Головним критерієм у виборі роботи для українців -- як на батьківщині, так і за кордоном -- є рівень заробітної плати.Водночас лише 9,1 % опитаних сервісом OLX Робота готові переїхати за кордон заради працевлаштування. RFI Українською розповідає про зарплатні очікування українців, тенденції пошуку роботи серед біженців та відмінності між країнами.
Згідно з аналізом опитування, проведеного OLX Робота, більшість українців вважають, що оптимальний рівень зарплати становить від 20 до 50 тисяч гривень на місяць, як зазначає RFI Українською.
Яка сума винагороди вас зацікавила б для виконання роботи?
Згідно з повідомленнями, у близько третини респондентів фінансові очікування підвищилися за останній рік, у 46% залишилися незмінними, а 23% змушені були знизити свої прогнози.
Коли мова йде про критерії вибору місця роботи, найважливішим аспектом є розмір заробітної плати. На другому місці по значущості знаходиться можливість гнучкого графіка, а на третьому – надійність і стабільність самої компанії.
Кожен п'ятий з опитаних не проти переїхати в інше місто України заради кращої роботи. Третина готова розглядати такий варіант лише за вигідних умов. А от половина не готова пакувати валізи та змінювати місце проживання.
Понад 47% опитаних українців мають постійну роботу, ще 14% -- працюють тимчасово або на фрилансі. А от кожен третій нині у пошуках роботи і майже 9% -- безробітні.
Найвища концентрація працевлаштованих спостерігається в таких сферах, як торгівля, будівництво, виробництво та логістика. Середній вік осіб, які працюють у цих галузях, коливається в межах 31-50 років.
Водночас серед працівників, які вже мають роботу, тільки 22% висловлюють задоволення своїм місцем праці. У той же час 59% опитаних бачать свої шанси на ринку праці як невизначені, а лише 8% відчувають впевненість у стабільності своєї ситуації.
Понад дві третини вважають, що саме держава має створювати більше можливостей для професійного розвитку.
У коментарі RFI Українською киянка, мама двох тінейджерів Юлія Ібрагімова, яка активно шукає роботу, розповіла -- тенденція, що зараз відбувається на ринку праці принаймні у Києві, невтішна. Нерідкість, коли роботодавець запрошує на одну вакансію, але намагається цим кандидатом "закрити" ще дві чи три посади.
"У цьому контексті ти усвідомлюєш, що тобі доведеться виконувати додаткові завдання, але без відповідної винагороди. Наприклад, я намагалася повернутися до своєї кар'єри менеджера з продажу. Зазвичай на цю позицію пропонують невелику базову ставку, але з хорошими відсотками від продажів, що мотивує працівників досягати високих результатів. Менеджер з продажу заробляє, а разом з ним і власник бізнесу. Але що ми бачимо зараз? Ставка в 20 тисяч гривень і низький відсоток від продажу. А плани продажів ставлять просто нереальними. Наприклад, я проходила співбесіду в компанії, що спеціалізується на харчових продуктах. Мені назвали план продажів у мільйон гривень на місяць, а середній чек у них становить півтори тисячі гривень. То скільки клієнтів мені потрібно залучити за місяць, щоб "принести" їм мільйон?" -- зазначає Юлія Ібрагімова.
Киянка говорить, що до повномасштабного вторгнення на такій самій посаді мала ставку і плюс 10% від суми замовлення. У цілому було приблизно дві тисячі доларів на місяць. Нині "програм максимум" -- 35 тисяч гривень.
Кілька тижнів тому я мав "чудовий" діалог із потенційним роботодавцем. Мені запропонували посаду секретаря, навіть не офіс-менеджера. Уявляєте, яка зарплата? Лише 20 тисяч гривень. І при цьому від мене вимагали виконувати обов'язки кур'єра, вантажника, помічника бухгалтера, а також вести CRM для відділу продажів і володіти двома іноземними мовами на рівні С1. Не забуваймо про вищу освіту, звісно. Як можна утримувати родину з двома дітьми в столиці на 20 тисяч гривень? Якщо від цієї суми відняти шість тисяч за комунальні послуги взимку, у мене залишиться лише чотирнадцять. Харчування, одяг, школа, ліки... Про комфортне життя тут і мова не йде — навіть найнеобхідніші потреби не будуть задоволені.
— говорить Юлія.
Згідно з результатами дослідження OLX Робота, українців не надто приваблює перспектива роботи за кордоном. Лише 9,1% респондентів готові виїхати за межі країни, тоді як ще третина розглядає можливість працевлаштування за кордоном протягом наступних 1-2 років. У той же час, 57% учасників опитування не мають наміру покидати країну.
Водночас українці, які знайшли притулок за кордоном, поступово інтегруються в місцеві трудові ринки. Згідно з інформацією медіа, близько 272 тисяч біженців з України отримали роботу у Німеччині. Порівняно з 2024 роком, кількість українців, які працюють і роблять внески до соціальних фондів, зросла на 80 тисяч. У той же час, близько 217 тисяч українців зареєстровані як безробітні в Німеччині. Серед них 58% шукають роботу, яка не потребує професійної освіти, в той час як лише 36% прагнуть знайти кваліфіковану позицію.
Що стосується, приміром, Польщі, то, як повідомляла RFI Українською, українські біженці створили 2,7% ВВП у цій країні у 2024 році. Рівень зайнятості серед українців зріс з 61% до 69% за рік. Втім, на жаль, багато біженців виконують роботу, яка не відповідає їхньому рівню освіти, і лише третина випускників університетів обіймають посади, що вимагають наявності наукового ступеня.
У нещодавньому дослідженні Інститут ifo (Information und Forschung, Мюнхен) йдеться про те, що українські біженці віддають перевагу країнам із кращими можливостями працевлаштування, а не країнам із вищими соціальними виплатами.
Можливість знайти роботу, яка відповідає їхнім навичкам, а також перспектива отримання вищої заробітної плати мають набагато більший вплив на біженців, ніж соціальна підтримка чи виплати на дітей. Спостерігаючи за цими тенденціями, можна відзначити, що різниця в рівнях зарплат впливає на вибір країни майже в чотири рази більше, ніж варіації в соціальних допомогах. Проте це не означає, що соціальна допомога взагалі не має значення.
-- пояснює Пануу Поутваара, директор Центру з питань міграції та економіки розвитку Інституту ifo.
Шанси на отримання роботи та вищі доходи є ключовими аспектами навіть для тих біженців, які наразі не мають роботи.
За словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування, ринок праці для українців має різні особливості в залежності від країни. Наприклад, Польща надає перевагу простим вакансіям, які не вимагають підтвердження дипломів, завдяки чому значна кількість українців знаходить там роботу. У свою чергу, Німеччина фокусується на кваліфікованих спеціалістах, які володіють мовою, що призводить до меншого відсотка українських працівників у цій країні.
Воскобойник зазначає, що найпростіше знайти роботу в Польщі, Чехії, Словаччині, натомість найважче -- у країнах Північної Європи, у першу чергу через мовний бар'єр. Також українцям з високою кваліфікацією нерідко доводиться працювати на низькокваліфікованих роботах через тривалу та складну процедуру визнання українських дипломів і мовний бар'єр.
#Університет #Київ #Чеська Республіка #Вища освіта #Президент (державна посада) #Польща #Біженець #Німеччина #Українці #Сміливіше. #Держава (політичний устрій) #Диплом #Їжа #Українська гривня #Ринок праці #Словаччина #Графіка #Безробіття #Працевлаштування #Міграція населення #Логістика #Менеджмент #Мюнхен #OLX #Міжнародне радіо Франції #Північна Європа
