Які космічні утворення отримали ім'я Тараса Шевченка?

9 березня 1814 року на світ з'явився український поет і художник Тарас Григорович Шевченко, який здобув славу як один із найзначніших діячів української культури. Його ім'я стало символом національної ідентичності, і на його честь були названі кілька астрономічних об'єктів. Ми раді поділитися з вами інформацією про ці унікальні об'єкти.

9 березня Україна святкує день народження Тараса Григоровича Шевченка. Поет, письменник і художник, він прийшов у світ у 1814 році в селі Моринці, що на Черкащині. Після його смерті його ім'я стало символом національної культури та ідентичності. На честь Шевченка названі численні навчальні заклади, вулиці, парки, а також села і містечка.

На перший погляд може здатися, що Тарас Григорович не має жодного зв'язку з космосом. Проте в його творчості можна знайти поетичні образи зірок та Сонця. Незважаючи на це, в космічному просторі існують об'єкти, названі на честь Шевченка, і їхня історія заслуговує на увагу.

Найзначнішим об'єктом у Сонячній системі, що носить ім'я українського поета, є кратер Шевченко. Цей кратер знаходиться на поверхні Меркурія, де більшість географічних форм отримали назви на честь видатних представників мистецтва. Таким чином, Тарас Григорович опинився серед інших великих особистостей.

Геологічна структура виникла сотні мільйонів років назад через удар величезного астероїда об Меркурій. Відкриття цього кратера сталося завдяки космічному апарату Mariner 10 у 1974 році, а в 1976 році Міжнародний астрономічний союз офіційно затвердив його назву.

Кратер Шевченка має вражаючий діаметр 143 км. Якби він знаходився на території України, його масштаби простягалися б від столиці до Черкас. Протягом мільйонів років на його поверхні з'явилися нові сліди від зіткнень. На заході вал кратера закритий двома іншими кратерами: один з них має діаметр 65 км, а другий, який накладається на перший, — 40 км.

На південному сході кратера Шевченко можна спостерігати ще один слід від свіжого зіткнення, діаметр якого становить 25 км. Крім того, дно цієї величезної стародавньої западини усіяне численними дрібними заглибленнями.

Окрім кратера, Тарас Шевченко залишив свій слід у вигляді щонайменше двох астероїдів. Один із них отримав назву на честь його поетичної збірки, що стало його літературним псевдонімом. Цей космічний об'єкт, що має номер 2427, був відкритий 20 грудня 1976 року дослідником Миколою Черних, який працював у Кримській астрофізичній обсерваторії.

Астероїд Кобзар є представником Головного поясу і рухається по еліптичній орбіті. Його найближча точка до Сонця, перигелій, розташована на відстані 2,28 астрономічних одиниць, в той час як афелій знаходиться на відстані 3,19 а. о. Діаметр цього космічного об'єкта дорівнює 8 км.

Другий астероїд, назва якого асоціюється з українським поетом, називається Кнушевія (4868 Knushevia). Він отримав свою назву на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Варто зазначити, що це космічне тіло було відкрито не в Україні. 27 жовтня 1989 року його виявила американська астрономка Елеанор Гелін.

Згідно з традицією, право присвоїти ім'я новому небесному тілу, діаметром приблизно 22 км, належало їй. Проте Гелін вирішила врахувати думку свого колеги Клима Чурюмова, і разом вони вирішили назвати цей об'єкт на честь одного з українських університетів.

При цьому астероїд 5707 Шевченко теж існує. Однак до українського поета він не має жодного стосунку. Його теж у 1976 році відкрив Микола Черних, але назвав на честь свого колеги Владислава Шевченка.

Окрім цього, існують також астероїди Володшевченко та Васильшев. Ці небесні тіла отримали свої назви на честь українських астрономів, які мають прізвище, що збігається з ім'ям видатного поета.