Снукерний сезон 2025/26 наближається до свого завершення. У кваліфікації на світовий чемпіонат вперше в історії країни Україна представить трьох своїх снукеристів.
Михайло Ларков здобув це право завдяки тріумфу на юніорському чемпіонаті світу, Антон Казаков – завдяки своїм вражаючим виступам на європейських змаганнях, а Юліан Бойко бере участь у мейн-турі.
Перші двоє виходять на старт у стартовому колі, тоді як Бойко одразу ж проходить у друге.
"Чемпіон" вирішив зустрітися з Юліаном, щоб обговорити підготовку до майбутніх матчів, згадати про минулі роки та його успішну участь у турнірі шут-аут.
Як проходить підготовка до відбору на чемпіонат світу? На що ти звертаєш особливу увагу в процесі тренувань, і як часто проводиш контрольні матчі?
Я займаюся спарингами приблизно чотири рази на тиждень. До Англії я прибув близько десяти днів до початку матчів, а можливо, навіть трохи раніше – зараз проходить активна підготовка.
Зосереджуюсь на вдосконаленні своєї матчевої гри: вивчаю стратегії, обираю оптимальні удари та працюю над психологічним станом під час поєдинків. Формат світового чемпіонату тривалий – до десяти перемог. Дуже важливо підтримувати високу концентрацію протягом тривалого часу: навіть якщо програється близький фрейм, необхідно швидко відпустити цю ситуацію та рухатися далі, адже матч може змінити свій хід у будь-який момент.
Чи намагаєшся ти проводити спаринги до досягнення десяти перемог?
Отже, я завжди граю спаринги лише до 10 фреймів. Це мій стандарт: я адаптуюсь до формату турніру, щоб бути готовим. Єдиний виняток - шут-аут, перед яким я уникаю спарингів, адже підготуватися до такого формату складно.
Тебе чекає переможець дуелі між Мітчеллом Манном та Вань Сіньбо. Ти не спостерігав за їхніми поєдинками? Не звертав уваги на їхні ігрові нюанси? Яке враження у тебе від жеребкування?
- Я завжди ставлюся до жеребу однаково. Все одно все в моїх руках. Намагаюся налаштовуватися так, що результат залежить передусім від мене.
Я спостерігав за поєдинком Вана Сіньбо, який змагався у фіналі чемпіонату світу WSF проти Михайла Ларкова. Манн вже давно перебуває на турнірній арені, ще з тих часів, коли я сам проходив Q-School. Я бачив їхні виступи, але не концентруюся на підготовці конкретно до когось із суперників. Більше уваги приділяю вдосконаленню власних навичок у грі. Від результату суперника я не можу нічого змінити.
- У 2023-му ти пройшов два кола кваліфікації, у 2025-му - теж. Уже втретє за сезон спілкуємося, тому, щоб не складалося враження, що ставлю лише "теплі" питання, згадаємо 2024-й: кваліфікація ЧС, перший раунд, 0:10 від Александра Урсенбахера. Чому тоді не пішло?
- У той період я почав працювати з Кеном Догерті - встигли позайматися десь 3-4 тижні. У мене в голові було багато нової інформації, я вносив зміни в техніку, у гру загалом. Але часу було замало, щоб усе це якісно закріпити.
Тоді я більше думав про забиття й серії, а не про відіграші та тактичну гру. Залишав супернику багато шансів, можна сказати, дарував їх.
Крім того, він є для мене складним опонентом. Ми вже зустрічалися цього сезону, і знову результат не на мою користь. Існує термін "неудобний суперник", і, здається, я програв йому всі поєдинки, які ми провели разом.
Не скажу, що відчуваю психологічний тиск перед грою з ним, але саме проти нього гра не йде. І цього сезону також. Хоча у 2024-му він і сам грав дуже добре, зробив багато серій. Але й мої помилки дали йому можливість розігратися.
Ти згадував про Кена Догерті – це ж той самий світовий чемпіон? Як тобі вдалося з ним співпрацювати?
- Так, і чемпіон, і фіналіст. Він виграв у Стівена Хендрі (1997 рік) році, а двічі програвав. Так одразу не згадаю, кому і в які роки (Джону Хіггінсу у 1998-му та Марку Вільямсу у 2003-му - прим.).
У нас хороші стосунки, він чудова людина, але має не так багато вільного часу. Мені тоді пощастило, що він зміг його знайти й погодився попрацювати зі мною.
Це людина з величезним багажем знань. Я дуже вдячний йому за цю можливість і за нові ідеї, які вдалося привнести у свою гру.
Після нашої останньої розмови, всього через тиждень, відбувся шут-аут, де ти показав чудову гру і досяг півфіналу. Як тобі сподобалася ця атмосфера? Які враження від правил та відмінностей від традиційного снукеру? Варто зазначити, що ти вже мав успіхи в шут-ауті в минулі роки.
Я здобув дві підряд перемоги на чемпіонатах Європи з шут-ауту.
Це особливий формат, який важко охарактеризувати. На мою думку, найскладніше — це почати. Якщо вдається виграти один-два матчі, глядачів стає менше, і атмосфера змінюється. Коли ж залишається 16 або 8 учасників, всі усвідомлюють, що це можливість виграти 50 тисяч або, принаймні, 20 тисяч за фінал — чудова винагорода всього за 2-3 дні. У цей момент напруга досягає максимального рівня, а трибуни заповнюються глядачами.
