Вихованці військово-патріотичного клубу "Південний рубіж 2305" в Школі тактичної підготовки російської молоді ШТОРМ-КРИМ, 2026 рік, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим.
Загальний огляд: статистичні дані та тренди
Перша етап створення військово-патріотичних клубів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим відбувається в період з 2015 по 2020 роки. Саме тоді Росія активно впроваджувала свою систему патріотичного виховання на півострові, інвестуючи значні ресурси в ідеологічну та інформаційну легітимацію своєї окупації. Однак, помітною є і друга хвиля, що починається з 2022 року, коли з'являється безліч нових зареєстрованих клубів, таких як "Вектор" (2024), "Скіф" (2024), "Воїн" (2024), "Барс Крим" (2025) та "Південний рубіж 2305" (2025). Сьогодні діяльність військово-патріотичних клубів спрямована на підготовку дітей (іноді з шестирічного віку) та молоді до служби в армії і формування готовності брати участь у так званій спеціальній військовій операції. Серед засновників та керівників цих клубів все частіше можна зустріти учасників війни проти України, про що ми розповімо детальніше.
Фото: archive.ph/wip/EaFWC
На фото: оголошення про набір дітей із 6 до 17 років до ВПК "Патріот" в окупованій Євпаторії
Рекламное сообщение
Найгустіше військово-патріотичними клубами всіяні окуповані Сімферополь (щонайменше 15, від автономних некомерційних організацій (скорочено АНО -- - юридична особа, створена для надання послуг у соціальній сфері) до шкільних), Ялта (щонайменше 14 структур переважно під патронатом ДТСААФ і козачі товариства), Керч, де мінімум 6 ВПК, половина з яких діють при школах ("Сипягінець", "Руднівці", "Обеліск").
Серед 56 зареєстрованих клубів значна частина функціонує на основі шкіл або під патронатом ДТСААФ. Ці клуби можуть мати статус юридичних осіб або діяти без офіційної реєстрації. ДТСААФ також володіє власною Асоціацією військово-патріотичних клубів, а керівники його місцевих відділень часто поєднують цю діяльність з управлінням військово-патріотичними клубами. Наприклад, Сергій Варавва, який очолює відділення ДТСААФ у Сімферополі, також керує клубом "Рідна гавань", що є частиною Асоціації і функціонує при школі.
Читайте такожБільше ніж гуртки: як військово-патріотичні клуби готують солдатів для Росії
В особливу групу входять козацькі клуби, такі як "Отаман", "Спадщина" (рос. "Наследие"), "Школа джур" та "Південний рубіж 2305". Їхню діяльність координують відповідні козацькі організації. Ці товариства активно залучені до конфлікту в Україні та надають підтримку учасникам так званої спеціальної військової операції.
Наприклад, Олександр Кравченко, який раніше обіймав посаду отамана козачого товариства "Сімеїз" і був наставником ВПК "Атаман" та "Південний рубіж 2305", ще в 2024 році анонсував передачу 35 автомобілів у зону бойових дій. Окрім цього, він ділився інформацією про підтримку організацій у "звільнених історичних регіонах", серед яких був Олешківський дитячий будинок-інтернат.
Image: archive.ph/wip/52V11
Олександр Кравченко, колишній отаман козачого товариства "Сімеїз" і наставник ВПК "Атаман" та "Південний рубіж 2305"
Щодо вихованців клубів, їх залучають до ряду інших ініціатив "патріотичного" виховання. Наприклад, діти з військово-патріотичного клубу "Спадкоємці перемоги" при школі № 29, розташованій в окупованому Сімферополі, беруть участь у програмах Юнармії та навчаються в кадетських класах. Таким чином, дитина фактично росте в середовищі з високим рівнем мілітаризації, яке охоплює всі аспекти її життя: навчання, позашкільну діяльність, відпочинок та спілкування.
