Протягом останніх тижнів, поки в Німеччині тривали коаліційні переговори між консервативним блоком ХДС/ХСС та соціал-демократами, у медіа активно обговорювалася можливість відновлення обов'язкового призову до Бундесверу, який було скасовано у 2011 році. Відомо, що німецьким збройним силам не вистачає особового складу, а служба в Бундесвері не користується популярністю серед молоді. Під час виборчої кампанії представники ХДС/ХСС наголошували на необхідності поступового повернення до системи призову. Варто зазначити, що багато інших європейських країн, які колись відмовилися від обов'язкової служби, за останні роки знову перейшли на цю модель.
Але соціал-демократи виступають проти обов'язкового призову, натомість вони надалі роблять ставку на добровільну службу. Зокрема, таку позицію відстоює в.о. міністра оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius), який, імовірно, знову буде призначений на свою посаду після формування нового уряду. Тож імовірний наступний канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) від ХДС, представляючи днями коаліційну угоду, якої вдалося досягнути партіям, сказав, що Німеччина робитиме ставку на "шведську модель". Вона, за словами Мерца, має на меті "спершу посилити військову службу в Німеччині на добровільній основі".
На основі моделі, що успішно реалізується у Швеції, усі громадяни, які досягли 18 років, отримують анкети. Ці анкети містять запитання, що стосуються фізичної підготовленості та готовності до військової служби. Чоловіки зобов'язані заповнити ці анкети, тоді як для жінок це є добровільним. В залежності від наданих відповідей, деякі з них можуть бути запрошені на відбіркові заходи для служби. "Військова служба повинна включати тих, хто демонструє найкращі фізичні показники, а також має найбільшу мотивацію", - зазначив Пісторіус, висловлюючи свою концепцію, про яку він згадував ще минулого року.
По суті йдеться про те, щоб знову створити базу потенційних резервістів, яку в Німеччині перестали вести після скасування призову в 2011 році. У цій базі повинна бути зібрана інформація про всіх громадян призовного віку, зокрема вік, здібності та військовий досвід. Адже у випадку нападу держава взагалі не знатиме, кого можна буде мобілізувати, нарікає Пісторіус. Крім того, служба в Бундесвері в майбутньому має стати привабливішою для німців. "Визнання у вигляді амбітної служби в поєднанні з можливостями отримати кваліфікацію довгостроково посилять готовність (населення. - Ред.) до служби", - йдеться в коаліційній угоді ХДС/ХСС та СДПН.
Будучи ще на посаді міністра оборони в уряді під керівництвом його партійного колеги Олафа Шольца, Пісторіус зміг домогтися ухвалення відповідного законопроєкту кабінетом міністрів. Однак, перш ніж документ зміг бути винесений на голосування у Бундестазі, правляча коаліція, що складалася з СДПН, Зелених та Вільної демократичної партії, розпалася. У результаті плани щодо реформування збройних сил були змушені відкласти.
У 2011 році в сучасній Німеччині призовна армія стала частиною минулого. Її ліквідація була зумовлена змінами в глобальній політичній ситуації після завершення "холодної війни" та розпаду Радянського Союзу. Протягом 1990-х років чисельність Бундесверу, яка колись сягала майже пів мільйона військовослужбовців, поступово зменшувалася. Основний акцент в діяльності армії змістився з оборонних функцій на участь у міжнародних операціях.
Для цього армії не потрібні були численні 18-річні юнаки, які служать лише пів року - саме таким був термін військової служби під час останніх призовів. Крім того, інфраструктура Бундесверу на той момент уже не дозволяла призивати більшість потенційних солдатів. Як результат, поки деякі юнаки вже активно вчилися в університетах чи здобували професійну освіту, інші мусили спершу йти служити в армії. З юридичної точки зору багато хто вбачав у цьому нерівноправність.
Сьогодні безпекова ситуація знову зазнала негативних змін. Війна Росії проти України, гібридні атаки на держави-члени НАТО та охолодження відносин між США і Європою – все це підсилює у німецьких політиків впевненість у необхідності зміцнення оборонної спроможності країни. По-перше, мова йде про збільшення військових ресурсів для Бундесверу, на що майбутній уряд Німеччини зможе виділити багатомільярдні інвестиції. По-друге, необхідно також збільшити чисельність військовослужбовців, оскільки кількість активних солдатів і солдаток у країні вже тривалий час залишається на стабільному рівні, що становить близько 182 тисяч осіб.
Бундесверу бракує передусім пілотів, фахівців у сфері ІТ, електротехніків. І хоч німецькі збройні сили вже мають велику кількість бонусів та інших переваг, аби залучити якомога більше молоді до своїх лав, як роботодавець вони досі залишаються не надто привабливими для молодих німців. Не допомагають ані безкоштовне користування залізницею для військових у формі, ані безкоштовне медичне забезпечення. Альтернатив на вільному ринку в Німеччині надто багато, особливо зараз, у часи хронічного браку кадрів. У майбутньому уряді сподіваються, що їм вдасться залучити до лав Бундесверу більше людей, якщо їм доведеться відповідати на анкету та, відповідно, замислюватися про питання захисту своєї країни.
Те, що майбутній уряд планує надалі робити ставку саме на добровільну військову службу, має також і практичні причини. Адже Бундесвер у нинішньому стані просто не здатний забезпечити проходження служби всіма юнаками одного року народження. Для цього німецьким збройним силам бракує інфраструктури, яка існувала ще до 2011 року, передусім казарм та інструкторів.
На сьогоднішній день для бажаючих служити в армії доступно не більше 15 тисяч вакансій, із яких заповнено приблизно 10 тисяч. Таким чином, ще 5000 добровольців можуть бути без труднощів прийняті до складу Бундесверу, зазначає генеральний інспектор німецьких збройних сил Карстен Броєр. "Ми потребуємо можливостей для розширення," - підкреслює він.
За словами Броєра, якщо раптом до армії прийде забагато новачків, то це може навіть негативно позначитися на боєготовності війська. Мовляв, командир танка не може одночасно навчати молодих військовослужбовців та "підтримувати боєготовність на випадок бойових дій на східному флангу НАТО", сказав Броєр під час дискусії у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP).
Проте, якщо нова модель добровільної військової служби не виявиться успішною, новий уряд Німеччини теоретично зможе в будь-який момент відновити обов'язковий призов. Адже ця норма не була виключена з німецької конституції, а лише призупинена через спеціальний закон. Важливо зазначити, що на даний момент конституційні положення стосуються лише чоловіків. Якщо ж планується залучення до обов'язкової військової служби всіх громадян, включаючи жінок, знадобляться зміни до Основного закону Німеччини. Для цього партіям, що мають владу, буде потрібно дві третини голосів у Бундестазі, і без підтримки ультраправої "Альтернативи для Німеччини" (АдН) або Лівої партії досягти цього буде складно.
#Росія #Європа #Бойові дії #Німеччина #Військова служба #Коаліція #Інфраструктура #Держава (політичний устрій) #НАТО #Військові #Швеція #Солдате! #Соціал-демократія #Консерватизм #Розпад Радянського Союзу #Олаф Шольц #Міністр оборони #CSU #Бундестаг #Залізниця #Альтернатива для Німеччини #Канцлер #Фланг #Християнсько-демократичний союз Німеччини #Холодна війна #Соціал-демократична партія Німеччини #Збройні сили Німеччини #Фрідріх Мерц #Зелені #Вільна демократична партія (Німеччина) #Кабінет міністрів (уряд) #Бойова готовність #Ліва партія (Швеція) #Казарми
