Як українці щорічно вносять $30 млрд до економіки Польщі: Посол України в Польщі розповідає про вплив біженців на ринок праці та економічну ситуацію – Delo.ua

Після початку вторгнення понад 1 млн українців виїхало до Польщі. Величезна підтримка, яку Польща надала українцям після повномасштабної російської агресії, створили особливий зв'язок між народами. Разом з тим, з роками ситуація змінюється. Чи справді поляки втомилися приймати українців, скільки витрачає чи заробляє економіка Польщі завдяки українцям? Чи дійсно лише 40% українців добре спілкуються польською? І головне - як почувається в Польщі український бізнес і на які роботи влаштовуються українці? Про все це для Delo.ua розповів посол України в Польщі Василь Бондар.

Шановний пане посоле, прошу вас допомогти прояснити деякі питання. Відповідно до закону, підписаного президентом Навроцьким, особи з статусом UKR (тимчасовий захист) мають можливість легально перебувати в Польщі до 4 березня 2026 року. Чи є обов'язковою умовою для цього наявність офіційної роботи в Польщі?

Закон, підписаний президентом Польщі Каролем Навроцьким, визначає правовий статус українців, які залишили свою країну через російську агресію. Цей документ надає можливість українським громадянам легально перебувати у Польщі до 4 березня 2026 року. Правило поширюється на всіх українців, незалежно від їхнього працевлаштування. Наявність офіційної роботи не є необхідною умовою для легального перебування в країні.

Однак легальним залишається тільки сам факт перебування. Питання в тому, чи отримають такі особи інші переваги, як-от безкоштовне медичне обслуговування на основі статусу UKR?

Тепер українці повинні будуть оплачувати деякі медичні послуги, які раніше надавалися безкоштовно.

Мова йде про нову медичну послугу, яка охоплює стоматологічні процедури, реабілітаційні заходи, санаторні програми, трансплантацію, виготовлення протезів та медикаменти. Для дітей до 18 років ці послуги залишаються безкоштовними. Крім того, особи, які почали лікування до ухвалення цього закону, можуть продовжувати його безкоштовно.

Але, мабуть, найбільше хвилювань через виплати на дітей - програму "800+".

Допомога "800+" тепер надається виключно тим родинам, де один з батьків офіційно працевлаштований або займається підприємницькою діяльністю. До цієї категорії також відносяться безробітні, які протягом останніх трьох місяців отримують соціальні виплати через тимчасову непрацездатність або активний пошук роботи.

З 1 листопада вводяться нові обмеження на термін безкоштовного проживання в соціальних закладах та колективних місцях розміщення. Тепер право на перебування в таких установах матимуть лише особи з інвалідністю, пенсіонери, вагітні жінки та одинокі батьки, які виховують трьох і більше дітей.

Чи може українець з тимчасовим захистом звернутися до центру зайнятості, якщо він хоче знайти роботу в Польщі?

Відповідно до цього законодавства, яке розширює термін легального перебування, українці мають можливість звернутись до Центру зайнятості для підтвердження активного пошуку роботи. У свою чергу, особи, які не мали трудової діяльності і не мають її зараз, не зможуть отримувати подальші соціальні виплати. Цей підхід також слугує стимулом для певних громадян України офіційно задекларувати свою зайнятість, яка раніше не була зафіксована.

Нещодавно в медіа з'явилася інформація про зростання конкуренції на польському ринку праці, що ускладнює пошук роботи. Чи підтверджують це ваші дані та спостереження?

Польща є державою з активним економічним зростанням і, згідно з доступною інформацією, займає місце серед двадцяти найрозвиненіших економік на глобальному рівні.

Від початку повномасштабного вторгнення Польща створила зручні умови для громадян України, надавши їм права і можливості майже як громадянам Польщі. У плані роботи це створило можливості для більше ніж 70 % українців, що виїхали до Польщі після початку повномасштабної агресії, знайти собі роботу або започаткувати свій бізнес.

Навіть з такою кількістю наших співвітчизників, потреби польського ринку праці залишаються незабезпеченими. Хоча в деяких галузях, таких як IT, конкуренція дійсно зросла, фахівців у таких професіях, як вчителі, лікарі, будівельники та електрики, в Польщі все ще не вистачає. Наприклад, згідно з даними Головного управління статистики Польщі (GUS), у другому кварталі 2025 року кількість незайнятих вакансій досягла 95,7 тисяч.

