Світлана Духович - Римська католицька церква
"Ми всі є людьми, Папа сам про себе каже: "Я грішний", але ми маємо покликання і обов'язок старатися жити у Христі. І ключем до всього є те, що Бог дає благодать. Господь дає силу і розуміння, що робити і як робити, слухаючи голос Церкви, слухаючи один одного, вчитуючись в Боже cлово. В ньому ми отримуємо дороговказ, в Таїнствах - силу, щоби нести це відповідальне покликання", - зазначив в інтерв'ю для Радіо Ватикану - Vatican News владика Борис Ґудзяк, Митрополит Філадельфійський УГКЦ, ділячись думками про суть та особливості єпископського служіння в Церкві. Владика Борис завітав до нашої редакції, перебуваючи в Римі з нагоди консисторії, під час якої владика Микола Бичок, Єпарх Мельбурнський УГКЦ, разом з іншими двадцятьма кандидатами, отримав кардинальський сан.
"Фігура та поведінка єпископа відіграють ключову роль у житті Церкви, - акцентував наш співрозмовник. - Ще в початкові часи християнства, за епохи святого Ігнатія, було сказано, що "де єпископ, там є й Церква". Проте ми, єпископи, зобов'язані відображати Христове служіння. Церква є тілом Христовим, а єпископ - це частина цього тіла, і наше покликання полягає в тому, щоб служити, як служив Христос. Він є нашим орієнтиром і прикладом". Владика Борис зазначив, що бути єпископом у сучасному світі є чималим викликом, про що свідчить і той факт, що в католицькому середовищі від 30% до 40% священників, яких запрошують на єпископську посаду, відмовляються. Він уточнив, що деталі щодо тих, хто отримав запрошення та відмовився, не розголошуються, проте статистика залишається незмінною.
"Отож, це служіння не просте, - вів він далі. - В нашій історії в ХХ столітті багато наших єпископів були арештовані, катовані, загинули мучениками. Сьогодні наші єпископи на чолі з Блаженнішим Святославом є на духовному блокпості війни. Вони перебувають на місцях, вони є під обстрілами кожної ночі. І це не просто. Єпископ не має права сховатися, він має бути з людьми, з народом і ми маємо бути разом".
Митрополит Філадельфійський звернув увагу на те, що під проводом Блаженнішого Святослава Синод УГКЦ сьогодні є єдиним, хоча в минулому траплялися періоди непорозумінь та внутрішнього напруження. "Ми всі є людьми, - зазначив він, - і можемо мати свої погляди і амбіції. Проте нині ми маємо мирний і злагоджений Синод, на якому дійсно приємно бути. Його засідання можуть тривати довго, і іноді вони виявляються досить виснажливими, оскільки десять чи дванадцять днів, проведених у синодальних засіданнях, — це серйозне випробування. Але чи легко нашим військовим, що зараз перебувають в окопах? Я вважаю, що ми маємо єпископат, який зберігає вчення Христа. Сьогодні ми маємо свідків віри, які, незалежно від того, чи в Харкові, чи в Одесі, чи на Донеччині, опинилися в складних умовах, вони підтримують людей і служать прикладом для нас усіх. Блаженніший Святослав щоденно звертається до світу з Києва, відвідуючи різні країни, щоб пояснити, що відбувається в Україні, і новий кардинал також продовжить цю важливу справу".
Архиєпископ підкреслив, що представникам церковної ієрархії, як і всім людям, слід постійно працювати над собою. "Ні Папа, ні патріарх, ні кардинал, ні єпископ не є божественними істотами. Ми – звичайні люди. Папа сам вказує на свою гріховність, але ми маємо відповідальність і покликання старатися жити відповідно до вчення Христа. Головним у всьому цьому є те, що Бог дарує нам благодать і ласку. Господь наділяє нас силою та мудрістю, вказуючи, що робити і як діяти, якщо ми слухаємо голос Церкви, один одного та заглиблюємося в Боже Слово, яке є живим і актуальним. Для мене Святе Письмо – це особистий лист, який щодня говорить до мене новим і свіжим чином. У слові ми отримуємо вказівки, а в Таїнствах – силу, щоб нести це важливе покликання. Нехай Господь допомагає нам у цьому."
Від моменту, коли Українська Греко-Католицька Церква вийшла з підпілля, відбулися суттєві зміни як у самій Церкві, так і в українському суспільстві в цілому. Змінюється також ставлення до священства та церковної ієрархії. Відповідаючи на запитання щодо того, яким має бути це ставлення, Митрополит Філадельфійський зазначив: "Не впевнений, чи нам, священнослужителям, слід визначати, яке ставлення до нас має бути. Найголовніше — щоб наше ставлення було адекватним і природним, людяним. Патріарх Любомир Гузар говорив: 'Будьмо людьми!'. Я прагну бути людиною. Мій досвід свідчить: якщо ми ставимося одне до одного з людяністю та євангельським натхненням, тоді виникає взаємна повага. Звичайно, існують стереотипи, упередження та, можливо, цинізм. Іноді є причини, чому люди ставляться критично до певних представників духовенства. Можливо, виникають певні стереотипи. Я вважаю, що не слід очікувати того, чого не мав Христос. Ми повинні пам'ятати Його слова: 'Слуга не більший від свого пана. Якщо переслідували мене, то переслідуватимуть і вас' (Ів 15, 20)".
