Українці, які емігрували до Польщі в умовах війни, суттєво вплинули на економічну ситуацію в цій країні. Варто зазначити, що біженці не призвели до підвищення рівня безробіття чи зниження заробітних плат місцевих працівників.
Про це йдеться в звіті Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та компанії Deloitte, пише Reuters.
Згідно з інформацією від видання, вже минуло більше трьох років з початку російського вторгнення, і багато громадян Польщі висловлюють втомленість від великої кількості біженців, які прибули з країни, що зазнала війни. Ці настрої активно підтримують як ліберальні, так і націоналістичні політики, які обіцяють зменшити соціальні пільги для українців або надати перевагу полякам у доступі до державних послуг.
"Цей звіт спростовує ряд поширених міфів," -- зазначив речник УВКБ ООН Рафал Костжинський під час пресконференції, присвяченої представленню документа. -- "Неправда, що біженці мають негативний вплив на економіку Польщі."
Польща прийняла більше мільйона біженців з України, а на президентських виборах у травні спостерігався значний підйом підтримки крайніх правих партій, що частково пояснюється зростанням антиукраїнських настроїв.
Однак, згідно зі звітом, українські біженці зробили більший внесок у найбільшу економіку східного крила Євросоюзу, ніж отримали від неї. Представники різних політичних сил у Польщі погоджуються з тим, що Варшава має і надалі підтримувати воєнні зусилля Києва.
"Завдяки тому, що українським біженцям одразу дозволили працювати та відкривати малі бізнеси, Польща збільшила свій ВВП аж на 2,7% у 2024 році", -- зазначив у заяві Кевін Дж. Аллен, представник УВКБ ООН у Польщі.
У звіті йдеться про те, що українці допомогли зробити польську економіку більш спеціалізованою та продуктивною, без зниження рівня зайнятості серед поляків. Обмежені дані навіть свідчать, що присутність біженців сприяла зростанню місцевих зарплат.
Водночас багато українців виконують роботу, що не відповідає їхньому рівню освіти -- лише третина випускників університетів обіймають посади, які вимагають вищої освіти. Часто їм заважає мовний бар'єр -- недостатнє володіння польською мовою.
Відповідно до аналізу в представленому звіті, ліквідація перешкод для інтеграції українців на ринок праці може забезпечити макроекономічний прибуток у розмірі до 6 мільярдів злотих (близько 1,6 мільярда доларів США) щорічно.
Нагадуємо, що Польща обрала нового главу держави — Кароля Навроцького. Як повідомив журналіст Олександр Міхельсон, Навроцький здобув президентство, спираючись на антиукраїнську риторику. Він пояснив, які фактори сприяли виникненню таких настроїв і чому на найближчий час варто утриматися від ілюзій щодо дружніх стосунків з Варшавою.
Фокус також зазначав, що, згідно з інформацією, опублікованою в inPoland, у лютому 2025 року спостерігалася тенденція, за якою українці почали масово переїжджати з Польщі до Німеччини. Таким чином, Німеччина стала головною країною для українських біженців у Європейському Союзі, випередивши Польщу більш ніж на 150 тисяч осіб.
#Росія #Університет #Журналіст #Київ #Вища освіта #Президент (державна посада) #Польща #Польська мова #Біженець #Варшава #Німеччина #Українці #Європейський Союз #Валовий внутрішній продукт #Економіка #Польський народ #Reuters #Безробіття #Фокус (український журнал) #Лібералізм #Націоналізм #Антиукраїнські настрої #Deloitte #2014 Президентські вибори в Україні #Польське золото #Міф. #Управління Верховного комісара ООН у справах біженців