Image: archive.ph/wip/QOS1P
Учасники військово-патріотичного клубу "Спадкоємці перемоги" з навчального закладу № 29, розташованого в окупованому Сімферополі, беруть участь у змаганні "Зарниця 2.0", яке відбувається в місті Волгоград, Росія, у 2026 році. Джерело: https://
Рекламное сообщение
Image: archive.ph/wip/QOS1P
Учасники військово-патріотичного клубу "Спадкоємці перемоги" з навчального закладу № 29, розташованого в окупованому Сімферополі, беруть участь у змаганні "Зарниця 2.0", яке відбувається в місті Волгоград, Росія, у 2026 році. Джерело: https://
Хто координує діяльність ВПК на ТОТ АР Крим?
Військово-патріотичні клуби на ТОТ АР Крим взаємодіють з державними органами й силовими структурами. Водночас немає єдиного органу, який керував би всіма 56 встановленими клубами. Це відповідає загальній моделі організації ВПК у Росії. Натомість можна виокремити кілька структур, які впливають на мережу клубів.
Image: archive.ph/wip/62jJX
На зображенні: Дмитро Польський, викладач додаткової освіти Кримпатріотцентру, військовий пенсіонер, учасник бойових дій у Сирії, керівник шкільного військово-патріотичного клубу "Громовержець" та наставник клубу "Ведмідь".
Серед цих установ Кримпатріотцентр виступає як окупаційна державна організація, що займається додатковою освітою, головна мета якої – забезпечення військово-промислового комплексу кваліфікованими кадрами. За допомогою так званих зональних центрів, таких як "Авангард-Керч", "Авангард-Західний", "Авангард Північно-Східний" та інших, організація направляє педагогів з додаткової освіти, які стають наставниками для військово-промислового комплексу, зокрема в навчальних закладах.
Image: archive.ph/wip/m5vTh
На фото: Сергій Гаврильчук, директор Кримпатріотцентру
Кримпатріотцентр очолює Сергій Гаврильчук, який також відповідає за регіональне відділення Юнармії на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. Він підпадає під санкції з боку Європейського Союзу, Швейцарії та України. У Солом'янському районному суді Києва триває кримінальне розслідування, пов'язане з його діяльністю у Юнармії, за порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України) та пропаганду осіб, які ведуть збройну агресію з боку РФ проти України через медіа (ч. 3 ст. 436-2 КК України).
У період з 2022 по 2025 роки Кримпатріотцентр організував 184 заходи, присвячені військово-патріотичному вихованню, в яких взяли участь 175 тисяч учнів навчальних закладів Криму. Під час весняних та осінніх канікул діти залучалися до мілітаризованих зборів під назвою "Школа тактичного навчання російської молоді ШТОРМ-КРИМ". У 2025 році до участі в заходах долучилися 1450 вихованців військово-патріотичних клубів, командирів юнармійських загонів і учнів кадетських класів.
Image: archive.ph/eMj10
Вихованці військово-патріотичного клубу "Південний рубіж 2305" в Школі тактичної підготовки російської молоді ШТОРМ-КРИМ, 2026 рік, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим.
Паралельно діє ДТСААФ Росії зі своєю Асоціацією ВПК ДТСААФ Росії. Через неї клуби (зокрема, ялтинські "Стрілець", "Бокс" і "Каскад-4") автоматично отримують членство в Юнармії. Кримське відділення очолює Андрій Попов, кримінальне провадження щодо якого перебуває на розгляді в Солом'янському районному суді міста Києва. У 2025 році Україна також запровадила щодо нього санкції.
Рекламное сообщение
Image source: archive.ph/2SGBT
Андрій Попов, голова ДТСААФ Росії на ТОТ АР Крим
Ще один важливий актор -- так званий Держкомітет молодіжної політики Республіки Крим, яким керує Олексій Зінченко (під санкціями ЄС з 11.05.2026 року й заочно засуджений до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з державною службою і місцевим самоврядуванням, строком на 10 років і з конфіскацією майна). Саме ця структура з 2024 року проводить конкурс "Найкращий військово-патріотичний клуб Республіки Крим" і надає клубам гранти.
