Вища освіта як шлях до Європи: досягнення, труднощі, зразки та поради для України.

Вадим Попко, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Заслужений юрист України.

Процес вступу до Європейського Союзу виходить за межі лише економічних або правових реформ; він також вимагає адаптації системи освіти та наукових досліджень до європейських стандартів. Вища освіта є важливим елементом цього процесу, адже країни-кандидати повинні модернізувати свої університети, підвищувати науковий потенціал і активно брати участь у європейських освітніх програмах. Чи можливо здійснювати реформи в університетах під час війни, зберігаючи при цьому відповідність європейським вимогам? Україна демонструє, що це реально. Незважаючи на масштабну агресію з боку Росії, зруйновану інфраструктуру та вимушене переселення викладачів і студентів, наша країна продовжує інтегруватися в європейську сферу вищої освіти. Це не лише про звіти, але й про щоденну боротьбу за якість освіти, міжнародну мобільність, нові фінансові моделі та управлінські підходи в університетах. Досвід України, у поєднанні з прикладами країн Західних Балкан, свідчить про те, як можна рухатися до ЄС через університети, а не лише через дипломатичні зусилля.

Україна продемонструвала стійкість і відданість реформі вищої освіти, навіть попри виклики війни. У звітах Європейської Комісії щодо України за 2023 та 2024 роки (Ukraine Report) визнається, що Україна "помірно підготовлена "у сфері науки та досліджень і має "певний рівень підготовки" в освіті та культурі.

Основний курс України на реформування вищої освіти визначається Стратегією розвитку на 2022-2032 роки, проте реалізація цих планів зазнала уповільнення через війну з російською федерацією. Основна увага реформ зосереджена на забезпеченні автономії університетів, підвищенні прозорості та ефективності управління. Наприклад, керівники вищих навчальних закладів стають більш відповідальними за фінансові питання завдяки новій формулі фінансування. Також триває робота щодо оптимізації освітньої мережі, що передбачає зменшення кількості малих коледжів, які не мають достатніх ресурсів. Окрім того, Україна суттєво оновила законодавчу основу: "Закон про вищу освіту" (2014 р.) та його подальші зміни зміцнили інституційну автономію та залучення студентів до управлінських процесів. Єврокомісія підтверджує, що Україна впроваджує важливі освітні ініціативи навіть у складних умовах, такі як "Стратегічний план діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року" та "Національна стратегія інклюзивної освіти на період до 2029 року". Ці документи відображають зобов'язання України відповідати європейським цінностям у сферах інклюзії та якості освіти.

Сприяння реалізації реформ Болонського процесу

Україна є повноправним членом Європейського простору вищої освіти (EHEA) з 2005 року і прийняла Болонську триступеневу систему (бакалавр, магістр, доктор), Європейську кредитно-трансферну систему (ECTS) та практику видачі додатків до дипломів. Українські університети видають міжнародно співставні дипломи, що сприяє мобільності студентів та визнанню їх за кордоном. Крім того, у 2023 році Україна визначила представників до Робочих груп Європейського освітнього простору (політичні форуми з питань освіти на рівні ЄС) та розпочала процес приєднання до мережі Eurydice (яка обмінюється порівняльними освітніми даними). Ці кроки забезпечують присутність України в континентальних політичних діалогах, вивчення практик країн-членів ЄС та обмін досвідом.

На фоні цього, Албанія та Північна Македонія, які вступили в Болонський процес на початку 2000-х, успішно реалізували подібні реформи у сфері освіти. Вищі навчальні заклади в Тирані та Скоп'є перейшли на структуру 3+2+3 (бакалавр/магістр/доктор) та впровадили Європейську систему перезарахування кредитів (ECTS), що значно спростило обмін студентами та визнання дипломів на європейському рівні. Ці країни Західних Балкан також розробили національні кваліфікаційні рамки, узгодивши їх із європейськими стандартами. Зокрема, Албанія підтвердила свої зобов'язання, ставши господарем Болонської конференції на рівні міністрів у Тирані в 2024 році, що засвідчує прогрес у впровадженні реформ. Північна Македонія продовжує вдосконалювати своє законодавство, зокрема працює над новими законами у сфері вищої освіти та навчання дорослих, щоб повністю відповідати цілям Болонської системи. Досвід країн Західних Балкан свідчить про те, що, попри складність завдання, своєчасне впровадження принципів Болонського процесу створює міцну основу для європейської інтеграції. Україна, на рівні з європейськими партнерами, також досягла прогресу у цій сфері, створивши відповідну систему ступенів, що стане корисною для студентів і випускників.

