Сьогодні Україна переживає безпрецедентні масштаби травматичних ампутацій, що стали наслідком війни, які не мають аналогів у сучасній Європі. Ця ситуація залишить свій слід на українській медицині, реабілітаційних практиках, протезуванні та виробництві протягом багатьох років вперед.
У цьому контексті прогрес української промисловості у виробництві протезів та ортезів, особливо з використанням технологій 3D-сканування та 3D-друку, стає надзвичайно важливим.
"Проєкт із душею" -- так називають Науковий парк адитивних технологій Sikorsky Challenge усі: і його творці, і ті, хто тут відновлює ментальне та фізичне здоров'я, здійснює наукові прориви у сфері протезування та робить життя людей з інвалідністю, передусім ветеранів та учасників бойових дій з ампутаціями, комфортнішим.
Історія Наукового парку адитивних технологій Sikorsky Challenge, що функціонує при КПІ імені Ігоря Сікорського, стартувала два роки тому.
Парк було створено в червні 2024 року. Це сучасний інклюзивний та інноваційний простір, який поєднує університетську науку, інженерію та 3D-друк для просування в галузі медичної інженерії, протезування та реабілітації.
Ключові напрямки діяльності Sikorsky Challenge:
* адитивні технології (застосування 3D-друку та інноваційних підходів);
Медична інженерія – це процес створення та виробництва українських ортезів і реабілітаційних товарів.
В цьому просторі гармонійно переплітаються екосистема та підприємництво, спільно проходячи усі етапи — від генерування ідеї і розробки прототипу до масштабування — разом зі студентами-ветеранами та компаніями.
Наталія Семінська, яка займає посаду директорки Наукового парку адитивних технологій Sikorsky Challenge при Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського, також керує навчально-інноваційним центром, що спеціалізується на протезуванні та реабілітації. Вона є кандидатом технічних наук.
Наш Парк адитивних технологій являє собою інноваційне навчальне середовище, що фокусується на розвитку протезування в Україні. Важливо зазначити, що в нашій країні практично не виробляють протези. Протезування в Україні на сьогоднішній день обмежується лише етапом виготовлення куксоприймальних гільз. Лише кілька компаній займаються виробництвом елементів протезів кінцівок: зокрема, компанія Esper виготовляє протези верхніх кінцівок, а Parashar Industries – нижніх. Це практично весь спектр українського виробництва в цій сфері. Однак зараз, прямо в КПІ, ми розпочинаємо новий етап розвитку, впроваджуючи зміни людими, які найбільше зацікавлені в результатах, адже вони самі стикаються з цією проблемою. Кожен з нас докладає максимум зусиль до спільної мети.
Ці два роки стали для мене періодом інтенсивної професійної діяльності: я займався формуванням команди, створенням інфраструктури, освоєнням нових технологій та пошуком рішень і партнерств. Ми більше зосереджувалися на роботі, ніж на саморекламі. Сьогодні маємо чималий досвід, напрацювання та досягнення.
Для нас принципово, що Парк є частиною науково-інноваційної екосистеми КПІ. Наша команда -- викладачі, науковці та студенти університету. Тому кожна задача має не лише прикладний, а й науковий та освітній виміри.
Ми займаємося дослідженнями, проектуванням, експериментами, розробкою прототипів та тестуванням рішень, залучаючи студентів до роботи над реальними випадками. Переконані, що знання, отримані в університетах, повинні виходити за межі академічних стін і сприяти розв'язанню актуальних проблем суспільства.
Технології 3D-сканування, цифрового моделювання, адитивного виробництва, а також створення ортезів, індивідуальних елементів і ерготерапевтичних засобів завжди пов'язані з реальними людьми і конкретними потребами.
Ключовим аспектом цієї діяльності є співпраця. Вокруг Парку створюється професійна екосистема, що об'єднує реабілітаційні центри, компанії, що займаються виготовленням протезів, технологічні фірми, благодійні організації та інженерні колективи.
Один з ключових аспектів нашої роботи – це розвиток навичок та компетенцій. Парк активно підтримує освітні програми КПІ, зокрема для ветеранів та ветеранок, забезпечуючи їх експертизою, інфраструктурою, необхідним обладнанням та можливістю вирішувати реальні практичні задачі.
Протягом останніх двох років ми досягли чималих результатів. Але найцікавіше ще попереду.
