Вільне занепадання науки в Росії.

Як санкції викреслюють науковців країни-агресора зі світового академічного простору

На Росію накладено понад 24 тисячі різноманітних санкцій. Переважна їх більшість спрямована проти економіки країни-агресора. Водночас активно культивується міф про те, що санкції не працюють, і як доказ демонструються успіхи в економіці. Втім, такі "успіхи" можна створити на папері, що, зокрема, продемонструвало наше нещодавнє дослідження, яке показало, що Росстат штучно занижує інфляцію в РФ десь утричі.

Водночас існують практично недоступні для санкцій галузі, такі як наука, яка вважається "поза політикою", а також "свобода академічного висловлювання" та інші подібні аспекти.

Незважаючи на відсутність офіційних пакетів санкцій проти російської науки, неофіційні "плюшки" їй прилітали (про це трохи згодом). Так от, у науці, на відміну від російської статистики, у нас є принципова можливість об'єктивно оцінити вплив санкцій. Власне, в цій публікації ми наведемо декілька цікавих цифр.

Розпочнемо з того, що проти російської науки все ж існували певні санкції, хоча й неофіційного характеру. Звичайно, більш коректним буде вживання терміна "обмеження", проте в своїй суті це фактично ті ж самі санкції.

Так от, "обмеження" набували різних форм і включали скасування або зменшення фінансування, припинення співпраці з Росією, закриття спільних проєктів або усунення з них учених, пов'язаних із російським режимом. Іноземні компанії закривали свої науково-дослідні відділи в РФ. До санкцій можна віднести й накладання обмежень і заборон на постачання обладнання та реагентів, відмову іноземних учених брати участь у наукових конференціях і міжнародних заходах, організованих Росією, а також у спільних дослідницьких проєктах тощо. Крім того, почасти російські науковці (особливо ті, які залишилися в країні-агресорі) стали свого роду вигнанцями та нерукостислими.

Існують різні неприємності, які ускладнюють життя російським науковцям, проте про них не часто згадують. Наприклад, візові обмеження та труднощі з авіаперельотами (європейський повітряний простір закритий для російських літаків, тому вченим доводиться шукати альтернативні маршрути через країни, такі як Туреччина чи ОАЕ, щоб добратися до потрібного місця). Крім того, існують проблеми з фінансовими транзакціями (системи Visa та Mastercard вийшли з російського ринку, а багатьом місцевим банкам накладено санкції), а також падіння рубля, що призводить до зростання витрат.

Бажаєте опублікувати свою статтю, але зіштовхуєтеся з труднощами, оскільки ви працюєте в Росії? Багато міжнародних видавництв, підпадаючи під економічні санкції, не можуть приймати платежі з цієї країни. Таким чином, ваша мета стає недосяжною через фінансові обмеження.

Безліч міжнародних організацій призупинили членство Росії, серед яких Міжнародний союз спелеології, Європейська асоціація урології, Міжнародний географічний союз, Європейська федерація асоціацій психологів, Європейська асоціація забезпечення якості вищої освіти, Європейська фундація розвитку менеджменту та інші. Варто зазначити, що у співпраці з Міністерством освіти і науки я започаткував у 2025 році кампанію, спрямовану на виключення російських організацій, які ще залишаються членами міжнародних об'єднань. За перший місяць вже дві міжнародні асоціації (The Association for Dental Education in Europe та European University Continuing Education Network) відсторонили представників країни-агресора від своїх лав, а кілька інших розпочали процес перегляду статусу російських інституцій.

Ну й не недооцінюймо ступеню неадекватності російської влади. Якщо є можливість вистрілити собі в ногу -- вони обов'язково це зроблять.

Російський уряд висловив обурення щодо західної наукової спільноти та ухвалив рішення ігнорувати індексацію публікацій своїх науковців у міжнародних базах даних, таких як Scopus і WoS, при оцінці досягнень науковців та організацій. Це, безумовно, позначилося на обсязі та якості міжнародної наукової діяльності.

