Цьогорічний вступний процес продемонстрував оптимістичні тенденції: інтерес до української вищої освіти не лише залишається на рівні попередніх років, а й збільшується. Це, в свою чергу, призводить до посилення конкуренції за державні місця.
Система стимулів поволі виправляє "перекоси" у розподілі заяв між популярними й потрібними для держави спеціальностями. Загалом до закладів вищої освіти цьогоріч зараховано понад 300 тис. студентів. З них на бюджет -- 98 182 особи, а 207 831 -- на контракт. Частка бюджету в загальному наборі зросла з 30,7% до 32,1%.
Запит і змагання: Більше заявок — вищі ціни.
За результатами кампанії було подано 1 167 мільйонів заяв, що перевищує 1 055 мільйонів у 2024 році. Це призвело до зростання конкуренції за кожне місце, оскільки новий алгоритм розподілу тепер враховує пріоритети навіть для заяв на контракт. У той же час система зарахування відображає інтереси та побажання абітурієнтів: 64,1% студентів були зараховані за першим пріоритетом, що означає, що 3 з 5 вступників отримали свої найулюбленіші варіанти. Серед заяв на бюджет цей показник ще вищий – приблизно 85% рекомендацій було видано за першим пріоритетом. Це надзвичайно вражаючий результат, який свідчить про свідомий вибір вступників та ефективність алгоритму розподілу.
У 2023 році до українських закладів вищої освіти зарахували понад 204 тисячі першокурсників у цивільні університети, тоді як минулого року їх кількість становила 199 тисяч. Інформація щодо вступу до навчальних закладів системи безпеки та оборони не розкривається. Водночас спостерігається майже 30% зниження кількості вступників на магістратуру: 97 тисяч у поточному році проти 125 тисяч у 2024-му. Це явище має логічне пояснення: на 15,5 тисячі зменшилася кількість абітурієнтів віком 25 років і старше, що свідчить про завершення епохи "дорослих" вступників, які шукали можливість відтермінування. Ми повертаємося до звичного рівня заяв на магістратуру. Ті, хто вступав у 2022-2023 роках з метою відстрочки, уже закінчили навчання і знову підлягають мобілізації.
У 2025 році регіональні коефіцієнти для конкурсних балів залишилися незмінними, що сприяє зрівнянню можливостей для отримання освіти в різних регіонах та підтримує заклади вищої освіти, розташовані в прифронтових зонах і для переміщених осіб. Спеціальні квоти та процедури зберігають допомогу для певних категорій абітурієнтів: більше 19 тисяч ветеранів отримали зарахування, серед яких понад 600 осіб з інвалідністю. Заклади модернізують свою інфраструктуру відповідно до інклюзивних стандартів. Бюджетні місця виділяються дітям з тимчасово окупованих територій, а також дітям загиблих захисників. Для цих груп працює окрема комісія Міністерства освіти і науки, яка задовольняє 100% запитів на перерозподіл бюджетних місць при виконанні відповідних умов.
Професійні інтереси абітурієнтів залишаються незмінними: найбільш затребуваними напрямками є економіка, право, психологія та маркетинг. Водночас держава через механізм державного замовлення акцентує фінансування в тих сферах, де відчувається нестача кадрів, що гальмує відновлення, а бізнес вказує на дефіцит спеціалістів у таких галузях, як освіта, інженерія, інформаційні технології та наукомісткі напрямки.
Щоб усунути розрив між прагненнями абітурієнтів щодо їхньої майбутньої професії та реальними потребами ринку праці (які часто оцінюються батьками на основі застарілих уявлень, що залишилися з часів їхнього вступу), бізнесу слід активніше долучатися до формування пропозицій для нових працівників. Держава вже спрямовує фінансування в такі сфери, як вчителювання (зокрема STEM і мовні дисципліни), інженерія, енергетика та будівництво.
Саме тут з'являється можливість для роботодавців пришвидшити підготовку потрібних фахівців через дуальну освіту. Компанії спільно з університетами формують навчальні модулі відповідно до реальних робочих ролей, відкривають оплачувані місця на виробничих ділянках, надають наставництво та навіть стипендії. У відповідь отримують коротший період адаптації (онбордингу) і вищу утримуваність молодих спеціалістів. HR-стратегії варто наповнювати не вправами для "полювання", а плануванням набору на 2-4 роки вперед: оголошувати цільові траєкторії для студентів 2-3 курсів, визначати очікувані компетенції "на виході", закладати внутрішні метрики -- конверсію практики в офер, час до продуктивності та рівень утримання після першого року. Що точніше ринок праці проговорить, кого він шукає і на яких умовах, то швидше отримуватиме потрібних фахівців.
У сфері післядипломної освіти спостерігається новий тренд: жінки все частіше обирають аспірантуру, і цьогоріч їхня кількість подвоїлася в порівнянні з минулим роком. Натомість чоловіки старше 25 років складають лише третину від загального числа вступників. Це ще один свідчення того, що концепція "освіта як відстрочка" втрачає актуальність: освітні шляхи очищуються від неекономічних мотивів і повертаються до своїх справжніх цілей – підвищення професійної кваліфікації та розвитку наукової кар'єри.
Головний підсумок вступної кампанії 2025 року: системі вдалося стабілізуватися. Розроблений алгоритм розподілу місць враховує бажання вступників. Бюджетні місця та грантові програми підтримки, що допомагають сплачувати контракти, допомагають молоді формувати своє майбутнє вдома. Ми й надалі будемо синхронізувати держзамовлення та інші форми підтримки студентів згідно з прогнозами ринку праці та закликаємо бізнес активніше долучатися до підготовки молодих фахівців. Саме роботодавці можуть допомогти вступникам обирати пріоритетні спеціальності, а не конʼюнктурні напрями.
#Студент #Вища освіта #Заклад вищої освіти #Українська мова #Міністерство освіти і науки України #Бюджет #Держава (політичний устрій) #Мобілізація #Енергетична галузь #Бізнес #Ринок праці #Інвалідність #Алгоритм #Конкуренція (економіка) #Ступінь магістра #Стипендія #Кваліфікація #Дефіцит #Працевлаштування #Інжиніринг #Футбольний клуб "Тоттенхем Хотспур
