Після сорока фінансові пріоритети для багатьох людей поступово зміщуються: більше уваги припадає на здоров'я, житло, дітей і фінансову безпеку, а значні витрати частіше оцінюють з погляду довгострокової користі. Війна лише посилила цю тенденцію: великі покупки стали обережніше планувати, а заощадження -- сприймати не просто як гроші "на майбутнє", а як основу фінансової стабільності.
Як із віком змінюються фінансові звички українців та на що вони готові витрачати більше -- розбирався Finance.ua.
Для порівняння варто подивитися на останні повні довоєнні дані Держстату. 2021 року споживчі витрати становили 90,7% усіх витрат українських домогосподарств. Найбільша стаття -- харчі та безалкогольні напої: 51,1%.
Витрати на житло, воду, електроенергію, газ та інші види пального становили 13,5%, на транспорт — 2,9%, на охорону здоров'я — 3,8%, на відпочинок і культуру — 1,5%, а на освіту — 1,0%. Ці дані надає Державна служба статистики України.
Ці цифри важливі для розуміння того, наскільки сильно на українські бюджети впливають базові потреби. Водночас вони не дають можливості повноцінно порівняти структуру витрат 2021 та 2026 роках: через війну державна статистика доходів і витрат домогосподарств не публікується у довоєнному форматі.
Отже, актуальну картину необхідно формувати на основі результатів соціологічних опитувань, статистичних даних банків та індикаторів фінансового ринку.
Одне з найзначніших досліджень було здійснено компанією Gradus Research у серпні 2025 року. У процесі опитування взяли участь 600 українців у віці від 18 до 60 років з доходами, що перевищують середній рівень, які проживають у містах з населенням понад 50 тисяч осіб.
Дослідження виявило, що 82% опитаних прагнуть зменшити свої витрати, проте не бажають відмовлятися від задоволень. Тим часом 77% респондентів намагаються обирати менше, але більш якісні покупки.
Разом з цим, 76% респондентів зазначили, що вкладають фінанси в своє здоров'я, 59% готові витрачати гроші на речі, що підвищують їхній емоційний добробут, а 52% орієнтуються на інвестиції в особистісний розвиток та враження, такі як навчання і подорожі.
Цікаво, що бажання "жити сьогодні" нікуди не зникло. 88% опитаних сказали, що прагнуть жити сьогоднішнім днем, а 85% дозволяють собі те, що допомагає зберігати спокій і отримувати задоволення.
Та між поколіннями є різниця. Найбільше орієнтовані на такі витрати люди 25-34 років. Натомість респонденти віком 45-55 років та 55+ частіше схильні відкладати гроші.
Однією з найбільш виражених трансформацій у фінансових пріоритетах є зміна ставлення до витрат на охорону здоров'я.
У молодому віці людина може роками відкладати похід до стоматолога або профілактичне обстеження. З віком витрати на здоров'я дедалі частіше стають невід'ємною частиною бюджету: лікування та профілактика можуть вимагати значно більше коштів, якщо проблему запустити.
Війна внесла новий аспект у це питання: українці почали більше зосереджуватися на доступності медикаментів, медичних послуг та можливості оперативного отримання лікування.
Згідно з дослідженнями Gradus Research, 70% респондентів вважають, що економити на здоров'ї та медичних послугах не доцільно. Крім того, 76% людей підкреслюють важливість вкладення в своє здоров'я.
Спеціальне дослідження Gradus, що аналізувало вживання медикаментів, виявило значну різницю у споживанні залежно від вікової категорії. Ліки визнали однією з ключових статей витрат 60% респондентів, тоді як серед осіб віком 60 років і старше цей показник зріс до 78%.
Тобто з віком витрати на здоров'я дедалі частіше стають обов'язковою частиною особистого бюджету -- особливо це помітно у старших вікових групах.
У 30 років ремонт може бути способом зробити квартиру красивішою. Згодом на перший план може виходити інше питання: наскільки комфортним і надійним буде це житло за 5-10 років.
У даних обставинах багато власників нерухомості все більше зосереджуються на інвестиціях у якісні системи сантехніки, електропостачання, теплоізоляції, опалення, вікна, а також побутову техніку та інші рішення, які здатні знизити витрати в майбутньому.
Війна внесла нові витрати, які до 2022 року багато хто не враховував: зарядні пристрої, батареї, генератори, резервні джерела світла, опалювальні системи та інші засоби забезпечення автономності.
Отже, ремонт все частіше розглядається не лише як естетична зміна інтер'єру, а й як можливість зміцнити надійність житла та адаптувати його до нестабільних умов.
Це має велике значення для тих, хто вже володіє квартирою чи будинком і не має наміру змінювати місце проживання у найближчому майбутньому.