В Росії академічні установи, як правило, не надають можливості продовжувати свою діяльність дослідникам, які залишили країну через мобілізацію або протести проти війни. Це змушує вчених шукати нові можливості для працевлаштування за межами батьківщини.

Крім того, Росія в нападі параної та шпіономанії розпочала кампанію проти власних вчених. Їхні публікації в міжнародних журналах чи виступи на міжнародних конференціях, а також участь у міжнародних проєктах розглядалися як порушення державної таємниці та зрада. І не просто розглядалися, а доходило до арештів, кримінальних справ і реальних строків ув'язнення. Деяким вченим пощастило отримати 12 років колонії (саме на такий строк засудили фізиків-розробників російської гіперзвукової ракетної програми Анатолія Губанова та Валерія Голубкіна. Карма -- вона така). Тож жарти про "шарашки" скоро можуть стати реальністю.

А щоб остаточно підтвердити, що в російської науки немає перспектив, уряд РФ прийняв рішуче рішення покинути Болонську систему.

Це далеко не повний перелік санкцій та обмежень, а радше узагальнене уявлення про нього.

Як і очікувалося, Росія стверджує, що це все стало корисним для її науки. Проте, на наше щастя, в даному випадку ми не змушені спиратися на дані Росстату або просто довіряти словам Росії. Ми можемо скористатися зовнішніми об'єктивними показниками.

Найбільш ефективний метод для аналізу впливу санкцій на наукову діяльність Росії полягає в дослідженні бібліографічних баз даних, оскільки наукові публікації є одним із ключових результатів наукової роботи. Серед найбільш значущих і відомих баз даних сьогодні можна виділити Scopus і Web of Science (WoS).

На сьогоднішній день Scopus перевищує WoS за кількістю ресурсів. Він містить понад 1,8 мільярда цитованих посилань, починаючи з 1970 року, та має більше 84 мільйонів записів. Кількість профілів авторів перевищує 17,6 мільйона, а активних назв журналів нараховується понад 25 тисяч, з 7 тисячами видавців. Охоплення наукових видань у Scopus також вищий, ніж у WoS (42 тисячі проти 34,2 тисячі) і є більш різноманітним, включаючи науки про життя, гуманітарні дисципліни та інші напрямки, що робить його важливим для проведення порівняльного аналізу. Таким чином, для нашого дослідження ми обрали дані Scopus.

Основні показники, які Scopus надає для оцінки наукової діяльності, включають: загальну кількість публікацій, кількість цитат, а також кількість переглядів.

Зазначу, що інформація за 2024 рік є неповною, і, ймовірно, з часом вона покращиться, хоча зміни будуть незначними. Проте для демонстрації поточної ситуації та тенденцій ці дані залишаються цілком доречними.

Як видно, до початку пандемії наукова діяльність у Росії стабільно зростала, досягнувши певного плато, але у 2022 році відбулися суттєві зміни, і російська наука опинилася в стані різкого і неконтрольованого занепаду. Протягом трьох років з моменту початку повномасштабного вторгнення кількість цитувань робіт російських дослідників зменшилася на 92%, а кількість переглядів їхніх публікацій — на 85%. Це, по суті, є всім, що потрібно знати про "непрацюючі" санкції. Таким чином, російська наука фактично була виключена з міжнародного наукового співтовариства.

Яскравим свідченням цього, особливо враховуючи статус "країни-ізгоя", є значне зниження кількості публікацій російських науковців на конференціях, яке у 2022 році склало 40%, а в 2023 році тенденція продовжилася.

Аби продемонструвати, як це працює, погляньмо на сферу, в якій Росія традиційно була потужною, -- фізику. Одним із найповажніших журналів у цій галузі є серія конференцій The Journal Of Physics Conference, яку проводить Інститут фізики Великої Британії.

У 2021 році російські автори подали близько 6000 робіт у цій серії. Проте в 2022 році ця кількість різко зменшилася до 1029. А в 2023 році було опубліковано всього 124 статті з Росії. Як можна помітити, зниження в цій важливій сфері досягло 80-90%, що свідчить про фактичну анігіляцію.

