У 2024 році в Європі 11% молодих людей у віці від 15 до 29 років не займалися ні роботою, ні навчанням (категорія NEET). Європейський Союз має намір знизити цей показник до менше ніж 9% до 2030 року. На даний момент, 11 з 34 країн вже виконали цю мету.
Згідно з даними Євростату, у країнах Європейського Союзу частка молоді, яка не навчається і не працює (NEET), варіюється від 4,9% в Нідерландах до 19,4% в Румунії. В той же час, найвищі показники зафіксовані у країнах-кандидатах: в Туреччині цей відсоток становить 25,9%, а в Боснії і Герцеговині - 22,2%. Цю інформацію оприлюднив доктор економічних наук та професор Олександр Костюк у своєму дописі на Facebook.
Він підкреслює, що в Південній та Південно-Східній Європі рівень NEET є значно вищим, у той час як Західна та Північна Європа демонструють кращі показники. Серед країн з вище середнім рівнем по ЄС можна виділити Румунію з 19,4%, Італію з 15,2%, Сербію з 14,9%, Литву з 14,7%, Грецію з 14,2% та Болгарію з 12,7%. Німеччина має показник у 8,5%.
Найуспішнішими вважаються країни з нижчим показником. Зокрема:
Ці держави досягають значних результатів у підтримці молоді в пошуку свого професійного шляху. Проте, рівень Туреччини перевищує показники Нідерландів більш ніж у п'ять разів. Це можна пояснити істотним дисбалансом між вимогами ринку праці та навичками, які здобувають студенти у вищих навчальних закладах.
Дослідження, проведене Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2025 році, вказує на те, що в Туреччині спостерігається відносно невеликий відсоток випускників у сферах науки, технологій, інженерії та математики (STEM). У звіті акцентується увага на необхідності розширення кількості курсів, які відповідали б вимогам сучасного ринку праці.
За словами Костюка, молодь в Туреччині та деяких інших країнах стикається з проблемою, яку він називає "кваліфікаційною ямою". Це ускладнює їхній пошук роботи за фахом або взагалі залишає без працевлаштування. Освітянин підкреслює, що Україні варто звернути на це увагу. Наприклад, у 2020 році близько 15,5% молоді не були працевлаштовані або не здобували освіту. Що стосується працевлаштування випускників, то в Україні цей показник не перевищує 60%, порівняно з найгіршим у Європі – 77,3% в Італії. Ці цифри вказують на суттєвий розрив між вищою освітою та потребами ринку праці.
"Згідно з даними, які наводить Костюк, два ключових показники викликають занепокоєння: 15,5% молоді, яка не має роботи або не здобуває освіту, що не є найгіршим результатом в Європі, та лише 58% випускників вищих навчальних закладів, які знаходять роботу (дані 2021 року), що суттєво нижче за найгірший європейський показник. Ці цифри потребують особливої уваги з боку Уряду та Міністерства освіти і науки, адже вони чітко вказують на дисбаланс між вищою освітою та ринком праці. На фоні цього, показник охоплення молоді в Україні вищою освітою, що становить майже 60% і є одним з найвищих в Європі, викликає подив і свідчить про значну прірву між системою освіти та потребами ринку праці."
Раніше OBOZ.UA повідомляв про десятку країн, в яких найчисленніша кількість українських студентів отримує освіту.
#Західна Європа #Університет #Європа #Студент #Вища освіта #Італія #Німеччина #Facebook #Математика #Туреччина #Вищий навчальний заклад #Європейський Союз #Румунія #Нідерланди #ОЕСР #Доктор наук #Південна Америка #Литва #Греція #Сербія #Болгарія #Євростат #Боснія і Герцеговина #Південно-Східна Європа
