У Росії є значно більші ресурси для мобілізації, в тому числі фінансові та виробничі потужності для військової продукції. Україна реагує на нові виклики з боку ворога, але часто це відбувається лише тоді, коли ситуація починає ускладнюватися на фронті чи в тилу. Тим часом українські виробники зброї працюють з перспективою не більше ніж на півроку вперед, оскільки держава усвідомлює, що довгострокові контракти наразі залишаються недосяжною метою.
У суспільстві нерідко виникає переконання, що війна приносить користь виробникам зброї. Однак заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр має іншу точку зору.
"Слід визнати, що оборонна промисловість, як сфера діяльності та місце працевлаштування, не є ідеальним варіантом. Хоча в цій галузі присутні значні фінансові ресурси, вона також пов'язана з ризиками та не завжди забезпечує комфортні умови праці. Незважаючи на це, наші спеціалісти, використовуючи свої обігові кошти, продовжують розвивати нові технології, вдосконалювати військову техніку та взаємодіяти з військовими на передовій," - підкреслила заступниця міністра.
Ганна Гвоздяр, Максим Васильченко, Станіслав Хутор, Сергій Сас може бути перетворено на "Сергій Сасевич" або "Сергій Сасюк". Якщо потрібно зберегти суть, можна також використати "Сергій, що носить прізвище Сас". та Марія Берлінська (на правій стороні)
Відповідно до її слів, "можливо, є особи, яким вигідно, щоб конфлікт тривав", але в цілому сектор намагається докласти всіх зусиль для завершення війни: "Саме так у нас виникають нові технології". Вона наводить приклад реакції ринку на збільшення використання російських шахедів з турбореактивними двигунами.
"Виробництво озброєння є насправді досить складною справою. Наші виробники стикаються з певними труднощами у спілкуванні з партнерами, оскільки їхня основна мета - це служіння інтересам своєї країни та досягнення результатів", - зазначає Гвоздяр.
Одночасно Павло Єлізаров, який є засновником спецпідрозділу Lasar's Group і раніше обіймав посаду керівника малої ППО (з січня по липень 2026 року), висловив думку щодо сучасного "ринку" дронів. Він зазначив, що мобільні вогневі групи, які займаються знищенням шахедів за допомогою кулеметів і дронів-перехоплювачів, на його думку, є важливою складовою оборони (LB.ua). Проте, Єлізаров вважає, що понад половина компаній, що виробляють дрони, насправді є лише бізнес-проєктами, орієнтованими на отримання прибутку, що, за його словами, шкодить країні.
Важливість держави в еволюції оборонно-промислового комплексу України.
Ганна Гвоздяр виділяє юридичні перешкоди як основне завдання, яке стоїть перед державою.
"Галузь потребує правильних інструкцій, що робити, яким чином, що далі треба для того, щоб бізнес міг розуміти, чого від нього очікує кінцевий споживач".
Другим -- фінансування. Гвоздяр описує нинішню систему так: "У нас є гранти та "Brave1", які розвивають маленьких виробників. Далі - "долина смерті" (період, коли розробка вже вийшла з грантової стадії, але ще не має замовлень для серійного виробництва, - LB.ua), а потім масштабування підприємств державної форми власності. Це те, як, на жаль, на сьогоднішній день ця система влаштована".
Ганна Гвоздяр, заступник міністра оборони України.
Міністерство оборони має намір отримати зворотний зв'язок від військовослужбовців щодо їхніх потреб у озброєнні та стратегіях ведення бойових дій. Вони планують впровадити прозорі механізми фінансування розвитку оборонної промисловості, а також забезпечити рівні умови для приватних і державних виробників.
"Чотири роки тому це твердження мало під собою підстави, оскільки основна частина оборонної промисловості була зосереджена на державних компаніях. Проте нині ринок значно зріс. Для армії не має значення, хто забезпечує їх озброєнням і технікою — приватні чи державні виробники", — зазначає Гвоздяр.
