Ім'я Леопольда фон Захер-Мазоха зазвичай асоціюється з його найвідомішим твором – романом "Венера в хутрі" – а також з терміном "мазохізм". Однак спадщина цього автора значно ширша і глибша. Захер-Мазох мав здатність майстерно працювати в різних жанрах, створюючи історичні романи, оповідання, фейлетони та п'єси. Його творчість викликала захоплення у таких видатних літераторів, як Еміль Золя, Гюстав Флобер та Гі де Мопассан.
У 1886 році Захер-Мазох отримав орден Почесного легіону, який йому вручив президент Франції Жуль Греві. Проте для нас набагато важливіше те, що протягом усього життя письменник присвячував свої твори рідній Україні, її історії, культурі та традиціям. Назви та зміст багатьох його творів красномовно свідчать про це: "Жіночі зразки з Галичини" – це оповідь про незламний дух українців, який робить їх непереможними; "Карпатські розбійники" – історія опришків, представників народного повстанського руху в Галичині; "Криваве весілля в Києві" – художнє переосмислення легенди про княгиню Ольгу та древлян. Дослідники творчості Захер-Мазоха характеризують його як письменника-утопіста, який все життя дотримувався соціалістичних та народницьких ідей. У своїх творах він, хоч і опосередковано, створював свій ідеальний світ, багато рис якого тісно пов'язував з Україною.
Основна мова - українська.
Леопольд фон Захер-Мазох народився 27 січня 1836 року в Лемберзі - так тоді називався Львів, що входив до складу Австро-Угорщини, в сім'ї Поліцай-президента Галичини та Володимирії Леопольда он Захера та дочки ректора Львівського університету, професора Франца фон Мазоха. Будинок у центрі міста, в якому майбутній письменник з'явився на світ, до наших днів не зберігся - зараз на його місці стоїть відповідна назва "Гранд-Готель". Першою мовою, яку почув у своєму житті Леопольд, була українська, про що він згодом неодноразово писав і говорив.
Хлопчик з'явився на світ із серйозними проблемами зі здоров'ям, і його батьки, побоюючись, що він повторить трагічну долю двох старших братів, які померли в дитинстві, вирішили довірити його догляд годувальниці Гандзі, що мешкала неподалік Львова, в селі Винники. Саме вона стала його першим вчителем, навчила його українським словам, співала колискові та розповідала чарівні українські казки. Як сам Леопольд згодом зізнавався, любов до рідної землі та її народу він отримав разом із молоком Гандзі – в буквальному сенсі. Українська мова стала його першою, а пісні та казки годувальниці залишили незабутній слід у його душі, вплинувши на емоційний світ і всі наступні твори.
Наукова діяльність чи художнє письмо?
Коли Леопольду виповнилося 12 років, його батьки вирішили залишити Винники та переїхати до Праги, оскільки батько отримав нову роботу. У столиці Чехії Леопольд почав навчання в гімназії, де вивчив німецьку мову – саме цією мовою були написані всі твори Захер-Мазоха. Після завершення гімназійної освіти юнак продовжив навчання в університетах: спочатку в Карлівському університеті у Празі, а згодом у Граці, де він зосередився на юриспруденції, історії та математиці. Леопольд відзначався старанністю й захопленням, і його зусилля не пройшли даремно – в 19 років він здобув ступінь доктора права. Грацький університет запропонував йому працювати викладачем, і цю діяльність він поєднував з написанням дисертації з історії та філософії. Після її захисту він став приват-доцентом університету в Граці. Попереду в Захер-Мазоха відкривалася блискуча академічна кар'єра, але це здавалося йому нудним. Тому, вільний від викладацької роботи час, він почав писати. Його твори були натхнені дитячими спогадами та враженнями, які він перетворював на нові сюжети. Першу повість, "Одна галицька історія. Рік 1846", він опублікував під псевдонімом. Успіх цього твору підштовхнув його до серйозного літературного заняття, і він вирішив створювати хоча б одну книгу щороку. Проте, на той час він не наважувався повністю покинути викладання.