Ветеранська магістратура з'явилася у відповідь на потреби сучасності. Я особисто була захоплена ідеєю співпраці з ветеранами. Перший набір на навчання складав 33 учасники, а програма для ветеранів триває півтора року. Вони завершать своє навчання вже в грудні цього року.
Середній вік учнів складає понад 40 років. Програма навчання безкоштовна для тих, хто вперше здобуває ступінь магістра, і спеціально розроблена для ветеранів, учасників бойових дій та колишніх військовослужбовців.
У цьому році 28 ветеранів та ветеранок розпочали навчання на магістратурі для ветеранів у КПІ.
На мою думку, наука в університетах повинна виходити за межі лабораторій і служити людям та суспільству. Тому я хочу щиро подякувати нашим партнерам, які сприяють розвитку програми магістратури для ветеранів: серед них – IT-компанія appflame та благодійна організація Genesis for Ukraine.
Катерина Чоботарьова, 53-річна студентка.
Катерина Чоботарьова займається розробкою персоналізованих ортезів та біонічних виробів у Київському політехнічному інституті.
У її минулому вмістилося стільки вражаючих моментів, що іншим цього б вистачило на кілька життєписів: багаторічний досвід роботи лікарем-психіатром, перетин Атлантики за кермом яхти, відвідування близько півсотні островів та віддалених берігів у різних частинах світу, копірайтинг, діяльність у журналі LQ, автожурналістика, а також гуманітарні експедиції в складних умовах бездоріжжя з Off-Road Adventure Club.
24 лютого 2022 року Катерина опинилася на милицях, з титановими імплантами в нозі, яка була зламана в трьох місцях. Вона займалася доставкою гуманітарної допомоги на автомобілі, вивозила жінок з дітьми та літніх людей. Коли лікарі нарешті дозволили їй ставити ногу на землю, і їй вдалося переконати військово-лікарську комісію в її придатності, Катерина стала старшою бойовою медикинею.
Донеччина, Харківщина — безмежні евакуації постраждалих. Демобілізація не принесла спокою, а стала темною безоднею: ПТСР, контузії, емоційна апатія та відчуття повної ізоляції від реальності.
— Я перебувала в ембріональній позі, охоплена повною байдужістю, переглядаючи новини, і думала, що моя пам’ять назавжди втрачена, — пригадує Катерина. — І раптом натрапила на курс 3D-моделювання та адитивних технологій для ветеранів. Я зрозуміла, що це мій шлях назад до життя, де зможу поєднати медицину з інженерією і знову опинитися серед своїх побратимів.
Сьогодні Катерина -- магістрантка КПІ за спеціальністю "Прикладна механіка. Конструювання машин. Адитивні технології у протезуванні" та дослідниця університетського Наукового парку. Каже, що перший семестр був найважчим: мозок опирався складним формулам і кресленням в CAD системах і спеціалізованих середовищах. Але згодом стався нейробіологічний прорив: нова інтелектуальна діяльність запустила відновлення когнітивних функцій швидше за будь-які ліки.
Зараз ветеранка конструює та друкує на 3D-принтерах ортези й розробляє власний стартап -- індивідуальні вироби для людей із частковою ампутацією стопи. Науковий парк став для неї насамперед безпечним середовищем однодумців.
Мене завжди приваблювало відвідувати місця, які викликають страх і залишаються в таємниці. Моя головна сила, здається, полягає в здатності іти вперед, навіть коли всі орієнтири зникли, навколо панує глибока темрява, а мапи втрачено. Вивчати нові речі ніколи не є запізно, особливо коли моя діяльність допомагає іншим знаходити свій шлях.
Сергій Литовченко, 36-річний студент.
На протезі лівої ноги Сергія Литовченка вмостилася капібара. Їх було дві, подаровані в одному з провідних центрів протезування в Україні. Але ту м'яку іграшку, що сиділа на протезі правої ноги, ветеран подарував підлітці з високою ампутацією нижньої кінцівки.
Сергій Литовченко -- ветеран 5-ї окремої штурмової бригади, в складі якої служив старшим сапером-гранатометником. На війні внаслідок мінно-вибухової травми втратив обидві нижні кінцівки. Ампутували ноги Сергію в жовтні 2022 року, а реампутація відбулася в січні 2023-го. На протези став у червні того ж року.
Його досягнення становить 12 тисяч кроків на протезах, а Сергій з гумором зазначає, що вартість однієї з його нових кінцівок становить приблизно 3 мільйони гривень.