За словами Станіслава Хутора, генерального директора F-Drones, бізнес відчуває підтримку з боку держави. Він зазначає, що уряд активно співпрацює з виробниками на всіх етапах, і стверджувати, що державна допомога відсутня, було б неправильно. Як ілюстрацію він наводить випадок з бронюванням: завдяки зусиллям команди Міністерства оборони вдалося внести зміни до відсотків у постанові, порівняно з первісним варіантом документа.
"Так, це важко, так, це не абсолютно ідеально, так, ми стикаємося з втратами. Чи це оптимальний вибір, зважаючи на те, що сталося раніше? Ні. Але тільки час зможе дати відповідь. Чи буде ще важко попереду? Я вважаю, що цілком ймовірно," - підкреслив Хутор.
Мова йде про рішення Кабінету Міністрів, яке запровадило нові обмеження на бронювання працівників оборонно-промислового комплексу та паливно-енергетичного сектору. Тепер 95% військовозобов'язаних осіб може бути заброньовано, тоді як раніше ця цифра становила 100%. Для отримання дозволу на бронювання понад 95% необхідно отримати спеціальне рішення Міністерства оборони або Міністерства енергетики, враховуючи рекомендації Координаційного центру, створеного відповідно до цієї постанови.
Станіслав Хутор, керівник (CEO) української компанії в сфері оборонних технологій F-Drones.
Читайте також: ОПК піддає критиці заплановане бронювання працівників, вважаючи 85% нововведень загрозливими. Міністерства поки що не надають роз’яснень (ОНОВЛЕНО).
Максим Васильченко, начальник правління Ради зброярів, зазначає, що на старті масштабної агресії держава була готова до активної співпраці з виробниками. Проте, за його словами, зараз кількість співробітників у Міністерстві оборони та в урядових колах зменшилась.
"Галузь дефенсу велика, а займається нами по суті сьогодні одна людина, яка не може працювати 48 годин на добу, і це правда. Ми як галузь заслуговуємо якесь маленьке міністерство, яке б займалося всіма відкритими питаннями, але ми розуміємо, що сьогодні немає такої можливості", - пояснює Васильченко.
Максим Васильченко — керівник правління Української ради зброярів, голова асоціації "Українські Роботизовані Сили", а також один з засновників і генеральний директор Tencore LLC.
Тому, за його словами, асоціації намагаються давати державі "вже не просто проблематику, а ще й готові рішення".
Щодо оцінки ефективності Української держави учасники із залу мали різні погляди. Єлізаров наголосив: "мені подобаються українці, мені не подобається українська держава, вона дуже неефективна", і оцінив її роботу "по 10-бальній шкалі на двійку". Керівниця фонду Dignitas Любов Шипович не погодилася: "В нашій країні все-таки демократія, і держава - це ми. Давати собі оцінку 2, якось не хочеться". Вона нагадала, що у 2008 році важко було уявити відкриті вакансії в Генштаб чи Міноборони, а тепер там працюють люди, яких оборонний сектор "перетягує до себе".
Керівниця фонду Дігнітас Люба Шипович
Гвоздяр відповіла Єлізарову запрошенням:
Завжди існує шанс увійти в державу та вносити зміни, це зовсім не є забороненим. Залучити людей досить непросто. Ми чекаємо повернення Павла на службу і будемо раді спільно реалізовувати великі проекти з ним.
Васильченко поділився своїми думками з цього приводу: "Я також неодноразово критикував діяльність Міністерства оборони. Але мені відповіли: Максим, якщо ти маєш власні ідеї, чому б тобі не взятися за їх реалізацію? І я вирішив трохи відступити."
Як досягти перемоги в технологічній конкуренції
Ганна Гвоздяр зазначає, що в будь-якому аспекті, за який би не взялися, "Росія завжди випереджає", оскільки її союзники забезпечують значні обсяги виробництва озброєнь, тоді як демократичні партнери вже давно скоротили свої власні виробничі потужності, такі як вибухівка або ракети. На її думку, українська реакція виникає з відчутного браку ресурсів.
