До складу Керівного комітету ЮНЕСКО з питань якості освіти входять лише 12 країн з усього світу. Цей орган виконує важливу роль у визначенні основних напрямків розвитку освіти на глобальному рівні, координує міжнародні ініціативи та контролює реалізацію Цілі сталого розвитку №4 "Якісна освіта". Протягом 2026-2027 років Україна, у партнерстві зі Словаччиною та Радою Європи, представлятиме регіон Східної Європи у цій важливій сфері.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством освіти і науки України, рішення про прийняття України було ухвалено після робочого візиту української делегації до Парижа. Цей комітет займається координацією міжнародних освітніх проєктів та встановлює основні глобальні пріоритети фінансування в сфері освіти.
Під час засідання українська делегація презентувала унікальний досвід -- функціонування системи освіти в умовах широкомасштабної війни. Ішлося про те, як забезпечити безперервне навчання навіть під час постійних безпекових викликів, коли школи руйнуються ракетами, а діти змушені вчитися в укриттях.
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підкреслив: "Залучення України до Керівного комітету ЮНЕСКО означає не лише отримання ресурсів та партнерств. Ми ділимося нашим досвідом, формуємо глобальний порядок денний у сфері освіти на після 2030 рік і виступаємо за підтримку країн, які, як і Україна, стикаються з війнами та кризовими ситуаціями".
Після засідання комітету, українська делегація долучилася до Саміту з трансформації освіти +4 (TES+4), на якому зібралися близько 40 міністрів освіти та представники ООН. Основними питаннями обговорення стали зміцнення витривалості освітніх систем у умовах криз, пошук надійних фінансових джерел та розробка нової глобальної освітньої стратегії на період після 2030 року.
Нові домовленості з міжнародними партнерами
Під час свого візиту команда Міністерства освіти і науки провела ряд зустрічей з міжнародними партнерами. З міністром освіти Фінляндії Андерсом Адлєркройцем обговорювали подальшу підтримку реформ, що стосуються Нової української школи та системи шкільного харчування. Окрім цього, відбулися переговори з представниками Європейської комісії, ЮНЕСКО, ініціативи Education Cannot Wait, а також делегаціями урядів Латвії та Фінляндії.
Особливою подією стала презентація виставки "Одна парта. Два сліди" в штаб-квартирі ЮНЕСКО, яка була реалізована за підтримки першої леді Олени Зеленської. Ця експозиція висвітлює наслідки російської агресії для української освітньої системи, зокрема зруйновані навчальні заклади та щоденні виклики, з якими стикаються діти, вчителі та громади в Україні.
Що членство в комітеті означає для української освіти
Досі Україна мала змогу лише брати участь у міжнародних дебатах щодо освіти. Тепер наша країна здобула реальний вплив на ухвалення рішень, які формуватимуть розвиток освітніх систем у всьому світі після 2030 року. Україна отримує нові можливості для партнерства, доступ до фінансових ресурсів та шанс поділитися своїм досвідом функціонування освітньої сфери в умовах війни. Модель безперервного навчання, розроблена в Україні під час кризових ситуацій, може стати прикладом для багатьох країн, які стикаються з військовими конфліктами.
Раніше портал Знай інформував, що "Школа суспільного гіда", створена КМДА, розпочинає безкоштовні курси з можливістю отримання міжнародних сертифікатів.
Наш портал також повідомляв про реальні витрати на школу, які коливаються від 1,5 до 12 тисяч гривень.
#Ліс #Україна #Школа #Організація Об'єднаних Націй #Російська мова #Міністерство освіти і науки України #Фінляндія #Українська гривня #Словаччина #Стратегія #Київська міська державна адміністрація #Європейська комісія #Латвія #Агресія #Розмова #ЮНЕСКО #Східна Європа #Рада Європи #Криза #Держава (політика) #Цілі сталого розвитку
