Університети США проводять випробування нової пастки для комах, розробленої в Україні.

На початку 2024 року компанія DroneUA у співпраці з українським стартапом Mosqitter повідомила про старт розробки BEETLESS — інноваційної "розумної" пастки для контролю шкідників у сільському господарстві. Однією з ключових характеристик цього продукту є повна відсутність пестицидів, про небезпеку яких для здоров'я людини ведуться численні суперечки.

Історія співпраці почалася, коли DroneUA виходив на американський ринок. Водночас Mosqitter активно займався розширенням своєї діяльності в США. Головний офіс DroneUA, що фокусується на аграрній робототехніці, знаходиться неподалік від центру стартапу, який спеціалізується на боротьбі з комарами. Саме на перетині цих двох сфер з'явилася концепція "розумної" пастки.

Наступні два-три роки для BEETLESS будуть вирішальними. Попереду - завершення валідації технології спільно з академічними установами США. Після цього співзасновники планують залучити до співпраці великого агрохімічного гіганта на кшталт Johnson & Johnson, Avon, DuPont.

Яким чином стартап має намір співпрацювати з великими корпоративними замовниками? На якій стадії перебуває розробка на даний момент? Яка бізнес-модель знаходиться в основі проєкту? І коли очікуються перші комерційні угоди? Видання Mind дізналося більше про ініціативу BEETLESS.

BEETLESS взяла за основу девайс, що вже працював на базі Mosqitter. Прототипи нових пристроїв виготовили на базі DroneUA, інженерію й дизайн розробляли Mosqitter. Виробництво розташоване в Україні.

"Спілкування між командами триває близько двох років. Колеги мають дійсно величезну експертизу в цій галузі. Це не лише технічні знання, а й комунікація з науковцями, патентування та реєстрація інтелектуальної власності, а також робота зі стейкхолдерами по всьому світу", - говорить засновник DroneUA Валерій Яковенко.

Під час роботи над проектом команда усвідомила, що фактори, які приваблюють комарів, можна використовувати для виявлення специфічних видів шкідників у сільському господарстві. "Ми змогли визначити фізико-хімічні характеристики, які справді ефективні. Це нагадує процес, подібний до відкриття Едісона: потрібно спробувати безліч варіантів, перш ніж знайдеться оптимальний. Проте в нашому випадку ми вже знали, що технологія працює, залишалося лише її вдосконалити", - зазначає Яковенко.

Перший зразок було розроблено у вересні минулого року, і на це знадобилось всього два місяці. У жовтні його продемонстрували на конференції в Сакраменто, США.

"Це один із перших внутрішніх стартапів в нашому портфелі. Він розвивається за принципом венчурної індустрії. Наше завдання зараз - верифікувати ідею, провести дослідження й оцінити її потенціал. Комерційне масштабування хочемо реалізувати разом із гігантами", - зазначає Яковенко.

Пастка містить атрактант, що приваблює цільових комах. Система вентиляторів створює повітряний потік, який затягує шкідників усередину мішка, де вони висихають природним шляхом.

"Ми застосовуємо низку різноманітних факторів для залучення комах: це включає в себе довжину світлових хвиль, феромони, звукові частоти та специфіку їхньої поведінки, що дозволяє нам ефективно їх приваблювати і ловити. При цьому ми не використовуємо жодних пестицидів чи хімічних засобів," - зазначає Олександра Афанасьєва, генеральний директор BEETLESS.

Тип комахи впливає на фізико-хімічні характеристики пристроїв, що будуть застосовуватися для їх приваблення. "Це наш 'секретний інгредієнт' у технології", - зазначає генеральний директор.

За її словами, унікальність розробки в тому, що інші наявні на ринку технології здебільшого орієнтовані на моніторинг: пастки фіксують рівень популяції шкідників і допомагають планувати внесення пестицидів. "Натомість наш пристрій розв'язує проблему комплексно - від детекції до дії. Прямого конкурента поки що не бачимо", - пояснює Афанасьєва.

Ця технологія здатна ефективно зменшувати чисельність шкідливих комах, які вже встигли оселитися на певній території. "Це дає змогу уникнути поширення проблеми або навіть повністю її вирішити. Наприклад, у випадку Mosqitter, зниження популяції комарів досягає 92%", - зазначає вона.

Уловлені шкідники згодом можуть бути перероблені на корм для аквакультури або птахівництва.

В даний момент технологія проходить фінальну верифікацію ефективності з участю університетів США та українських дослідників. "Для виходу на американський ринок необхідне академічне підтвердження результатів, тому ми зосередилися на співпраці з університетами," - зазначає Афанасьєва.

