Максим Грищук розпочав нову главу у своїй кар'єрі на території США. Після успішного сезону в Україні, де чоловіча збірна U-20 здобула перемогу на Євробаскеті в Дивізіоні B, 20-річний гравець отримав кілька варіантів для продовження своєї кар'єри. Врешті-решт, він обрав University of Southern Indiana в NCAA, де виступатиме в сезоні 2026/27. Наразі Максим активно тренується з новою командою, поєднуючи підготовку до сезону з навчальними заняттями.
Після декількох тижнів перебування в США пресслужба ФБУ провела інтерв'ю з Грищуком, де обговорила його рішення, процес адаптації в новому колективі, атмосферу в команді, виступи збірної України та ймовірний дебют у національній команді.
Твій шлях виглядає вражаюче і абсолютно унікально: спершу ти став одним із наймолодших учасників Суперліги, потім отримав звання найкращого молодого гравця сезону. А далі, молодіжна збірна здобула перемогу на чемпіонаті Європи, і всього через місяць ти отримав запрошення до NCAA. Поділися своїми враженнями про цей неймовірний рік. Які фактори сприяли твоєму успіху?
Саме так! Як я вже згадував, ключ до мого успіху полягає в постійній самовдосконаленні. Я завжди намагаюся встановлювати для себе цілі, щоб ставати кращою версією себе щодня. Цей підхід дозволяє мені вірити в ту справу, якою я займаюся, і впевнено йти вперед.
Протягом цього шляху я пережив безліч етапів. Іноді настільки не хотілося нічого робити, що здавалося, ніби все стоїть на місці, а іноді навпаки — мотивація переповнювала. Проте я зрозумів, що лише завдяки дисципліні і наполегливій праці можна досягти бажаних результатів. Саме тому я продовжував тренування, освоював нові навички та вдосконалювався кожного дня. Це мій шлях до успіху, і він надає мені сили ставати кращим!
Чи існували інші можливості для розвитку кар'єри після вдалого виступу на чемпіонаті Європи? Чому обрав саме цей шлях?
Так, я отримав кілька пропозицій і запитів з США. Найбільш помітними були програми D1 NCAA та D1 NJCAA. Я провів телефонні бесіди з головними тренерами команд, після чого оцінив інтерес усіх учасників і зробив свій вибір.
Після спілкування з тренерами Університету Південної Індіани, я усвідомив, яке місце вони відводять мені в своїй команді. Саме тому я вирішив зробити цей вибір, оскільки впевнений, що зможу там рости і приносити користь команді.
Ти вже приблизно місяць у новій команді. Як складається твій день, і скільки часу ти витрачаєш на тренування та навчання в цьому новому етапі життя?
Так, я все ще працюю над створенням свого щоденного графіка, оскільки розклад тренувань змінюється щодня. У мене є по два тренування щоденно, а також заняття.
Зазвичай день виглядає так: зранку йду на навчання, потім перше тренування, після цього знову навчання, а вже після другого класу у нас друге командне тренування. Далі - процедури відновлення після тренувального дня, також час від часу можливі різні командні заходи. І вже потім є вільний час, щоб зайнятися домашніми завданнями та своїми особистими справами.
Я б зазначив, що в даний момент частка часу, відведена на тренування, є більшою, оскільки триває підготовка до сезону, ніж та, що витрачається на навчальний процес. Проте трапляються дні, коли навчання займає трохи більше часу.
Максе, ти вже стартував з серйозною підготовкою до сезону в NCAA. Якщо не помиляюся, ти є єдиним новачком у складі команди. Чи відчуваєш на собі тягар авторитетів? Яка взагалі атмосфера в команді?
Так, я єдиний новачок у команді, але це зовсім не впливає на те, як до мене ставляться. Я почав спілкуватися з усіма хлопцями з першого ж дня мого приїзду, і ніякого тиску з їхнього боку немає. Навпаки, я отримую від них підтримку та допомогу у всіх питаннях.
У нашій команді панує дружня та продуктивна атмосфера. Кожне тренування наповнене енергією та активною взаємодією між учасниками, і я впевнений, що це сприятиме формуванню чудової командної хімії, яка стане нашим підґрунтям у наступному сезоні.
Нещодавно один з українських аналітиків оцінив твої коментарі стосовно сучасного стану українського баскетболу. Які в тебе думки з цього приводу?
На мою думку, всім зрозуміло, чому наш баскетбол не досягає колишніх висот — причина в цій жахливій війні. Це очевидно навіть без необхідності залучати експертів. Багато аспектів змінилися, що вплинули на еволюцію баскетболу та професійних ліг.
Це не вперше, коли я чую від свого першого тренера, як наше молоде покоління проводить тренування в підземних приміщеннях та в інших умовах. Не кожен дорослий може витримати таке психологічне навантаження, а тут ми говоримо про дітей, які мріють стати професійними баскетболістами.
Попри складні обставини, нам вдається демонструвати вражаючі результати. Це літо стало для нас знаковим, адже ми стали переможцями чемпіонату Європи. У такі непрості часи Федерація змогла надати всю необхідну підтримку команді, винагородивши нас преміями за досягнуту перемогу. Я впевнений, що Федерація докладає всіх зусиль, щоб наші збірні мали можливість брати участь у всіх міжнародних змаганнях. Національна чоловіча збірна демонструє високий рівень гри та досягнень у кваліфікації до чемпіонату світу.
Отже, я переконаний, що наразі ми досягли навіть більше, ніж могли собі уявити. Проте, безумовно, необхідно продовжувати розвиватися і всіляко підтримувати баскетбол, особливо серед молоді, в ці нелегкі часи для нашої країни, замість того щоб лише висловлювати критику.
- Не всім відомо, але Айнарс Багатскіс запрошував тебе до Національної збірної у серпні, коли відбувався тренувальний збір до матчів проти Греції та Чорногорії. Тобі не вдалося приїхати саме через вступну програму? Сильно засмутився? І що для тебе означає можливий дебют за національну збірну?
Так, я зосередився на пошуку можливостей для продовження своєї кар'єри в Сполучених Штатах. Я не відчував розчарування, проте дуже бажав би приєднатися до зборів і тренуватися разом з усіма. Це було б для мене фантастичним досвідом.
Я переконаний, що мені ще випаде можливість проявити себе і підтримати команду в майбутніх змаганнях.
#
