"Я все ще можу бути на користь." Це розповідь про вояка зі складною ампутацією, котрий отримав можливість знову стати на ноги завдяки підтримці Фонду Протез.

Понад 350 військових ЗСУ із найскладнішими випадками ампутації отримали протези в американській клініці Protez Foundation у штаті Міннесота. Фонд забезпечив принаймні 750 протезів для українців. Близько 2 тисяч людей - у списку очікування на протезування.

Фонд Протез було створено волонтерами української діаспори в Міннесоті, які зуміли об'єднати досвідчених фахівців зі США та України для надання протезування тим, хто має обмежені можливості повернення до звичайного життя. Цю організацію засновано в 2022 році, відразу після початку повномасштабної агресії проти України. Сьогодні фонд має три клініки, а численні престижні університети США направляють своїх студентів на стажування в їхні заклади.

Євген, 40-річний боєць ССО з Києва, нещодавно став щасливим володарем двох нових протезів від Protez Foundation. Його випадок ампутації виявився одним із найскладніших.

Євген, колишній бізнесмен, кілька років служив у Національній гвардії з 2014 року, а згодом повернувся до звичайного життя. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році він вирішив приєднатися до Сил спеціальних операцій. На жаль, через рік після цього він підірвався на міні, внаслідок чого втратив обидві ноги. Незважаючи на важкі наслідки ампутації, Євген сповнений надії повернутися до служби.

"Я люблю життя, таке відчуття, що я хочу жити, я хочу рухатись постійно. Руки в мене, слава Богу, є, і я ще можу бути корисним, скажімо, для війська, тому що це можна навіть робити дистанційно. Не обов'язково бути на передовій", - розповідає Голосу Америки військовослужбовець, який перебуває на протезуванні в Міннесоті.

Після отримання травми Євген протягом півроку залишався в лежачому положенні. Відновлення його рухливості стало амбітною метою для американської благодійної організації Protez Foundation.

"Яка ж це була неймовірна радість — піднятися на ноги! — ділиться спогадами військовослужбовець. — Адже раніше все приходилося робити сидячи. Це просто фантастичні емоції, захоплення, відчуття, що я став зовсім малесеньким" (посміхається).

У штаті Міннесота пацієнтів з найважчими випадками ампутації доставляють до клініки Protez Foundation.

Головний протезист клініки, Яків Градінар, ділиться своїми думками про першу зустріч із Євгеном. Він зізнається, що спочатку мав сумніви щодо того, чи зможе той знову ходити з настільки короткими ампутаціями обох нижніх кінцівок.

"Не гарантуючи жодних обіцянок, ми з усіх сил спробували зробити все можливе, і він дійсно багато рухається, щодня, без винятків," - поділився Яків Градінар у коментарі для Голосу Америки.

"Звичайно, ситуація змінюється, якщо пацієнт має довгі культі. Ампутації вище коліна, зокрема, є дуже енергоємними — вони споживають до 240% більше енергії, ніж у нас. Це означає, що таке протезування є досить витратним. А якщо культі короткі, енергетичні витрати ще вище, що знижує шанси на успішне протезування. Проте ми не відмовилися від пацієнта, ми надали йому можливість, і це надзвичайно важливо", — зазначає протезист та один із засновників Protez Foundation.

Яків Градінар родом із Закарпаття. Він закінчив Ужгородський національний університет, три роки в Україні працював ортопедом-травматологом. Імігрував до США 17 років тому.

На початку, згадує Яків, було досить складно визначитися зі своєю роллю в професії.

Коли я приїхав, мене вразило, скільки лікарів і медсестер зайняті в таких сферах, як вантажоперевезення, будівництво та таксі в США. Я не хотів втратити свій потенціал. Однак, усвідомивши, наскільки складно стати ортопед-травматологом, я вирішив знайти щось подібне. Я почав волонтерську діяльність у лікарні Shriners і вступив до Університету Хартфорда в Коннектикуті. Після закінчення навчання я поступово почав працювати в якості протезиста, - поділився своїм досвідом Градінар.

Університетські навчання Якова були профінансовані клінікою, в якій він проходив волонтерську практику. Згодом йому належало відпрацювати отримані кошти.