"Як взагалі з'явилися дрони? Закінчилася артилерія, тому в нас з'явилися FPV-дрони. Якби в нас з вами була інша ситуація в морі, то, мабуть, і не з'явилися морські дрони".
Ключовим аспектом, на який звертає увагу Гвоздяр, є важливість єдності та співпраці, особливо з розвідувальними службами: "Розвідка надає набагато більше даних про те, що планує ворог, до яких викликів ми повинні бути готові, і як виробник може адаптуватися до цих умов. Ми також працюємо над створенням платформ для ефективної взаємодії".
Марія Берлінська — волонтерка, яка очолює проєкт Victory Drones, є співзасновницею благодійного фонду Dignitas та заснувала громадську організацію "Центр підтримки аеророзвідки".
Марія Берлінська однозначно висловилася на основне питання обговорення: "Ми наразі не зможемо перемогти в технологічній війні". Вона зазначила, що росіяни "відзначаються високою ефективністю в масштабуванні", а їхні слабкі місця пов'язані з "корупцією та некомпетентністю. Проте це не завжди є нашим успіхом".
"Давайте будемо чесними: наша галузь мілтек на понад 80% складається з елементів, які можна назвати простими і навіть примітивними. Справжнього інноваційного генію у нас обмаль. Переважно це результат того, що ми, використовуючи базові матеріали та винахідливість наших військових і інженерів, змогли створити цей технологічний захист. Чи можливо його відтворити? Безумовно, це цілком реально", - вважає Берлінська.
На її думку, ключ до успіху слід шукати в досвіді: варто використовувати найуспішніші практики підрозділів, розширювати їхній застосування та інвестувати ресурси в те, що дійсно приносить результати, а не в те, що є звичним, "згідно з правилами, відповідно до стандартів, у межах і в заданому форматі".
Щодо Європи Берлінська тримається тези, що "Україна - це воля без економіки, а Європа - це економіка без волі", тож треба "втягувати їхній ресурс по максимуму". Іноземні інвестори, за її словами, вже кажуть їй: "Знаєте, чому інвестую в український мілтек? Тому що, коли в нас почнеться, я хочу знати, кому дзвонити".
Проте, Берлінська переконана, що Україна втрачає щось надзвичайно важливе.
Максим Васильченко, Станіслав Хутор, Сергій Сас може бути перетворено на "Сергій Сасевич" або "Сергій Сасюк". Якщо потрібно зберегти суть, можна також використати "Сергій, що носить прізвище Сас". та Марія Берлінська.
В умовах війни відбувається девальвація найважливішої валюти — довіри. Коли ми спостерігаємо за всіма цими карфагенами та прокурорами, які зникають, а також за Мідасами, ми втрачаємо віру один в одного. Це стосується антикорупційних операцій НАБУ та САП: "Карфаген" — про боротьбу з шахрайськими кол-центрами, а "Мідас" — про корупційні схеми в енергетичній сфері. Людям стає важко, і врешті-решт все починає руйнуватися. Росіяни добиваються свого, адже хоча вони не можуть перемогти нас на фронті, наше суспільство починає закриватися в собі і розколюватися.
Ознайомтеся також із темою системної (без)відповідальності. Печальні цифри, що стали підґрунтям для того, що ви могли спостерігати та почути у "Карфаген-2".
Станіслав Хутор проводить аналогію між гонкою озброєнь і "давньою битвою між мечем і щитом": часом одна сторона захищається, а інколи інша йде в атаку. Він також зазначив, що минулого місяця наші Сили оборони досягли вражаючого результату — понад 49 тисяч знищених ворогів, "це значна цифра, і ми продовжуємо удосконалювати наш меч".
Водночас, додає він, важливо не нехтувати питаннями захисту, особливо від реактивних систем: "Це подібно до шахової гри, яка триватиме до остаточної перемоги. Якщо шукати формулу успіху - вона полягає у постійному розвитку".