З часом сприйняття автомобіля може зазнавати змін. Для молоді машина часто асоціюється зі свободою та можливістю пересування. Проте, з роками акцент може зміщуватися на більш практичні аспекти: безпеку, надійність, економію пального, витрати на ремонт і легкість у знаходженні запасних частин.
Війна принесла новий фактор — мобільність. Для родини автомобіль стає засобом, що дозволяє оперативно досягнути лікарні, перевезти дітей чи старших членів сім’ї або залишити небезпечну зону.
Отже, покупець похилого віку не завжди буде готовий викласти додаткові кошти за престижний бренд. Швидше за все, він віддасть перевагу автомобілю, який не потребуватиме значних витрат на обслуговування в майбутньому.
Ця логіка відображає загальну тенденцію, зафіксовану компанією Gradus: 77% респондентів прагнуть зменшити кількість покупок, зосереджуючи увагу на більш якісних товарах.
Для батьків витрати на виховання дітей можуть з часом перетворюватися з звичайних витрат на стратегічні інвестиції в майбутнє. Сюди входять послуги репетиторів, мовні курси, участь у спортивних секціях, приватна медична допомога, підготовка до вступних іспитів, а також здобуття освіти в українських чи закордонних університетах.
Війна посилила значення навичок, які можуть дати дитині більше варіантів у майбутньому. Англійська мова, цифрові навички, професія, можливість навчатися дистанційно або вступити до закордонного університету можуть сприйматися родиною як спосіб розширити майбутні можливості дитини.
Тому для частини сімей витрати на освіту та розвиток дітей можуть залишатися пріоритетними навіть тоді, коли доводиться скорочувати інші необов'язкові покупки.
Незважаючи на війну, українці продовжують подорожувати. Згідно з дослідженням Gradus, 52% респондентів інвестують гроші у розвиток і нові враження, до яких належать, зокрема, освіта та подорожі. При цьому представники старших вікових категорій частіше, ніж молодь, надають перевагу економії.
Для деяких людей це може вказувати на зміну у ставленні до відпочинку: скорочення кількості коротких подорожей на користь більш значних інвестицій у комфорт та якість.
Війна також змінила психологію витрат. Частина українців більше не хоче постійно відкладати всі бажання на невизначене "після війни".
Отже, сьогодні можна спостерігати дві протилежні тенденції: прагнення створити фінансову подушку безпеки в поєднанні з бажанням насолоджуватися життям у теперішньому моменті.
Фінансова подушка з віком може ставати не абстрактним накопиченням, а конкретним захистом. У 25 років людина може відкладати на квартиру, машину чи подорож. У старшому віці до цього списку додаються втрата роботи, лікування, допомога батькам, навчання дітей та ремонт житла.
У період війни до традиційних фінансових ризиків додалися нові непередбачувані витрати, пов'язані з обстрілами, ушкодженнями майна, необхідністю переїзду та перебоями в роботі.
Водночас немає підстав стверджувати, що саме люди 40+ сьогодні мають найбільші заощадження. Навпаки, старший вік часто означає більше фінансових обов'язків.
Результати дослідження Rating Group, проведене у травні 2024 року, засвідчили: гроші на випадок надзвичайної ситуації мали 63% людей віком 18-35 років, 53% -- у групі 36-50 років і 50% -- серед людей 51+.
Таким чином, з роками кількість вільних коштів не завжди збільшується. Важливо те, на що людина готова інвестувати свої заощадження.
Після 40 років пенсійне питання для багатьох стає значно практичнішим. Людина починає рахувати не тільки поточний дохід, а й те, скільки років залишилося до пенсії та на які гроші вона житиме.
Втім, результати досліджень показують, що українці поки що не дуже впевнені у власних пенсійних накопиченнях.
У дослідженні, яке провели KSE Institute та Info Sapiens за ініціативою Міністерства соціальної політики та за підтримки UNICEF Ukraine, 58% респондентів висловили намір у старості покладатися на державну пенсію, тоді як 36% планують використовувати власні заощадження.
Разом з цим, у категорії осіб віком від 45 до 59 років, 71% покладаються на основний дохід, який отримують від державної пенсії. У той же час, серед тих, хто має вік від 30 до 44 років, лише 38% планують забезпечувати себе у старості за рахунок накопичень.
Це одна з головних суперечностей української фінансової поведінки: чим ближче пенсія, тим сильніше люди залежать від державних виплат, хоча водночас саме у цьому віці особливо важливим стає формування власного капіталу.
Недержавні пенсійні фонди поки що не набули популярності як масовий фінансовий інструмент, але ринок поступово розвивається. Згідно з інформацією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на 30 червня 2025 року активи цих фондів досягли 6,18 млрд гривень, що є збільшенням на 15,8 % за рік.
