Освітня референтура Світової федерації українських жіночих організацій у співпраці з партнерами організувала міжнародну науково-освітню конференцію "Миклухо-Маклай: між народами і континентами". Захід був приурочений до 180-річчя з дня народження видатного дослідника українського походження.
Про це Укрінформу повідомила очільниця освітньої референтури СФУЖО, регіональна віцепрезидентка Світового конгресу українців Наталія Пошивайло-Таулер (Австралія).
Захід відбувся 30 жовтня в онлайн-форматі та об'єднав науковців, освітян, музейників, студентів, краєзнавців і представників українських громадських організацій із десяти країн світу та дванадцяти міст України.
Головною темою наукового обговорення стало переосмислення спадщини Миколи Миклухи-Маклая (1846-1888) у контексті його українського походження, міжнародної наукової діяльності та гуманістичних поглядів.
Організатори наголосили на необхідності досліджувати українське коріння вченого та повертати український вимір його біографії у світовий науковий і культурний простір. "Повернення таких фігур є нашою новою культурною реконкістою", - зазначила ініціаторка конференції Наталія Пошивайло-Таулер.
Микола Миклухо-Маклай походив по батьківській лінії з українського козацького роду Миклух. Його батько народився у Стародубі, історично пов'язаному з українськими землями. Родинна історія дослідника також пов'язана з Малином на Житомирщині, який він відвідав у 1886 році.
Одночасно вчений здобув міжнародну популярність завдяки своїм дослідженням у Новій Гвінеї, Океанії та Австралії. Його наукові роботи охоплювали широкий спектр дисциплін, включаючи географію, антропологію, етнографію, природознавство та морську біологію. Значне місце в його спадщині займають гуманістичні ідеї, зокрема віра в рівність усіх людей, незалежно від їх расового походження, а також акцент на повазі до культур корінних народів.
З привітаннями до присутніх на конференції виступили голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк, виконувач обов'язків президента Українського географічного товариства В'ячеслав Олещенко та голова організаційного комітету Наталія Пошивайло-Таулер.
До організації конференції та партнерської співпраці долучилися СФУЖО, СКУ, Українське географічне товариство, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Малинський історико-краєзнавчий музей, історико-краєзнавчий меморіальний комплекс у Гамарні, Союз Українок Вікторії та Союз Українок Естонії.
У заході конференції брали участь делегати з інших українських вищих навчальних закладів, а також представники наукових і культурних організацій.
Програма охоплювала дослідження українського походження Миклухи-Маклая, його географічних експедицій, внеску в природничі науки, антропологію та морську біологію. Окремі доповіді були присвячені питанням колоніалізму, прав людини, збереження архівів, музейних колекцій, українській літературній спадщині та використанню сучасних технологій у географічних дослідженнях.
Особливу увагу було зосереджено на австралійському етапі життя вченого. У 1878 році Миклухо-Маклай прибув до Сіднея, де активно співпрацював із місцевими науковими колами. Завдяки його зусиллям у 1881 році в Ватсонс-Бей була заснована морська біологічна станція, історична будівля якої дійшла до наших днів.
У доповіді "Австралійська спадщина Миклухо-Маклая" Наталія Пошивайло-Таулер представила результати дослідження австралійських архівів, наукових колекцій, родинних матеріалів і ролі дружини вченого Маргарет Емми Робертсон у збереженні його спадщини.
Окремо учасники звернулися до творчості українських письменників Австралії Дмитра Нитченка та Пилипа Вакуленка, які сприяли збереженню пам'яті про дослідника в українському культурному середовищі. Учасники наголосили, що спадщина Миклухи-Маклая є важливою сторінкою історичних зв'язків України з Австралією та країнами Океанії.
Представники Українського інституту національної пам'яті підкреслили важливість співпраці з українською діаспорою в Австралії для поширення знань про спадщину Миклухи-Маклая та інших видатних українців, які мають зв'язки з цим регіоном.
Організатори конференції акцентували увагу на тому, що відновлення українського аспекту біографії вченого не лише не зменшує його міжнародну значущість, а навпаки, допомагає глибше осмислити історію світової науки.
Після завершення конференції планується видання збірки електронних статей. Учасники висловили бажання продовжити міжнародну співпрацю, досліджувати архівні документи та сприяти популяризації наукової спадщини Миклухи-Маклая.
За інформацією Укрінформу, в суботу, 31 жовтня, в контексті Європейського форуму української діаспори "Аугсбург 2026" відбулися Річні збори Європейського конгресу українців, на яких було затверджено план заходів на 2027 рік.
#