Сергій Сас може бути перетворено на "Сергій Сасевич" або "Сергій Сасюк". Якщо потрібно зберегти суть, можна також використати "Сергій, що носить прізвище Сас". висловлює думку, що ситуація "не є такою безнадійною, як може здатися на перший погляд". Він наводить приклад з "Держави" Платона: жодна армія в світі не зможе захистити свою країну без підтримки народу. "Під час нашої незалежності з'явилося покоління, яке, на щастя, не знає ані Росії, ані Радянського Союзу, і сьогодні воно взяло в руки зброю, щоб боротися за свою країну".
Сергій Сас може бути перетворено на "Сергій Сасевич" або "Сергій Сасюк". Якщо потрібно зберегти суть, можна також використати "Сергій, що носить прізвище Сас".
У ДФТГ "Мрія", за його словами, з початку війни контракт уклали 1 400 киян, чоловіки й жінки різного віку. 500 з них мобілізовані до ЗСУ, ще понад 500 "кожної ночі заступають на захист київського неба" у складі мобільних і стаціонарних груп.
Любов Шипович підкреслила важливість визнання досягнень: "Подумайте лише, ми боремося проти трьох з половиною ядерних держав. І ми все ще тут, ми все ще маємо намір пережити зиму". За її словами, західні країни наслідують практики Brave1, українські оборонні закупівлі та навіть структури військово-цивільних організацій, які в Україні продовжують іменувати благодійними фондами.
Як розширити свій бізнес
Як зазначає Максим Васильченко, виробники вже адаптувалися до стрімких трансформацій: FPV-дрон, наприклад, "зазнає змін кожні два тижні".
Максим Васильченко — керівник правління Української ради зброярів, голова асоціації "Українські Роботизовані Сили", а також один з засновників і генеральний директор Tencore LLC.
"Деякі виробники зараз працюють над тим, чого ще немає на полі бою, але воно точно буде. І модульність - наше все, це допомагає дуже швидко щось зняти, щось поставити і оперативно змінювати наш виріб", - вважає він.
Одночасно він зазначає, що автоматизація зменшує потребу в працівниках, проте "ми усвідомлюємо, де знаходиться межа, до якої ми можемо дійти". Тому він вбачає вирішення в створенні спільних підприємств із європейськими партнерами.
"Я згоден з військовими, які кажуть, що ми мусимо зараз використовувати ресурси партнерів, їхні цехи. Вони розуміють, що коли дійде справа до них, а це справа часу, то і ми зможемо своєю експертизою, своїми знаннями допомогти їм. Це буде дзеркальна взаємодопомога", - міркує Васильченко.
Павло Єлізаров з залу поділився своїми думками щодо причин, чому масштабування затримується: "У нас досі немає контрактів. Ні трирічних, ні дворічних, ні однорічних. Всі контракти фактично на пів року. Тобто в січні ми підписуємо угоду, а влітку вже потрібно завершувати всі поставки. Якщо влітку надходять фінанси, до кінця року потрібно виконати замовлення, оскільки триває бюджетний рік. Яке ж тут масштабування? Ми здатні на все: виробництво двигунів, пропелерів, камер. Але через короткострокові контракти ми цього не реалізуємо."
Ганна Гвоздяр, заступник міністра оборони України.
Ганна Гвоздяр вказала на існуючу проблему: наші партнери надають фінансування таким чином, що "схоже, вони прагнуть утримати ці кошти у себе, тож на сьогоднішній день укладання довгострокових контрактів залишається, на жаль, для нас недосяжною метою".
Щодо залежності від Китаю, Єлізаров вважає, що локалізації в Україні немає: "Якщо китайці вирішуватимуть закінчити війну, вони це зроблять завтра. Зупинять поставки на один місяць камер і двигунів, а в нас нічого немає і ми за п'ять років цього нічого не зробили".
Станіслав Хутор висловив певну згоду, проте зазначив, що це "дуже перебільшено": його компанія спеціалізується на локалізації, і "майже всі елементи вже забезпечені". За його словами, існують технологічні рішення, які "дозволять утримуватися на плаву ще досить тривалий час" як у швидкісних цілях, так і в сфері традиційних літальних апаратів.