Можливо, ви зауважите, що наведені показники є виключно кількісними, але, можливо, Росія справді досягла нового, якісного етапу. Щоб не затримувати вас зайвими роздумами та поясненнями, у таблиці нижче я представлю кілька якісних показників.

Field-Weighted Views Impact (FWVI) відображає, як кількість переглядів публікацій конкретної організації чи автора співвідноситься з середніми показниками переглядів аналогічних публікацій у тій же базі даних. Інакше кажучи, цей показник демонструє, наскільки перегляди публікацій даного суб'єкта перевищують або нижчі за середні значення переглядів на глобальному рівні в межах цієї бази даних.

Як бачимо, в якісному плані теж усе гаразд: упевнене від'ємне зростання.

Для додаткової перевірки застосуємо інші метрики оцінювання наукової активності, доступні в Scopus: загальна кількість патентів; наукові статті, що згадуються в патентах; кількість посилань у патентах; а також середня кількість цитувань на патент на одну наукову публікацію.

Дані з 2021 по 2024 рік представлені на наступному малюнку (застереження щодо 2024 року залишається таким же).

Візуально ми отримуємо чітке підтвердження раніше зроблених висновків. Російська наука більше не виконує роль генератора корисних ідей; вона перестала виробляти нові винаходи. Як видно, це падіння є катастрофічним: за всіма показниками 2024 року воно перевищило 90%.

Отже, коли вам говоритимуть про значущість і потужність російської науки, не варто витрачати час на дискусії, просто наводьте ці факти.

Санкції, накладені на російську науку, демонструють свою ефективність, поступово витісняючи країну-агресора з міжнародної наукової арени. Це також розвінчує черговий міф, що пропагується, про значущість російської науки, без якої, нібито, світ не може обійтися.

Попри це, наука в Росії продовжує виконувати роль важливого інструмента пропаганди та має суттєвий потенціал завдати шкоди людству. Чимало її можливостей нині спрямовані на створення військових технологій. За кожним дроном чи крилатою ракетою стоїть глибоке наукове обґрунтування.

Наприклад, 8 липня 2024 року російська крилата ракета влучила в дитячу лікарню "Охматдит" у Києві, внаслідок чого двоє людей загинули, a понад 30 отримали поранення. Спільне розслідування СБУ та Офісу генпрокурора показало, що ракету Х-101, використану для удару, виготовило в другому кварталі 2024 року конструкторське бюро "Радуга". "Радуга" та її виробниче підприємство Дубненський машинобудівний завод, хоч і перебувають під санкціями Заходу, проєктують і виробляють багато видів зброї, яку Росія використовує y війні з Україною, зокрема військові літаки (Су-25, Су-34) та ракети (Х-55, Х-101 та ін.). Ці підприємства розташовані в "наукограді" Дубна в 110 км на північ від Москви.

Отже, протистояння російській науці є частиною більш широкої боротьби з окупаційними силами та опору війні. У науковій спільноті важливо, щоб зусилля проти цього явища не згасали, а навпаки, ставали дедалі більш інтенсивними.

Необхідно підняти санкції проти російської науки на офіційний рівень. Наукові та освітні заклади в Росії, які відкрито виступають на підтримку війни, пропагують анексію українських земель, а також надають фінансову та матеріальну допомогу окупаційним силам, повинні бути включені до списків санкцій і виключені з міжнародного академічного простору.

Міжнародні видавництва повинні переосмислити свою політику "територіальної нейтральності" і визнати очевидну істину: Крим — це частина України, так само як і Донецьк. Вони повинні припинити підтримувати країну-агресора, позначаючи українські землі як російські.

Український ISSN центр повинен припинити підтримку загарбників, причому за рахунок коштів українських платників податків. Потрібно зібратися з силами та вжити заходів щодо численних російських журналів, реєстрацію яких щороку підтверджують і тим самим сприяють їхньому існуванню в міжнародній науковій спільноті.

В загальному, залишилося ще чимало справ, але вже є певні досягнення. І так, санкції дійсно мають ефект.