Як освіта сприяє процесу одужання: розповіді з Школи Супергероїв

Одинадцятирічна Катя з Нової Каховки опинилася в окупації в перші дні повномасштабного вторгнення. Вона жила в місті разом із бабусею, а батьки -- в Харкові. Спочатку окупанти вивезли Катю разом з іншими українськими дітьми до "оздоровчого табору" в Євпаторії. "Від самого початку все було дуже погано, -- розповідає Катя. -- Нам сказали, що ми звідси взагалі не повернемося додому (ми мали виїхати з табору за два тижні). Вся їжа була холодна й напівсира. Всюди було брудно, в кімнатах -- холодно й дуже незатишно, довкола бігали таргани. Наші речі забирали для прання, але потім їх не повертали. Щодня нас змушували зранку слухати гімн Росії й дивитись, як піднімають триколорну ганчірку. Потім ми йшли на "кружкі" -- їх було близько чотирьох-п'яти на день. Ми дуже втомлювались, але це нікого не хвилювало. Дітей у цьому "таборі" взагалі не лікували. Наприклад, коли мені стало погано, лікарі просто відправили мене до ізолятора на тиждень, навіть не давали жодних ліків".

Весь час Катя відчайдушно хотіла повернутися до батьків і вірила, що цей момент настане. Потім був довгий шлях повернення до Харкова через Росію, Литву, Польщу. Це тривало майже рік. Рік втраченого дитинства з усіма його маленькими й великими радощами -- іграми з друзями, уроками в школі, обіймами рідних. Це дуже складні випробування для дівчинки, не кожен дорослий їх витримає. Тож не дивно, що за час подорожі Катруся важко захворіла, й коли дісталася до Харкова, була ушпиталена до місцевої дитячої лікарні. І якщо з фізичною реабілітацією допомагали лікарі, то з поверненням до звичного життя -- навчання в школі -- треба було почекати. Поки дівчинка вибиралася з окупації, вона втратила цілий рік навчання, а ще не могла здійснити свою мрію -- досконало вивчити англійську мову. "Спершу навчання мене лякало, бо я втратила багато часу й дуже відставала від своїх однолітків у знаннях", -- пригадує Катя.

Однак так було, допоки в палату до дівчинки не зайшла супервчителька Школи Супергероїв пані Олена. Відтоді будь-яка медична процедура для Катрусі супроводжувалася лише англійською мовою з улюбленою вчителькою. Так за чотири місяці лікування Катя впевнено наблизилася до своєї мети -- сьогодні вона вже сміливо спілкується англійською із закордонними гостями, які приїжджають до Харкова й відвідують дитячу лікарню. Щоправда, просить вчительку завжди бути поруч.

Школа Супергероїв — це державна установа, яка з 2021 року забезпечує освітні можливості для дітей, що перебувають у лікарнях по всій Україні. Уявіть собі: серед лікарняних відділень і процедурних кімнат, наповнених медичними запахами, існують затишні куточки з іграшками, книгами, планшетами та шкільними дошками. Ці кімнати стають оазисом для маленьких пацієнтів, нагадуючи їм про звичне життя, надаючи сили боротися з недугами та вірити у свої мрії. Тут отримують освіту діти віком від трьох до вісімнадцяти років, що включає як школярів, так і дошкільнят. Вони мають можливість вчитися навіть під час тривалого лікування.

Для деяких дітей участь у Школі Супергероїв стає важливим етапом у їхньому житті. Чотирирічний Матвійко з Рівного щоранку чекав у лікарняній палаті на свою виховательку пані Наталю. Він знав, що вона прийде, щоб взяти його на руки та перенести до класу. Хлопчик мріяв про той день, коли зможе самостійно переступити поріг Школи, але через свою недугу це здавалося неможливим. Заняття у Школі Супергероїв стали для Матвійка справжнім святом, де він відчував себе не пацієнтом, а звичайною дитиною, яка насолоджується життям: грає, співає та вчиться разом з іншими дітлахами. Він прагнув бути схожим на свою виховательку, копіюючи її в усьому, адже вона стала для нього всім світом. І ось одного чудового ранку сталося диво: Матвійко нарешті самостійно переступив поріг лікарняної Школи Супергероїв, тримаючи за руку свою виховательку пані Наталю. Хоча хлопчик страждає від важкої хвороби і часто повертається до лікарні, його перше прохання завжди одне — привести його до Школи.

"Наша мета полягає не лише в передачі знань, а й у психологічній підтримці учнів. Ми прагнемо надихнути, мотивувати та вселити надію, а також продемонструвати, як важливо робити перші кроки до своїх мрій і не боятися помилок, -- ділиться директорка ДУ 'Школа Супергероїв' Наталія Жилінська. -- Ми хочемо, щоб час, проведений у навчальних просторах Школи Супергероїв, став для дітей місцем безтурботності та радості. Кожен з наших учнів має свою неповторну історію та таланти, і ми прагнемо їх помічати та розвивати. Ця подорож у світ знань допомагає відволіктися від виснажливих обставин і надає сили для швидшого відновлення. Важливим аспектом нашої роботи є також підтримка дітей в подоланні освітніх прогалин, які вони зазнають через війну та хвороби. Деякі з наших маленьких супергероїв проводять роки в лікарнях, з невеликими перервами."

