Від 20 до 50 тисяч гривень на місяць -- саме таку суму зарплати більшість українців назвали прийнятною, повідомляє RFI Українською з посиланням на аналіз опитування, проведеного OLX Робота.
На яку винагороду ви готові виконувати свою роботу?
* до 10 тис. грн -- 4%;
* 10-20 тис. грн -- 14,6%;
* 20,000 - 30,000 грн -- 27%;
30-50 тисяч гривень — 33%.
* понад 50 тис. грн -- 21,4%.
Згідно з отриманими даними, близько 30% респондентів за минулий рік підвищили свої фінансові очікування, 46% не змінили своїх прогнозів, а 23% знизили свої фінансові цілі.
Коли мова йде про вибір роботи, основним чинником виступає розмір заробітної плати. На другому місці за важливістю розташовуються можливості гнучкого графіка, а третіми за пріоритетом є надійність компанії.
Кожен п'ятий з опитаних не проти переїхати в інше місто України заради кращої роботи. Третина готова розглядати такий варіант лише за вигідних умов. А от половина не готова пакувати валізи та змінювати місце проживання.
Професійне задоволення
Більше ніж 47% українців, які взяли участь в опитуванні, мають стабільну зайнятість, тоді як 14% займаються тимчасовою роботою або фрілансом. При цьому, кожен третій респондент активно шукає роботу, а близько 9% залишаються безробітними.
Найбільше працівників зайнято в галузях торгівлі, будівництва, промисловості та логістики. Середній вік осіб, що працюють у цих сферах, коливається від 31 до 50 років.
У той же час серед працюючих лише 22% висловлюють задоволення своєю професійною діяльністю. На противагу цьому, 59% опитаних вважають свої шанси на ринку праці невизначеними, а лише 8% відчувають впевненість у стабільності свого становища.
Більше ніж 66% людей вважають, що саме уряд повинен забезпечувати більше можливостей для кар'єрного зростання.
Досліджуйте також: Які спеціальності залишаться затребуваними незважаючи на прогрес у сфері штучного інтелекту: перспектива на майбутнє.
У коментарі RFI Українською киянка, мама двох тінейджерів Юлія Ібрагімова, яка активно шукає роботу, розповіла -- тенденція, що зараз відбувається на ринку праці принаймні у Києві, невтішна. Нерідкість, коли роботодавець запрошує на одну вакансію, але намагається цим кандидатом "закрити" ще дві чи три посади.
"При цьому по обов'язках ти розумієш, що виконуватимеш додаткову роботу, але без доплати. От, приміром, я намагалась повернутися до своєї професії -- менеджер з продажу. Для цієї посади зазвичай практикується невелика ставка, але гарні відсотки з продажу. Таким чином працівника мотивують робити гарний чек. Заробляє менеджер з продажів, заробляє власник компанії. Але що зараз пропонують? Ставку у 20 тисяч гривень, але низький відсоток від продажу. А от плани з продажу ставлять нереальні. Приміром, мала я співбесіду із компанією, яка займається харчовими продуктами. Мені озвучили план продажів -- мільйон гривень на місяць. Причому середній чек замовлень у них -- півтори тисячі гривень. Це скільки клієнтів за місяць я маю обробити, щоб "принести" їм мільйон?", -- говорить Юлія Ібрагімова.
Киянка говорить, що до повномасштабного вторгнення на такій самій посаді мала ставку і плюс 10% від суми замовлення. У цілому було приблизно дві тисячі доларів на місяць. Нині "програм максимум" -- 35 тисяч гривень.
Кілька тижнів тому я мав досить "чудовий" діалог з потенційним роботодавцем. Мені запропонували позицію секретаря, навіть не офіс-менеджера. Ви уявляєте, яка зарплата? Лише 20 тисяч гривень. Але при цьому від мене вимагали виконувати обов'язки кур'єра, вантажника, помічника бухгалтера, вести CRM для відділу продажів і мати знання на рівні C1 з двох іноземних мов. І, звісно, вища освіта також була обов'язковою. Як можна забезпечити життя у столиці з двома дітьми на 20 тисяч гривень? Якщо від цієї суми відняти комунальні платежі, які взимку складають близько шести тисяч, залишається лише чотирнадцять. А як же харчування, одяг, навчання, ліки...? Тут уже мова не йде про комфортне життя – навіть базові потреби не можуть бути задоволені.
