
Чому діти, які потрапили під російську окупацію, набагато більше часу проводять у школі, ніж їхні однолітки на території Росії? Чому їх вчать? Для чого Росія докладає стільки зусиль для переформатування свідомості і мілітаризації українських дітей на окупованих територіях?
Телеканал "Настоящее Время", який був заснований Радіо Свобода за підтримки Голосу Америки, повідомив про це Петро Андрющенко, очільник Центру досліджень окупації та колишній радник мера Маріуполя.
Керівники російських шкіл та громадських організацій на території окупованих українських міст і сіл ведуть мілітаризацію дітей. Школярі вступають у воєнізовані організації, де їх вчать поводитися зі зброєю та підкорятися командам, влітку діти виїжджають у воєнізовані літні табори - як в окупації, так і всередині Росії. Батькам кажуть, що це можливість соціального ліфта для іхніх дітей, розповідає Петро Андрющенко.
На окупованих територіях України, школи і вчителі перебувають під особливим контролем. Процес навчання є ідеологізованим, а пропаганда є головною складовою, розповідає Андрющенко.
Щоб забезпечити процес мілітаризації, насамперед важливу роль відіграє освітня система. Це включає в себе перетворення навчальних програм, зокрема в історії та літературі. Можна з упевненістю стверджувати, що те, що викладається з-поміж природничих наук, важко вважати справжнім навчанням.
Але головним шкільним інструментом пропаганди, як і в часи СРСР, є позакласні заходи.
Наші діти в окупації проводять у школі практично в два рази більше часу, ніж усі інші [діти в Московії]. Тобто після стандартної освіти ще стільки ж вони проводять у школі на всяких позакласних уроках, позакласних заняттях. І ось тут вони зобов'язані фактично входити в одне з утворень - дитячих псевдогромадських організацій.
За словами Петра Андрющенка, серед найпомітніших та найактивніших дитячих воєнізованих формувань в Україні вирізняються центри "Воин" та "Юнармия".
"Кожна з них переслідує різну мету. У якому плані? Є, наприклад, така організація як "Воин" - це так звана майбутня політична та військова еліта. І є "Юнармия", яка в таких смішних червоних беретах і пісочній формі, - це діти з важких сімей. Їм дороги в еліту немає, але їм є дорога в звичайні солдати, на фронт. У кінцевому підсумку, все відбувається однаково і закінчується теж однаково - протягом трьох-чотирьох-п'яти років ми отримуємо абсолютно ідеологічно вишколених солдатів, які вміють поводитися зі зброєю, які пройшли первинну військову підготовку ще за шкільною партою. Ну і, в принципі, готові воювати", - пояснює керівник ЦВО.
Андрющенко ділиться інформацією про систематичну індоктринацію дітей в зонах окупації, зокрема в Донецькій та Запорізькій областях, а також у Маріуполі. "Недавно ми отримали підтверджений випадок, який ілюструє наслідки цього процесу, - зазначає він, очолюючи Центр вивчення окупації. - Один хлопець із Донецька чотири роки провів у "Юнармии". Нещодавно йому виповнилося 18 років, і він вирішив мобілізуватися до російської армії, відправившись на фронт. Через два тижні його не стало, і він був похований. Це яскравий приклад мілітаризації дітей, і так ми можемо зрозуміти, з якою метою це робиться і яким чином функціонує система."
З них формують не просто звичайних солдатів, яких можна зустріти на лінії фронту, а безкоштовних, ідеологічно підготовлених бійців. І це роблять на високому професійному рівні, - зазначає Андрющенко. - У Маріуполі в даний момент зводять великий військовий табір для підготовки дітей. В рамках організації "Воин" у Запорізькій області, неподалік Бердянська, існує такий табір, який вже розпочав свою діяльність цього року. Через нього пройдуть тисяча дітей.
Згідно з відомостями Андрющенка, питання мілітаризації дітей на анексованих територіях України перебуває під контролем особисто Сергія Кирієнка, голови адміністрації президента Росії, та російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. Остання стала об'єктом ордера Міжнародного кримінального суду в Гаазі через її причетність до вивезення українських дітей до Росії.
Львова-Бєлова також відповідає за організацію літнього відпочинку українських дітей в Росії, де триває процес їхньої індоктринації.
Андрющенко зазначає, що як батьки, так і діти не здатні протистояти мілітаризації: в умовах окупації це не тільки небезпечно, але й немає місця, де можна було б сховатися — ця проблема стосується всіх навчальних закладів.
"Ми повинні пам'ятати, що в кожній школі на окупованій території після директора ввели спеціальну посаду - радник з ідеологічної роботи. Це не завуч, як було в наших школах, а окрема людина, яка дивиться, як перевиховують дітей і як на це реагують сім'ї. Якщо бачать, що йде якась протидія сімей, то в сім'ю приходить ця спеціально призначена людина і прямо погрожує, що наступний прихід - і батьків відправлять у камеру, а дитину заберуть. Вона відправиться в дитячий будинок, буде розлучена сім'я. І в окупації всі прекрасно розуміють, що це не порожні погрози. Тому батьки зобов'язані не просто мовчати - у кінцевому підсумку вони починають підігравати з бажання захистити свою дитину. І це прекрасно розуміють росіяни, що немає щирості, а є страх, - але їх, у принципі, це влаштовує.
"Єдиний шлях, щоб протистояти мілітаризації дитини на окупованій території, - це забрати її з цього місця і виїхати, інших варіантів не існує", - зазначає Петро Андрющенко.
#Росія #Радянський Союз #Реклама #Військова окупація #Школа #Історія #Російська мова #Донецьк #Мер #Організація громади #Росіяни #Імператорська російська армія #Донецька область #Маріуполь #Солдате! #Радіо «Свобода» #Міжнародний кримінальний суд #Гаага #Голос Америки #Запорізька область #Мілітаризація #Еліта #Бердянськ #Московія (регіон) #Сергій Кірієнко