
Більше 1,3 мільйона дітей та 100 тисяч студентів з України отримують освіту за межами країни, і деякі з них, ймовірно, не повернуться.
Після початку широкомасштабної війни з України мільйони людей залишили свою країну. За інформацією Європейського Союзу, станом на червень 2025 року під тимчасовим захистом опинилося 4,31 мільйона українців, з яких більше третини становлять діти. Це близько 1,34 мільйона неповнолітніх, які зараз формують своє майбутнє за межами рідної країни.
Освітня інтеграція вражає масштабом: у 2023-2024 навчальному році близько 700 тисяч українських дітей були зараховані до шкіл ЄС. Багато з них або зовсім не мають зв'язку з українською системою освіти, або навчаються за "подвійною моделлю" -- поєднують європейську школу з онлайн-уроками з України.
У сфері вищої освіти спостерігається нова тенденція: у навчальному році 2023-2024 близько 115 тисяч українських студентів навчаються в університетах за межами України. Провідною країною для українських студентів є Польща, де навчається 46,2 тисячі осіб, за нею слідують Словаччина (10,2 тисячі), Німеччина (приблизно 12 тисяч), Чехія (6,8 тисячі) та Литва (2 тисячі). Лише за два роки після початку війни до Європейського Союзу вступило понад 83 тисячі нових українських студентів.
Незважаючи на великий відтік населення, значна кількість молодих людей все ще обирає навчання в Україні. За даними на 2023-2024 навчальний рік, в українських вищих навчальних закладах навчається приблизно 899 тисяч студентів. Це число перевищує показники попередніх років війни, що можна пояснити частковим поверненням молоді, а також розширенням онлайн-освітніх програм.
Щодо школярів, Міністерство освіти оцінює: за кордоном сьогодні навчається близько 9,3% українських дітей (приблизно 345 тисяч). Решта здобувають освіту в Україні у традиційних чи дистанційних форматах.
Це демографічна криза. Україна втрачає критичну частку майбутніх фахівців. Випускники, які залишаються в Європі, зменшують кадровий потенціал країни, що напряму впливає на можливості відбудови.
Тимчасовий захист у Європейському Союзі буде продовжений до 2027 року. Молоді люди, які починають навчання в університетах або отримують свої перші робочі місця, стикаються з підвищеним ризиком залишитися за межами країни.
При цьому розрив між українською та європейською системами ускладнює залік предметів, створює проблеми для тих, хто планує повертатися. Лише у 2025 році Кабмін затвердив процедуру визнання шкільних результатів, але для вишів прогалини залишаються.
Примусова еміграція, труднощі у спілкуванні через мовні бар'єри та процес адаптації до нового оточення - все це накладає додатковий тягар на дітей. Внаслідок цих обставин, запит на допомогу у сфері ментального здоров'я значно зріс.
Які дії вжити?
Стипендії з вимогою повернення: фінансування освіти за кордоном з обов'язковим відпрацюванням певного часу в Україні.
Спільні ініціативи з університетами Європейського Союзу: програми подвійного дипломування та автоматизоване зарахування кредитів, що сприяють тому, щоб молодь продовжувала навчання в українських закладах вищої освіти.
Стажування в Україні: компактні програми, які допомагають формувати кар’єрні маршрути в межах країни.
Сервіси повернення: централізована платформа для допомоги молоді, що повертається в Україну, з корисною інформацією про вакансії, житло та необхідні документи.
Безпечне середовище: вкладення в укриття, психологічну допомогу та забезпечення якісної освіти в межах країни.
Вихід українських дітей та студентів за межі країни – це не просто статистика. Це питання, яке стосується майбутнього нашої нації. Якщо Україна не забезпечить молоді якісною освітою, безпечними умовами та можливостями для розвитку на батьківщині, вона може втратити ціле покоління.
#Університет #Європа #Студент #Чеська Республіка #Вища освіта #Україна #Уряд України #Українська мова #Польща #Німеччина #Українці #Міністерство освіти і науки України #Вищий навчальний заклад #Інвестиції #Європейський Союз #Кредит #Словаччина #Нація #Литва #Стипендія #Демографія #Еміграція