Канадські науковці провели опитування серед 28 викладачів щодо застосування штучного інтелекту в освітньому процесі і з'ясували, що настав важливий момент у підходах до оцінки знань.
Генеративний штучний інтелект став реальністю у вищій освіті. Студенти та викладачі інтегрують чат-боти у навчання та оцінювання знань. Це не просто технічна зміна, а переосмислення того, як ми навчаємося та оцінюємо знання.
Нещодавно проведене дослідження, яке охопило 28 викладачів канадських університетів та коледжів, включаючи бібліотекарів і професорів інженерії, виявило, що система освіти перебуває на порозі важливих змін. Дослідники звернули увагу на питання: які аспекти варто оцінювати, коли людське мислення може бути підкріплене або замінене алгоритмічними рішеннями?
Дослідження, проведене протягом 15 років, щодо впливу штучного інтелекту на академічну доброчесність виявило, що ця технологія є двосічним мечем для освітніх установ. З одного боку, інструменти, такі як онлайн-перекладачі та генератори текстів, досягли такого рівня розвитку, що можуть створювати тексти, які важко відрізнити від людських. Це ускладнює процес виявлення плагіату з боку викладачів. Окрім того, ці технології іноді можуть представляти неправдиву інформацію як достовірну, або ж відтворювати соціальні упередження, такі як расизм і сексизм, що містяться в навчальних даних.
З іншого боку, наукові дослідження вказують на те, що штучний інтелект здатний стати ефективним помічником, який сприяє більш інклюзивному навчанню. Наприклад, він може запропонувати допомогу студентам з інвалідністю або підтримати тих, хто вивчає нову мову.
Оскільки заблокувати кожен інструмент штучного інтелекту практично неможливо, навчальні заклади не повинні зосереджуватися лише на виявленні шахраїв. Натомість школи та заклади вищої освіти можуть оновити свої політики та забезпечити кращу підготовку як для студентів, так і для викладачів. Це допомагає всім навчитися відповідально використовувати технології, зберігаючи високий стандарт академічної доброчесності.
Учасники дослідження сприймали себе не як контролюючі інстанції, а скоріше як наставники, які підтримують навчальний процес з акцентом на доброчесність. Вони акцентували увагу на різниці між допомогою, що сприяє навчанню, та тією, що може його замінити. Викладачі окреслили три ключові області навичок, в яких сьогодні спостерігаються межі оцінювання: формулювання запитів, критичне мислення та письмова комунікація.
Учасники дослідження активно аналізували навички формулювання запитів, що передбачає уміння створювати чіткі та конкретні інструкції для чат-бота, як важливий аспект, який вони можуть оцінювати. Для досягнення успіху в цій сфері студенти повинні вміти розбивати завдання на складові частини, усвідомлювати концепції і точно висловлювати свої думки. Кілька викладачів підкреслили, що невизначені запити часто призводять до незадовільних результатів, спонукаючи студентів замислитися над істинним змістом своїх запитів.
Сформулювання запитів вважалося етичним лише за умови прозорості і використання власних базових знань. У відсутності цих критеріїв викладачі висловлювали занепокоєння, що це може призвести до надмірної залежності або некритичного використання штучного інтелекту.
Викладачі побачили великий потенціал штучного інтелекту для підтримки оцінювання критичного мислення. Оскільки чат-боти можуть генерувати текст, який звучить правдоподібно, але може містити помилки, пропуски або вигадки, студенти повинні оцінювати точність, узгодженість та достовірність. Учасники дослідження повідомили про використання згенерованих штучним інтелектом резюме або аргументів як підказок для критики, просячи студентів визначити слабкі місця або оманливі твердження.
Ці завдання відповідають більшій меті підготувати студентів до професійної діяльності в майбутньому, де оцінка алгоритмічно згенерованої інформації стане звичайною практикою. Кілька викладачів зазначили, що неетично було б не навчати студентів навичкам аналізу контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту.
Письмо виявилося найбільш спірною сферою. Викладачі чітко розрізняли мозковий штурм, редагування та створення тексту. Мозковий штурм з штучним інтелектом був прийнятним, коли використовувався як відправна точка, за умови, що студенти висловлювали власні ідеї та не замінювали пропозиції штучного інтелекту власним мисленням.
Редагування текстів з використанням штучного інтелекту, зокрема для виправлення граматичних помилок, вважалося прийнятним лише після того, як студенти створили власний оригінальний матеріал і змогли оцінити, наскільки доречними є запропоновані алгоритмом корекції. Хоча деякі вважають штучний інтелект корисним інструментом для збагачення мовного різноманіття та підтримки людей з інвалідністю або тих, хто вивчає англійську як другу мову, інші висловлюють занепокоєння щодо можливого знищення унікальності мовлення студентів через стандартизацію, яку може вводити алгоритм.
Створення чат-ботами аргументів або прози було неявно відхилено. Учасники розглядали генеративну фазу письма як унікальний людський когнітивний процес, який повинні виконувати студенти, а не машини. Викладачі також застерігали, що сильна залежність від штучного інтелекту може спокусити студентів обійти продуктивну боротьбу, притаманну письму, боротьбу, яка є центральною для розвитку оригінальної думки.
Учасники дослідження визнали, що в гібридному когнітивному майбутньому навички, пов'язані зі штучним інтелектом, разом з критичним мисленням є важливими для підготовки студентів до роботи після закінчення навчання.
Ідея спільного написання з генеративним штучним інтелектом переносить нас в епоху після плагіату, де штучний інтелект інтегрований у викладання, навчання та комунікацію таким чином, що змушує нас переглянути наші припущення про авторство та оригінальність. Це не означає, що викладачі більше не турбуються про плагіат або академічну доброчесність. Чесність завжди буде важливою. Швидше, в контексті після плагіату ми вважаємо, що спільне написання та співтворчість людей та штучного інтелекту не автоматично прирівнюється до плагіату.
Сьогодні штучний інтелект змінює систему освіти, і хоча ми ще не маємо всіх відповідей, очевидно, що він залишиться з нами. Навчання студентів взаємодії зі штучним інтелектом стає важливою складовою освітнього процесу в епоху, коли плагіат втрачає свою актуальність.
#Університет #Студент #Вища освіта #Вищий навчальний заклад #Знання #Сексизм #Інформація #Канада #Англійська мова #Штучний інтелект #Інвалідність #Алгоритм #Граматика #Критичне мислення #Етика #Плагіат #Расизм #Стандартизація #Інженерія #Резюме
