У середу, 18 грудня, в інноваційному центрі Промприлад.Реновація публічно обговорили візію Івано-Франківська. Візія є точкою відліку, від якої стартуватимуть інші складники стратегії міста: стратегічні цілі, оперативні цілі, план заходів тощо. На відкритому обговоренні виступили експерти, які брали участь у формуванні візії. Репортер слухав понад дві години. Для вас обрали найцікавіше.
У формуванні візії взяли участь партнери проєкту "Стратегія Івано-Франківська", серед яких були платформа "Тепле місто", що представляла громадські організації та інші інституції громадянського сектору, Карпатський інститут аналітики FrankoLytics, Бізнес-асоціація Івано-Франківська, міська рада та Франківський драмтеатр. Крім того, до процесу залучилися два зовнішні експерти з проєктів "Рада Європи" та "Інститут Фронтир".
До створення візії до стратегії Франківська залучили 12 груп, які працювали за різними напрямками. В групах аналізували середовище, розбирали окремі теми, працювали над кристалізацією цінностей та формували чернетку візії.
Після численних раундів обговорення з нашими партнерами, текст візії був розміщений на веб-сайті стратегії Франківська. Ви також маєте можливість висловити свої пропозиції та коментарі на цій платформі.
Експертна робота створює свої похибки, але це найкраще, що ми могли зробити на цей момент, - говорить експерт з довготермінових стратегій, директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький.
Юлія Гвоздович, національна консультантка Ради Європи в Україні, повідомила, що в даний момент організація займається розробкою стратегічних планів для різних міст країни. Зокрема, триває обговорення стратегії для Рівного, а нещодавно була схвалена стратегія для Луцька. Крім того, команда також працювала над стратегічними планами для міст Житомирської, Київської та Львівської областей.
Розуміємо не лише контекст Івано-Франківська, а й те, що відбувається довкола. Основним стейкхолдером (учасником- ред.) розробки стратегії є громада, тому важливо, що до цього долучена міська рада Івано-Франківська, - говорить Юлія Гвоздович. - Процес створення стратегії - це можливість поспілкуватися різним стейкхолдерам і знайти ту спільну ідею, яка буде мотивувати. Без синергії різних авторів досягти досить амбітну ціль, яку ставлять перед собою громади, дуже складно.
Каже, що у питанні стратегії надзвичайно важливо дивитися на кілька кроків вперед. Зокрема, за її оцінкою, Франківськ має потенціал розвивати ВПК.
Машинобудівна галузь, робототехніка, євроінтеграційні процеси та вигідні співпраці з містами-партнерами – це ті важливі напрямки, на які слід звернути увагу при розробці стратегії, - зазначає Юлія Гвоздович. - Ми не в змозі вплинути на рівень народжуваності, але можемо підтримувати людський потенціал. Безумовно, ми повинні активно працювати з ветеранами. Як тільки буде затверджена загальна концепція, цікаво дізнатися, як ми зможемо втілити ці амбіційні ініціативи в життя.
Євген Глібовицький зазначає, що демографічна ситуація в Івано-Франківську є більш здоровою в порівнянні з іншими містами. Завдяки своєму великому регіону місто має потенціал для залучення мігрантів, що дозволяє поповнювати людський капітал. Однак, існує проблема, пов'язана з тим, що Франківськ виступав як постачальник кадрів для інших міст. Тому важливо знайти способи утримати таланти на місці та залучити нові з інших регіонів. Це стане можливим лише за умови, що місцева економіка буде достатньо конкурентоспроможною.
Необхідно акцентувати увагу на розвитку сильних сторін. Однією з переваг є можливість отримати частину національного ресурсного пирога, зокрема в оборонній галузі. Проте, для цього слід подолати певні кадрові виклики, - зазначає Глібовицький. - У Франківську відкриваються перспективи розвитку, які відсутні у Запоріжжі. Тут існують фактори безпеки, культурні можливості і демографічна ситуація, на яку можна орієнтуватись. Хоча виникнуть питання адаптації, їх можна буде вирішити. Франківську варто зосередитись на покращенні освіти та підвищенні конкурентоспроможності бізнесу, і це цілком здійсненно.
Директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks Володимир Воробей протягом трьох років вибудовував у Франківську систему інновацій в рамках трирічного проєкту "Нова економіка Франківська". За його словами, нині Франківськ - розпорошений. У місті є багато підприємців, але бізнеси не масштабуються, а люди, які мають амбіції, - виїжджають.
Франківськ — це місто, сповнене енергії підприємливих людей. Тут чимало підприємців, але більшість їхніх ініціатив не розвиваються в масштабні бізнеси й не приносять доданої вартості, зазначає Володимир Воробей. Місцевий бізнес залишається на рівні, не створюючи високооплачуваних управлінських посад, внаслідок чого багато людей виїжджають. З досвіду проекту "Нова економіка Франківська" можу стверджувати, що місту потрібно чітко визначити свій економічний профіль. Адже красиві ландшафти, благоустрій та культурні ініціативи — це всього лише наслідки. Якщо немає стабільних економічних основ і справедливої вартості робочих місць, то притягнути людей до міста буде важко.
За його словами, якщо місто хоче стати центром роботехніки, мехатроніки, розумних інженерних систем, то відповідно під це має працювати екосистема розвитку та підтримки бізнесу:
Університети, програми підтримки бізнесу та освітні ініціативи повинні активно долучитися до цього процесу. Тоді жителі України усвідомлять, що Франківськ - це центр можливостей для працевлаштування. Тут неодмінно з'являться виробничі потужності, підприємства, наукові кадри та професійні експерти.
Заступник голови правління АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" Андрій Стецевич каже, впровадження стратегії сприятиме змінам в економічній сфері. За його словами, один із компонентів стратегії - велика мрія.
Колись моя дружина розповідала дітям казку про мишку з великим серцем. У цій історії мишка перетворилася на лева, але, попри свою нову форму, залишалася з мишачим серцем і все ще боялася всіх навколо, - ділиться Стецевич. - Сьогодні Франківськ стоїть на порозі трансформації: з затишного провінційного містечка він прагне стати амбіційним глобальним гравцем, перетворюючи мишаче серце на справжнє левове. Для цього необхідно активізувати волю та дисципліну. Кожен виклик несе в собі можливість. Варто забути про вузькі рамки локальної економіки і пам'ятати про наш академічний потенціал. Нам потрібно думати масштабно.
Володимир Воробей зазначає, що місто Івано-Франківськ славиться своїми традиціями в галузі девелопменту. У процесі відновлення України місцеві забудовники мають можливість для зростання та прогресу, якщо впровадять сучасні тенденції та принципи сталого будівництва.
Якщо ця галузь зможе вийти за межі і почати працювати за правилами, що не завжди притаманне цій галузі в Україні, почне працювати згідно з європейськими традиціями трендами, якщо буде керуватися доброчесністю, сталістю, довгостроковим мисленням, то тут можуть бути штаб-квартири великих девелоперських компаній українських, які працюють по цілій країні і відбудовують. Тренди є, - говорить Воробей.
Євген Глібовицький зазначає, що в Івано-Франківську панує культура активної участі, де мешканці охоче беруть на себе відповідальність за прийняття рішень і аргументують їх. Це створює простір для відкритих обговорень, які в інших регіонах можуть бути складними або навіть неможливими. Проте, незважаючи на високу активність підприємців, місто все ще стикається з проблемою бідності, що ставить під сумнів питання розвитку бізнесу та зрілості місцевого капіталу.
#Штаб-квартира #Івано-Франківськ #Робототехніка #Організація громади #Капітал (економіка) #Бізнес #Інновації #Економіка #Місто-побратим #Благоустрій #Серце #Комп'ютерна миша #Стратегія #Рівне #Львівська область #Адаптація #Луцьк #Демографія #Екосистема #Рада Європи #Машинобудування #Глібовицький Євген Мирославович #Кордон #Франківський район #Народжуваність #Військово-промисловий комплекс #Лев #Мехатроніка
