Українська та російська: мовна битва в польських навчальних закладах.

Реальний стан справ Підтримайте LB.UA - ми працюємо для вас

З початку навчального року 2024-2025 українські діти, які проживають у Польщі, повинні будуть інтегруватися у польську освітню систему, за винятком випускників, які матимуть можливість складати іспити за українською програмою. У процесі переговорів міністерства освіти обох країн попередньо домовилися про включення українського мовного елемента в навчання. Однак, українська сторона, можливо, не до кінця зрозуміла вимоги або не виконала свої зобов'язання, оскільки підручники та фінансування для вчителів не були забезпечені.

Польська сторона не раз висловлювала готовність впровадити українську мову, але лише за умови наявності програми навчання. Міністерство освіти і науки під керівництвом Оксена Лісового обмежилося лише обіцянками, тому було вирішено самостійно розробити навчальний план. Спочатку ця програма була створена для учнів 7-8 класів, адже в цих класах передбачено вивчення другої іноземної мови, а також для ліцеїв.

Польське законодавство не встановлює точного списку мов, які можуть бути обрані як друга іноземна. Вибір мови залежить від рішень шкільної адміністрації та побажань батьків, а також від наявності кваліфікованого викладача. Основною перешкодою залишалася програма навчання, але цю проблему вдалося успішно вирішити.

Сприяння проекту та наукове консультування

На ранньому етапі розробки програми підтримку надали Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу Президента України, та Василь Мельничук, ІІІ Секретар Посольства України в Польщі. Польські лінгвісти та експерти в галузі методики викладання польської мови як іноземної, зокрема професори Пшемислав Ґембаль і Малгожата Памула-Беренс, позитивно оцінили цю ініціативу та активно сприяли їй у методологічному аспекті.

Експерти в галузі викладання української мови як іноземної - Ольга Шевчук-Клюжева, Оксана Туркевич та Олеся Палінська - щиро поділилися своїми спостереженнями та практичними напрацюваннями, що значно підвищило якість документа. Особлива вдячність висловлюється професору Ярославу Поліщуку за його рецензію на цю програму.

Проблеми з боку МОН та питання авторських прав

Виникає логічне питання: яку функцію в цьому процесі виконувало Міністерство освіти і науки України? На жаль, дії відомства, швидше за все, ускладнили ситуацію. У програмі згадуються підручники для шкіл, що обслуговують національні меншини, де українська мова викладається як друга. Мене приваблює концепція цих матеріалів: наявність підручника для вчителя, учнівського підручника та зошита, а також аудіопідтримки.

Проте виникла проблема з авторськими правами. Для використання навіть частин підручника потрібен дозвіл власника авторських прав. Відповідно до законодавства, я звернувся з проханням про надання таких прав. Спочатку звучали суперечливі заяви - мовляв, можна використовувати без дозволу, оскільки матеріал є у відкритому доступі.

Міністерство освіти і науки України звернулося до статті 22 закону "Про авторські права", що дозволяє цитування, однак експерти з Польщі попередили, що підручник не може вважатися "невеликою частиною твору". Таким чином, його використання без відповідного дозволу порушує як українські, так і міжнародні правові норми.

Одночасно я звернувся до видавництва "Ранок", і вони повідомили, що не володіють правами на публікацію. Авторські права належать фінській компанії, що профінансувала друк. Це суттєво затягнуло процес.

До розв'язання даної проблеми активно долучилися колеги з українських вишів, які активно зверталися до Міністерства освіти і науки. Завдяки цій ініціативі вдалося отримати офіційний дозвіл на основі міжнародних угод. Щиро дякую ректорам Донбаського державного педагогічного університету та Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, директору Волинського інституту післядипломної освіти, завідувачу кафедри української мови Київського університету імені Б. Грінченка, а також деканам факультетів філології Дрогобицького державного педагогічного університету та Запорізького національного університету.

Які наступні кроки?

Подальша реалізація проекту залежить від батьківських дій. Їм потрібно подати відповідну заяву до секретаріату навчального закладу. Якщо збереться не менш ніж 7 учнів, які виявлять бажання вивчати українську мову, програма буде запроваджена. Можливе внесення змін до програми: якщо в групі будуть лише українці, навчання може проходити на більш високому рівні з використанням українських підручників. Остаточне рішення про формат навчання прийматиме вчитель після оцінки мовних навичок учнів.

Значення програми

1. Організація процесу навчання української мови в Польщі.

Програма формує міцну базу для викладання української мови як іноземної в польських навчальних закладах. Це має велике значення в контексті зростаючого інтересу до української культури та численних українців, які мешкають у Польщі.

2. Багатомовність і міжкультурна комунікація

Програма орієнтована на рівень А1 з української мови, розвиває міжкультурні компетенції та медіативні навички, що сприяє глибшому розумінню української культури та зміцненню міжнаціональних зв'язків.

3. Сучасний методологічний підхід

Застосовується спіральна методика навчання, що об'єднує всі мовні компетенції: читання, слухання, усне мовлення, письмові навички, взаємодію та медіацію.

4. Актуальність у глобальному контексті

Введення української мови в якості другої іноземної мови в Польщі свідчить про збільшення її значення на міжнародному рівні, ставши прикладом для багатьох інших держав. Співробітники з Італії та Франції вже проявили активність, надсилаючи пропозиції щодо співпраці.

5. Збереження ідентичності та культурної спадщини

Для українців, що проживають за межами країни, цей крок є суттєвим для підтримки мови, традицій та зв'язків із своєю історичною спадщиною.

Як експерт у сфері мовної політики, хочу акцентувати на ще одному важливому аспекті: українська мова все активніше виступає як дійсна альтернатива російській. Ми починаємо розглядати українську як іноземну мову з глобальними перспективами. Це вже не просто захисна стратегія, а свідомий крок у напрямку збільшення її впливу на міжнародній арені.