"Коломийський Дон Жуан"
Переломним моментом у творчості Захер-Мазоха стала новела "Коломийський Дон Жуан". Вперше вона була опублікована в 1866 році в "Щорічнику Вестермана", а через шість років з'явилася на сторінках популярного французького журналу "Загострення двох світів". Історія, що розповідає про непрості сімейні стосунки, дуже сподобалася як літературним критикам, так і простим читачам, а ще вона на весь світ прославила невелике українське місто - Коломию, в якому розгорталася дія. Після європейського успіху свого твору Захер-Мазох вирішив залишити викладання та повністю зосередитись на літературі.
"Отець мазохістських тенденцій"
Найбільш відомим твором Леопольда фон Захер-Мазоха є роман "Венера в хутрі", який вперше з'явився на світ у 1869 році. Цей твір став основою для терміна "мазохізм", що походить від дівочого прізвища матері письменника, а самого Захер-Мазоха йменують "батьком" цього явища. Ідея роману була натхнена спогадами з дитинства автора, пов'язаними з його тіткою графинею Зеновією. Несподівано для себе, Леопольд став свідком інтимних сцен за участю Зеновії, її коханця та чоловіка, де велелюбна жінка охоче застосовувала батіг. Що стосується сюжету "Венери в хутрі", Захер-Мазох черпав натхнення з власного досвіду стосунків з вдовою баронесою Фанні фон Пістор. Як і його персонажі Северин фон Кусімський та Ванда фон Дунаєв, він уклав з нею угоду, за якою став її рабом, виконуючи всі її бажання; в обмін баронеса обіцяла носити хутра, особливо під час покарань. Через півроку угода закінчилася, але теми, пов’язані з мазохізмом, продовжували з'являтися в інших працях Захер-Мазоха. У 1886 році австрійський психолог Ріхард фон Крафт-Ебінг запозичив прізвище Захер-Мазоха для визначення сексуальної патології, що характеризується отриманням задоволення від болю, жорстокості, приниження та підпорядкування.
Два шлюби, двоє дітей
Біографи і дослідники творчості Захер-Мазоха вважають, що письменник забув про свої сексуальні захоплення, одружившись з Авроре фон Рюмелін, донькою звільненого чиновника Рахункової палати. З юного віку дівчина змушена була сама заробляти собі на життя, працюючи вишивальницею і блукаючи з лотком цигарок вулицями. Вирішивши познайомитись із модним європейським письменником, Аврора почала писати йому яскраві листи еротичного змісту, підписуючись ім'ям героїні "Аврори в хутрі" - Ванди фон Дунаєв. Їхні побачення зайшли далеко, і одного разу дівчина зізналася, що вагітна - закохані повінчалися. Із заміжжям Аврора різко змінилася, а, можливо, була жадібною, егоїстичною та скандальною завжди, до певного часу приховуючи своє справжнє обличчя. Незабаром дружина теж почала займатися літературною творчістю, підписуючи свої твори так само, як і колись листи до майбутнього чоловіка - Ванда фон Дунаєв. Іноді вони вигадували щось разом, і тоді ставили один авторський підпис на двох: Захер-Мазох. Аврора народила письменнику трьох синів - Леопольда, який помер у однорічному віці, Олександра та Деметрія, та повністю розорила свого чоловіка. Щоб заробити життя, він змушений був залишити серйозну літературу і почав писати низькопробні еротичні романи. Зрештою, Аврора втекла від чоловіка, а він одружився з гувернанткою своїх синів, яка була молодша за нього на два десятиліття.
Леопольд Захер-Мазох відійшов у вічність 9 березня 1895 року, досягнувши 60-річного віку, у селищі Ліндгайм (земля Гессен), де провів останні роки свого життя. Письменника кремували, проте урна з його прахом, знову потрапивши у вогонь, зникла під час пожежі в 1929 році.
#Франція #Європа #Київ #Прага #Гімназія (школа) #Письменник #Львів #Україна #Президент (державна посада) #Українська мова #Історія #Українці #Ректор (академії) #Докторська дисертація #Львівський університет #Казка #Австрія #Доктор наук #Віспа #Галичина (Східна Європа) #Австро-Угорщина #Винники #Мазохізм #Леопольд фон Захер-Мазох #Коломия #Ґрац #Венера в хутрі #Дон Жуане. #Юриспруденція #Приватний викладач #Древляни #Гюстав Флобер #Еміль Золя #Університет Грацу #Історична белетристика #Гі де Мопассан #Почесний легіон #Папір для замовлення #Гессен.
