Освіта українців за межами країни: чи є це втратою для України, чи, навпаки, можливістю для оновлення?
Протягом останніх 15 років кількість українців, які отримують освіту в західних університетах, збільшилася більш ніж у п'ять разів. У той же час, кількість студентів в Україні зменшилася на понад 21%. Після 2022 року тисячі українських дітей продовжують навчання за кордоном.
Чи є це втратами для України, чи, навпаки, можливістю для відновлення? Це питання нині викликає суперечки серед батьків, політиків і самих молодих людей. Кожен виїзд сприймається як емоційна подія: "якщо їдуть, то, можливо, не повернуться". Однак справжня суть проблеми полягає не лише в тому, що люди залишають країну. Головне — це те, чи зможемо ми створити такі умови, щоб вони захотіли повернутися назад.
Мобільність студентів стала стандартом сучасного суспільства.
Освітня мобільність є світовим трендом, що сприяє формуванню конкурентоспроможних націй. У розвинених країнах навчання за кордоном сприймається не як втеча, а як важлива складова особистісного та професійного зростання. У 2022 році приблизно 9% випускників з Європейського Союзу отримали досвід навчання за межами своєї країни. Для молоді це не лише можливість здобути нові знання, але й унікальний досвід життя в багатокультурному середовищі, розвиток м'яких навичок, вміння працювати в міжнародних командах та глибше розуміння глобальних економічних тенденцій.
В Україні значний підйом мобільності спостерігався після 2014 року, коли з'явилися безвізові поїздки та нові освітні програми. У навчальному році 2018/19 кількість українських студентів, які навчалися за кордоном, майже подвоїлася в порівнянні з 2013/14. Після 2022 року цей показник зріс ще на 50%, досягнувши 109 тисяч студентів, а в навчальному році 2023/24 він склав вже 115 тисяч.
Справжня цінність навчання за кордоном полягає не лише у самому процесі, а в здобутому новому баченні та навичках, які студенти приносять з собою. Саме ці молоді люди мають потенціал стати рушійною силою для оновлення української економіки, культури та освітньої сфери.
Скільки з них повертається?
І ось тут постає важливе питання. В нас відсутні точні статистичні дані щодо кількості випускників, які повертаються в Україну після навчання за кордоном. Подібні дослідження досі не здійснювались. Існують лише опитування стосовно намірів, але ці наміри не завжди перетворюються на реальні дії.
За даними дослідження, проведеного Міжнародною організацією міграції, до 2022 року лише 10-20% українських студентів мали намір повернутися на батьківщину. Проте в 2023 році цей показник зріс до приблизно 30%. Це свідчить про позитивну тенденцію. Однак між "наміром" і "фактичним поверненням" існує значна прірва, що пов'язана з умовами, можливостями та відчуттям перспективи.
Європа виявляє інтерес до наших учнів.
Українська молодь, включаючи підлітків та студентів, які здобувають освіту в європейських країнах, інтегрувалася в освітні системи ЄС. В результаті цього вже розпочалася конкуренція за їхні здібності та таланти.
Згідно з інформацією Єврокомісії, більше ніж 60% українських учнів та студентів, які здобувають освіту в країнах Європейського Союзу, мають намір залишитися на роботі після завершення навчального процесу. Спостерігається явна тенденція, що українські студенти і випускники, які отримують освіту за межами України або мають міжнародний досвід, стають привабливими кандидатами для європейських роботодавців.
Ми повинні бути готові не лише до боротьби, а й до конкуренції за їхнє повернення додому. Конкурувати в аспектах можливостей, оточення та значущості.
Які дії можемо вжити?
Государство
Має створювати умови, у яких молода людина бачить перспективу свого життя в Україні та обирає повернутися. Це не лише про зарплати. Це -- про прозорі правила гри, ефективні інституції, інвестиції в освіту, науку, стартапи.
Учебное заведение
Вона формує основу -- самоусвідомлення дитини як майбутнього професіонала, що може реалізуватися вдома. Ми маємо навчати дітей не лише мислити глобально, а й розуміти, що знання, здобуті за кордоном, потрібні тут. Це місія сучасної освіти -- не відривати від країни, а розширювати горизонти, щоб потім повернутись із новим баченням.
Підприємництво
Його завдання полягає у формуванні сприятливого середовища для розвитку молодих спеціалістів: організація оплачуваних стажувань, реалізація грантових програм, створення стартап-інкубаторів та впровадження менторських ініціатив. Співпраця між освітніми установами та бізнесом здатна перетворити "витік мізків" на активний обмін талантами.
Родина
Допомагати дитині в її виборі, одночасно формуючи усвідомлення, що їхні досягнення можуть сприяти загальному успіху країни. Саме атмосфера в родині часто стає вирішальним фактором у напрямку розвитку їхнього потенціалу.
Перетворити свідомість: від втрат до збагачення.
Для того, щоб це стало реальністю, необхідно переглянути своє сприйняття. Освіта за кордоном — це не втеча чи "відтік мізків", а швидше інвестиція в цінний досвід, який можна використати вдома. Україні слід не закривати молоді можливості для виходу у світ, а, навпаки, створювати умови для їхнього повернення.
Завдання полягає не лише в тому, щоб утримати молодь, але також у тому, щоб спонукати її повертатися. Для досягнення цього кожен – держава, навчальні заклади, підприємства та родини – повинен формувати свій унікальний простір можливостей.
Бо країна, яка вміє повертати свої таланти, -- це країна, що має майбутнє.
#Університет #Європа #Студент #Україна #Українська мова #Школа #Українці #Сміливіше. #Знання #Інвестиції #Держава (політичний устрій) #Європейський Союз #Бізнес #Економіка #Стартап-компанія #Нація #Сприйняття #Міграція населення #Європейська комісія #Розвинена країна #Наука #Самоусвідомлення #Втеча людського капіталу