На польському ринку праці українцям з кваліфікацією важко знайти своє місце. Внаслідок російської агресії сюди прибули багато людей з вищою освітою та професійним досвідом. Але, на жаль, їм часто доводиться задовольнятися роботами, пов'язаними з прибиранням або, у найкращому випадку, працювати на рецепції в готелях.

- Є частина секторів, що завжди орієнтувалась на працівників з України для виконання низькокваліфікованої роботи. Це, скажемо так, переважно перший мільйон українців, які працювали в Польщі до 2022 року. Зараз, коли почалося повномасштабне вторгнення, звичайно, сюди прибула значна частина висококваліфікованих кадрів.

Проте ми, українці, зараз знаходимося в Польщі в ролі гостей. Для іноземців, зокрема тих, хто прибув сюди через повномасштабну агресію з боку Росії, умови життя завжди відрізняються від тих, що мають місцеві жителі. Це породжує додаткові виклики — наприклад, питання нострифікації дипломів, мовного бар'єру, а також відповідності вашого професійного іміджу чи досвіду. Як наслідок, деяким нашим співгромадянам доводиться шукати менш оплачувані вакансії, які не відповідають їхній кваліфікації.

Також існують певні адміністративні та юридичні обмеження. Наприклад, для деяких вакансій необхідно бути членом професійних асоціацій або мати відповідні сертифікати. В Україні такі вимоги можуть бути відсутніми, тоді як у Польщі вони є обов'язковими для певних професійних сфер.

Чи вдається українцям переважно працювати за своєю спеціальністю?

- Хтось себе знайшов, хтось надалі змушений шукати. Як я вже зазначив, ринок праці більше потребує працівників на менш оплачуваних посадах. А високооплачувані, що вимагають кваліфікації, доволі конкурентно займаються поляками.

Чимало українців змогли адаптуватися, освоїти мову, а також володіння англійською та професійна підготовка сприяють їхній успішній конкуренції на ринку праці в Польщі. Проте це не завжди дається легко.

Проте, хочу підкреслити, що це - країна, яка не є нашою. Багато з нас перебуває тут лише на короткий термін. Найкращим варіантом, безумовно, буде повернутися до України, коли війна завершиться. Адже вдома завжди є дім, а після війни в Україні знадобляться багато робочих рук.

До речі, отримання вищої освіти в Польщі може стати ключем до реалізації вашої мрії про бажану кар'єру.

Не завжди це так. Все залежить від того, у який сектор ви потрапляєте та наскільки важливою є наявність вищої освіти в цій галузі.

Якщо проаналізувати структуру зайнятості наших громадян, можна помітити, що найбільшу частку займає приватний сектор та сфера послуг. Однак це не завжди пов'язано з високою кваліфікацією. Наприклад, до таких професій можна віднести охорону, прибирання, індустрію краси та послуги з працевлаштування, де задіяно значну кількість людей. У цих галузях вимоги до кваліфікації не є надто високими.

Безумовно, це виклик для наших викладачів. Проте, певна кількість з них, особливо в перший рік війни, змогли отримати посади в університетах Польщі, за що ми щиро вдячні адміністраціям цих навчальних закладів. Дехто залишився на місці, інші ж переїхали або змінили своє місце роботи.

Чи існують дані, які демонструють, який відсоток українців зайнятий у різних сферах діяльності?

- Згідно з даними, що у мене є, можу сказати: з усіх біженців, які прибули до Польщі - 998 тисяч осіб - працевлаштовані більше 70%. Щодо секторів, інформація наступна: у сфері адміністрування та допоміжної діяльності працює 150-160 тисяч осіб. Йдеться про працевлаштування, прибирання, озеленення, різного роду послуги.

В Україні в обробній промисловості зайняті близько 150 тисяч осіб, у будівельному секторі працює приблизно 100 тисяч, а в сфері транспорту та логістики також налічується близько 100 тисяч українців.

Безумовно, до першої категорії варто віднести підприємства, засновані українцями, які надають різноманітні послуги. Прогулюючись вулицями Варшави, можна часто натрапити на українські магазини, ресторани, перукарні та заклади, що пропонують свіжу випічку хліба.