Владика Борис зазначив, що ставлення до церковної ієрархії має бути таким же, як і до всіх людей, і, зазвичай, так воно і є. "Іноді можуть виникати відхилення, як у бік надмірної поваги, так і в бік цинізму", - додав він. - "Однак це не є нашою найголовнішою проблемою. Взагалі, критичний підхід до цього питання може допомогти нам удосконалити свій характер, наш стиль служіння та бачення для Церкви. Адже якщо ми будемо надто хвалити людину, вона може стати самозадоволеною, а це не те, чого очікує від нас Господь, і не те, що потрібно людям".
Поділяючись останніми новинами з життя Філадельфійської Архиєпархії, її лідер зазначив, що вони активно прагнуть популяризувати УГКЦ в американському суспільстві, зокрема у столиці країни, Вашингтоні. Він згадав, що на засіданні Єпископської Конференції США в листопаді цього року, де зібралися понад 250 єпископів, виступив владика Степан Сус, який очолює Пасторально-міграційний відділ УГКЦ. "Його зустріли оплесками, – додав владика Борис. – Таке трапляється не часто. Він говорив про ситуацію в Україні".
Архиєпископ розповів, що вони стараються майже щодня подавати якусь інформацію до преси, давати інтерв'ю, пропонують розповіді. Нещодавно в архиєпархії відбулася презентацій документального фільму під назвою "Стійкість у єдності: про історію та служіння українських католицьких парафій у Нью-Джерсі". "Це історична ретроспектива - 140 років присутності і служіння, - пояснив він. - Дуже складна історія, але наші молоді комунікатори зорганізували добрих істориків - професора Франка Сисина, професора Марту Богачевську-Хом'як і доктора Анатолія Бабинського - і виготовили дуже добрий фільм".
Владика Борис повідомив, що нещодавно в їхній спільноті відбулася урочиста церемонія освячення нового священника. "Протягом останніх сорока п'яти місяців у Філадельфійській Архиєпархії наш пресвітеріат оновився на 30%, і тепер у нас є п'ятдесят два священники", - підкреслив він. Серед ключових напрямків їхньої діяльності – підтримка біженців, до якої активно долучаються як священнослужителі, так і миряни.
Ще одна важлива і цікава ініціатива - це Школа комунікації, яка раніше відбувалася онлайн, а тепер буде відбуватися очно у Вашингтоні. "Було тридцять дев'ять учасників, визначені їхніми владиками, які брали участь в онлайн форматі, - пояснив ієрарх. - Одинадцять будуть тепер вчитися п'ять місяців у Вашингтоні. Ми дуже готуємося до їхнього приїзду. Вони будуть разом жити, молитися і вчитися гарно співати, бо ми хочемо комунікувати не, так би мовити, "в рукавичках", але своєю вірою, своєю поставою, своїм миром і радістю в Христі. Вони будуть мати два семінари на тиждень і бібліографію - сто сторінок до кожної лекції. Будуть слухати два курси в двох католицьких університетах: в Католицькому університеті Америки курс церковної історії американської, а в Джорджтаунському університеті, який провадять єзуїти, - курс дипломатії, бо там є найкраща дипломатична школа в Америці. І будуть разом організовувати конференцію про нашу Церкву, пресконференцію, концерт, виставку сакрального мистецтва і одну подію для фандрейзингу. Один день на тиждень вони відвідуватимуть Конгрес, Сенат, президентську адміністрацію. У Вашингтоні є двісті аналітичних центрів, сто сімдесят посольств і вони будуть вчитися, як комунікувати. Тобто програма подає як зміст, так і методологію комунікації і дипломатії. Сьогодні, коли часто наша тема відходить на другий план, ми потребуємо ефективних, переконаних, світлих комунікаторів і дипломатів УГКЦ. Комунікація - це також певна внутрішня дисципліна, це певне духовно-психологічне наставлення: треба позбуватися всякого почуття меншовартості, відчувати Богом дану гідність і знати, що гідність моя, наша гідність, гідність тих людей, яких я представляю, гідність, яка є під великою загрозою, під обстрілами, заслуговує захисту, пояснення і адвокації. І це є ціль цієї програми".
У часі підготовки до Різдва владика Борис Ґудзяк звернувся до наших читачів і слухачів з побажаннями: "Нехай Дитятко Христос приносить кожному з нас справедливість, мир і радість у серці. Охороняйте свої душі від страху, ненависті та всього того, що намагається поселитися в них. Господь приходить до нас. Нехай Він наповнює наші серця".
#Київ #Одеса #Україна #Суспільство #Єпископе. #Харків #Північна та Південна Америка #Комунікація #Христос (назва) #Українська Греко-Католицька Церква #Боже. #Ксьондз. #Католицька церква #Папа! #Ватикан #Рим #Гідність #Вашингтон, округ Колумбія #Джорджтаунський університет #Борис Ґудзяк #Святослав І #Благодать у християнстві #Духовенство #Кардинал (Католицька церква) #Патріарх #Ієрархія #Микола Бичок #Клір #Святослав Шевчук #Синод #Раннє християнство #Католицький університет Америки #Нью-Джерсі
