Відзначення 80-ї річниці "Маленької роботи" в Берегові

19 листопада в Берегові відбулося вшанування пам'яті жертв сталінських "Маленьких робот". Ця трагедія, що сталася 80 років тому, стала найбільшою катастрофою в історії угорців Закарпаття, внаслідок якої загинули десятки тисяч угорських чоловіків. Меморіальні заходи стартували у дворі Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II, де учасники поклали вінки до скульптури "Зв'язаний", створеної скульптором Петером Матлом. Після цього відбулася екуменічна служба в місцевій реформатській церкві.

Янош Молнар, єпископський вікарій і римо-католицький парох Берегова, зачитав уривок з Книги Йова, розмірковуючи над стражданнями і терпінням. Він наголосив на важливості пам'яті: "Для нас, хто вже 80 років несе цей біль, необхідно пам'ятати. Ми повинні знайти надію у воскресінні Христа та Його житті, адже Христос перемагає смерть. Звертаймося до Бога за втіхою, допомогою і зміцненням, знаючи, що Господь живий", - сказав він.

Іштван Мароші, греко-католицький священник та очільник Центру імені Ортутая, підкреслив значення історичної рефлексії: "Спогади не просто повторюються, а вносять минуле в наше сьогодення. Як християни, навіть у світських контекстах, ми прагнемо співпереживати, знову переживати і переосмислювати події з різних етапів нашої історії. Це той підхід, якого нас навчав Христос, часто звертаючись до історичних моментів зі Старого Завіту, щоб зробити висновки для свого часу". Він також зазначив, що зло може проявлятися в багатьох формах, зокрема у рішеннях, що призводять до знищення військовополонених, угорців, німців або ж подавлення церков і громад.

"Особливо боляче, що сьогодні ми переживаємо подібну ситуацію - чергову війну, черговий період руйнувань. Молімося за людей, за керівників і знайдімо духовний мир, адже це один із найбільших скарбів людства", - закликав він.

Янош Маргітич, пастор Берегівської реформатської церкви, наголосив на обманливих початках "Маленької роботи": "Це почалося з брехні: лише три дні, лише невелика робота. Але це була неправда. Три дні перетворилися на роки і тисячі жертв. Коли відсутні любов і захист Ісуса Христа, коли немає основи для взаємин, на Землі запановує пекло. Ми маємо спільно докласти зусиль, щоб такого більше ніколи не повторилося", - підсумував він.

Ільдіко Орос, президентка громадської організації "Про Культура Субкарпатика" та Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II, наголосила на важливості пам'яті про жертв: "Ми маємо зберігати в пам'яті цю трагічну подію, коли цивільних примусово забирали. Ці чоловіки не мали можливості забезпечити свої родини, створити сім'ю, адже серед них було чимало молоді, і не могли підтримувати своїх близьких. Багато родин в Закарпатті зазнали цього болю, тож наш обов'язок, а також обов'язок наступних поколінь — пам'ятати, щоб подібні трагедії більше ніколи не повторилися."

Іштван Дєбнар, тимчасовий консул Угорщини в Берегові, наголосив на важливості уроків минулого: "Ми маємо розуміти, що ніколи більше не можна дозволити зневажати права людини. Ті, хто пережив цю трагедію, не могли жити повноцінним життям: їх виключали з суспільства, не допускали до університетів, дискримінували разом із їхніми сім'ями. Ми повинні пам'ятати, щоб будувати майбутнє, в якому цього більше не повториться", - сказав він.

Доктор Нодь Ібоя Самборовскі, історик та викладач, відтворила трагічні моменти подій, супроводжуючи їх особистими свідченнями жертв. Берегівський список жертв є найдовшим серед населених пунктів Закарпаття. Найстаршим із постраждалих став 76-річний чоловік, тоді як наймолодшими були підлітки віком 16-17 років. Багато родин зазнали величезних втрат, як, наприклад, у випадку трагічної долі сім'ї Імре. Трьох братів забрали з дому, двоє з них невдовзі померли, а повернувся лише найстарший.

Вони пройшли містом із свічками, покладаючи вінки до меморіальних місць - у реформатській церкві, біля ліцею ім. Тараса Шевченка та на площі Сіна. Сотні свічок горіли під табличками з іменами жертв.

Подія була організована завдяки спільним зусиллям громадської організації "Про Культура Субкарпатика", Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II, Берегівської міської ради та представників історичних церков.

Програму підтримали уряд Угорщини, Державний секретаріат з питань національної політики при канцелярії прем'єр-міністра країни, а також Фонд, названий на честь Бетлена Габора.