''Всі усвідомлюють, але не наважуються висловити.'' Президентка НАУ виділила три ключові виклики, з якими стикаються університети в Україні.

Президентка Національного авіаційного університету Ксенія Семенова назвала три проблеми закладів вищої освіти в Україні, про які всі знають, але бояться говорити. Зокрема, система вступу виглядає справедливою лише формально, хоча запровадження широкого конкурсу мало працювати як механізм підтримки найкращих абітурієнтів. Насправді ж, кількість бюджетних місць для кожного університету наперед визначається Міністерством освіти та науки (МОН), аналізуючи набір попередніх років.

Зважаючи на це вступники частіше обирають виші з більшою кількістю бюджетних місць, адже такий заклад виглядає більш привабливим. У дописі в Facebook Семенова зазначає, що у результаті ініціативи, хоч вона мала і щирі мотиви, великі університети з року в рік зміцнюють свої позиції, тоді як менші майже не мають шансів на виживання, що б вони не робили.

"Куди ж більше хочеться подавати документи - до університету з 10 місцями чи з 50? Це лише підсилює існуючі тренди. Великі університети продовжують нарощувати свої масштаби, а маленькі навчальні заклади залишаються без шансів, незалежно від того, наскільки успішну медійну кампанію вони реалізують. Заклади, які зуміють вийти з кризи, можуть сподіватися на належну кількість бюджетних місць лише через 5 років або й ніколи", - зазначає експерт у сфері освіти.

У наступному розділі вона акцентує увагу на трирічній програмі бакалаврату. Як зазначає, державні органи та Міністерство освіти і науки активно підкреслюють важливість узгодження української вищої освіти з європейськими стандартами. Згідно із законодавством, тривалість бакалаврату може становити від 180 до 240 кредитів, що є критично важливим, оскільки більшість програм в Європі розраховані саме на 180 кредитів. Проте, в реальному житті в державних стандартах України бакалаврат завжди визначений на 240 кредитів. Це створює труднощі для акредитації європейських програм в Україні, оскільки вони не відповідають чинним українським стандартам, ані через Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), ані через міжнародні акредитаційні організації.

Семенова порушила питання про підвищення зарплат викладачів з 1 січня 2026 року, зазначивши, що відповідні фінансові ресурси вже закладені в бюджет. Проте варто зазначити, що лише 60-70% педагогів отримують зарплату з державного бюджету, тоді як решта фінансується за рахунок контрактів студентів, що вимагає додаткових 40-60 мільйонів гривень щорічно. Оскільки вартість контрактів для тих, хто вже навчається у вищих навчальних закладах, не може бути збільшена, навчальним закладам доведеться шукати шляхи для економії. Освітянка висловила припущення, що це може бути реалізовано через введення безоплатних відпусток для викладачів або зупинку навчального процесу, якщо не буде механізму компенсації з державного бюджету.

Попередньо OBOZ.UA повідомляв, що вчений висловив незадоволення щодо процедури атестації дослідників, яку схвалило Міністерство освіти і науки.

#Університет #Студент #Вища освіта #Державний бюджет #Facebook #Міністерство освіти і науки України #Вищий навчальний заклад #Абітурієнт #Національний авіаційний університет #Вчений #Вчитель #Бакалаврський ступінь #Національне агентство з забезпечення якості вищої освіти

Читайте також

Найпопулярніше
Древко на гербі
У бібліотеку Ірландії повернули книгу, яка була втраченя більш ніж 50 років.
Акторку з популярного серіалу "Сексуальне виховання" викликали до суду у справі про сексуальне насильство: деталі ситуації.
Актуальне
Де в Україні найефективніше здобувати знання з загальної та медичної психології: огляд університетів за рейтингом
Микола Трофименко провів зустріч з партнерами з Естонії, на якій було обговорено результати експерименту щодо роботи наглядових рад в університетах.
Школа без товаришів і постійні переживання: чому молодь в Україні все частіше прагне виїхати за кордон.
Теги