Учасники гуртка "Юні екологи" прагнуть знайти ефективні способи догляду за зеленими зонами в умовах змін клімату
Під їхньою опікою - понад 50 молодих дерев, що ростуть у Миколаєві уздовж однієї з вулиць із інтенсивним автомобільним рухом. Школярі разом із науковцями та активістами не лише доглядають за саджанцями, а й досліджують, як транспортне навантаження, тривала літня спека та нестача опадів впливають на зелені насадження.
Вони уважно слідкують за здоров'ям рослин, аналізують склад ґрунту, експериментують з різними методами поливу та вивчають, які види найкраще адаптовані до життя в міських умовах.
ВІД ПІДТРИМКИ ОДНОГО ДЕРЕВА ДО ЕКОЛОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Ця історія розпочалася в 2024 році. Інна Тимченко, доцент і кандидат технічних наук, яка займається екологією в Миколаєві, звернула увагу на Володимира Попова, місцевого жителя, який вже перейшов за вісімдесятирічний рубіж. Незважаючи на свій поважний вік і проблеми зі здоров'ям, чоловік не лише висаджував дерева, але й самостійно возив воду з пунктів роздачі, щоб полити всі саджанці вздовж вулиці. Вражена його відданістю та зусиллями, Інна вирішила запропонувати свою допомогу і залучила дітей з гуртка "Юні екологи" обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді для підтримки ініціативи.
Ми взяли ці дерева під наше піклування і активно займаємося їх утриманням: регулярно поливаємо, мульчуємо та захищаємо. Загалом, прагнемо впроваджувати різноманітні європейські методи. З часом ми додали до цього ще й науковий аспект. Члени гуртка почали спостерігати за станом дерев, вимірювати показники ґрунту та експериментувати з різними режимами поливу, - ділиться Тимченко.
Яка кількість води необхідна для комфортного переживання спекотної погоди?
Серед основних викликів, що постають перед молодими деревами в Миколаєві, є затяжні бездощові періоди та екстремально високі температури в літній сезон. При цьому, важливо не лише забезпечувати саджанці регулярним поливом, а й точно з'ясувати, з якою частотою та у яких обсягах їм необхідна волога.
Учні разом зі своїм керівником власними силами закупили спеціальні поливальні сумки, які забезпечують поступове надходження води до коренів дерев. Вони по черзі розміщували ці сумки біля різних рослин і стежили за їхньою реакцією на новий метод зрошення. Діти регулювали тривалість поливу та проміжки між поливаннями, порівнюючи отримані результати.
- Ми сприймаємо це як експеримент, спостерігаючи за тим, як дерева реагують на різні методи та проміжки між поливами, - зазначає екологиня.
За її словами, для одного дерева може бути необхідно приблизно 50 літрів води за раз. Однак основна мета полягає не в безперервному зрошенні саджанців, а в знаходженні найкращого режиму поливу, що сприятиме їх адаптації до навколишнього середовища.
Спочатку доводилося переносити воду з пунктів роздачі, що було досить складно. Щоб спростити цей процес, придбали 15-метровий шланг, який пані Інна виводить зі своєї квартири на вулицю. Діти приходять з контейнерами, заповнюють їх водою й поливають дерева.
Приблизно десять учнів віком 14-15 років взяли участь в цій ініціативі. Вони не тільки піклуються про молоді рослини, а й здобувають навички спостереження, порівняння отриманих результатів та формулювання висновків. Ці дослідження юні екологи перетворили на проекти, які отримали фінансову підтримку від однієї з стипендіальних програм.
У 2026 році дерева виявилися менш залежними від вологи: навіть під час спекотного літа їм вистачало приблизно п’яти-шести поливів. Учасники проєкту зазначили, що саджанці почуваються добре. Проте дослідження виявили й інші важливі факти: зокрема, на в'язах почали з'являтися шкідники, тоді як клени демонструють гарний розвиток. Крім того, було встановлено, що рани на деревах, спричинені мотокосами, якими комунальні служби косять траву навколо, загоюються дуже повільно.
У попередні роки, коли ми косили траву, п’ять дерев на нашій території були травмовані, але їхні рани так і не загоїлися. Тож, щоб захистити рослини, ми власними силами придбали і встановили на дерева 10 спеціальних пристроїв для охорони від косіння, - зазначає Тимченко.
Безумовно, ці спостереження не є офіційними науковими висновками, проте вони допомагають визначати, які підходи до догляду варто перевіряти й надалі.
ТРАВ'ЯНИЙ КОВЕР У ЦЕНТРІ МІСТА
Ще один напрям роботи юних екологів - експериментальна ділянка багаторічного газону, де ростуть степові рослини, притаманні місцевому регіону. Мета - з'ясувати, які види здатні витримувати спеку, нестачу води та інші несприятливі умови.