Захисник родом із нині окупованого Лисичанська, зараз живе із дружиною та донькою на Київщині.
Перед початком повномасштабного вторгнення я протягом десяти років працював оператором верстатів з числовим програмним керуванням. Моя робота полягала в управлінні цими верстатами, налаштуванні обладнання та контролі за процесом виготовлення деталей відповідно до заданих програм.
Сергій Литовченко згадує, як самостійно відвідав військкомат на початку повномасштабної війни. "Мене запитали: чи прагнете ви до бойових дій? Я відповів: ні, я не прагну війни, я вимушений", -- розповідає він.
Після серйозного поранення на фронті, 25 хірургічних втручань і втрати обох ніг Сергій усвідомлює: повернутися до колишнього життя, яке було "до", вкрай важко, а насправді зробити це повністю неможливо.
Отже, здобуття освіти в КПІ за спеціальністю "Біомедінженерія" та наукова робота в Парку адитивних технологій для нього є, перш за все, шляхом до реабілітації через навчання та відновлення нейронних зв’язків.
У середовищі студентів магістратури для ветеранів близько 30% складають представники Донбасу. Саме серед ветеранів ми отримуємо найзначнішу допомогу. Я особисто вирішив стати студентом, оскільки прагну докласти максимум зусиль для поліпшення життя людей з ампутаціями.
Як користувач, я чітко усвідомлюю недоліки системи протезування: недостатня комунікація в процесі протезування, значні витрати на ремонт куксоприймальних гільз, а також швидкі коливання об'ємів кукси. У своїй науковій та практичній діяльності ми прагнемо вирішити ці проблеми.
Тут кожен з нас знову відчуває: ти потрібен, можеш робити хоча б маленький внесок у відновлення життя людей з ампутаціями. І це дуже важливо для ветеранів сьогодні -- почуватися значущими для суспільства. Тому зупинятися працювати в цьому напрямку, я вважаю, не можна. І, власне, моя магістерська робота і мій стартап, про який в ній ідеться, спрямовані саме на покращення якості життя та рухливості людей після ампутацій.
На початок 2025 року в Україні було зафіксовано понад 95 тисяч ампутацій. Проте, реальний масштаб цієї проблеми, за оцінками Національного інституту стратегічних досліджень, є значно більшим — він перевищує 120 тисяч випадків. Це враховує тих осіб, які могли отримати первинне протезування за межами країни або не були включені до офіційної української статистики.
Окремо оцінюється кількість українських військовослужбовців, які втратили кінцівки внаслідок війни. Правозахисна організація "Принцип" у 2024 році оцінювала їх кількість у межах від 20 до 50 тисяч людей. Українська влада не публікує офіційної цифри військових ампутацій, оскільки дані про втрати військових є чутливою інформацією. Цю оцінку наводили, зокрема, Reuters.
Обсяг проблеми постійно зростає внаслідок специфіки конфлікту. Українські військовослужбовці зазнають ушкоджень не тільки від артилерійських обстрілів та стрілецької зброї, але й внаслідок мін, вибухових пристроїв і атак дронів. У 2024 році Reuters повідомляли, що на українських полях бою все ще залишаються численні міни, а кількість осіб, які отримали травматичні ампутації, продовжує збільшуватися.
Це свідчить про те, що потреба в індивідуальних ортезах, протезах та інших реабілітаційних виробах перетворюється на тривале явище в українському суспільстві, а не залишається лише тимчасовим трендом.
Україна має потребу в технологіях, які можуть оперативно виробляти масу персоналізованих виробів для осіб з різними рівнями ампутацій та іншими наслідками травм. У цьому контексті розробки, що реалізуються на базі КПІ, стають частиною більш масштабного процесу — створення в Україні власної індустрії протезування та реабілітаційної інженерії.
Цей контент був розроблений у рамках ініціативи Інституту масової інформації за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Важливо зазначити, що думки, висловлені у цій публікації, не обов'язково відображають офіційні погляди ІМІ та уряду Нідерландів.
#Європа #Студент #Україна #Бойові дії #Реабілітація #Військовослужбовці #Медицина #Міністерство закордонних справ (Україна) #Кінцівка (анатомія) #Нідерланди #Ігор Сікорський #Благодійна організація #Протези #Ампутація #Парк #Екосистема #Наука #3D-друк #Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського #Інженерія #Числове управління #Протез #Компаній #Ступінь магістра #Лисичанськ #3D-сканер #Комп'ютерне моделювання
