Як реформа освіти може сприяти подоланню демографічної кризи.

Вадим Попко, викладач на факультеті порівняльного та європейського права в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Триває вступна кампанія. Вже четвертий рік вона відбувається під час повномасштабного вторгнення, і вчетверте замість ЗНО випускники складають національне мультипредметне тестування (НМТ). За даними Міністерства освіти і науки на НМТ зареєструвалися 312 тисяч учасників, з яких майже 21 тисяча - випускники, які перебувають за кордоном. Загальна ж кількість випускників шкіл цього року становить 360 тисяч.

Проблема зменшення кількості випускників - це наслідок демографічної кризи, що розпочалася ще в 90-х роках, а згодом посилилася через економічні труднощі та виклики, пов'язані з окупацією Криму та східних регіонів нашої країни.

Згідно з інформацією Олександра Гладуна, заступника директора з наукових досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, в Україні у минулому році було зареєстровано приблизно 177 тисяч новонароджених, в той час як кількість померлих перевищила 495 тисяч. Це означає, що рівень смертності в три рази перевищує народжуваність. На жаль, такі статистичні дані вражають своєю тривожністю...

З початком широкомасштабної агресії з'явилися нові виклики для інфраструктури. Як зазначив Віцепрем'єр-міністр з питань відновлення України, Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, виступаючи на форумі "Освіта нової України", з 2022 року було знищено або пошкоджено більш ніж 4000 освітніх установ.

Проте, оптимізму додає Олена Ковальська, заступник Керівника Офісу Президента України, яка також брала участь у форумі. Вона підкреслила, що "у цьому році планується відкриття або оновлення понад 1500 освітніх закладів". Це виглядає як новий тренд, адже, за її словами, у 2024-2025 роках держава виділить 22,56 млрд грн на розвиток освітньої інфраструктури, що стане найбільшою "трансформацією освітнього середовища та його змісту в історії нашої освіти".

Олена Ковальська поділилася кількома значущими досягненнями на освітньому форумі. Станом на травень 2025 року було реалізовано будівництво 15 підземних шкіл-укриттів та 53 майстерень у коледжах, а також обладнано 126 нових шкільних кухонь і їдалень. Крім того, створено 980 центрів Захисту України. У новому навчальному році навчальні заклади отримають понад 100 сучасних лабораторій та профільних кабінетів НУШ, включаючи кабінети з хімії, фізики, біології, географії, математики та STEM-лабораторії. На завершення, планується зведення двох нових університетських кампусів в Києві та Миколаєві, які включатимуть лабораторії, гуртожитки та спортивні стадіони.

Відновлення України та повернення молоді - головний меседж, який пролунав на форумі. Це, безумовно, складне завдання, втім я переконаний що ми здатні його виконати попри усі виклики. Скорочення народжуваності, масова міграція та зміни в структурі суспільства призводять до того, що школи випускають все менше абітурієнтів і це неминуче позначається на системі освіти загалом.

Міністерство освіти і науки України рішуче дотримується курсу на скорочення кількості закладів вищої освіти. У січні 2024 року представники МОН повідомили, що в Україні функціонує 170 державних, 100 приватних та 40 комунальних університетів. За минулий рік кількість вищих навчальних закладів зменшилася, і вже в квітні цього року в міністерстві озвучили нові дані: 150 університетів, з яких 120 належать до системи Міносвіти. Зменшення сталося в результаті об'єднання малих та економічно нестійких навчальних закладів з більш крупними університетами. Офіційна мета міністерства на найближчий період після реформування - досягти кількості 100 державних університетів. Хоч цей процес і є складним, в МОН прагнуть максимально згладити його наслідки. Щороку зменшується фінансування для закладів, які не відповідають встановленим критеріям, водночас зростає бюджет для тих, що їх виконують.

У той же час, нам потрібно не лише знайти гармонію між числом випускників і кількістю вищих навчальних закладів, але й працювати над подоланням демографічної кризи.

Стратегія розвитку демографічної ситуації в Україні

30 вересня 2024 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію демографічного розвитку країни до 2040 року. Відповідно до цього документа, чисельність населення України становить 31,1 млн осіб (на тих територіях, де органи влади функціонують у повному обсязі). Додатково приблизно 5 млн людей проживають на тимчасово окупованих територіях. За різними оцінками, з початку повномасштабного вторгнення з України виїхало від 5 до 8 млн громадян.

Оскільки важко точно оцінити тривалість війни, Стратегія пропонує два прогнози щодо чисельності населення України на 2035 та 2040 роки. Розглянемо два ключові аспекти: загальну кількість населення та частку молоді у віці від 0 до 17 років.

Згідно з інерційним сценарієм, до 2030-2040 років очікується зменшення чисельності населення. Однією з основних причин цього явища є демографічний спад, який ми спостерігаємо в даний час.

Щодо молоді до 17 років, у Стратегії передбачено, що їхня частка зменшиться як за інерційним, так і за сценарієм змін.

