Як Україні зберегти молодь, незважаючи на виклики війни

Школа, як підтримуюче середовище, має ключове значення для мотивації українських підлітків залишатись в Україні, незважаючи на загрози, пов'язані з війною. Це підкреслюється в дослідженні "Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення", підготовленому соціологічною агенцією Vox Populi у партнерстві з міжнародним благодійним фондом savED. Опитування проводилось серед учнів 8-11 класів, їх батьків, вчителів та представників шкільних адміністрацій у травні та червні 2025 року.

Згідно з опитуванням, більше, ніж кожен п'ятий український підліток хотів би переїхати за кордон. У порівнянні з дослідженням savED, проведеним у 2023 році, цей показник майже не змінився - 22 проти 26 відсотків.

Згідно з опитуванням, 52% людей висловлюють бажання залишитися в Україні, але лише 30% з них планують залишитись у своєму рідному місті чи селі. Найбільше тих, хто прагне змінити місце проживання на інший населений пункт або виїхати за кордон, виявляють учні з прифронтових територій, тоді як найменше охочих до переїзду серед мешканців західних областей України. Дослідження показало, що на рішення молоді залишитися чи виїхати значний вплив має відчуття належності до своєї громади.

"Ті, хто відчуває більше задоволення від навчання, має друзів і знаходить сенс у своїх вчинках, охочіше залишаються у своїй громаді чи в Україні загалом," - зазначила в інтерв’ю DW Ганна Новосад, колишня міністр освіти і науки України, а нині голова благодійного фонду savED. Вона додала, що "відновлення освіти повинно відбуватися не лише через відновлення фізичних будівель шкіл, а через пошук шляхів для створення сприятливого освітнього середовища," яке також позитивно вплине на соціалізацію дітей.

Ситуація полягає в тому, що пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну призвели до переходу на онлайн-навчання, в результаті чого багато українських дітей втратили можливість активно соціалізуватися. Особливо гостро ця проблема відчувається в дітей, які проживають у прифронтових зонах. За офіційними статистичними даними, лише 34% учнів у цих регіонах відвідують школи особисто, тоді як майже половина (49%) продовжує навчатися в дистанційному форматі. В цілому ж в Україні, цього року, рівень очного навчання зріс до майже 70%, у порівнянні з 39% у 2023 році.

"Це відображає певні тенденції, - зазначає Новосад. - У громадах, де навчання відбувається в очному або змішаному форматі, спостерігається більш позитивне ставлення до школи як до цілісного середовища підтримки. Натомість у регіонах, де переважає дистанційне навчання, вчителі помічають погіршення комунікації та зниження ефективності школи як простору для взаємодії."

Дослідження показує, що дистанційне навчання має вплив не лише на міграційні настрої підлітків, а й на їхнє сприйняття власного майбутнього. Найбільш позитивно налаштовані щодо своїх перспектив учні з західних регіонів України, де 49% висловлюють оптимізм, у порівнянні з 44% з центральних та північних областей і 43% з прифронтових територій.

Христина Кащук, директорка програми UActive, у своєму коментарі стосовно результатів дослідження зазначила, що підлітки з прифронтових територій проявляють значний інтерес до соціалізації, спілкування, здобуття нових навичок та менторства. Кащук має глибоке розуміння цієї проблеми, адже програма UActive націлена на підтримку молоді в сільських громадах, що знаходяться поблизу фронту, і вона регулярно відвідує ці райони. "Важливо, щоб діти відчували довіру до своїх наставників і вчителів. Завдяки співпраці з менторами та дорослими, які готові ділитися інформацією про можливості в Україні, діти можуть дізнатися, де вони можуть реалізувати свої потенціали і що в Україні є місця, де можна залишитися," - підкреслила Кащук у бесіді з DW.

Нові результати досліджень міграційних настроїв серед української молоді викликають серйозну тривогу у фахівців з демографії. Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи НАН України, відкрито висловлює своє занепокоєння. "Приблизно 25% старшокласників мають намір покинути країну. Це вельми значний показник. Ми ризикуємо втратити нашу боротьбу за людський капітал", - зазначив Гладун у бесіді з DW.

Демограф підкреслив, що більшість європейських країн стикаються з проблемою старіння населення і потребують нових робочих ресурсів, що робить українців привабливими для них. "Чимало країн, таких як Чехія, Фінляндія, Німеччина та Австрія, пропонують безкоштовне навчання для іноземців. Натомість, ми вводимо платну вищу освіту", - зазначає Гладун, критикуючи цю ситуацію.

Аби українська молодь залишалася в Україні, державна політика зараз має бути переорієнтована з "відновлення стін" на відновлення соціалізації дітей у безпечних освітніх середовищах, вважають експерти. Передусім це стосується прифронтових регіонів, зокрема в Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Дніпропетровській, Херсонській областях.

Наразі важливо не лише організовувати укриття для тимчасового перебування під час тривоги. Це, безумовно, необхідна умова, але її недостатньо. Потрібно створювати дійсно численні підземні простори, насичуючи їх позашкільними заходами, які забезпечують відчуття контакту та співтворення. Такий підхід допоможе психоемоційно підтримати учнів, що є вирішальним для того, щоб молодь залишалася в Україні, - зазначила голова благодійного фонду savED Ганна Новосад.

У Міністерстві освіти та науки (МОН) України запевняють, що активно працюють над забезпеченням безпеки та впевненості українських школярів у навчальному процесі. Міністр освіти Оксен Лісовий, як повідомляє пресслужба МОН, оголосив про старт реалізації програми "Школа офлайн". Ця ініціатива має на меті повернути учнів до безпечного навчання в класах, а в тих випадках, де це неможливо, забезпечити умови для якісного дистанційного навчання.