Розширення можливостей мобільності та залучення до програми Erasmus+

Міжнародна мобільність і співпраця вимагають від України додаткових зусиль у сфері освіти, спрямованих на інтеграцію з Європейським Союзом. Україна активно залучена до програми Еразмус+, що відкриває можливості для тисяч студентів і викладачів вчитися, викладати чи проходити стажування в країнах ЄС, отримуючи при цьому цінний український досвід. З допомогою академічних обмінів та спільних ініціатив у рамках Еразмус+ українські університети вдосконалили свої навчальні програми, поліпшили викладання іноземних мов і встановили партнерські зв’язки з європейськими навчальними закладами. Навіть за умов воєнного стану українські вищі навчальні заклади продовжують розвивати співпрацю з Європою. Близько 35 українських університетів стали асоційованими партнерами Європейських університетських альянсів, співпрацюючи з європейськими університетами у створенні інноваційних транскордонних програм. Інтеграція в європейську академічну спільноту не лише покращила якість освіти в Україні, а й підтвердила її готовність стати частиною освітнього простору ЄС, зокрема через активну участь у робочих групах Європейського освітнього простору.

Країни Західних Балкан демонструють результативність тривалої участь у програмах ЄС. На відміну від України, Північна Македонія є країною-учасницею програми Erasmus+ з власним Національним агентством, яке її координує. Цей статус (досягнутий завдяки угоді про асоціацію з ЄС) дозволяє Північній Македонії брати повноцінну участь у заходах Erasmus+ так само, як і члену ЄС. Як результат - більша кількість обмінів та проєктів. Лише у 2023 році організації Північної Македонії стали учасниками у сотнях проєктів Еразмус+, отримавши додаткове фінансування та ноу-хау. Албанія, яка ще не є повноправною країною-учасницею програми, користується перевагами Erasmus+ як партнер. Так, у 2023 році це включало 16 проєктів з розбудови потенціалу для університетів країни, частиною з яких опікувались албанські установи. Обидві країни також беруть участь у Європейському корпусі солідарності та інших освітніх ініціативах, які сприяли впровадженню англомовних курсів, оновленню методів викладання та більшому залученню молоді. Досвід Західних Балкан підкреслює, що активне залучення до освітніх програм ЄС прискорює реформи та інтернаціоналізацію. Для України розширення участі в Erasmus+ стане ключовим для конкурентоспроможності системи вищої освіти на світовому рівні.

Удосконалення системи контролю якості та нормативів.

Висока якість освіти залишається проблемою, яку Україна намагається вирішити. Значним досягненням для України стало створення незалежного Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), завданням якого є дотримання стандартів в університетах. НАЗЯВО працює відповідно до Європейських стандартів і рекомендацій якості у Європейському просторі вищої освіти (ESG), запровадило прозорі процедури акредитації та оцінювання навчальних програм. Це символізує перехід від старої бюрократичної акредитації до прозорої, орієнтованої на результат моделі, на кшталт європейської. Запровадження НАЗЯВО стало потужним прогресивним кроком на шляху до створення європейських стандартів вищої освіти. Українські університети зараз проходять ретельні перевірки якості, часто із залученням міжнародних експертів. Крім того, у 2024 році Кабінет Міністрів України повернув оновлену формулу фінансування державних університетів, яка розподіляє бюджетні кошти за показниками ефективності - таких як результати досліджень та міжнародна співпраця, стимулюючи заклади до підвищення якості. Ці кроки визначають прагнення України побудувати культуру забезпечення якості, подібну до культури її європейських партнерів.

Албанія та Північна Македонія також проводять реформи, спрямовані на підвищення якості освіти, хоча результати їхніх зусиль суттєво відрізняються. У середині 2010-х років Албанія рішуче взялася за очищення вищої освіти, закривши низькоякісні приватні навчальні заклади, які просто видавали дипломи, та посиливши контроль за освітніми установами. Для оцінки університетів і програм було створене Албанське агентство забезпечення якості (ASCAL), яке узгоджує свої процедури з найкращими європейськими стандартами і прагне до повноправного членства в європейських мережах забезпечення якості. У свою чергу, Північна Македонія нещодавно заснувала нове Агентство з якості вищої освіти, яке замінило попередню акредитаційну раду, з метою забезпечення прозорості та довіри до процесу акредитації та оцінювання. Обидві країни активно оновлюють свої критерії акредитації та розвивають можливості для зовнішньої перевірки університетів. Проте вони усвідомлюють, що за законодавчими змінами повинні слідувати їх реальна реалізація. Наприклад, Північна Македонія ще має впровадити нову модель фінансування університетів, яка пов’язує фінансові ресурси з якісними показниками. Досвід країн Західних Балкан підтверджує важливість функціонування незалежних органів з забезпечення якості та постійного моніторингу.

Включення в європейські наукові дослідження та інноваційні програми.

Одним із ключових аспектів інтеграції України до Європейського Союзу є співпраця університетів із європейською екосистемою досліджень та інновацій. Україна досягла значних успіхів у цій галузі, ставши повноправним учасником програми "Горизонт Європа" — основної ініціативи ЄС для фінансування наукових досліджень. Формалізація цієї асоціації у 2022 році відкрила для українських дослідників можливість змагатися за європейські гранти та співпрацювати з партнерами з ЄС на рівних умовах. Українські команди вже реалізують проекти в рамках "Горизонт Європа", роблячи вагомий внесок у передові дослідження в таких сферах, як цифрові технології, чиста енергія та охорона здоров'я, а кількість таких ініціатив щороку зростає. Додатково, Україна приєдналася до ініціатив Європейського дослідницького простору та узгоджує свої національні дослідницькі пріоритети з європейським підходом "Розумна спеціалізація", що визначає ключові сектори для інновацій. Участь у програмах, таких як COST (Європейська кооперація в галузі науки) та дослідницька програма Євратом, також є показником інтеграції України. Важливо зазначити, що українські університети починають об'єднувати навчальний процес із дослідженнями завдяки фінансовій підтримці ЄС, яка сприяє створенню лабораторій, організації тренінгів та розвитку мережі молодих науковців.