У Міністерстві освіти повідомляють, що, незважаючи на те, що чимало 17-річних молодих людей виїжджають за кордон, значна частина випускників також повертається назад. Однак, на жаль, відсутня точна статистика, що ускладнює прогнозування кількості абітурієнтів в Україні в найближчі роки, враховуючи всі актуальні обставини.

Наразі нашими основними завданнями є реалізація програм, які допоможуть родинам, щоб зберегти хоча б існуючий рівень народжуваності.

Глобальний досвід

На представленій діаграмі можна побачити розподіл витрат країн ОЕСР на політики підтримки сімей у 2021 році, виражений у відсотках від валового внутрішнього продукту.

Як видно, витрати поділяються на три основні категорії допомоги: фінансова, послуги та податкові пільги. За даними 2021 року, найбільшу підтримку надає Ісландія, що становить майже 4% від ВВП, тоді як Туреччина надає найменшу підтримку - лише 0,5%.

В Україні фінансування для підтримки сімей з дітьми здійснюється за рахунок державного бюджету. На цей рік виділено 27,4 мільярда гривень. Із цієї суми:

Також заплановано 833 млн грн на фінансування будівництва/придбання житла для дітей-сиріт.

Звичайно, ця сума замала, аби подолати демографічну кризу, але ми - воююча країна, в якій левова частка коштів призначена на оборону. Тому, як би складно нам не було, підходити до розв'язання проблеми потрібно комплексно. Зокрема сконцентруватися й на наступних напрямках.

Розвиток інфраструктури та соціальних послуг є важливим чинником. Наявність доступних дитячих садків, а також якісних медичних і освітніх послуг (дошкільної, шкільної та вищої освіти) може спонукати молоді сім'ї до прийняття рішення про народження дітей. Це підтверджують результати дослідження, проведеного Фондом ООН у сфері народонаселення у 2019 році. Згідно з даними Державної служби статистики, в Україні в 1990 році діяло 24 500 дошкільних установ. Проте до 2024 року їх кількість скоротилася до 12 800. Також спостерігається зменшення кількості дітей, які отримують дошкільну освіту — з 2,4 млн у 2019 році до 850 тисяч у 2024 році. Відсоток дітей, які мають доступ до дошкільної освіти, становить лише 53%, що є вкрай низьким показником. Для порівняння, середні показники в країнах Європейського Союзу перевищують 80%.

Гнучкі умови трудової діяльності. Можна заохочувати роботодавців впроваджувати віддалену роботу та адаптивні графіки для молодих батьків, що допоможе їм легше поєднувати кар'єрні зобов'язання з вихованням дітей.

Безпека. Завершення конфлікту та покращення загальної ситуації в сфері безпеки є вирішальними чинниками для зростання народжуваності. Це підкреслює важливість створення належних умов для безпечного навчання майбутніх учнів та студентів вже сьогодні. Я неодноразово згадував цю тему у своїх попередніх блогах, тому зосереджуся лише на ключових моментах:

Більш детальну інформацію про ці та інші теми ви можете знайти за цими посиланнями.

Податкові преференції. Варто звернути увагу на досвід Франції, яка ще в 1919 році запровадила систему сімейного коефіцієнта. Ця система передбачала підвищені податки для бездітних осіб та податкові знижки для тих, хто виховує дітей, з метою заохочення народжуваності.

Комунікація з українською молоддю за кордоном. У грудні минулого року Уряд реформував Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в Міністерство національної єдності України. Серед завдань Міністерства - повернення української молоді на Батьківщину. Слід зазначити, що у відомстві запропонували цікавий інструмент - створення Unity Hub. Такі точки присутності за кордоном мають забезпечити освітню, культурну, соціальну та адміністративну підтримку українській громаді, а головне - сприяти поверненню українців додому. В цьому контексті я пропонував налагодити співпрацю освітян та дипломатів.

Результати аналізу

На освітньому форумі, про який я вже згадував, виступив Євген Кудрявець, перший заступник Міністра освіти і науки України. Він навів надзвичайно цікаві дані: виявляється, до 25 років людина проводить 64% свого активного життя (без урахування сну) у навчальному середовищі. Що це означає? Саме в цей час формуються її світогляд, комунікаційні навички, професійні компетенції та соціальні зв'язки. Це, в свою чергу, значно вплине на те, якою стане Україна в майбутньому.

На сьогоднішній день демографічна ситуація в Україні є найгіршою в Європі. Причини цього явища очевидні - міграційні процеси, питання безпеки та економічні виклики. Однак, ми повинні усвідомлювати нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями. Це не просто моральний обов'язок, а й гарантія збереження та розвитку нашої країни, української нації, культури, освіти та цінностей.

Якість освіти визначає рівень знань і навичок, з якими діти увійдуть у доросле життя. Тому сьогодні ми повинні забезпечити нашим дітям доступ до якісного навчання. Адже саме сьогоднішня молодь долатиме виклики майбутнього та формуватиме нову реальність.