Отже, організація "Богатир" у Леніні, яка орієнтована на підготовку кадрів для силових структур Росії, отримала фінансування для розвитку "громадянського суспільства". Тим часом Кримський корпус проводить фестивалі військово-тактичних ігор за підтримки так званого Держкомітету. Деякі клуби також отримують кошти через інші російські грантові програми. Наприклад, у 2017 році центр "Сиваш" здобув майже мільйон рублів у рамках президентських грантів РФ для "виховання" учнів з 1 по 11 класи у "дусі активної любові до своєї Батьківщини" та готовності захищати свою країну, йдеться про Росію.
Фото: archive.ph/wip/MogSF
Олексій Зінченко, так званий голова Держкомітету молодіжної політики Республіки Крим (у білій футболці) вручає сертифікат за участь у конкурсі Олексію Ілляшенку, керівнику ВПК "Богатир" і колишньому працівнику Головного управління МНС України в АР Крим
Окупантські органи влади в Криму прагнуть стандартизувати діяльність військово-патріотичних клубів відповідно до єдиного стандарту, розробленого федеральним Роспатріотцентром. Цей стандарт, зокрема, передбачає обов’язкову офіційну реєстрацію клубів. Проте більшість з них досі не отримала статусу юридичної особи. Олексій Зінченко зазначає, що однією з причин небажання керівників клубів проходити офіційну реєстрацію є побоювання щодо необхідності звітування та сплати податків.
Ознайомтеся також з темою: Невидимі: як живе молоде покоління під окупацією та чому важливо підтримувати їх у прагненні до української освіти.
Згідно з його словами, реєстрація надає ряд переваг: вона відкриває можливості доступу до президентських грантів, фондів Держкомітету та програм Росмолоді, а також дозволяє отримувати комунальне майно і приміщення для проведення різноманітних заходів. Цього року три клуби в Ленінському (таку назву використовує окупаційна адміністрація. -- Авт.), Сакському та Джанкойському районах анексованого Криму отримали офіційний статус. Крім того, обговорюється можливість створення єдиної Асоціації ВПК Криму, яка має на меті об’єднати клуби та стандартизувати їхню діяльність.
Хто навчає молодь: представники військових, силових структур та ветерани, які очолюють оборонну промисловість.
Дослідження біографій керівників та наставників військово-патріотичних клубів виявляє, що серед них є чимало військовослужбовців, представників силових структур і учасників бойових дій. Серед відомих особистостей можна відзначити Володимира Нєдобєжкіна (ВПК "Кордон Тарханкут"), який є полковником запасу спецпризначення ГРУ; Андрія Утєнкова (ВПК "Сиваш" і місцеве відділення Юнармії в окупованій Керчі), який раніше служив у прикордонних органах ФСБ та у 2017 році переїхав до Криму; Юрія Мозолєвського (ВПК "Багіра"), колишнього заступника начальника карного розшуку МВС; Дмитра Польського (ВПК "Громовержець" і "Ведмідь"), ветерана, який брав участь у бойових діях у Сирії; Євгена Лукашенка (ВПК "Воїн"), ветерана підрозділів спецпризначення; а також Рустама Камалова (ВПК "Грифон"), ветерана військової розвідки, підполковника запасу та діючого інструктора ЗС РФ.
Image: archive.ph/7CpTH
Андрій Утєнков, директор центру військово-патріотичного виховання "Сиваш" та керівник відділення Юнармії в Керчі.
Image: archive.ph/wip/zelZU
Рустам Камалов, очільник військово-промислового комплексу "Грифон" у підконтрольному окупантам Сімферополі.
Рекламное сообщение
До створення ВПК усе частіше долучаються й учасники війни проти України. Директор євпаторійського "Патріота" Дмитро Пікінер на сайті Кримпатріотцентру представлений як людина, яка "звільняла Лисичанськ". Командир "Барс Крим" Павло Матвєєв також фігурує як учасник так званої СВО. А колишній керівник керченського "Ельтігену" Денис Удовиченко пішов воювати у складі 810-ї бригади морської піхоти ЧФ РФ і загинув на фронті.
Існують ситуації, коли війна істотно позначилася на функціонуванні клубу. Наприклад, "Каскад-4" з Алушти офіційно призупинив свою діяльність після того, як його керівники та тренери вирушили на фронт, щоб захищати Україну.