У команді Школи Супергероїв по всій Україні самовіддано та з любов'ю працюють майже 250 учителів, вихователів і асистентів, психологів, методистів. І хоча підхід тут відрізняється від звичайної школи -- тривалість уроку й розклад може змінюватися залежно від стану здоровʼя дитини та рекомендацій лікаря, однак результат є -- добре засвоєні знання.

Після виписки з лікарні діти можуть отримати спеціальну довідку про проходження предметів та інтегрованих курсів. Це означає, що у звичайній школі вони продовжуватимуть навчання згідно з програмою, їм не доведеться надолужувати пропущене.

Школа активно підтримує старшокласників у підготовці до НМТ. Сімнадцятирічний Ілля, який проходив тривале лікування в Дніпрі, зіткнувся з труднощами у вивченні історії України, що є обов'язковим предметом. Хлопцеві важко було запам'ятати дати та зв'язати події в логічну хронологію. Проте за три місяці до виписки з лікарні з'явилася Школа Супергероїв, що стало для Іллі справжнім відкриттям. Уроки з паном Євгеном перетворилися на захопливу подорож в історію України. Після виписки Ілля регулярно відвідував лікарню в дні занять, щоб продовжувати навчання до самого тесту. Пан Євген охоче залишався з хлопцем після уроків, і за два місяці історія стала для Іллі не лише зрозумілою, а й дуже цікавою. Завдяки його старанням, Ілля успішно склав НМТ та вступив до бажаного університету. Відтоді вони з учителем зберігають дружні стосунки.

"Вчителю найбільше необхідне усвідомлення значущості його роботи, – ділиться думкою видатний вчитель історії Євген Кравченко. – Розуміння того, що ти на своєму місці, що підтримуєш та допомагаєш, надає сили продовжувати, навіть коли від страху хочеться плакати через те, що бачиш. Це справжнє диво, коли учень, який користується комп'ютерною клавіатурою та мишкою за допомогою ноги, адже його руки не можуть цього робити, обговорює з тобою деталі Будапештського меморандуму та інші історичні чи наукові теми, які часто залишаються поза увагою однолітків. Ти відчуваєш їхній розум і внутрішню силу, з якою вони долають труднощі. Бачиш, як на їхніх обличчях з'являються усмішки, і настрій покращується. Їм стає легше, і в цьому полягає твоя головна роль. Освіта та знання – це важливо, і якщо потрібно, я готовий адаптувати навчальні програми та створити індивідуальні завдання. Я знаю, як їх навчити. Але перш за все, важлива підтримка дітей і встановлення з ними контакту. Цей елемент навчання є чимось глибоко людським, що ми відчуваємо, але часто не усвідомлюємо. І саме тут Школа Супергероїв розкриває цю суть."

Несмотря на війну, Школа Супергероїв продовжує розвиватися. На сьогодні в Україні функціонує 17 таких освітніх центрів, розташованих у лікарнях 13 міст. Лише минулого року на карті державних установ з'явилося шість нових локацій. У цьому році планується відкриття ще шести центрів у Тернополі, Черкасах, Чернігові, Луцьку, Чернівцях та Мукачевому. Державна установа діє під патронатом першої леді, і вже другий рік поспіль нові освітні осередки фінансуються Фундацією Олени Зеленської.

Розширюються й напрями роботи Школи Супергероїв. Цьогоріч супервчителі школи почнуть викладати для маленьких пацієнтів психіатричних відділень. Програму й методику навчання вже почали імплементувати в пілотному проєкті на базі психіатричного відділення однієї з лікарень Житомира.

"Лише в минулому році більше 10 тисяч дітей приєдналися до Школи Супергероїв, - підкреслює Наталія Жилінська. - Наша основна мета полягає у тому, щоб максимально збільшити доступ до навчання і забезпечити право на освіту для маленьких пацієнтів у всіх куточках країни. Ми хочемо, щоб після завершення лікування вони залишилися з приємними спогадами про цікаві заняття, які стали частиною їхнього позитивного досвіду."

Сьогодні Школа Супергероїв є унікальною установою в країні, що забезпечує дітям, які проходять лікування, систематичний доступ до освіти. Ця ініціатива вже підтримала тисячі учнів, але попереду ще багато лікарень, де маленькі пацієнти чекають на можливість навчатися, на вчителів і на безтурботне дитинство. Незважаючи на біль, війну та стіни лікарень, ці діти мають право на радість, розвиток та здійснення своїх мрій.