Владислав Бельбас, керівник компанії "Українська бронетехніка",
У той же час Владислав Бельбас, генеральний директор "Української бронетехніки", висловив критику щодо нової системи закупівель. Він зауважив: "Раніше в Міністерстві оборони існував департамент, відповідальний за розвиток військових технологій, який активно взаємодіяв з виробниками, укладаючи контракти на розробку, модернізацію та закупівлю. Наразі ж процес закупівель передано до Агенції оборонних закупівель, яка, навпаки, зменшує контакти з постачальниками і зосереджується на виборі найнижчих цін. Але чи досягаємо ми бажаної ефективності для фронту, коли орієнтуємося лише на найдешевші пропозиції?"
Читайте також: Скандал, пов'язаний із тендером на закупівлю оптоволоконних дронів. Закупівлю все ж таки здійснять, а в Міністерстві оборони роз'яснили причини вибору цієї процедури.
В якості ілюстрації він навів приклад діпстрайк-дронів, зазначивши, що, враховуючи відсоток уражень, західні ракети, за його оцінками, "в 3-4 рази дешевші". Йдеться про удари безпілотників далекої дії по об'єктах противника, що знаходяться в тилу. Однак Гвоздяр не погодилася з цим твердженням: "Наші українські діпстрайки — це наша здатність вражати цілі на великій відстані, і такої можливості на сьогодні не мають наші союзники, оскільки їм не вдається масштабувати свої засоби дальнього ураження". Вона також визнала, що "іноді ці засоби є недосконалими, і досягти мети буває дуже важко", оскільки територія противника є значною, але це є шляхом для перенесення війни на територію супротивника.
Сергій Сас може бути перетворено на "Сергій Сасевич" або "Сергій Сасюк". Якщо потрібно зберегти суть, можна також використати "Сергій, що носить прізвище Сас". нагадав, що війна -- це не лише "чим воювати", а й "ким". У ДФТГ "Мрія", каже, у 2022 році створили центр підготовки операторів БпЛА, згодом навчали роботі з ПЗРК, а тепер освоюють роботизовані системи й турелі. "Під час війни в армії завжди не вистачає людей і зброї. Треба максимально залучати людей, які готові сьогодні долучитися до національного спротиву", -- вважає він.
Чому важливе інженерне передбачення?
Представник ГУР Міноборони Ілля Павленко із залу описав, куди рухається Росія: реактивні дрони, масове виробництво FPV, супутникове угруповання. За його словами, торік у росіян було 150 реактивних дронів, "зараз уже півтори тисячі".
Ілля Павленко, офіційний представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
В Україні, за словами експерта, існує нестача інституції, яка б займалася стратегічним плануванням та виконувала роль "радара загроз": "Про систему 'Рассвєт', що є російським аналогом Starlink, ми почали говорити ще в липні 2023 року. У нас фактично було два з половиною роки, щоб обдумати і реалізувати якісь рішення".
Читайте також"Це не альтернатива Starlink". Як українська компанія взялася будувати власну супутникову мережу
Марія Берлінська висловила свою згоду: "Я б із задоволенням підписалася під кожним із цих висловлювань. Те, що ми спостерігаємо зараз, насправді, нагадує дитячий садочок".
Про інженерне прогнозування Берлінська, за її словами, говорить вже п'ятий рік. Вона згадала про технологічну ініціативу, яку оголосив президент наприкінці 2024 року, та висловила свою думку щодо причин її невдачі: групи інженерного прогнозування були зведені до рівня виконавців, і в результаті процес перетворився на "зустрічі у президента".
Читайте такожМарія Берлінська: "Без інженерного прогнозування ми про*бемо війну"
"Це пройшло в медіа як важлива новина, але у реальності ніякого прогнозування не відбулося", - наголошує волонтерка.