"Завжди відчував, що Україна інвестувала в мене, а я, на жаль, не зміг віддячити достатньо. Коли розпочалася війна, я зрозумів, що моя ідентичність як українця та знання в галузі протезування не випадкові — наша країна потребує цього більше, ніж будь-коли," - ділиться своїми думками протезист.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році Яків вирішив зустрітися зі своїм знайомим Юрієм Арошидзе. Раніше вони разом працювали над протезуванням для одного військового.

Таким чином, у Якова виникла ідея заснувати організацію під назвою Protez Foundation.

"Спочатку не знали, з чого розпочати, але коли війна стала реальністю, дізналися про людей з ампутаціями. Ми вирішили створити простий реєстраційний формуляр і опублікували його. Я закликав усіх, хто пережив ампутації, писати нам, і з часом кількість заявок почала зростати. Ми отримували 5, 10, 20, а потім і 50 звернень. Це надихнуло нас працювати далі, і ми зареєстрували неприбуткову організацію. Вечорами після роботи ми збиралися тут разом, щоб допомогти", - згадує Яків.

У новій організації Яків виконував функції протезиста, а Юрій відповідав за адміністративні аспекти.

Юрій Арошидзе згадує - першу групу ампутованих, яких вони привезли до США: "Перша група - це було п'ять військових, яких ми мріяли запротезувати в Америці. І насправді ми отримали дуже, дуже велику підтримку американського і українського суспільства, і це нас надихало працювати більше".

Протягом більш ніж двох років свого функціонування фонд зібрав близько 7 мільйонів доларів у вигляді пожертвувань. Він організовує навчання для українських протезистів у США, водночас залучаючи до волонтерської діяльності лікарів, терапевтів, психологів та фахівців з реабілітації в американських клініках.

Три університети Міннесоти відправляють своїх студентів у засновану українцями клініку на стажування, розповів Євген: "Приїжджають студенти - американці, для них це стажування свого роду".

Мануальний терапевт Джозеф Данхо працював в американських клініках 45 років. Зараз на пенсії, і кілька разів на тиждень приходить волонтерити у Protez Foundation, робить лікувальні масажі для військових.

Він показує журналістам Голосу Америки, як шукає запальний процес в зоні хребта в українського військового: "Де стрибне стрілка, це буде місце, що викликає занепокоєння. Ось тут я роблю червону позначку. Далі я опускаюсь пальцем, тут є невеликий набряк. Це означає, що тут є запалення".

Для зниження витрат на протези, ProtezFoundation купує комплектуючі за зниженими цінами, а самі протези виготовляє власноруч у лабораторії клініки.

Один із найсучасніших та найбільш дорогих протезів, доступних на ринку, — мікропроцесорне коліно, зазначають у клініці. Його вартість сягає приблизно 140 тисяч доларів за одну ногу. Проте для українських ветеранів ціна на такий протез може бути на 60% нижчою, оскільки фонд закуповує компоненти зі спеціальними знижками, а волонтери самостійно виготовляють протези.

Серед тих, хто виготовляє тут протези, Джим Гендріксон, приятель і колишній колега Якова в американській клініці. Коли Яків залишив роботу, аби зосередитись лише на Protez Foundation, він запросив Джима до волонтерства.

Джим згадує, як Яків запросив його до участі у волонтерському русі: "У березні минулого року Яків зателефонував мені. Він почав розповідати про свою діяльність на "Протезі", про свою відданість справі та бажання допомогти українському народу. Він дуже хотів, щоб я прийшов і на власні очі побачив, чим займається. У той період мого життя, коли я вийшов на пенсію, я відчував потребу в активності, хотів заповнити порожнечу, що утворилася в моїй душі. Тож я прийшов і почав волонтерити, і згодом це переросло у постійну роботу".

Станом на сьогоднішній день компанія Protez володіє трьома клініками, з яких дві розташовані в Україні — у Києві та Сваляві. У цих клініках здійснюється протезування для менш складних випадків. У США ж направляють лише пацієнтів з ускладненими ампутаціями.

На сьогодні в черзі очікування налічується більше двох тисяч осіб, зазначає Яків. Проте він запевняє, що якщо у людини з ампутованою кінцівкою є фінанси на комплектуючі для протезування, вона зможе отримати допомогу в США без очікування.