Відомо, що українські підприємці активно адаптуються в Польщі. Однак, наскільки вони впливають на розвиток польської економіки — чи сприяють конкуренції, поповнюють державний бюджет та створюють нові робочі місця? Яке значення має їхня діяльність для України та двосторонніх відносин між цими країнами?

У Польщі створено досить ефективну інфраструктуру для запуску та ведення бізнесу, що робить умови для нашої компанії доволі сприятливими. Наші підприємці активно залучені до польської бізнес-спільноти та асоціацій. Вони беруть участь у міжнародних бізнес-ініціативах, що сприяє їхній інтеграції у глобальні ділові процеси.

Наприклад, можна згадати про одну з найбільших асоціацій - українсько-польська економічна палата (Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza), що об'єднує 450 фірм польських і 150 українських. Відповідно, є керівництво як із польського, так і українського боку. Таким чином вони будують мости взаємодії між нашими державами.

Українські підприємства в Польщі, перш за все, сприяють розвитку місцевої економіки. Вони успішно інтегрувалися і стали невід'ємною частиною польської екосистеми. Кожен укладений контракт, надана послуга або встановлене партнерство слугують своєрідним містком між двома великими спільнотами – українцями та поляками. Сподіваюсь, що в майбутньому цей бізнес стане основою для розвитку торговельних відносин між нашими країнами та створить сприятливі умови для інвестицій.

Українські бізнесмени є, так би мовити, громадськими дипломатами, які працюють над тим, щоб саме ділові відносини формували основу для майбутнього, для відбудови. Хоч ми поки що про це не говоримо, бо, на жаль, далі триває війна.

Станом на сьогодні, за різними оцінками, близько 79 тисяч приватних компаній залучають як українських, так і польських громадян. Це формує значну додану вартість в межах країни. У 2024 році українці внесли 2,7% до загального ВВП, що є результатом активної ділової діяльності, залучення нашого бізнесу та працівників, а також участі поляків у роботі на українських підприємствах. У підсумку, ця взаємодія генерує близько 30 мільярдів доларів.

Чи є інформація про те, скільки робочих місць формує український бізнес у Польщі?

Існує безліч компаній, де працює від трьох до п'яти співробітників, а також і такі, що набирають по кілька сотень працівників. Наразі про них обговорюють не так багато, оскільки це може порушити питання безпеки. Проте я впевнений, що незабаром ми побачимо значних українських роботодавців, які матимуть вагомий вплив на ринок праці в Польщі.

Загалом, внесок українців у польський бюджет можна порівняти з тією підтримкою, яку Польща надала біженцям. Яким чином можна візуалізувати це співвідношення через цифри?

Українці, безумовно, становлять значну цінність для Польщі. Ті, хто розуміється на економічних процесах, ясно бачать, що без внеску українців неможливо було б досягти такого зростання валового внутрішнього продукту в Польщі та її високих показників серед держав з розвиненою економікою.

Хочу нагадати, що минулого місяця було оголошено про те, що Польща вже перейшла за показником ВВП у трильйонний вимір, тобто стала однією з 20 найбільших економік світу. І в тому числі це велика заслуга українців, які значною мірою заповнили вакантні робочі місця, внести додану вартість до польської економіки, і цифри лише зростають.

Якщо проаналізувати всю статистику, що накопичилася під час війни, можна помітити, що в 2022 році зростання ВВП склало 1,5%, у 2023 році – 2,3%, а в 2024 році вже прогнозується 2,7%. Згідно з різними оцінками, до 2030 року цей показник може досягти навіть 3,5%.

Згідно зі статистикою, представленоою BGK (Банком народного господарства), витрати на одного українця в розмірі 1 злотий в майбутньому повертаються у вигляді податків та страхових внесків, що становить 5 злотих.

Це свідчить про те, що українці в Польщі не є тягарем, а, навпаки, виконують важливу роль у розвитку польської економіки. Про це слід говорити відкрито.

Польща надає підтримку — отримати ці виплати 800+ можливо.

- Українці - не єдина група іноземців, які отримують соціальні виплати. Якщо подивитись на загальний кошторис видачі соціальної допомоги саме по 800+, то в польських злотих це близько 62 млрд. На українців щорічно припадає близько 2,8 млрд.