Ділянка була розділена на кілька зон: частину степових рослин перенесли з природних територій Миколаївської області, а для інших видів насіння було придбано. Протягом літа газон не підстригали і не поливали жодного разу. Як зазначили учасники ініціативи, важливо дозволити цим рослинам розвиватися природним чином: "Ми позначили ділянку табличками, щоб комунальні служби не обробляли її, як звичайний газон. Навесні вона була дуже зеленою, але згодом деякі рослини засохли, в той час як інші продовжили рости".
Особливу увагу приділили полину, який успішно адаптується до міського середовища, має привабливий аромат і зберігає свою зелену барву протягом літа.
Раніші дослідження виявили, що рослини, які самостійно проросли, виявилися більш витривалими в порівнянні з деякими видами, вирощеними з купленого насіння. Проте для отримання остаточних результатів необхідно провести спостереження протягом більш тривалого часу. Тому учасники й надалі продовжать реалізацію проєкту наступного року, щоб зрозуміти, які види успішно пережили зиму та адаптувалися до нових умов.
Молоді екологи мають на меті поширити свій досвід на інші зелені простори міста. Наступним етапом їхньої діяльності стане висадка і догляд за деревами в міському парку "Народний сад", який наразі знаходиться у занедбаному стані. Учасники цієї ініціативи, до яких входять представники миколаївської громади та науковці, вважають, що парку необхідно більше уваги, і бажають взяти його під свою опіку. Однак умови в парку суттєво відрізняються від тих, що панують вздовж вулиць, адже тут росте багато дорослих дерев та кущів, які починають всихати. Однією з можливих причин цього є зниження рівня ґрунтових вод. Тому для нових саджанців планується придбати спеціальні поливальні сумки. Крім того, у парку будуть встановлені інформаційні таблички, які міститимуть описи екосистемних послуг дерев, а також птахів, що користуються ними.
Це вимагає додаткових фінансових ресурсів. Тому однією з програм українсько-данського молодіжного дому, що розпочав свою діяльність у Миколаєві, було прийнято рішення про підтримку даного дослідження.
Окрім практичних заходів, автори проєкту мають намір активно займатися екологічною освітою та ознайомленням місцевих жителів з природними багатствами Миколаївської області.
МАЙБУТНЄ - ЗА МІСЦЕВИМИ ВИДАМИ
Учасники ініціативи вважають, що практика догляду за деревами та експерименти з рослинами, характерними для степових регіонів, сприяють пошуку відповідей на більш глобальне питання: яким чином зберегти та покращити зелені простори Миколаєва в умовах змін клімату?
Серед основних викликів - засолені ґрунти, тривала відсутність опадів, сильна літня спека та антропогенний вплив. Тому місту потрібен підхід до озеленення, який враховуватиме саме ці умови.
Ще одна проблема - доступність матеріалу.
"На сьогоднішній день придбати в Миколаєві саджанці дерев, які є типовими для нашого регіону, таких як клен, софора, платан і тополя, виявилось досить важко, оскільки їх практично немає в наявності. У зв'язку з цим, доводиться робити замовлення з інших областей, що суттєво підвищує витрати", - зазначає керівниця гуртка.
Отже, вона вважає, що надзвичайно важливо вивчати місцеві рослинні види, що історично існували на цих землях і адаптовані до регіональних умов. Адже зміни кліматичних умов не завжди вимагають від міста переходу на масове використання екзотичних рослин, вирощених в інших частинах світу, наприклад, в Африці.
"Це не зовсім правда. Більше того, деякі декоративні дерева не здатні забезпечити достатній рівень тіні та можуть мати труднощі з акліматизацією до місцевих умов. Найкраще себе почувають ті дерева, які проросли самостійно. Ми провели аналіз парку "Народний сад" і виявили велику кількість таких рослин, особливо в ділянках, де накопичується опале листя. Проте вони стикаються з труднощами у розвитку через густу тінь і конкуренцію з боку більш великих дерев. Тому їм необхідна пересадка. Крім того, важливо переглянути підходи до догляду за зеленими насадженнями", - підкреслює Тимченко.
Вона також акцентує увагу на європейському досвіді, де в парках та скверах застосовують спеціально встановлені трубопроводи для зрошення дерев. Подібні підходи можуть слугувати взірцем для оптимізації догляду за міськими зеленинами.
Для миколаївських школярів та їхніх наставників важливо не просто зберегти кілька десятків дерев або створити одну експериментальну ділянку. Їхнє завдання - зібрати дані, порівняти результати та напрацювати практичні рекомендації, які допоможуть місту краще адаптувати зелені зони до спеки й дефіциту води.
Наразі для Миколаєва ця ініціатива має велику значущість. Як повідомляє КП "Парки", на самому початку повномасштабної війни в місті було зрізано понад 1,5 тисячі дорослих дерев, більшість з яких використали для спорудження укріплень. Зараз під загрозою знесення опинилося до 60 відсотків усіх зелених насаджень — це гілки, що засохли, а також ті, які досягли свого вікового максимуму. Через військові дії та нестачу фінансування нові дерева висаджуються дуже рідко, і далеко не всі з них виживають.
Алла Мірошниченко з Миколаєва.
Зображення Інни Тимченко та Дарії Арчибісової.
#