Фото: archive.ph/wip/hfO0P
ВПК "Каскад-4"
Серед керівників та наставників, яких ми виявили, цивільні педагоги без військового або силового досвіду зустрічаються значно рідше.
Під час дослідження привернуло увагу, що посади в окремих клубах пов'язані родинними зв'язками. Володимир Бабко, очільник Ялтинського відділення ДТСААФ, фактично керує одразу ще й трьома ВПК: "Стрільцем", "Кремлем" і "Штурмом", які входять до Асоціації ВПК ДТСААФ. Старшою тренеркою-інструкторкою "Стрільця" є Людмила Бабко -- його дружина.
Image: archive.ph/wip/MtMRA
Володимир і Людмила Бабко
Незважаючи на те, що військово-патріотичні клуби активно займаються вихованням дітей у дусі служби в армії Росії, персональні санкції та кримінальні справи проти їхніх керівників залишаються швидше винятком. Це контрастує з іншими структурами, що координують діяльність військово-промислового комплексу на анексованому півострові, такими як Кримпатріотцентр, Державний комітет молодіжної політики та кримське відділення ДТСААФ, керівники яких вже потрапили під санкції та/або мають справи в кримінальних судах.
Серед керівників клубів нам відомі, зокрема, випадки Аліни Нікішаєвої, яка очолює Батальйон "Форпост" і перебуває під санкціями ЄС, а також керівництва ВПК "Варяг" -- Олександра Дьяченка та Дар'ї Горохової, щодо яких є кримінальне провадження; Дьяченко також перебуває під санкціями України.
Щодо більшості інших керівників оборонної промисловості, згаданих у матеріалі, ми не знайшли жодних відомостей про персональні санкції або кримінальні справи. Проте, варто зазначити, що санкції ЄС накладені на компанію "Патріот" як юридичну особу, але не стосуються її керівника Дмитра Пікінера.
Вихованці військово-патріотичних клубів, які вступили до лав армії або вирушили на фронт.
Зв'язок між військово-промисловим комплексом і війною помітний не лише завдяки його лідерам. Існують зафіксовані випадки, коли колишні вихованці спортивних клубів стали учасниками так званої спеціальної військової операції, і деякі з них загинули в бою.
Феодосійська козача Школа джур втратила щонайменше чотирьох випускників, які воювали на боці Росії проти України.
Рекламное сообщение
На веб-ресурсі "Каскад-4" в Алушті повідомляється, що серед випускників навчального закладу є офіцери повітряно-десантних військ та військовослужбовці Збройних сил Росії. Вони беруть участь у так званій Спеціальній військовій операції і отримали бойові відзнаки "за виконання завдань у зоні конфлікту, які спрямовані на ліквідацію неонацизму й відновлення справедливості в ім'я миру".
У Сімферопольському районі на фронті загинув син наставника десанту Чайкинського, Сергій Мосачихін. Інші спортивні клуби відверто діляться інформацією про подальшу службу своїх колишніх вихованців. Зокрема, ВПК "Рідна гавань" інформує про вступ своїх випускників до військових вищих навчальних закладів.
Окремі історії ВПК
"Грифон": кадетський клас і підготовка за методиками спецслужб
Image: archive.ph/wip/9w3rn
Проходження кадетами ВПК "Грифон" тактико-спеціальної підготовки
Image: archive.ph/wip/9w3rn
проходження тактико-спеціальної підготовки кадетами військово-патріотичного клубу "Грифон"
Сімферопольський клуб "Грифон" визначає себе як центр формування майбутньої військово-політичної еліти. Його діяльність організується під керівництвом Ради ветеранів військової розвідки при Генеральному штабі Збройних сил Росії. Освіту для дітей забезпечують ветерани військової розвідки та підрозділів спеціального призначення. Вихованців навчають за програмами курсів "КУОС-Вимпел", які раніше використовувалися виключно спецпідрозділами КДБ та ГРУ, а також ознайомлюють з техніками бойового самбо "НКВС-СМЕРШ". У програмі навчання передбачено тактичні аспекти дій під час захоплення заручників, методи ножового бою, штурм висотних споруд і підготовка "молодих бойових плавців" в рамках ініціативи "Морські леви". Під егідою клубу з 1 вересня 2024 року розпочне свою роботу кадетський клас "Юні розвідники" в школі-гімназії № 10, розташованій в окупованому Сімферополі.