"Зважаючи на наші фінансові обмеження, ми звертаємося до вас: якщо у вас є родичі, які відкрили банківський рахунок на ваше ім'я, або ж ви отримали підтримку від інших фондів, готових допомогти, ми готові надати вам нашу допомогу без черги. Ці люди мають ресурси на запчастини, і ми прагнемо їх підтримати", - поділився Градінар.

Він зазначає: "Наші можливості перевищують наявні фінансові ресурси".

Поза чергою також протезують жінок та дітей, незалежно від того, чи пов'язана втрата кінцівки з війною, чи ні. Організація платить також за візи для ампутованих, переліт до США, проживання, харчування, щоденну реабілітацію.

Згідно з висловлюваннями Якова, вартість технічного оснащення клініки в Міннесоті становить близько 700 тисяч доларів. Головними спонсорами Protez Foundation є кілька американських організацій. Крім того, отримується значна кількість внесків з України.

"На мою думку, ми підрахували, що середній внесок становить приблизно 73 долари," - зауважив Яків.

У день, коли проходили зйомки, до клініки раптово завітав чоловік, щоб передати Якову конверт. Це був Кен Ларсон — багатий американський підприємець, що спеціалізується на виробництві меблів. Його фірма володіє бізнес-центром, в якому орендує приміщення Protez Foundation.

"Ми любимо Якова і дуже пишаємося його роботою з пораненими солдатами, тож хотіли подякувати. Ми просто хотіли допомогти чим можемо", - розповів Голосу Америки благодійник Кен Ларсон.

Євген на своє протезування збирав кошти самостійно, тому потрапив у Protez Foundation поза чергою. На дві штучні ноги йому потрібно було 70 тисяч доларів.

"Збирав кошти десь місяця два з половиною за допомогою родичів, друзів, соцмереж... Сільрада мені також допомогла. Всю суму не назбирав, мені вже тут допомогли дозбирати", - розпровідає про фінансування своїх протезів військовослужбовенць ССО Євген.

Через високу ампутацію у Євгена бракує м'язів, які б допомогли зробити крок, як кажуть протезисти, закинути ногу. То ж йому потрібен був протез зі спеціальним механізмом, який допомагає викидати коліно.

"Навантаження переходить на таз, ти сидиш на протезі, і важко піднімати ногу. Саме тому Protez Foundation пропонує різні варіанти колінних суглобів, підбираючи їх індивідуально для кожного. Вони дозволяють всім протестувати різні моделі, і кожен військовий може вибрати те, що найзручніше для нього. Це великий плюс, адже в Україні ситуація виглядає інакше," - зазначив Євген.

На думку протезиста Якова Градінара, встановлення протезу для людини – це лише перший крок.

Найскладніше, за його словами, — це навчити тіло взаємодіяти зі штучними протезами.

"Все залежить не тільки від протезування, дуже залежить від відданості фізичній терапії, наскільки ми активно займаємося, щоб використати максимально ці протези. Женя буде одним із тих, хто піде на побачення зі своєю дівчиною на протезах. Це буде важко, але він зможе", - впевнений протезист Яків Градінар.

Протез не може повністю замінити натуральну ногу чи руку, проте він істотно сприяє тому, щоб людина знову могла вести звичний спосіб життя, зазначає Яків.

Один з військових одного разу запитав Якова: "Чи зможу я підкинути свого сина? Він з нетерпінням чекає на мій приїзд, щоб я його підкинув." І справді, коли він повернувся, його сім'я зустріла його в аеропорту Лондона, і він підкинув свого сина. У цей момент Яків Градінар, головний протезист Protez Foundation, усвідомив, як сильно вони прагнуть відновити своє звичне життя.

Психологічний аспект роботи протезиста є досить непростим, пояснює Яків. Він зазначає, що необхідно виправдати сподівання людей, які прагнуть знову стати на ноги або взяти на руки свою дитину. Проте, продовжує протезист, якщо існує навіть найменша можливість реалізувати ці бажання, він готовий вкласти всі свої зусилля, щоб втілити їхні мрії в життя.