Війна у сфері інтелектуальної власності: які досягнення?

Інтелектуальна власність є надзвичайно важливим активом для бізнесу, оскільки вона безпосередньо впливає на стабільність та розвиток організацій. У часи війни це стає ще більш актуальним.

Цю інформацію підтверджують численні дослідження. Згідно з даними звіту Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), з 2008 року вкладення в нематеріальні активи постійно перевищують інвестиції в матеріальні активи, зростаючи втричі швидше. У 2023 році загальна сума інвестицій у нематеріальні активи склала 6,9 трильйона доларів.

Що таке нематеріальні активи? Значною мірою це об'єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ) - зокрема бренди, дизайни, дані та програмне забезпечення.

Серед причин цієї ситуації можна виділити те, що нематеріальні інвестиції виявляють значно більшу стійкість під час економічних коливань. Це було підтверджено під час фінансової кризи 2008-2010 років та пандемії. У контексті військової агресії Росії проти України ми знову отримуємо підтвердження цієї тези.

Яким чином Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (IP) може допомогти національному бізнесу в умовах складних викликів?

Без сумніву, війна завдала серйозного удару українському бізнесу. Згідно з дослідженням Advanter Group, яке було опубліковано в березні 2022 року, 54% компаній повністю зупинили свою діяльність, 25% - значно скоротили її, а 21% - здійснили релокацію (серед них 2% - повністю, 12% - частково, а 7% - знаходились у процесі). Водночас 31% підприємств не встигли провести релокацію.

Прямі втрати МСБ в Україні за перші два тижні війни склали 30-60 млрд дол. Якщо говорити про галузеву динаміку, то найбільше за час війни зросла частота закриття компаній на ринку юридичних послуг. За ним слідують галузі сільського господарства, операцій з нерухомістю, медичних, а також фінансових послуг.

Для глибшого аналізу викликів, що стоять перед українськими компаніями у сфері інтелектуальної власності, варто звернути увагу на IT-сектор, який здебільшого залежить від нематеріальних активів. Відтак, найзначнішою проблемою виявився відтік фахівців: протягом першого року війни за межі країни виїхали 20% IT-спеціалістів, а ще 43% активно розглядали можливість еміграції.

Ще одна суттєва перешкода - розірвання контрактів з боку клієнтів. Насамперед - через воєнні ризики, зокрема зростання кіберзагроз. Згадаймо злам хакерами національного мобільного оператора "Київстар" у грудні 2023 року, внаслідок якого близько 24 мільйонів абонентів залишилися без звʼязку на кілька днів.

З іншого боку, на ситуацію впливають глобальні тренди, серед яких можна виділити зменшення попиту на технологічні послуги та оптимізацію витрат. Варто зазначити, що ці явища характерні не лише для IT-сфери, але й для всієї екосистеми стартапів, що включає в себе також відтік інвесторів та скорочення фінансування. Як наслідок, виникають проблеми з охороною інтелектуальної власності, що також потребує фінансових ресурсів та висококваліфікованих спеціалістів.

Інша проблема, яка виходить за межі IT та стартапів - зазіхання РФ на українську інтелектуальну власність, масштаби якого за три роки зросли. Окреме місце посідає низка розробок у військовій сфері: пов'язані з ними дані продовжували публікуватися російськими науковими журналами після початку війни. Подібна ситуація - з технологіями, які незаконно передавалися ворогу.

Але кейси у цивільній сфері не менш кричущі. Прикладом може бути крадіжка нашого географічного зазначення "Мелітопольська черешня", яке "Роспатент" "зареєстрував" у межах оформлення брендів так званих "нових регіонів РФ. Серед інших кейсів, які набули широкого розголосу - плагіат росіянами пісні Христини Соловій "Тримай", використання пісні Злати Огневич з новими словами російською як власної пропаганди, крадіжка даних гри Stalker 2.

Посягання на нематеріальні активи українців є новим аспектом тривалої культурної війни, що триває вже століттями. Отже, ефективний захист української інтелектуальної власності — це також важливий крок у боротьбі проти загарбників.

Звернімо увагу на стартапи. Незважаючи на численні виклики, які виникли, кількість проєктів, що зупинили свою діяльність у перші півтора року великої війни, залишалася майже на нульовому рівні. У той же час, було створено понад 80 нових стартапів.

Згідно з рейтингом Global Startup Ecosystem Index від StartupBlink, після суттєвого зниження на 16 пунктів у 2022 році, коли Україна зайняла 50-ту позицію серед 100 країн, з 2023 року спостерігається тенденція до зростання. У 2024 році ми піднялися на 46-ту позицію. Навіть в умовах чотирирічної війни наша країна не лише залишається в світовому ТОП-50, а й демонструє позитивну динаміку розвитку.

Ми також не відстаємо, коли йдеться про інноваційний прогрес: за даними рейтингу Global Innovation Index 2024, опублікованого ВОІВ, Україна займає 60-те місце серед 130 країн світу. Хоча наше положення погіршилося в порівнянні з попередніми роками через відсутність актуальних статистичних даних, ми все ж таки генеруємо більше інноваційної продукції на одиницю ВВП у порівнянні з рівнем інвестицій в інновації. Це свідчить про те, що наш інноваційний розвиток відбувається швидше, ніж можна було б очікувати, враховуючи фінансові вливання в цю сферу. Отже, ми успішно адаптуємося до змін - і робимо це вельми ефективно.