Якщо до війни для багатьох українців інвестиції асоціювалися переважно з нерухомістю, депозитами або валютою, то зараз більш актуальними стали державні облігації.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів, на 1 вересня 2026 року обсяг облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що належать фізичним особам, перевищив 163 мільярди гривень. Це стало новою історичною позначкою для внутрішнього ринку державних облігацій. Протягом серпня інвестиції громадян збільшилися на понад 3,7 мільярда гривень.
Для тих, хто вже накопичив певну суму вільних коштів, це може стати одним із варіантів, щоб не тримати довгострокові заощадження просто в готівці.
Водночас ОВДП не варто плутати з фінансовою подушкою. Гроші на непередбачені витрати мають залишатися доступними. Інвестувати логічніше ту частину коштів, яка не знадобиться завтра або наступного місяця.
Сама по собі популярність кредитів не зникає. За даними НБУ, попит домогосподарств на кредити зростав протягом 2025 року, зокрема на споживчі кредити. Банки також очікували подальшого зростання попиту на споживчі та іпотечні кредити на початку 2026 року.
Відмінності можуть полягати в меті використання позики. Кредит на телефон або імпульсивну покупку може виглядати менш привабливо, тоді як фінансування автомобіля, нерухомості, ремонту чи іншої значної витрати може бути виправданим з економічної точки зору.
Є ще одна причина уважніше ставитися до боргового навантаження: до пенсії залишається менше часу. Якщо кредит створює значне щомісячне навантаження, він забирає гроші, які могли б піти у фінансову подушку або довгострокові накопичення.
Існує фінансовий інструмент, увага до якого зросла в умовах війни, це -- страхування.
У молодому віці страховий поліс може здаватися зайвою витратою. Згодом людина має більше того, що хочеться захистити: квартиру, автомобіль, бізнес, здоров'я або власний дохід. За даними НБУ, 2025 року премії ризикових страховиків зросли на 36,3% у річному вимірі. Премії зі страхування життя збільшилися на 3,6%. Активи страховиків життя за рік зросли на 14,8%.
Це не свідчить про те, що українці масово почали використовувати страхові послуги. Проте, тенденції на ринку вказують на те, що страхування поступово набирає популярність як фінансовий засіб.
Звичайно, вік не визначає поведінку людини автоматично. Двоє людей одного віку можуть мати абсолютно різні доходи, борги та фінансові можливості.
Якщо підсумувати результати кількох досліджень і не розглядати їх як єдине правило, ситуацію можна охарактеризувати наступним чином:
Це скоріше настановлення, аніж загальноприйняте правило. Війна також згладжує традиційні вікові контрасти: молодь активно накопичує, тоді як літні люди можуть бути вимушені використовувати свої заощадження для підтримки дітей і онуків.
Основна трансформація полягає не лише в тому, що особа починає отримувати більший дохід або зменшувати витрати. Важливим є зміна підходу до ризику.
У 25 років фінансова помилка може коштувати кількох місяців. У 45 років вона може вплинути на освіту дітей, житло або майбутню пенсію.
Ось чому після 40 років можуть виникати додаткові витрати, які на перший погляд не приносять миттєвого задоволення. Лабораторні аналізи, страхові внески, ремонт електричної системи, накопичення на пенсійний фонд або придбання облігацій внутрішньої державної позики – це ті речі, які не прагнуть демонструвати в Instagram. Проте саме ці витрати можуть забезпечити фінансову стабільність у майбутньому.
Водночас українці не готові повністю відмовлятися від нормального життя. За даними Gradus, 88% опитаних прагнуть жити сьогоднішнім днем, а 85% дозволяють собі те, що допомагає зберігати спокій і отримувати задоволення.
Тому сучасний фінансовий підхід після 40 -- це не обов'язково "економити на всьому". Швидше, це витрачати вибірково: не купувати дешеве двічі, якщо можна один раз придбати якісне; не відкладати лікування, поки воно не стане дорожчим; не брати кредит на те, без чого можна обійтися. Та водночас -- не відкладати всі радощі на невизначене майбутнє.
Війна вплинула на фінансові звички українців, незалежно від їх вікової категорії. Проте в старших вікових групах спостерігається особливий акцент на таких аспектах, як безпека, якість і стратегічне планування на тривалий термін.
На forefront виступають такі важливі аспекти, як здоров'я, житло, виховання дітей, автомобіль, фінансова безпека та забезпечення захисту від значних непередбачених витрат.
Одночасно з цим спостерігається зростання інтересу до фінансових інструментів: портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що належать фізичним особам, на вересень 2026 року перевищив рекордні 163 мільярди гривень. Це вказує на те, що державні облігації стали значно більш популярним засобом для збереження заощаджень.
Водночас українці не перетворилися на суспільство, яке тільки заощаджує. Люди продовжують витрачати гроші на подорожі, комфорт, навчання та речі, які допомагають переживати складні часи.
Різниця в іншому: з віком дедалі важливішим стає розуміння, що саме дасть ця витрата за рік, п'ять або десять років.
#
