної валюти з початку війни.

Раніше повідомлялося, що Ізраїль і США оголосили про проведення військових операцій проти Ірану, які отримали назви "Рик лева" (від Ізраїлю) і "Епічна лють" (від США) 28 лютого. У відповідь на ці дії Іран здійснив запуск балістичних ракет у бік Ізраїлю. Крім того, іранські ракети та безпілотники атакували американські військові бази, розташовані в Катарі, Об'єднаних Арабських Еміратів, Бахрейні, Кувейті, Саудівській Аравії та Йорданії.

2 березня в корпорації QatarEnergy офіційно підтвердили припинення виробництва СПГ і супутніх продуктів на своїх комплексах у містах Рас-Лаффан і Месаїд.

Також повідомлялося, що 2025 року QatarEnergy відвантажила 80,97 млн тонн СПГ, її виробнича потужність становить до 142 млн тонн на рік. За оцінками трейдерів, компанія поставляє 90-95% газу за довгостроковими контрактами і 5-10% за спотовими. Найбільшими інвесторами в QatarEnergy є світові енергетичні гіганти Exxon Mobil, Shell, TotalEnergies, Eni, Conoco.

Катар оголосив персонами нон грата військового й аташе з безпеки посольства Ірану, а також їхній персонал після удару по промисловому місту Рас-Лаффан.

За інформацією аналітичної платформи Kpler, у 2025 році Європа отримала 7% своїх загальних поставок скрапленого природного газу (СПГ) з Катару.

9 березня 2026 року вартість нафти сягнула максимальних показників з 2022 року.

10 березня 2026 року заява Трампа про ситуацію на Близькому Сході вплинула на коливання цін на нафту.

В той самий день, 10 березня 2026 року, Міжнародне енергетичне агентство ухвалило рішення про звільнення стратегічних запасів нафти з метою стабілізації глобальних цін, які різко підскочили внаслідок військових дій США та Ізраїлю проти Ірану.

19 березня з'явилася інформація про те, що Іран здійснив два ракетних удари по промисловій зоні Ras Laffan у Катарі менш ніж за 12 годин. Ця зона є однією з найбільших у світі для обробки природного газу, і атаки призвели до значних руйнувань і спалахів вогню на території об'єкта.