У жовтні 2024 року організація ініціювала низку пілотних проєктів. Перший з них був реалізований у Бразилії у співпраці з місцевими партнерами, зокрема одним із провідних виробників апельсинового соку. У полях були встановлені пастки, а бразильські ентомологи займалися моніторингом їхньої ефективності.

"Важливо враховувати, наскільки заражена локація. Псиліди - небезпечні шкідники, їхню популяцію на комерційних полях пригнічують пестицидами. Навіть у таких умовах бачимо, що шкідники добре реагують на компоненти, закладені в картридж нашого пристрою", - коментує вона.

Наступний етап випробувань проходитиме у Флориді, на територіях, де дерева не піддавалися обробці пестицидами. "Ми прагнемо виявити, чи наша технологія здатна значно знизити чисельність псилідів без використання додаткових засобів. Це критично важливий етап нашого дослідження," - зазначає Афанасьєва.

Ще один проект зосереджений на протистоянні Spotted Lanternfly — інвазивному шкіднику, який становить загрозу для садів і виноградників на Східному узбережжі США. "Департамент сільського господарства США (USDA) виділяє значні ресурси для контролю за розповсюдженням цього виду," – зазначає Афанасьєва.

Компанія адаптує свою технологію під цей вид шкідників. "Змінюємо формфактор пасток, оскільки ця комаха має більший розмір і на різних стадіях розвитку поводиться по-різному. Зараз тривають тестування. Сподіваємося, що до III кварталу 2025 року в нас буде ефективне рішення", - зазначає СЕО BEETLESS.

Стартап базується на досвіді материнської компанії DroneUA, яка впроваджує сервісну модель. "Ідеальне партнерство з агросектором виникає, коли можна запропонувати сервіс, що гармонійно вписується в традиційну бізнес-модель агробізнесу, а також оцінити його вплив на EBITDA компанії", - зазначає Яковенко. Він також підкреслює, що вартість і цінність рішення не визначаються лише одним пристроєм, а формуються завдяки злагодженій роботі мережі пасток, які охороняють сільськогосподарські території.

Стартап також націлений на співпрацю з державними ініціативами, спрямованими на боротьбу з інвазійними комахами. "У Сполучених Штатах ця проблема регулюється на рівні законодавства: між певними штатами існують карантинні заходи, що обмежують транспортування сільськогосподарської продукції з метою запобігання поширенню шкідників. Державні програми відіграють критично важливу роль у боротьбі з інвазійними видами. Наша технологія має потенціал стати потужним інструментом у цій боротьбі," - зазначає генеральний директор DroneUA.

Ось чому, за його словами, компанія активно взаємодіє з університетами та державними органами. По-перше, це служить зв'язком між бізнесом і державними структурами, які формують політику у сфері боротьби зі шкідниками. По-друге, це забезпечує академічну перевірку технології, що дозволяє засвідчити її ефективність та відповідність регуляторним стандартам.

Засновники команди повідомляють, що вже отримують запити від потенційних клієнтів. "Однак наразі наш пріоритет – проведення досліджень та валідації. Ми не бажаємо брати на себе зобов'язання за комерційне впровадження технології без надійної академічної основи. Тому кожен запит розглядається окремо: ми аналізуємо проблему, вид шкідника та можливі рішення", – зазначає Яковенко.

У випадку, якщо запит не узгоджується з актуальними дослідженнями фірми, стартап готовий запропонувати клієнтам можливість фінансування окремих дослідницьких проєктів. "Це може бути ініціатива на суму від $10 000 до $20 000, спрямована на детальний аналіз конкретного саду або шкідника. Ми не можемо охоплювати все одразу, тому акцентуємо увагу на кількох видах шкідників," - зазначають засновники.

Після отримання академічного підтвердження своєї ефективності, компанія буде готова до розширення. "Ми прогнозуємо, що протягом двох-трьох років до нас звернуться представники хімічних компаній, які займаються продажем пестицидів, і запропонують долучитися до нашого проєкту. Ми залучатимемо інвестиції там, де вже є учасники хімічної галузі", - ділиться своїми планами Яковенко.

Термін підтвердження ефективності рішення залежить від типу шкідника. "Наприклад, псиліда активна майже цілий рік, тоді як Spotted Lanternfly має чітку сезонність. Розраховуємо, що у 2025 році пройдемо повний цикл тестувань цього шкідника. Очікуємо, що наступного року зможемо представити конкретні результати для виходу на комерційний рівень", - резюмує Афанасьєва.