Ганна Гвоздяр, Максим Васильченко, Станіслав Хутор, Сергій Сас може бути перетворено на "Сергій Сасевич" або "Сергій Сасюк". Якщо потрібно зберегти суть, можна також використати "Сергій, що носить прізвище Сас". та Марія Берлінська.
Її модель -- кілька десятків найкращих фахівців з перспективних напрямків, перевірених на поліграфі, з доступом до розвідінформації: "Щоб доповіді ГУРу і СЗР лягали не в стіл, як часто це відбувається, а фахівці отримували інформацію про те, що росіяни десь там побудували логістичний ланцюжок, бо почали закуповувати ще в 2023-24 роках реактивні двигуни і тестувати. Ага, це може означати, що вони підуть в реактивні шахеди. Складаємо низку ознак в повну картину і маємо кілька найбільш імовірних сценаріїв принаймні на рік вперед".
Такі інженери, каже вона, раз на місяць приходили би до президента і казали, що "через півроку нас чекають умовні вогняні мечі. Це означає, що нам треба на платформі 9 і 3/4 поїхати в Гоґвортс, взяти з допомогою гобітів якусь спеціальну речовину з ока Саурона, яка дозволить нам створити компонент для вогняних щитів". Так, за її словами, можна виграти пів року-рік.
"Ми знаходимо рішення врешті-решт, але ми кожен раз платимо дуже високу ціну за втрачений час. Без інженерного прогнозування, і я як завжди відповідаю за свої слова, ми про*бемо війну. Рано чи пізно", - наголосила Берлінська.
Перспективні домени, які вона назвала: автономність роботів, радари, балістика, дешеві крилаті ракети, супутниковий зв'язок і електромагнітна зброя, в яку вона "особисто дуже вірить". Окремо Берлінська виділила когнітивні технології: "Я вірю в це так, як 12 років тому, у вересні 2014-го, повірила в дрони".
Максим Васильченко вважає, що в країні мав би бути головний конструктор зі стратегією, розробленою разом з виробниками, інститутами й міністерством.
"Цей провідний конструктор в країні повинен був визначати напрямок, скільки супутників нам потрібно і коли, які засоби протиповітряної оборони та наступальні ресурси слід розробляти тощо. Але на сьогоднішній день ми не маємо нічого з цього. Я впевнений, що якби у нас була відповідна команда, ми б до 2022 року досягли значно більше," - підкреслив він.
Максим Васильченко, Станіслав Хутор, Сергій Сас може бути перетворено на "Сергій Сасевич" або "Сергій Сасюк". Якщо потрібно зберегти суть, можна також використати "Сергій, що носить прізвище Сас". та Марія Берлінська.
Берлінська уточнила, що це не може бути одна людина, "бо одна людина не може знати все", а радше група інженерів.
Ганна Гвоздяр висловила згоду з тим, що процес планування потребує вдосконалення. Вона зазначила, що Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий проводить аналіз стратегії підвищення бойових можливостей армії, "і ми щиро сподіваємося, що це допоможе створити більш прогнозовані умови для роботи на ринку".
Станіслав Хутор додав, що відповіді на швидкісні загрози розробляються, і, мабуть, "добре, що це не висвічується в пресі, бо це буде наступним кроком реакції ворога".
Водночас, дослідження та розробки він охарактеризував як "значну прірву", ризики якої виробник повинен розділяти з армією: "Прийнявши свідомий ризик, що вимагав десятки мільйонів, вони досягли чогось позитивного і важливого".
Чого бракує виробникам
1. Ясні правила: "реєстрація, виїзд".
Максим Васильченко вважає, що кожна компанія має знати, куди піти, як проходять процеси і що вона отримає на виході.
Прикладом можуть слугувати європейські програми, що надають українським виробникам можливість укладати контракти за рахунок європейського фінансування. "Ми, як виробники, не завжди усвідомлюємо, яким чином це працює, і які кроки потрібно зробити, щоб долучитися до цього процесу. А є й такі виробники, які, хоч і мають чітке уявлення про це, не знають, що програма наразі активна, і хто відповідає за прийняття рішень щодо включення їхньої компанії для отримання фінансування", - зазначає Васильченко.
