У TikTok активно розвивається концепція "накопичення" сну перед важливими подіями, такими як іспити чи тривалі поїздки. Наукові дослідження, проведені в американських військових установах, демонструють вражаючі результати, але не всі експерти підтримують цю теорію.
Цю інформацію повідомляє "BBC News Україна".
Термін "накопичення сну" (sleep banking) описує практику, коли особа цілеспрямовано спить довше протягом кількох ночей перед періодом, коли ймовірно виникне недосипання. Деякі дослідники вважають цю стратегію ефективною. Вони вважають, що такий підхід дозволяє мозку накопичити необхідні ресурси, які згодом сприяють підтримці уваги та когнітивних функцій навіть у випадку нестачі сну.
Останнім часом концепція "попереднього сну" набула популярності серед шанувальників здорового способу життя в TikTok. Користувачі платформи рекомендують заздалегідь "наспатися" перед довгими перельотами або інтенсивними робочими періодами, вважаючи, що це може підвищити розумову продуктивність або створити певний запас енергії. Проте питання, чи дійсно цей підхід ефективний, залишається неоднозначним.
Саму концепцію 2009 року запропонували дослідники сну з Walter Reed Army Institute of Research у США, порівнявши її з поповненням банківського рахунку, щоб довше не опинятися "в мінусі" під час витрат. Дослідницьку групу очолювала Трейсі Рапп, яка нині працює в Utah State University.
Дослідники шукали методи покращення концентрації військовослужбовців перед виконанням завдань і вирішили провести експеримент, щоб з'ясувати, чи сприятиме подовження сну їхній уважності.
У рамках дослідження 24 військовослужбовці були поділені на дві групи: одна з них відпочивала по сім годин щоночі, а інша — по десять. Після тижня, коли всім учасникам дозволяли лише три години сну за ніч, вони знову повернулися до режиму восьми годин сну.
Результати дослідження виявилися вражаючими: учасники, які додали до свого сну ще три години, показали менше зниження уваги та здатності зосереджуватися. Більше того, вони швидше повернулися до звичного рівня продуктивності.
Наступні дослідження, проведені в різних умовах, підтвердили, що ця стратегія може виконувати роль своєрідної профілактики як для когнітивних функцій, так і для фізичного здоров’я, особливо перед етапами недостатнього сну.
Наприклад, у 2023 році медичні дослідження, проведені в лікарні Маямі, виявили, що додаткові приблизно 90 хвилин сну протягом трьох ночей позитивно впливали на результати роботи протягом наступних двох тижнів нічних змін.
Інші роботи свідчать, що цей підхід може бути корисним і для спортивних результатів. Він поширений серед учасників вітрильних перегонів і, ймовірно, зменшує негативний вплив недосипання на кількість помилок і швидкість реакції під час коротких регат.
Регбісти, які протягом трьох тижнів отримували до 10 годин сну за ніч, показували знижений рівень фізичного навантаження. Тим часом тиждень, проведений зі сном по дев'ять годин, сприяв підвищенню точності ударів у тенісистів. Баскетболісти, які збільшували тривалість сну протягом 5-7 тижнів, зафіксували покращення в точності своїх кидків і швидкості бігу.
Незважаючи на це, концепція "накопичення" сну продовжує викликати дискусії. Не всі експерти вважають, що можна "зберігати" сон для подальшого використання. Вони підкреслюють, що важко визначити, чи організм дійсно накопичує відпрацьовані години сну, чи просто компенсує вже існуючу потребу або дефіцит.
Один науковий огляд серед працівників зі змінним графіком також вказав на ризик упередженості в окремих дослідженнях. Його автори зазначили -- наявні дані не доводять, що покращення результатів безпосередньо спричинене саме попереднім збільшенням тривалості сну.
У центрі дискусії -- фундаментальне питання: навіщо взагалі потрібен сон.
Існує безліч теорій на тему, чому нам потрібен сон. Протягом цього часу відбуваються важливі процеси, пов'язані з метаболізмом, гормонами, нервовою системою та когнітивними функціями. Дослідники вважають, що для мозку це період, коли відбувається організація думок і пріоритизація важливих даних, -- пояснив доцент медицини сну в Hackensack Meridian Health Пітер Полос.
Сон є необхідним для кожної клітини нашого тіла з фізіологічної точки зору.
"Усі наші клітини потребують здорового сну, щоб відновлюватися та відновлювати енергію. Протягом дня в нашому організмі й мозку накопичуються різноманітні продукти обміну. Саме під час сну мозок їх очищає", -- пояснив професор неврології в University of Minnesota Майкл Гавелл.
