Відсутність емпатії та лобно-скронева деменція: ознаки та симптоми - Здоров'я 24

Втрата здатності до емпатії, що часто є одним з перших ознак лобово-скроневої деменції, може бути пов’язана зі змінами в активності мозкових структур, зокрема тих, які відповідають за сприйняття болю та інших внутрішніх сигналів. Неодавнє дослідження виявило, що ці зміни можуть впливати на емпатійні можливості пацієнтів, що сприяє глибшому розумінню механізмів цього захворювання.

Результати дослідження шведських вчених були опубліковані в журналі JAMA Network Open, повідомляє 24 Канал.

Ознайомтеся також: Зменшує ризик розвитку деменції на 15% — аспект, який варто контролювати.

Лобово-скронева деменція становить приблизно 5% усіх випадків цього захворювання, але останнім часом вона отримує дедалі більше уваги. Зокрема, цей діагноз було поставлено відомому актору Брюсу Віллісу.

Для довідки: Це захворювання зазвичай виявляється у віці від 60 до 70 років і має суттєвий вплив на поведінку, характер і мовні навички особи. Одним із найбільш яскравих проявів є втрата здатності до емпатії, що призводить до зниження уваги до потреб близьких. Досі не було повністю з'ясовано, які процеси відбуваються в мозку у людей з цим видом деменції.

Дослідження, проведене вченими з університетів Каролінського, Лунда та Умео в Швеції, включало 28 осіб, які страждають на лобово-скроневу деменцію. Цю групу порівняли з аналогічною кількістю здорових учасників. Для аналізу мозкової активності під час показу зображень рук, що зазнають болю, дослідники застосували метод функціональної магнітно-резонансної томографії.

Дослідження виявило, що у здорових індивідів активуються зони мозку, які відповідають за відчуття болю, в той час як у осіб, що страждають на деменцію, активність цих зон була помітно знижена.

- йдеться в дослідженні.

Ці зміни в мозку можуть пояснювати зменшення емпатії в повсякденному житті хворих. Родичі пацієнтів відзначали зниження емоційної емпатії - здатності співпереживати почуттям інших людей.

Дослідники вважають, що ці findings сприятимуть глибшому розумінню механізмів захворювання і можуть стати фундаментом для створення терапевтичних підходів, які зменшать його наслідки.