Як Російська Федерація здійснює примусову мобілізацію в анексованих регіонах України – аналіз ситуації.

Мобілізаційні кампанії Кремля на захоплених українських територіях продовжують наростати.

Росія окупувала частину територій України понад десять років тому. Центр інформаційної стійкості (CIR) та Центр досліджень "Детектор медіа" аналізують методи, якими окупанти проводять мобілізацію та вербування. Для глибокого аналізу стратегій мобілізації і тактик на цих територіях, як до, так і після повномасштабного вторгнення 2022 року, було застосовано детальний аналіз даних, методи розслідувань з відкритих джерел, а також дослідження конкретних випадків і контенту.

Згідно з даними численних джерел, з початку масштабної агресії в лютому 2022 року Росія зазнала серйозних втрат. Хоча точні цифри не розголошуються, у жовтні 2024 року американські чиновники оцінили кількість загиблих і поранених приблизно у 600 тисяч осіб. Щоб компенсувати ці втрати, Москва вдається до різних заходів -- від грошових стимулів для добровольців до вербування в'язнів.

На територіях України, що перебувають під контролем Росії з 2014 року, Москва застосовує поєднання маніпуляцій і впливу, змушуючи українців фактично не мати іншого вибору, окрім як вступити до російської армії.

У цих районах місцева окупаційна влада є головним організатором виконання російських наказів щодо мобілізації, спрямованих на поповнення армії окупантів. Згідно з інформацією української військової адміністрації у Луганській області, окупаційна влада, ймовірно, отримала завдання щодо кількості призовників і активно працює над його виконанням, вдаючись до агресивних методів.

Серед застосовуваних підходів можна виділити паспортизацію, програми для молоді, а також непомітні інформаційні кампанії, які не роблять прямих посилань на мобілізацію.

Згідно з Римським статутом (стаття 8(2)(b)(xv)) Міжнародного кримінального суду (МКС), будь-яка країна, яка залучає громадян із окупованих територій до своєї армії, порушує норми міжнародного гуманітарного права. Женевські конвенції, зокрема стаття 51 IV Конвенції, забороняють не лише примусову мобілізацію цивільних осіб до збройних сил окупанта, а й будь-яку пропаганду, спрямовану на стимулювання добровільного набору.

Згідно з даними Інституту стратегічних досліджень і безпеки, Росія впроваджувала програми з набору бойових резервів в окупованих Луганській та Донецькій областях починаючи з 2014 року, використовуючи це як підготовку до повномасштабної мобілізації в умовах війни. Ця підготовка включала формування резервів, зокрема шляхом паспортизації -- масової натуралізації громадян у спірних районах.

Це викликало ситуацію, коли жителі цих регіонів ставали громадянами Росії і зобов'язувалися виконувати військову службу. Схожу стратегію паспортизації Росія реалізувала раніше в Грузії та Молдові ще в 2002 році.

Павло Лисянський, директор Інституту, оцінює, що до 2022 року Росія змусила до служби понад 100 тисяч людей з окупованих регіонів, значна частина яких була відправлена на лінію фронту.

За інформацією Українського центру безпеки та співпраці, мобілізація виступає як "засіб агресора, що має на меті психологічно зламати людей, які живуть під окупацією, впровадити свою пропаганду та фактично контролювати активну частину суспільства, включаючи не тільки мобілізованих осіб, а й їхні сім'ї". Очевидною метою цього процесу є репресії, підкорення та нав'язування місцевим жителям російської ідентичності.

З 2015 року організації, що займаються захистом прав людини, виявляють занепокоєння щодо зростаючої ймовірності мобілізації серед кримських татар та інших етнічних спільнот, які мешкають на півострові.

Хоча офіційної статистики щодо мобілізованих немає, переважно мусульманські кримські татари, які становлять близько 13% населення Криму, постраждали найбільше. Згідно з даними організації CrimeaSOS, з початку основної хвилі мобілізації у вересні 2022 року 90% усіх повісток отримали саме кримські татари. Президент України Володимир Зеленський охарактеризував це як "цілеспрямовану спробу знищити кримськотатарський народ".

Також зафіксовано випадки цілеспрямованого переслідування кримських татар, зокрема вручення повісток особам, які відвідують мечеті.

Окупаційна влада також проводила інформаційні кампанії, закликаючи кримських татар вступати до російської армії. Одна з найбільших таких кампаній намагалася представити Росію як багатонаціональну країну, де різні етнічні групи виявляють свій патріотизм та вірність державі. У рамках цієї кампанії використовувалися чутливі питання, зокрема, щодо володіння землею: тим, хто приєднувався до армії, обіцяли земельні ділянки в інших регіонах.

Крім того, згідно з даними Представництва Президента України в Криму, прикладом "прихованої мобілізації" є також примусове відправлення кримських лікарів на окуповані території Донеччини та Луганщини поблизу лінії фронту. Хоча місцеві медики не виявляли бажання добровільно приєднуватися, окупаційна влада організувала публічні заяви та телевізійні сюжети з участю "лікарів-добровольців", яких зрештою направляли не до цивільних медичних установ, а в армійські медпідрозділи.