Такі тенденції характерні для всієї сфери інтелектуальної власності, яка не лише відновлюється, а й невпинно розвивається після падіння показників на початку 2022 року. І у 2023, і у 2024 році відбулося зростання надходження заявок/реєстрації об'єктів промислової власності. Подібну ситуацію ми спостерігаємо й у сфері авторського права і суміжних прав. Наші підприємці продовжують активно створювати інновації, технології та креативні продукти - і реєструвати інтелектуальну власність.

Отже, які чинники сприяють українським підприємствам не лише відшкодовувати втрати, а й досягати результатів, що перевищують показники до початку повномасштабного вторгнення? В першу чергу, це перенаправлення уваги на галузі з високим попитом. Наприклад, в Україні спостерігається бум стартапів у сфері військових технологій та оборони, що привертає увагу більшості інвесторів.

Відповідно, підприємці розширюють свою діяльність та роблять таким чином внесок у нашу майбутню Перемогу. Серед яскравих прикладів - компанія Culver Aerospace, яка постачає БПЛА SKIF для потреб армії та відкрила школу пілотів дронів, чи проєкт Delfast, який модифікував свої електробайки для використання на передовій (зокрема перевезення ракет NLAW).

Ще однією стратегією для розвитку є розширення ринків збуту. Це підтверджують тенденції зростання запитів на IP-послуги, які стають дедалі більш міжнародно орієнтованими: клієнти вже на етапі реєстрації об'єктів промислової власності в Україні проявляють інтерес до деталей цих процедур у Європейському Союзі та США. Проте, згідно з інформаційно-аналітичною довідкою УКРНОІВІ (офісу інтелектуальної власності), в нашій країні все ще спостерігається низький рівень міжнародної патентної активності, зокрема серед наукових установ, які займаються патентно-ліцензійною діяльністю.

Інакше кажучи, потенціал комерційного використання розробок українських вчених залишається недооціненим. Для того щоб виправити цю ситуацію, необхідно підвищити кваліфікацію фахівців у сфері інтелектуальної власності: варто організувати спеціалізовані тренінги та курси, що охоплюють міжнародне патентування, технологічний трансфер, оцінку ринкових можливостей та маркетингові дослідження. Важливо підкреслити, що IP-офіс активно та цілеспрямовано працює у цьому напрямку.

Ось ще одна суттєва заувага. Зазначені українські оборонні стартапи досягли таких високих результатів, що провідні світові компанії не лише зацікавлені в спільних розробках з нашими експертами, а й готові сприяти їх виходу на міжнародні ринки. Зокрема, це стосується багатогранного співробітництва України з американською компанією Palantir.

Це - один із прикладів перспективних кейсів, який може дати поштовх до зміни ситуації з міжнародною патентною активністю в українських наукових установах та університетах.

Слід наголосити, що Україна активно працює над поліпшенням національного законодавства в галузі інтелектуальної власності та забезпечує впровадження норм Європейського Союзу. Зокрема, в 2024 році були введені нові правила для подачі заявок на реєстрацію та експертизу торговельних марок, географічних зазначень, промислових зразків, винаходів і корисних моделей.

У грудні 2024 року в Брюсселі відбулася продуктивна дводенна зустріч між Україною та Європейською Комісією, яка стосувалася оцінки відповідності українського законодавства нормам ЄС у рамках переговорного розділу 7 "Право інтелектуальної власності". Офіс з інтелектуальної власності активно залучений до цих процесів, які, зокрема, сприяють спрощенню виходу українських компаній на міжнародні ринки.

Не було б перебільшенням стверджувати, що заснування нашого відомства (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, зареєстрований 24 серпня 2022 року) стало знаковим етапом у зміцненні національного бізнес-середовища. Ми розширили свої функції далеко за межі простого реєстрування об'єктів інтелектуальної власності; серед основних пріоритетів нашого офісу є створення сприятливого креативного та інноваційного клімату, а також розробка ефективних інструментів підтримки малих і середніх підприємств, творчих особистостей та інноваторів.

Пропоную кілька нових прикладів. На сьогодні в рамках діяльності National IP&Innovations Hub, що працює у структурі IP офісу, реалізується програма комерціалізації наукових розробок у галузі медичних технологій під назвою Lab2Market MedTech. Її мета полягає в наданні підтримки та розвитку як команд, які лише починають реалізацію своїх ідей, так і вже сформованих стартапів.

А завдяки плідній співпраці нашого відомства з ВОІВ невдовзі в Україні буде вперше реалізовано програму IP Management Clinics, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності українських інноваційних МСП на міжнародних ринках. Секрет успіху, яким будуть в подробицях ділитися найкращі світові експерти - у бізнес-моделі, в основі якої лежить ефективне управління інтелектуальними активами.

Несмотря на всі виклики, пов'язані з масштабною війною, яка, по суті, є війною технологій, українські компанії не лише вистояли, а й змогли адаптуватися, щодня демонструючи, що криза може слугувати потужним стимулом для розвитку. Більше того, об'єднавши зусилля бізнесу, розробників та державних структур, ми маємо неповторну можливість перетворити нашу традиційну індустріальну економіку на економіку знань, де основним активом стане інтелектуальна власність. Я впевнена, що цей процес відновлення є ключем до нашої Перемоги та успішного відновлення після війни. І цей процес активно триває.