Чи отримають українці дозвіл на "короткоствол"? У Раді оцінили ймовірність та окреслили умови.

Народні депутати не вагаються голосувати, але чи готова до цього поліція?

Це не лише дебати про "короткоствол", а й конкретні дії: після теракту в Києві міністр внутрішніх справ разом із силовими структурами звертається до відповідного комітету, де розглядатимуть питання цивільної зброї на фоні невдалої реакції поліції. У стінах парламенту немає єдності – думки варіюються від категоричного відторгнення до підтримки, але з умовою жорсткого контролю і зміни норм самооборони. Саме на цьому перетині – політики, безпеки та державної відповідальності – нині формується майбутнє закону про зброю.

"Телеграф" звернувся до депутатів, які мають вплив на це право, щоб дізнатися, чи готові вони вносити зміни до законодавства.

В Україні, як відомо, відсутній офіційний закон, що регулює цивільну вогнепальну зброю. Натомість існує так званий квазізакон — наказ МВС №622, який визначає правила щодо придбання, зберігання, обліку, транспортування та використання вогнепальної, пневматичної та холодної зброї.

Звичайно, нардепи неодноразово намагалися змінити ситуацію. Найближче до фінішу дійшов законопроєкт про право на цивільну вогнепальну зброю №5708, який у переддень повномасштабного вторгнення навіть був проголосований у першому читанні. Та на цьому все.

Як зазначали аналітики та парламентарі, основною перешкодою стало становище Міністерства внутрішніх справ, яке не бажає надати громадянам можливість володіти "короткоствольною" зброєю.

— Я сумніваюся, що цей законопроєкт буде ухвалений, оскільки міністр та міністерство в цілому висловлювали рішучий опір щодо короткоствольної зброї. Цей законопроєкт уже давно лежить без руху у комітеті перед другим читанням, — зазначає у розмові з "Телеграфом" народна депутатка, членкиня комітету з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик.

Втім, після теракту в столиці міністр внутрішніх справ Ігор Клименко виступив із несподіваною заявою: "Вважаю, що люди мають отримати право на збройний самозахист", -- підкреслив Клименко.

Міністр повідомив, що в найближчому майбутньому планується організувати експертні дискусії, в яких візьмуть участь народні депутати, представники громадськості, журналісти та ветерани. Це необхідно для підготовки остаточної редакції законопроєкту щодо цивільної зброї.

За інформацією "Телеграфу", міністр МВС разом з очільниками Нацполіції, ДБР та Офісу генпрокурора 27 квітня прийдуть на засідання профільного комітету, де розкажуть депутатам, що сталося під час теракту в Києві і як запобігти таким випадкам у майбутньому. Питання короткостволу для цивільних також обговорюватимуть.

Цей комітет буде закритим, але вже було чимало аналогічних. Ситуація з підготовленістю поліції залишається серйозною проблемою. Ми не можемо збиратися для обговорення кожного окремого випадку. Висловлення міністра щодо права на збройний самозахист наразі сприймається більше як спроба уникнути критики за дії поліції, яка не змогла захистити цивільних і втікала. Це своєрідна "кістка" для суспільства. Потрібно приймати чіткі рішення, а не створювати ілюзію активності. Якщо поліція не готова до війни, то хоча б в тилу вони повинні виконувати свої обов'язки належним чином, -- зазначає Яцик.

Проте стверджувати, що відсутність законодавства щодо цивільної вогнепальної зброї можна пояснити лише позицією Міністерства внутрішніх справ, виглядає дещо парадоксально. Врешті-решт, міністерство функціонує в рамках законів, які ухвалюються парламентом, а не навпаки. Справжня проблема полягає в тому, що навіть серед народних депутатів, і то на рівні окремого комітету, не існує єдиного погляду на це питання.

Я завжди був рішуче проти легалізації вогнепальної зброї. Держава повинна нести відповідальність за безпеку своїх громадян, і перекладати цю відповідальність на плечі населення – це не вирішення проблеми. Якщо державні інституції не виконують свої обов'язки належним чином, необхідно зрозуміти причини цього й знайти шляхи для покращення, – зазначив у коментарі для "Телеграфу" народний депутат від "Слуги народу", член комітету з питань правоохоронної діяльності Максим Бужанський.

-- Формула, на жаль, діє так: більше зброї -- більше загиблих. Ми бачили нещодавно, у США був черговий випадок шутінгу: вісім загиблих дітей (19 квітня в штаті Луїзіана стрілець відкрив вогонь по дітях, -- Ред.). І кожного дня таке відбувається. Хоча США -- країна з найбільшою кількістю зброї на душу населення.