Рапп та її колеги припускають, що "накопичення" сну працює, бо дає мозку більше часу для очищення від нейрональних відходів і відновлення запасів глікогену -- ключового джерела енергії. Це допомагає краще витримувати періоди недосипання.
Прихильники даного методу вважають, що він може бути корисним для будь-кого, хто вирішує порушити звичний режим, наприклад, перед авіаперельотом, складанням іспитів або виконанням термінових завдань.
"Якщо ви плануєте випробувати метод "накопичення" сну, я рекомендую спершу виділити собі додаткові 30-60 хвилин сну, якщо це можливо. Найкраще робити це протягом одного-двох тижнів перед тим, як ви очікуєте, що будете недосипати," — зазначив Гавелл.
Він підкреслює, що для багатьох людей легше прокидатися пізно, ніж лягати спати раніше.
Замість цього Полос переконаний, що для деяких людей оптимальнішим варіантом буде коригування часу сну.
"Якщо ваше тіло вже адаптувалося до раннього підйому о 6 годині, навіть якщо ви встановите будильник на 7, ви, швидше за все, все одно прокинетеся о 6. Додатковий денний сон є чудовим способом відновити свій "сумарний час сну", особливо якщо ви плануєте витратити його пізніше," - зазначив Гавелл.
Він зазначив, що це можливо лише в тому випадку, якщо це не перешкоджає нічному сну.
Дослідники досі не дійшли єдиного висновку щодо того, чи ефективно "накопичення" сну, коли у людини вже спостерігається суттєвий недолік. Рапп висловлює думку, що це можливо, проте підкреслює: "необхідно якомога швидше розрахуватися з боргом сну".
Іншу думку висловлює професорка неврології в Massachusetts General Hospital та Гарвардській медицинській школі Елізабет Клерман.
"Для того щоб підтвердити існування феномену 'накопичення' сну, необхідно довести, що людина здатна спати навіть у стані відсутності втоми, однак таких доказів наразі не існує," — зазначила вона.
Саме тому Клерман порівнює сон із кредитною карткою, а не зі скарбничкою.
"Інакше кажучи, можна накопичити борг, але не можна створити запас", -- пояснила професорка.
Вона також попереджає, що переконання у можливості "накопичення" сну може підштовхнути людей до свідомого недосипання.
"Це свідчить про те, що вони в даний момент відмовляються від речей, які є критично необхідними для їхнього здоров'я та благополуччя," -- підкреслила Клерман.
Одночасно вона сприяє відновленню після недостатнього сну, але рекомендує не спати вдень більше 45 хвилин через можливість виникнення інерції сну — стану, коли після пробудження відчувається млявість.
Незалежно від того, чи можливо "збирати" сон, додаткові 30 хвилин нічного відпочинку можуть бути корисними. Однак, якщо людині систематично потрібно більше 12 годин сну, це може свідчити про наявність певних прихованих проблем зі здоров'ям.
Полос підкреслив, що навіть якщо стратегія працює, вона не є довгостроковим рішенням.
"Не розглядайте це як єдине рішення для всіх ваших проблем зі сном або для вимог, які ставлять перед вами робота чи суспільство. Спробуйте дотримуватися стабільного режиму сну, встановлюючи регулярний час для засинання і прокидання, а також забезпечуючи необхідну якість і тривалість сну", -- зазначив доцент з медицини сну.
До слова, дослідження Пенсильванського університету спростовує користь рожевого шуму для сну. Експеримент за участю 25 дорослих показав, що такий фон скорочує фазу швидкого сну (REM) майже на 19 хв., а шум літаків забирає 23 хв. глибокого сну. Поєднання цих звуків ще сильніше погіршує нічний відпочинок, роблячи його поверхневим. Професор Матіас Баснер застерігає: дефіцит REM-сну шкодить пам'яті та емоціям, що особливо небезпечно для дітей, чий мозок активно розвивається. Науковці радять обережно використовувати "шумові" пристрої, особливо в дитячих кімнатах.
#Лікар #Україна #Організм #Медицина #Гарвардська медична школа #Мозок #Стратегія #Графіка #Неврологія #Пізнання #Пенсильванський університет #Маямі #Працездатність людини #TikTok #Швидкість #Університет Міннесоти #Клітина (біологія) #Енергетика #Британська телерадіомовна корпорація #Профілактична охорона здоров'я #Сон #Викладач #Військовий науково-дослідний інститут імені Уолтера Ріда #Пропаганда здорового способу життя #Університет штату Юта #Інерція #Глікоген #Хакенсак, Нью-Джерсі #Мерідіан, Міссісіпі