Інтеграція Албанії та Північної Македонії в європейський науковий простір відбувається поступово, але безповоротно. Обидві країни є асоційованими членами програми "Горизонт Європа" і вже здобули певні успіхи в цьому напрямку. Наприклад, у 2023 році в Північній Македонії було профінансовано 17 проєктів в рамках "Горизонт Європа", що залучили мільйони євро від міжнародних партнерів для університетів та наукових установ. Албанія, у свою чергу, реалізувала близько десяти нових проєктів у 2023 році, що призвело до створення Регіонального інноваційного центру, призначеного для зміцнення наукової співпраці на Західних Балканах у 2024 році. Обидві держави також сформулювали Стратегії розумної спеціалізації, щоб спрямувати інвестиції в наукові дослідження в сферах, де вони мають порівняльні переваги (наприклад, Північна Македонія акцентує увагу на цифрових технологіях та сільському господарстві, тоді як Албанія зосереджується на інноваціях у енергетиці та туризмі). Країни активно беруть участь у форумах Європейського дослідницького простору та є учасниками програм Erasmus Mundus, які сприяють обміну дослідниками через Університет Марії Складовської-Кюрі. Основний висновок для Західних Балкан полягає в тому, що дослідницька інтеграція вимагає систематичних інвестицій і політичної підтримки. На жаль, фінансування досліджень і розробок залишається надзвичайно низьким (0,2% ВВП в Албанії та 0,38% у Північній Македонії), що обмежує їхню участь у європейських ініціативах. Подібні проблеми спостерігаються в Україні, де інвестиції в наукові дослідження також недостатні. У 2022 році витрати на дослідження та розробки в Україні становили 0,33% ВВП, що значно нижче середнього рівня в Європейському Союзі. Війна негативно вплинула на дослідницьку інфраструктуру та змусила багатьох науковців виїхати за кордон, що лише ускладнило ситуацію. Європейська Комісія рекомендувала розробити комплексну Стратегію науково-технологічного розвитку та створити Стратегії розумної спеціалізації для стимулювання інновацій на регіональному рівні. Хоча вже є певний прогрес (існує законодавча база для смарт-спеціалізації, деякі регіони активно долучаються до цього процесу), реалізація цих ініціатив потребує особливої уваги з боку державних органів.

Спільні недоліки та труднощі: перспективи колективних дій.

Попри значний поступ, Україна, Албанія та Північна Македонія стикаються з рядом спільних викликів, пов'язаних із адаптацією до європейських стандартів вищої освіти.

Рекомендації щодо подальших дій України

Для того, щоб привести українську вищу освіту у відповідність до норм ЄС, рекомендується низка першочергових дій:

Україна вже розпочала трансформацію своєї вищої освіти відповідно до стандартів Європейського Союзу, і в багатьох напрямках цей процес відбувається з вражаючою швидкістю. У таких сферах, як структура ступенів та міжнародна мобільність, Україні вдалося досягти рівня Албанії та Північної Македонії. Ми стали піонерами в реалізації деяких ініціатив, зокрема реформи фінансування, які наші колеги з Балкан лише починають впроваджувати. Проте, щоб продовжити цей шлях, необхідно зосередитися на покращенні якості освіти, збільшенні інвестицій у наукові дослідження та інтеграції реформ у академічну культуру.

Вивчаючи досвід країн Західних Балкан та інших держав-кандидатів, враховуючи їхні досягнення і невдачі, Україна здатна більш ефективно справлятися з передбаченими викликами. Основною метою є створення сучасної та динамічної системи вищої освіти, яка буде повністю інтегрована в європейську спільноту, випускаючи кваліфікованих фахівців і впроваджуючи інновації в дослідженнях, що сприятимуть розвитку країни та її європейській інтеграції. Завдяки розумному політичному вибору, нині українські університети мають шанс не лише відповідати європейським стандартам на папері, але й стати справжніми партнерами своїх європейських колег у досягненні високих стандартів якості та можливостей.

У широкому контексті дотримання стандартів вищої освіти Європейського Союзу є інвестицією в майбутнє. Для України впровадження сучасної європейської системи вищої освіти сприятиме формуванню людського капіталу, необхідного для відновлення та інновацій в умовах післявоєнного часу. Усі три країни усвідомлюють, що якісна освіта та наукові дослідження є основою для конкурентоспроможної економіки та активного суспільства, і це усвідомлення спонукає їх до адаптації до європейських норм.