Вадим Табакера: Україна стане своєрідним Диким Заходом Європейського Союзу.

Для трансформації вугільної економіки Шептицького напрацювали проєкти вартістю 10 млрд грн ZAXID.NET

Вугільні громади України сьогодні проходять непростий шлях трансформації, і саме Львівщина стала майданчиком для перших системних змін. У 2024 році тут було створено перший в Україні План дій зі справедливої трансформації. Попри невизначеність війни, план трансформації мікрорегіону до 2030 р. вже розроблено спільно з GIZ на основі підходів ЄС.

Цей документ не тільки слугує стратегічним напрямком, але й є фундаментом для практичних рішень, які вже реалізуються.

Вугільний мікрорегіон на Львівщині включає в себе сім громад Шептицького району, які точно відповідають межам адміністративного району. Це дозволяє всебічно аналізувати існуючі проблеми в регіоні.

Наприклад, ми бачимо що на підприємствах з видобутку та спалювання вугілля, таких як Добротвірська ТЕС, а також бюджетній сфері працює понад 50% населення мікрорегіону. Водночас ми розуміємо: шахти застарілі, умови праці складні, попит на гірничі спеціальності падає, але зростає інтерес до навчання у сфері відновлюваної енергетики. Стратегія розвитку Львівщини зараз актуалізована до 27-го, ми не знімаємо зобов'язань щодо декарбонізації перед ЄС.

Щоб знайти альтернативу традиційним сферам зайнятості, ЛОДА аналізує сильні сторони території. Перспективними виявилась текстильна, металообробна, харчова промисловість та відновлювана енергетика. В межах останньої - потрібно буде поступово замінити 600 МВт електроенергії, які виробляє Добротвірська ТЕС і скоротити споживання вугілля в побуті й промисловості в найближчі п'ять років. Це непросте завдання, але цей обсяг до війни переважно експортувався. Нині мікрорегіон не має великих споживачів, тому часткове заміщення за рахунок сонячних електростанцій і вітропарків є реальною перспективою.

Економічна структура мікрорегіону базується на його внутрішніх ресурсах і можливостях для впровадження нових видів діяльності. Серед основних напрямків розвитку можна виділити переробну промисловість, аграрний сектор, туристичну індустрію та сферу послуг. Спостерігається також зростаючий інтерес до підготовки спеціалістів для нових галузей, таких як сонячна енергетика, у той час як традиційні шахтарські професії, які колись були популярні, поступово втрачають свою актуальність.

Окремо варто відзначити медицину - не лише як соціальну, а як економічну сферу. Зокрема, на базі існуючої інфраструктури (наприклад, санаторію "Ровесник") можливий розвиток реабілітаційних послуг для військових і шахтарів.

Завдяки прикордонному розташуванню можна розвивати логістику і торгівлю через розбудову євроколії, що підсилить транспортну привабливість.

Сфера послуг, зокрема тимчасове розміщення, харчування та туризм, має значний потенціал для розвитку. Після закриття шахт вона може перетворитися на привабливу нішу, якщо зберегти деякі елементи устаткування для проведення екскурсій.

Перспективи справедливої трансформації вугільного мікрорегіону Львівщини.

Справедлива трансформація вугільного мікрорегіону - це не лише економічні, а й соціальні зміни, які охоплюють низку важливих напрямів:

1. Підтримка шахтарів та перекваліфікація працівників.

Велику кількість шахтарів у найближчі роки необхідно буде перенавчити — приблизно 500 осіб щороку. Наразі відсутні державні або донорські програми, які б могли фінансувати цей процес. Обов'язок Львівської обласної державної адміністрації полягає в наданні нових навичок та можливостей для працевлаштування протягом наступних п'яти років. В іншому випадку, люди можуть вирішити виїхати за кордон або перейти в тіньову економіку. У цьому контексті також важливо оновити систему професійно-технічної освіти, щоб молодь могла відразу після навчання отримувати робочі місця.

2. Промисловий парк у Шептицькому.

Одним з рішень і є індустріальний парк, що створений у Шептицькому. Він має стати майданчиком для нових підприємств та реальним місцем працевлаштування для тисячі осіб, бажано - колишніх шахтарів або їхніх родин.

3. Просування жіночого бізнесу та гендерні аспекти.

Завдяки GIZ ми звернули увагу на важливість гендерного підходу в трансформації. Без підтримки європейських партнерів навряд ми так активно розвивали б жіноче підприємництво. Важливо показати жінкам, зокрема з родин шахтарів, що вони мають можливості реалізувати себе в новій економіці мікрорегіону.

4. Енергетична ефективність та екологічні підходи.

Необхідно оновити соціальні споруди, інтегрувати сонячні технології та скорочувати викиди. Це стосується не лише екологічних аспектів, але й підвищення рівня життя.

5. Вирішення проблем, пов'язаних із гірничою спадщиною.

Це стосується вод, що виникають внаслідок видобутку корисних копалин, проблеми осідання ґрунтів та застарілої інфраструктури. Необхідні постійні інвестиції для модернізації дорожньої мережі, систем водопостачання та інших комунікацій.

6. Інфраструктура як ключовий елемент для залучення інвестицій.

Те, що безпосередньо впливає на бізнес - дороги. Зокрема, вони відіграють вирішальну роль при виборі локації інвесторами. Є приклад підприємства, що релокувалось у Великомостівську громаду завдяки зручному автошляху. Проте, проблеми з житлом, соцінфраструктурою та доступом до внутрішніх доріг стримують розвиток.

7. Водовідведення та екологічна безпека.

Відсутність очисних споруд негативно впливає на екологію мікрорегіону та інвестиційну привабливість.

Стимули для бізнесу включають державну підтримку від Мінекономіки, місцеві ініціативи і співпрацю з міжнародними партнерами. Зокрема, триває робота з ЄІБ щодо медичної модернізації, а з ЄБРР - у межах Програми відновлення України.

Особливу увагу слід звернути на співпрацю з GIZ, яка спільно з Tech StartUp School – науковим парком Львівської політехніки, а також неприбутковою організацією Enpact, реалізує ефективні програми підтримки для мікробізнесу та стартапів. Одним із значних досягнень цього партнерства стало те, що 28 місцевих мешканців відкрили власні підприємства і отримали фінансову підтримку. Серед них є колишні шахтарі, які започаткували бізнеси в таких сферах, як СТО, електромонтаж, ательє та екологічна хімчистка. Цей випадок наочно демонструє, як міжнародна підтримка в поєднанні з місцевими ініціативами може стати каталізатором для нових можливостей.

Щодо майбутніх перспектив, можливості для розвитку бізнесу в Україні дійсно вражають: маржинальність на місцевому ринку значно перевищує європейські показники, а темпи зростання підприємств становлять 15-20% щорічно. Я порівнюю це з епохою Дикого Заходу. Тоді американці вирушали на Дикий Захід, незважаючи на небезпеку, адже там відкривалися нові горизонти для розширення і успіху. Україна може стати своєрідним Диким Заходом для Європейського Союзу, де венчурні фонди та бізнес можуть вкладати кошти, сподіваючись на значні прибутки.