У той же час, податки та внески, які сплачують громадяни України, дорівнюють 15,6 мільярдів злотих. Таким чином, співвідношення складає близько 1 до 4, а іноді й до 4,2.

Додамо до цього також фінансові кошти, які українці перераховують у Польщу з карток українських банків. Згідно з різними джерелами, ці щорічні перекази коливаються в межах від 1,8 до 2 мільярдів доларів.

Розгляньмо також фінансові витрати українців, які перетинають польський кордон транзитом: вони зупиняються в готелях, придбавають їжу, медикаменти, а також оплачують послуги транспорту.

Якщо порівняти деякі міста в східній Польщі перед повномасштабним вторгненням і зараз, то різниця очевидна. Наприклад, аеропорт у Ряшеві набув своїх сучасних обрисів саме завдяки перевезенням до України, а також українським компаніям та українським громадянам.

Місцеві мешканці усвідомлюють, яку роль відіграє український бізнес у наповненні бюджету? Відверто кажучи, ставлення до наших співвітчизників тут останнім часом помітно погіршилося. Все частіше звучать заклики повернутися додому в різних формах.

Розпочнемо з основ. Коли певна національна група оселяється в чужій країні у значних кількостях, це починає створювати внутрішній тиск на місцеве суспільство. Уявіть, що ви прийняли до себе у квартиру незнайомця, який живе у вас вже чотири роки. Спочатку ви намагаєтесь знайти спільну мову: разом готуєте їжу, проводите час у спільних розвагах. Але з часом ситуація змінюється, і виникають умови, які вже не зовсім вас влаштовують.

Що конкретно викликає незадоволення у поляків?

Це питання дійсно є складним і багатогранним. Основною причиною ситуації є продовження конфлікту між Росією та Україною, що призвело до значної кількості українських біженців у Польщі. Окрім того, в країні відбуваються власні політичні процеси, зокрема нещодавні вибори президента та підготовка до парламентських виборів 2027 року. Існує конкуренція між політичними силами, які шукають способи залучення виборців, а також вплив російської пропаганди та різних агентур. Політизація історичних питань, стереотипи й міфи також грають свою роль. Наприклад, деякі праві угруповання нещодавно підіймали тему можливості створення української політичної партії за умови отримання українцями польських паспортів.

Дійсно багато українців хочуть отримати польське громадянство?

Зовсім ні. Ми провели аналіз статистичних даних за останні п'ять років і виявили, що близько 26,5 тисяч українців стали громадянами Польщі. Це складає лише 1,5% з 2 мільйонів наших співвітчизників.

Поза тим, більшість українців, які приїхали до Польщі після 2022 року, планують повертатися. Ми говорили з представниками різних соціальних груп, і більшість опитаних за умов безпеки планують їхати додому, оскільки залишили вдома чоловіків, батьків, хтось - дорослих дітей. Декому просто комфортніше в Україні. Люди планують повернутись до своїх занять і рідних домівок. І це, до речі, створює додатковий елемент взаємодії України та Польщі.

Не всі українці, які живуть у Польщі, здатні спілкуватися польською мовою. На даний момент вважається, що лише 40% з них мають певний рівень знання цієї мови. За прогнозами на початок 2025 року, менше 20% українців можуть говорити польською на високому чи середньому рівні. Це створює певні труднощі для поляків. Які шляхи вирішення цієї проблеми? Чому українці не прагнуть або не можуть вивчати польську?

Існує безліч різних даних, і немає жодної установи, яка б зібрала їх в єдину систему та продемонструвала рівень володіння польською мовою у двох мільйонів українців. Тому ми будемо працювати з досить орієнтовними цифрами.

Згідно з різноманітними даними, зібраними з численних джерел, більше 70% українців, які працюють у Польщі, володіють базовими знаннями польської мови. Це дозволяє їм спілкуватися, узгоджувати умови з роботодавцями та взаємодіяти на робочому місці.

До слова, польська мова є однією з найближчих до української, займаючи друге або третє місце за рівнем спорідненості. Якщо виникає бажання або потреба, її можна освоїти досить швидко.

