В Україні були презентовані основні навчальні програми, спрямовані на безперешкодне відновлення громад.

На конференції "Громади та міста, дружні до людей - 2025" була представлена презентація результатів роботи над двома ключовими навчальними програмами, що сприяють перетворенню відновлення України на дійсно безбар'єрний процес.

За інформацією Укрінформу, цю новину озвучило Міністерство культури України.

Відзначено, що на конференції зібралися більше 150 учасників, серед яких були представники міністерств, місцевих громад, архітектори, урбаністи, лідери громадських організацій та міжнародні партнери.

Як зауважили у Мінкульті, під час заходу презентували ідеї трансформації культурних просторів, модернізації театрів та музеїв, створення ветеранських і громадських хабів, а також рішення від громад для зручних та доступних маршрутів у містах по всій країні.

Отже, Школа універсального дизайну разом із Школою безбар'єрних маршрутів утворили платформу, що об'єднала професіоналів та професіоналок з різних куточків країни.

Вони створили корисні, реалістичні та практичні проєкти, які вже найближчим часом стануть важливою складовою відновлення та прогресу своїх громад.

Відкриття заходу відбулося за участю представників державних органів та міжнародних партнерів. Серед них були радниця і уповноважена Президента України з питань безбар'єрності Тетяна Ломакіна, заступниця міністра розвитку громад і територій Наталія Козловська, а також заступниця міністра культури, відповідальна за цифровий розвиток і трансформації, Анастасія Бондар.

У своїх виступах доповідачі акцентували, що формування безбар'єрного середовища є комплексним процесом, що вимагає спільних зусиль державних органів, місцевих громад, професіоналів та представників громадянського суспільства. Зокрема, вони підкреслили важливість співпраці з ПРООН у впровадженні інклюзивних підходів.

Згідно з висловлюваннями Бондар, універсальний дизайн перетворюється на основний принцип у еволюції культурних середовищ.

"Для культурних установ України універсальний дизайн -- це не просто про комфорт, а про відкритість, гідність і сучасність. Ми цінуємо наше тривале партнерство з ПРООН, адже саме завдяки таким програмам музеї, театри та бібліотеки отримують реальні інструменти, щоб ставати ближчими до кожної людини. Проєкти, представлені сьогодні, демонструють: саме у час відновлення культура може бути простором, який об'єднує, підтримує й надихає -- без бар'єрів і винятків", - зауважила вона.

Цього року три культурні установи стали учасниками програми "Школа універсального дизайну" і вже почали реалізовувати безперешкодні практики у своїй роботі.

Публічна бібліотека Кролевецької міської ради у Сумській області стала активним учасником ініціативи щодо формування безбар'єрного середовища. У закладі організовуються інформаційно-просвітницькі заходи, зокрема, програма "Бібліотека без бар'єрів" для працівників дитячої бібліотеки. Це підтверджує прагнення бібліотеки забезпечити комфортні умови для всіх відвідувачів.

Крім того, Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки вже здійснює серйозні кроки на шляху безбар'єрності, зокрема малу сцену обладнали підйомником, адаптованою вбиральнею, оновленим амфітеатром з універсальним рядом для комфортного перегляду вистав людьми, які пересуваються на кріслах колісних.

Театр також здійснив адаптацію своїх вистав для людей з порушеннями зору, додавши до репертуару спектаклі з аудіодискрипцією. Серед адаптованих творів можна знайти ерополітичну драму "Жага", що базується на "Камінному господарю" Лесі Українки, а також "Плейлист подорожнього" та оригінальну вечірку "Клуб 'Зневіра'", натхненну "Intermezzo" М. Коцюбинського. Це свідчить про те, що інклюзивність для театру є не просто гаслом, а реальним підходом у його діяльності.

Національний музей історії України у Другій світовій війні, розташований у Києві, є одним з ключових учасників програми і володіє значними можливостями для формування безбар'єрного середовища завдяки своїй розгалуженій інфраструктурі.

Музей організував навчальний семінар щодо безбар'єрності та став учасником ініціативи амбасадорів безбар'єрності. Це свідчить про те, що установа активно працює над впровадженням принципів універсального дизайну і підвищенням рівня доступності для всіх.

У міністерстві підкреслили, що в 2025 році кожен із цих установ прагне забезпечити доступність культурної інфраструктури для всіх, незважаючи на вік, стан здоров'я або життєві обставини.

Також протягом двох панелей громади презентували результати роботи над створенням безбар'єрних туристичних і громадських маршрутів.

У першому розділі були висвітлені такі міста, як Полтава, Львів, Опішня та Славутич, тоді як у другому розділі йшлося про Вінницю, Рівне, Бучу та Тернопіль.

Таким чином, громади виявили активність у реалізації конкретних заходів, включаючи модифікацію навколишнього середовища, створення інклюзивних ініціатив, підготовку команд, а також залучення осіб з різними потребами до процесу оцінки доступності.

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні Міністерство культури представило дослідження доступності культурних подій та закладів культури.