Також зазначається про випадки, коли на військову службу викликали навіть студентів старших курсів університетів. У липні 2023 року організація CrimeaSOS, зафіксувала інцидент у Сімферополі, де викладачі одного з вузів повідомили студенту, що він зможе скласти іспити тільки після підписання повістки. Згідно з даними CrimeaSOS, такі випадки непоодинокі, але їх намагаються приховати, ведучи переговори приватно.

У січні 2023 року Центр національного спротиву повідомив, що в рамках підготовки до нової хвилі мобілізації російська влада ухвалила рішення відрахувати студентів 3-5 курсів із вищих навчальних закладів, які підлягають призову та мають заборгованість по оплаті за навчання.

Також, згідно з інформацією російських державних медіа, були створені додаткові військові комісаріати в менших населених пунктах, поза межами районних центрів. Ці пункти часто розміщують у громадських місцях, таких як торгові центри, у вигляді мобільних призовних бригад, щоб залучити тих, хто не хоче відвідувати звичайні військкомати.

З початку великомасштабного вторгнення, як зазначає Сергій Гайдай, колишній очільник Луганської обласної військової адміністрації, в окупованій Луганській області пройшло декілька етапів мобілізації. Перший етап був відносно простим, оскільки його організацією займалася окупаційна адміністрація на захоплених територіях. Тоді мобілізація торкалася всіх, кого вдавалося знайти, проте існувала можливість "відкупитися", що дозволяло багатьом залишити окуповані райони або знайти притулок у містах.

З весни 2022 року почали з'являтися повідомлення про невдоволення російського командування швидкістю мобілізації на окупованих територіях Донеччини та Луганщини. За свідченнями очевидців, деякі мобілізаційні "квоти" не виконувалися, ймовірно, через те, що місцеві військкомати намагалися бути обережними, не забираючи так багато людей, як могли б, через що не виконували встановлені норми.

Також, за наданими даними, подальші етапи мобілізації на захоплених територіях проходили під наглядом російських спецслужб, зокрема Федеральної служби безпеки (ФСБ). Як зазначив Гайдай, ці органи виконували конкретне завдання – залучити якомога більше чоловіків до армії, і навіть спроби уникнути призову шляхом хабарів або інших засобів стали безрезультатними завдяки їхній участі.

Мобілізаційні заходи суттєво вплинули на чисельність працівників у ключових галузях, що забезпечують життєдіяльність та комунальні послуги в зазначених регіонах.

Починаючи з лютого 2022 року, багато з тих, хто був "мобілізований" на місцях, фактично опинилися без офіційного статусу або отримали статус "добровольців без контракту". Відповідно до російського законодавства, ці особи не вважаються військовими, що звільняє їх від юридичної відповідальності за самовільне залишення місця служби.

Однак численні люди не мають можливості або бояться залишати зону бойових дій через поширені на окупованих територіях Донеччини та Луганщини незаконні практики, такі як викрадення, тортури та насильство щодо тих, хто намагається втекти.

З осені 2022 року російські військові почали активно відстежувати дезертирів. У різних містах Донеччини, зокрема в Іловайську, Єнакієвому та Донецьку, були виставлені оголошення з іменами тих, хто втік з фронту. Згідно з наявною інформацією, коли цих людей знаходять, їх не піддають розслідуванню, а просто повертають у їхні частини, де змушують брати участь у бойових діях і можуть застосовувати до них жорстокі методи.

У ході дослідження з'ясувалося, що Росія активно намагається залучити молодь, студентів і навіть дітей з окупованих територій, аби закласти підвалини для їхньої майбутньої мобілізації до збройних сил. Після анексії Криму у 2014 році російська влада почала використовувати різноманітні підходи, такі як інформаційні кампанії та мотиваційні заходи в навчальних закладах, з метою переконати молодь Криму стати частиною російської армії.

Серед подібних ініціатив можна виділити "День призовника", який націлений на учнів 10-11 класів та молодь, що підлягає призову. Також існує державна програма "Юнармія", що має на меті мілітаризацію підростаючого покоління, в якій Україна постає в ролі ворога Росії. Крім того, реалізуються курси військової підготовки в навчальних закладах та кампанії, які пропагують військову службу як шлях до честі та патріотизму.

Ці заходи мають на меті виховання у молодого покоління почуття приналежності до російської ідентичності в період їхнього становлення. Як зазначають правозахисники, процес мілітаризації дітей та молоді, а також такі ініціативи, як "Юнармія" на окупованих територіях, є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, оскільки залучення неповнолітніх до військових дій розглядається як воєнний злочин.

Стратегія Кремля, спрямована на знищення української ідентичності у дітей на захоплених територіях та їхню підготовку до служби в російських збройних силах, набирає обертів. Росія контролює частину українських земель вже понад десять років, і існує висока ймовірність, що деякі українці, які були дітьми у 2014 році, сьогодні беруть участь у військових діях проти своєї країни. У всьому світі діти вважаються майбутнім нації, але на окупованих українських територіях вони перетворилися на знаряддя війни, -- зазначається в дослідженні.

Журналісти проекту "Схеми" повідомили про діяльність "Юнармії" – мілітаризованого формування, яке формує у підлітків на окупованих територіях і в Росії лояльність до армії агресора та готує їх до участі у бойових діях. Представники цієї організації заявили, що їм вдалося залучити вже 1,3 мільйона дітей, організувавши 89 регіональних штабів.