2. Тривалі угоди.
Для виробників наземних роботизованих систем це критично, каже Васильченко: термін поставки комплектуючих у них сягає чотирьох місяців.
"У минулому році ми зазнали невдачі, не змігши укласти контракт, внаслідок чого наша армія протягом п'яти місяців залишалася без дронів. Ми змушені були купувати їх самостійно, збираючи кошти з різних джерел і фондів. Напевно, це суттєво вплинуло на наших військових, адже логістика - це основа нашої ефективності," - висловив свою думку він.
Максим Васильченко — керівник правління Української ради зброярів, голова асоціації "Українські Роботизовані Сили", а також один з засновників і генеральний директор Tencore LLC.
Хоча ресурси для розробок стали доступнішими, зокрема завдяки Brave1, фондам, легшим умовам кредитування та грантам, навіть на проекти, пов'язані з космосом, ситуація залишається складною. "З десяти інвестицій одна може покрити всі витрати — це типова венчурна схема", — зазначає Васильченко. Однак, якщо ви прагнете швидко реалізувати ідею або створити щось для держави, "вам знову доведеться використовувати власні кошти, інакше процес не буде ефективним".
3. Простого та зрозумілого фінансування.
"Ми не маємо чіткого уявлення про процес фінансування, адже нам це не пояснюють. Можливо, навіть сама держава не завжди здатна правильно планувати цю ситуацію," - зазначає Васильченко.
Владислав Бельбас зауважив, що цього року західна фінансова допомога є в значній кількості, проте, наскільки він інформований, існують проблеми з виконанням програм, таких як Ukraine Support Loan (кредит ЄС для України обсягом 90 млрд євро на 2026-2027 роки, з яких 60 млрд призначені для оборонних потреб, -- LB.ua). Він зазначив: "Взаємодія з західними партнерами щодо використання цих коштів та їх ефективності залишає бажати кращого".
Досліджуйте також: Яким чином Україна може інвестувати 60 мільярдів євро від Європейського Союзу в оборонні потреби. Основні моменти з аналізу цього документу.
4. Охорона від непередбачуваних обставин.
Павло Єлізаров каже, що в законі досі немає норми, яка звільняла би від виконання контракту після удару по заводу: "У нас був приліт минулого року, згоріло тисячу дронів на 20 мільйонів доларів. Плюс обладнання на 15 млн. Ми виконали повністю контракт. Чому ми це зробили? Тому що групі треба було чимось воювати".
військовослужбовець, екс-заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Павло Єлізаров
5. Индивидов.
Бельбас каже, що зменшення відсотка бронювання для оборонних підприємств "тригерить сильно": "Сам же уряд декларує про те, що 2-3 мільйони людей не стоять на обліку. Тобто ми б'ємося з тими людьми, які добросовісно прийшли, зареєструвалися, стали на облік".
"Я приділяю значну увагу співпраці з молоддю та студентами, і завжди їм наголошую: ви будете працювати тут, ми гарантуємо повну зайнятість у сфері оборони. Повертаючись, закінчуйте свої університети, не виїжджайте за кордон. Тепер багато з них дивляться на це і кажуть: ти просто обіцяєш, але це не спрацьовує. Ситуація лише погіршуватиметься", - зазначив генеральний директор "Української бронетехніки".
6. Устойчивість.
Ганна Гвоздяр визнає, що оборонні підприємства наразі функціонують у надзвичайно непередбачуваних умовах:
Наші виробники насправді сьогодні функціонують у стилі відеогри, схожій на ту, де мчить Супермаріо. Ось тут раптово змінився курс долара, тут скасували бронювання, тут американці внесли обмеження, а тут китайці закрили доступ до ринку комплектуючих. Тому ми абсолютно на одній хвилі з ними та прагнемо розробити більше послуг і механізмів, які допоможуть виробникам розвиватися стабільніше.
#