Я розробив власну тактику для шут-ауту, і, здається, вона приносить результати. Тому я планую продовжувати в тому ж дусі, ще більше наполегливо працюючи. Мрію про тривалу кар'єру, на 10-15, а можливо, й 20 років. Вірю, що зможу здобути перемогу в шут-ауті на мейн-турі, адже моя статистика в цьому форматі досить обнадійлива.
В одному з поєдинків трапився момент, коли після твоєї атаки м'яч вилетів за межі столу. Рахунок був досить напруженим, сталося порушення, і суперник отримав право на удар. Чи не відчував ти великого хвилювання в той час?
Одного разу кулі зустрілися досить незвично. Іноді буває так, що навіть із найбільшими зусиллями вони залишаються на місці. Я вдарив з достатньою силою, але не максимально. Просто так сталося, що після удару биток вистрілив. А далі мені пощастило: Юань Січжунь також зробив помилку.
У підсумку, під час шут-ауту я усвідомив, що ніколи не слід здаватися, адже ти не можеш передбачити, коли противник в цьому однобійському форматі зробить помилку.
На мою думку, саме це стало причиною моєї поразки в півфіналі проти Стюарта Бінгема. Можливо, з боку це не так очевидно, але в кінці партії я здійснив невдалий удар, він влучив у дальній, а позиція була дуже зручною. Тоді я подумав: "Все, більше шансів не буде, я вже втратив свій". І раптом він допустив помилку.
І в цей момент напруга мені завадила. Я ніби відпустив ситуацію, перехвилювався, бо вже не очікував повернутися до столу. Потрібно завжди вірити, незалежно від обставин. І коли шанс з'явиться - бути готовим зробити все необхідне для перемоги. Бо якщо "вимкнувся", повернутися в гру дуже складно.
- Бінгем був чемпіоном світу. Цього сезону ти його обігрував, потім - півфінал шут-ауту. І за сіткою кваліфікації ЧС, якщо все складеться, ви знову можете зіграти.
Все залежить від того, як розвиватиметься матч. У третьому раунді до змагання приєднуються учасники, які займають 17-32 місця у світовому рейтингу. Тут вже не має значення, хто саме потрапить – всі вони є надзвичайно потужними суперниками.
Слабких у мейн-турі взагалі немає, але ці гравці - особливо високого рівня: багато хто з них у різний час був у топі, вони тримаються біля вершин снукеру. Легко не буде ні з ким.
Я докладаю всіх зусиль, щоб підійти до турніру у відмінній фізичній формі, адже хочу мати можливість змагатися з найсильнішими суперниками та здобувати перемогу. Чому б і не спробувати? Все в моїх руках.
Середина лютого тебе зустріла в Дубаї. Які враження від подорожі, і чи вдалося вчасно вирватися до загострення ситуації на Близькому Сході? Чув, що ти встиг виїхати, тоді як твої батьки затрималися трохи довше.
Я встиг виїхати перед початком війни, і мені пощастило — неприємностей не виникло. Батьки трохи затрималися, але, на щастя, все закінчилося благополучно. Вильоти затримувалися: тато мав летіти до Варшави, але врешті-решт полетів до Стамбула. В результаті все склалося добре.
Я там ніби й відпочивав, але водночас тренувався. У Дубаї є академія снукеру, де займаються Джадд Трамп, Ронні О'Салліван, Меттью Селт. З ними зіграти не вдалося - на той момент їх не було в місті.
Якщо обстановка нормалізується, я намагатимусь частіше відвідувати це місце. Іноді потрібно дати собі можливість відпочити розумово. Там створені прекрасні умови, особливо восени та взимку - погода просто ідеальна.
Не можу не поцікавитися досягненнями Міші Ларкова та Антона Казакова. Як давно ти знайомий із цими хлопцями, і які аспекти їхньої гри ти б хотів підкреслити? Можливо, у тебе є якісь рекомендації для них?
- Зважаючи на їхній рівень на юніорських турнірах, це мені в них варто брати поради (посміхається - прим.). Неймовірний рівень снукеру, особливо у фіналах, коли максимальна напруга і все на кону.
Команда показала вражаючий виступ і здобула перемогу цілком заслужено. Антон завоював два титули чемпіона Європи поспіль — це неймовірний результат, дійсно визначний успіх. Щирі вітання їм!
Ми підтримуємо досить близькі стосунки. З Мішею нас об’єднує спільний тренер - Кевін Джонстон, і ми зараз разом готуємось до чемпіонату світу. Антон мешкає в Шеффілді, де займається в Академії Вікторії.
Якщо ми зупинимося на рекомендаціях, слід усвідомити, що мейн-тур представляє собою абсолютно новий рівень. Антон вже пройшов через цей досвід, тоді як для Міші це стане чимось абсолютно незнайомим.
Отже, необхідно вдосконалювати свої навички та прикладати ще більше зусиль. Я впевнений, що наші хлопці мають великий потенціал для розвитку. Якщо нам вдасться втриматися в основному турі, це сприятиме зростанню інтересу до снукеру в Україні, адже завжди цікаво і приємно спостерігати за співвітчизниками, які виступають на провідних турнірах і досягають успіхів.
#Європа #Англія #Варшава #Королева Вікторія #Психологія #Дубай (місто) #Чемпіонат світу з футболу #Близький Схід #Стамбул #Шеффілд #Чемпіонат Європи з футболу #Снукер #Ронні О'Салліван #Стівен Хендрі #Чемпіонат світу з хокею #Тренер (футбол)