-- каже Юлія.
А що відбувається в інших країнах?
Відповідно до результатів опитування, проведеного OLX Робота, українці не виявляють великого бажання працювати за кордоном. Лише 9,1% респондентів готові на виїзд за межі країни, тоді як приблизно третина розглядає можливість працевлаштування за кордоном у найближчі 1-2 роки. Водночас 57% опитаних не мають наміру залишати країну.
Водночас українці, які стали біженцями за межами країни, поступово знаходять роботу на місцевих ринках праці. Згідно з інформацією від ЗМІ, в Німеччині вже працевлаштовано близько 272 тисяч українців. У порівнянні з 2024 роком, кількість тих, хто працює та сплачує внески до соціальних фондів, зросла на 80 тисяч. Проте, 217 тисяч українців все ще зареєстровані як безробітні в Німеччині. Серед них 58% шукають роботу, що не вимагає професійної освіти, тоді як 36% прагнуть знайти кваліфіковану роботу.
Читайте також(ІНФОГРАФІКА) У Євросоюзі зросла кількість українців під тимчасовим захистом
Що стосується, приміром, Польщі, то, як повідомляла RFI Українською, українські біженці створили 2,7% ВВП у цій країні у 2024 році. Рівень зайнятості серед українців зріс з 61% до 69% за рік. Втім, на жаль, багато біженців виконують роботу, яка не відповідає їхньому рівню освіти, і лише третина випускників університетів обіймають посади, що вимагають наявності наукового ступеня.
У нещодавньому дослідженні Інститут ifo (Information und Forschung, Мюнхен) йдеться про те, що українські біженці віддають перевагу країнам із кращими можливостями працевлаштування, а не країнам із вищими соціальними виплатами.
Можливість знайти роботу, яка відповідає професійним навичкам, а також отримати вищу зарплату, має набагато більший вплив на біженців, ніж соціальна підтримка або виплати для дітей. Дослідження показують, що різниця в заробітній платі впливає на вибір країни майже в чотири рази більше, ніж варіації в соціальних допомогах. Проте це не свідчить про те, що соціальна допомога зовсім не важлива.
— зазначає Пануу Поутваара, керівник Центру міграції та економічного розвитку Інституту ifo.
Перспективи працевлаштування та вищі заробітні плати відіграють ключову роль навіть для біженців, які наразі не мають роботи.
За словами Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування, ситуація на ринку праці для українців варіюється в залежності від країни. Наприклад, Польща зосереджується на простих вакансіях, для яких не потрібно підтвердження дипломів, що пояснює високий відсоток українців, зайнятих у цій країні. На противагу цьому, Німеччина шукає кваліфікованих спеціалістів, які володіють мовою, внаслідок чого відсоток українців там є нижчим.
Ознайомтесь також: Українці в Данії - як ця скандинавська країна надає підтримку та які вимоги висуває до українських біженців.
Воскобойник підкреслює, що найбільш легко знайти роботу у Польщі, Чехії та Словаччині, тоді як у країнах Північної Європи це є значно складнішим завданням, зокрема через мовні перешкоди. Крім того, українці з високим рівнем кваліфікації часто змушені приймати низькокваліфіковані посади через тривалий і складний процес визнання українських дипломів та мовний бар'єр.
#Київ #Чеська Республіка #Вища освіта #Президент (державна посада) #Польща #Біженець #Німеччина #Українці #Сміливіше. #Держава (політичний устрій) #Європейський Союз #Диплом #Їжа #Українська гривня #Ринок праці #Штучний інтелект #Словаччина #Місто #Графіка #Безробіття #Міграція населення #Логістика #Менеджмент #Данія #Мюнхен #OLX #Міжнародне радіо Франції #Північна Європа
