Нові перспективи для України: як ініціатива мирного врегулювання Трампа зацікавила Китай.

Китай, ймовірно, стурбований швидкістю, з якою Трамп зміг залучити своїх прихильників до Ради миру, особливо з країн Глобального Півдня та Центральної Азії. Які можуть бути наслідки цього для конфлікту?

Тривалий період мовчання.

20 січня 2026 року прес-служба Міністерства закордонних справ Китаю офіційно оголосила, що Пекін, разом з іншими "гідними" країнами, згідно з оцінкою президента США Дональда Трампа, отримав запрошення від Сполучених Штатів приєднатися до новоствореної Ради миру. Цю новину також підтвердили такі медіа, як South China Morning Post, Anadolu Agency та Xinhua/China Daily.

Нагадаємо, що нова міжнародна структура, відома як "Міжнародна рада миру", була ініційована Трампом з метою вирішення проблем відновлення та врегулювання ситуації в секторі Газа. У майбутньому вона також планує займатися розв'язанням інших глобальних конфліктів.

Тож китайський речник Го Цзякунь повідомив на брифінгу, що Китай прийняв запрошення до розгляду. Але він не озвучив остаточного рішення, чи братиме КНР участь у цій ініціативі. Жодних підтверджених заяв про участь у Раді миру або про її підтримку Китай наразі не робив - офіційні коментарі обмежилися саме повідомленням про отримання запрошення і відсутністю подальших деталей щодо позиції Пекіну.

І ось виникає практично риторичне питання: чому Китай не надає безпосередньої підтримки ініціативі Трампа?

Слід зазначити, що в більш широкому контексті китайська дипломатія зазвичай утримується від відкритої оцінки ініціатив, які ініціюються окремими країнами поза межами міжнародних організацій (наприклад, ООН), особливо якщо ці ініціативи можуть вплинути на глобальну архітектуру вирішення конфліктів.

У цьому випадку офіційні джерела Китаю не надали жодних коментарів стосовно легітимності Ради миру, яку створив Трамп, або її потенційного впливу на статус ООН. Водночас, міжнародні ініціативи з інших країн зазвичай здобувають критичне висвітлення у китайських державних ЗМІ.

На думку певних експертів, це свідчить про те, що Китай не виключає, але й не підтверджує свою участь у Раді миру. Проте, така точка зору не є загальноприйнятою.

По-перше, забезпечення безпеки, а лише після цього – економічний прогрес.

За словами Сергія Корсунського, Надзвичайного та Повноважного Посла, кандидата фізико-математичних наук, заслуженого економіста України, старшого консультанта Nihan Cyber Security Corporation та запрошеного професора Temple University, ініціатива створення Ради миру виявилася ефективною стратегією для Трампа у веденні переговорів з Китаєм.

"На даний момент Китай виявився не в найкращій формі. Наразі 16 країн, серед яких чотири з його сателітів, і навіть Росія, яка може не бажати приєднуватися, об'єдналися в ухваленні спільних рішень", - зазначив Корсунський в інтерв'ю Людмилі Немирі.

Нагадуємо, що мова йде, перш за все, про Білорусь, Казахстан, Узбекистан і Пакистан.

Однак участь у Раді миру разом з Білоруссю, Росією та угорцями є для нас, безумовно, складним варіантом. Тим не менше, з огляду на утворення цієї ради та невдоволення Китаю стосовно дій США, для України виникає шанс на мирне врегулювання конфлікту.

"Ви усвідомлюєте, в якій складній ситуації ми знаходимося та як можемо знайти вихід? Наш єдиний союзник – це Європа. Інших альтернатив не існує. Ми повинні не тільки покладатися на них, а й дати зрозуміти, що, дорогі друзі, наразі немає місця для красивих фраз і мудрих аналогій. Все це залишилося в минулому, зрозуміли? Час на спілкування вичерпується," – наголосив Корсунський, акцентуючи важливість ініціативи щодо формування Європейського оборонного союзу, про який останнім часом активно йдеться.

Нещодавно з візитом до Китаю вирушив президент Франції Еммануель Макрон. Незабаром після нього туди ж направився прем'єр-міністр Канади Марк Карні, а зараз планує відвідати цю країну й прем'єр Великої Британії Кір Стармер.

З цього можна дійти висновку, що Китай має потенціал стати підтримкою для об'єднання європейців, контрастуючи з Трампом та Росією, яку він активно намагається віддалити від Китаю.

Отже, для Китаю це може стати важливим кроком у відновленні втраченого балансу, вважає дипломат. Це, в свою чергу, може надати Україні шанс отримати підтримку з боку Китаю в питанні припинення війни, адже "великий китайський брат" є єдиною силою, здатною протистояти агресивним діям російських військ.

Корсунський також акцентує увагу на тому, що в даний момент Європа проявляє значну обережність у розвитку більш тісних взаємин із Китаєм.

Вони сформулювали дуже точну позицію щодо Китаю, яка полягає в тому, що ми готові співпрацювати там, де це можливо. Якщо ж ми відчуваємо загрозу, то будемо контролювати, наприклад, інвестиції. Коли виникають суперечності, ми прагнемо їх обговорити. Таким чином, позиція була чітко визначена і залишається незмінною. Вони могли б заявити Китаю: "Ми створили оборонний альянс проти Росії, а ви, Китай, стверджуєте, що не надаєте допомоги Росії у цій війні". Дійсно, Кирило Буданов, наскільки я розумію, у Давосі (якщо я не помиляюся), зазначив, що у нас немає доказів того, що Китай безпосередньо постачає зброю Росії, - додав він.

Отже, питання налагодження відносин з Китаєм є досить складним: навіть Канада, яка вже шукала захисту від Трампа, сподіваючись на підтримку Пекіна, наразі вирішила зупинитися. Вона поки що не планує підписувати угоду про вільну торгівлю з Китайською Народною Республікою. Таку інформацію 27 січня озвучив прем'єр-міністр цієї країни.

"Ми не маємо наміру укладати угоду про вільну торгівлю з Китаєм або іншими економіками, що не дотримуються ринкових принципів", - підкреслив Карні на прес-конференції в Оттаві, як зазначає видання The Globe and Mail.

Нагадуючи, що угода про вільну торгівлю, відома під абревіатурою CUSMA, укладена між Сполученими Штатами, Мексикою та Канадою, містить вимогу про те, що сторони зобов'язані попереджати одна одну перед укладанням угод про вільну торгівлю з економіками, які не є ринковими.

Обговорюючи підписану угоду з Китаєм щодо взаємного зниження певних мит, прем'єр-міністр Канади акцентував увагу на тому, що Оттава лише "вирішила деякі проблеми, які накопичилися у відносинах із Пекіном за останні роки". Цей аспект зокрема стосується питань, пов'язаних із китайськими електромобілями, а також сільськогосподарською продукцією та рибними делікатесами. Варто відзначити, що Китай також зменшив мита на канадські аграрні товари.