Крім того, депутат звертає увагу на те, що двоє патрульних, які покинули місце теракту, мали при собі вогнепальну зброю.

Вони були уповноважені використовувати цю зброю і мали належну підготовку, але це не принесло їм жодної користі. Це свідчить про те, що прості рішення можуть призводити до безвиході. Я поділяю думку більшості народних депутатів, які рішуче виступають проти цього, -- підсумовує Бужанський.

На іншому кінці цього обговорення знаходяться народні депутати, які мають кардинально іншу точку зору.

-- За мирних часів я була активним противником легалізації короткоствольної зброї для цивільних. Та з початком повномасштабного вторгнення, залученням цивільних до підрозділів ТРО, я переглянула свою думку, -- зазначає Юлія Яцик.

"Чим раніше ми надамо громадянам України можливість у визначених рамках, процедурах та політиках отримати право на володіння зброєю, тим швидше забезпечимо безпеку в кожному українському місті", — зазначає в інтерв'ю "Телеграфу" народний депутат від монобільшості, член комітету з національної безпеки та оборони Олександр Федієнко.

Особлива точка зору у представників "центристів" у парламенті.

-- Це не питання того, що мені шкода як народному депутату проголосувати. Я хочу почути від правоохоронної системи, всього державного механізму, чи здатні вони забезпечити безпеку і правопорядок у громадських місцях, якщо кожен громадянин України (який досяг певного віку) буде мати право на придбання і носіння короткоствольної вогнепальної зброї, -- коментує виданню член комітету з питань правоохоронної діяльності, нардеп від монобільшості Олександр Бакумов. -- На сьогодні громадяни України і так мають право на зберігання та придбання вогнепальної зброї. Ми говоримо про нарізну, гладкоствольну, комбіновану зброю -- це все вогнепальна зброя. Якщо ж ми говоримо про короткоствольну вогнепальну зброю, чи ми здатні забезпечити безпеку в супермаркетах, торговельних центрах, школах, університетах?

Згідно з висловлюванням Бакумова, посилання на американський досвід у цьому випадку є недоречним.

У Сполучених Штатах доступ до будь-яких закладів зі зброєю заборонено, оскільки всюди встановлені металошукачі: у великих торгівельних центрах, навчальних закладах, судах та адміністративних установах. Кожен громадянин проходить повний контроль. Чи готові ми до такого підходу? У мене виникає запитання до представників правоохоронних органів: чи готові ви зустріти ці виклики і взяти на себе відповідальність перед українським суспільством? – підкреслює депутат.

Нардепи одностайні в одному: Україні необхідний закон про зброю, а не просто наказ Міністерства внутрішніх справ.

Дискусія, яка періодично стає актуальною, має бути переведена в законодавчу площину та систематизована. Необхідно підходити до цього питання з максимальною обережністю, аби добрі наміри не призвели до негативних наслідків, і щоб ми могли професійно вирішити дану проблему, -- зазначає в інтерв'ю нардепка від фракції "ЄС", член комітету з національної безпеки Ірина Фріз.

Але "фахово" -- це як? Яким повинен бути такий закон?

— Необхідно запровадити жорсткий і всебічний контроль, — стверджує Юлія Яцик. — Мова йде не про автоматичне продовження дозволів за 300 доларів, а про реальне проходження всіх процедур і експертиз для отримання дозволів на носіння такої зброї. Потрібні чіткі механізми для зберігання та транспортування, а також проактивна діяльність поліції для виявлення нелегальної та трофейної зброї, якої зараз у населення є велика кількість.

Окрім того, ухвалення лише одного спеціалізованого закону недостатньо, адже право на збройний самозахист охоплює не лише можливість носити зброю. Також необхідні істотні зміни в Кримінальному кодексі.

У розділі, що стосується обставин, які виключають кримінальну відповідальність, обговорюються питання необхідної оборони, уявної оборони та крайніх обставин. Якщо особа вживає заходів для захисту свого життя і, застосовуючи зброю, позбавляє життя іншого, вона не може бути притягнена до кримінальної відповідальності. Це робиться для захисту тих, хто може стати жертвою злочинних дій, і щоб не ставити під сумнів правомірність їх дій у ситуаціях, що потребують оборони. Поняття необхідної оборони вимагає переосмислення, щоб чітко визначити, що є перевищенням межі самооборони. Якщо ми правильно систематизуємо цю інформацію і донесемо її до українського суспільства, я впевнений, що люди відчуватимуть себе більш впевнено під час загрози, - підсумував Олександр Бакумов.