Проте слід зазначити, що більшість українців, які прибули сюди, зайняті на роботі. Чи можуть вони знайти час для проходження інтенсивних курсів польської мови, особливо платних, є великим питанням. Вони часто працюють по 12-15 годин на день, і часу на це просто не залишається.

Отже, освоєння мови відбувається переважно в процесі спілкування, що є дуже корисним для взаємодії з поляками.

Згідно з інформацією з одного з джерел, лише 5% українців у Польщі мають знання мови на найвищому рівні, тобто С2. Рівень В2, що свідчить про впевнене володіння мовою в різних ситуаціях, досягають 11% українців. А от 40% опитаних стверджують, що знають мову і намагаються використовувати її в повсякденному житті, але не почувають себе комфортно під час спілкування.

Інші намагаються спілкуватися українською або англійською. Це частково приносить результати. У багатьох магазинах, готелях та сервісних центрах є можливість спілкуватися українською чи англійською. Може створитися враження, що польська мова не є обов'язковою. Але це неправильно, адже для комфортного перебування в країні, особливо на тривалий термін, корисно хоча б знати основи мови.

Замість цього, значна частка людей, що володіють мовою, складається зі студентів. Вони професійно займаються її вивченням, і після завершення навчання в університетах стають певними конкурентами польським випускникам на ринку праці. Це стосується не лише Польщі, але й інших країн Європи. До речі, в Європейській комісії та Європейському парламенті часто можна зустріти фахівців з України, які отримали освіту в польських навчальних закладах.

Українці складають найбільшу категорію іноземців, які інвестують у нерухомість у Польщі. Чи можна навести більш детальні дані про обсяги покупок та типи нерухомості, які вони придбали протягом року?

Згідно з отриманими даними, у 2024 році українці придбали приблизно 10 тисяч нерухомих майна в Польщі. Ці об'єкти купуються не лише для ведення бізнесу, а й для особистих потреб або здачі в оренду. Оскільки ціни на нерухомість тут досить високі, не всі можуть собі дозволити купівлю виключно для особистого користування з економічної точки зору.

Яким чином українці, які прагнуть повернутися на батьківщину, можуть реалізувати своє бажання? Чи існують спеціальні програми підтримки, чи ж громадянам потрібно покладатися лише на власні сили?

Найголовнішим аспектом є, безумовно, безпека. Для людей, які прибули з територій, де щовечора відбуваються ракетні чи дронові атаки, це є вирішальним критерієм. Тому саме цей фактор в першу чергу визначає їхній вибір місця перебування. Масового повернення не слід очікувати, поки не буде забезпечено стабільну і безпечну обстановку.

Ми вже тривалий час займаємось темою створення хабів для повернення, і ця робота триває. На сьогоднішній день ці хаби ще не реалізовані у всіх країнах. Проте Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України активно продовжує зусилля щодо їх створення, щоб забезпечити підтримку в процесі повернення. Для цих хабів планується розробка державних програм, які охоплюватимуть питання житла, зайнятості, розташування та надання рекомендацій стосовно регіонів.

Коли мова йде про практичну втілюваність, варто зазначити, що на сьогодні найактуальнішою для України є сфера оборони та оборонного бізнесу. Існує чимало компаній, які активно пропонують вакансії.

Одна з них, державний консорціум, група компаній "Укроборонпрому", створила умови з бронюванням, працевлаштуванням, наданням житла, соціального захисту. Це один із прикладів, коли держава успішно інвестує у свій людський капітал і створює можливості для повернення, роботи, бронювання.

Звичайно, я вважаю, що багато людей вирушать у подорожі, коли стартують проєкти відновлення. Ми вже сьогодні ведемо співпрацю з польськими колегами, щоб створити умови для залучення до відбудовчих ініціатив у тих сферах, в яких вони мають досвід. Також плануємо працювати у співпраці з міжнародними партнерами, використовуючи їхні ресурси для реалізації відбудови.

Основна ідея полягає в тому, щоб використати кошти, які Російська Федерація наразі має в іноземних банках. Проте для нас є важливим, щоб міжнародні партнери не лише надавали фінансову підтримку, але й активно інвестували в Україну, спільно створюючи прибуток разом з українцями.

Це також стане поштовхом для повернення людей до своїх рідних місць. Вони отримають можливість працювати, заробляти та вносити внесок у розвиток себе та України.