"Воїн": дитячі збори з БпЛА і тактичною медициною
Сімферопольський ВПК "Воїн" улітку проводить Великі гірські збори для дітей віком 8-15 років на території національного парку "Кримський". До програми входять індивідуальна й групова тактична підготовка, безпечне поводження зі зброєю, тактична медицина й надання першої допомоги, виживання в екстремальних умовах, робота з безпілотними літальними апаратами, прикладний рукопашний бій і самозахист, робота з мотузками й елементи висотної підготовки, а також основи туризму.
Організатори підкреслюють, що зустрічі проводяться "без електроніки", вважаючи це одним з основних принципів роботи з дітьми. Таким чином, формат зборів максимально нагадує військовий тренінг: діти перебувають у польових умовах, дотримуються дисципліни та виконують завдання, які відображають реальні військові сценарії.
Школа джур: від "клятви" у п'ятирічному віці до навчання у військовому училищі.
Феодосійська Школа джур функціонує з 2009 року в рамках козачої громади, виховуючи дітей у дусі традицій козацтва. Керівник клубу, Світлана Литвинова, розповіла, що її син, Єгор Шаповалов, народжений у 2003 році, склав присягу вже в п'ять років. Пізніше він завершив військове училище, вирушив на фронт проти України і загинув. Тепер школа носить його ім'я. Також загинули щонайменше троє інших випускників Школи джур: Євген Захаров, Даніїл Чернюх (народжений у 2001 році) та Костянтин Шевцов (2003 року народження).
Батальйон "Форпост": понад тисяча пристроїв для спорядження магазинів
Рекламное сообщение
Сімферопольський ВПК "Батальйон Форпост", який діє на базі школи № 5, заснували у 2018 році. Серед його перших учасників була Аліна Нікішаєва, яка згодом очолила клуб. Вона також долучилася до Юнармії. До Нікішаєвої клуб очолював підполковник запасу Євген Бочкарьов.
Image: archive.ph/wip/7MWMY
Аліна Нікішаєва, очільниця військово-патріотичного клубу "Батальйон Форпост", отримала лист подяки від окупаційного "глави Республіки Крим" Сергія Аксьонова.
Image: archive.ph/wip/7MWMY
Лист вдячності від самопроголошеного "лідера Республіки Крим" Аксьонова.
У 2025 році представниця клубу взяла участь у профорієнтаційній-освітній зміні "Канікули в Алабузі" -- на території російської особливої економічної зони, де також виробляють ударні безпілотники для війни проти України.
Ознайомтеся також: Вкрадена ідентичність: як Росія перетворює українських дітей на засіб військових конфліктів.
Клуб має тісні зв'язки зі школою, в якій Нікішаєва викладає курс "Основи безпеки та захисту батьківщини". У 2023 році учні закладу виготовили більше тисячі пристроїв для оснащення магазинів автоматів Калашникова за запитом 85-го гвардійського гаубичного артилерійського полку.
У травні 2026 року Європейський Союз додав Нікішаєву до списку санкцій, підкресливши її роль як керівниці клубу та її залучення до мілітаризованого виховання дітей.
Військово-патріотичні клуби на анексованому півострові — це численні організації, які регулярно готують молодь до служби в російських збройних силах. Зібрана нами інформація свідчить про те, що така підготовка має дуже конкретні наслідки: багато випускників цих клубів вирушають на фронт і гинуть, а деякі з керівників і наставників самі беруть участь у так званій спеціальній військовій операції.
Отже, взаємозв'язок між діяльністю військово-патріотичних клубів і залученням їхніх вихованців до війни проти України є не лише припущенням, а й підтвердженим фактом. Це можна спостерігати в відкритих джерелах через біографії конкретних осіб. Це один із реальних наслідків мілітаризації та індоктринації дітей на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим.
Одночасно, відповідь на цю активність є недостатньою: лише кілька керівників військово-патріотичних клубів потрапили під особисті санкції, а щодо більшості з них не відкрито кримінальних справ.
#
