Тридцятирічний режим Лукашенка перетворив Білорусь на місце, де панує страх і репресії. Будь-яка спроба виступити проти тиранії цього посіпаки Путіна може призвести до арешту. Люди зникають безслідно, а хвиля протестів проти фальсифікації президентських виборів 2020 року завершилася масовими затриманнями, катуваннями і навіть вбивствами. Тисячі білорусів змушені були шукати притулку за кордоном, більше тисячі з них воюють на стороні України. Ані ми, ані вся Європа не зможуть почуватися в безпеці, поки біля керма країни, з якою нас є спільний кордон в понад 1000 км, залишається одержимий владою диктатор. Як можна змінити цю ситуацію?
Розпочни з основ. Записи "експерта з Білорусі".
Недавно на одному з престижних заходів мене охрестили "білоруським експертом". Чесно кажучи, я вже не перший рік слідкую за подіями в Білорусі та за білоруською діаспорою в інших країнах. І ряд останніх важливих подій мене активно хвилює та зацікавлює.
Наприкінці 2022 року я публічно запропонував формулу "Без демократичної Білорусі немає безпечної Європи". Її радо підхопили діячі білоруських демократичних сил (мені не шкода), проте є і тривожні тенденції: у березні 2024 року на конференції Кастуся Калиновського у Сеймі Литовської Республіки про ситуацію у Білорусі з усіх гостей акцентовано говорив лише я. Наводжу цей приклад для розуміння ситуації.
Ось що ми маємо на даний момент:
- Понад 30 років правління Лукашенка, особистий кремлівський налигач якого стає дедалі коротшим;
- Співучасть Білорусі в агресії зіпсувала білорусько-українські відносини, у Литві ворожі їй спецслужби вправно розігрують карту "литвінізму", Польща реагує переважно реактивно, а не проактивно;
Сотні тисяч громадян Білорусі (конкретна кількість невідома), які виїхали з країни після протестів 2020 року, оселилися переважно в країнах Європейського Союзу.
Більше тисячі білорусів-добровольців взяли до рук зброю, щоб обороняти Україну від російської агресії, і багато з них, на жаль, втратили життя в цьому бою.
Несподівані удари по білоруській еміграції: депортація з В'єтнаму колишнього активіста Василя Веремейчика, вимушене закриття через деанонімізацію кількох джерел телеграм-каналу "Білоруський Гаюн", а також загадкове зникнення спікерки Координаційної Ради демократичних сил Білорусі Анжеліки Мельникової.
Зникнення Мельникової слід сприймати не лише як тривожний сигнал, а й як заклик до дій для тих, хто виступає проти Лукашенка — принаймні, для тих, хто усвідомлює себе в цій ролі і готовий вийти за межі статусу просто спаринг-партнерів режиму, що панує в Білорусі. Ця подія має значно глибше значення, ніж символічна інавгурація Лукашенка на пост президента 25 березня, в День Волі. Модель "координаційної монархії", запропонована під час серпневої конференції "Нова Білорусь", не виправдала сподівань, а помітне скорочення фінансування з боку західних донорів поки що не спонукало біло-червоно-білий табір до активніших дій.
Поки в Білорусі не з’явиться навіть пострадянська форма демократії, з усіма її недоліками і проблемами, сусідні країни не можуть почуватися у безпеці. Лукашенко, що має авторитарний характер, продовжуватиме виконувати роль геополітичного союзника Путіна, прагнучи зберегти свою владу. Кремль розглядає Білорусь як стратегічний плацдарм, що створює військово-політичні загрози для України, Польщі та Литви. Виникає важливе питання: як Литва, Польща та Україна оцінюють ситуацію в Білорусі? Чому за п’ять років з моменту створення Люблінського трикутника питання Білорусі досі не стало пріоритетним у діяльності учасників цього проєкту?
Я впевнений, що обмін українським досвідом може стати корисним для білоруського суспільства. Хоча наші реформи, визнаємо, не були ідеальними, Україна залишається найближчою за розумінням до Білорусі. Це особливо важливо, якщо ми не прагнемо остаточно підпорядкувати Білорусь Кремлю. Тому вкрай необхідно шукати креативні підходи до популяризації нашого досвіду, уникаючи надмірно повчальних тонів.
Питання децентралізації, національного відродження, декомунізації можуть стати підгрунтям для ефективної співпраці. Стипендії для білоруських студентів, вивчення історії та мови Білорусі в українських університетах, переклад та видання книжок білоруських авторів в Україні - все це лежить на поверхні, це мастхев "м'якої сили" у підходах до сусідньої держави, з якою Україна має понад 1000 кілометрів спільного кордону. Який сьогодні виглядає наче лінія фронту, щоправда, без активних бойових дій.
Що у цій ситуації можна порадити насамперед громадянам Білорусі, які опинилися за кордоном? Мої поради - не істина в останній інстанції, проте позиція людини, яка намагається розуміти білорусів:
1. Швидко сформувати "міф 2020 року", поки безпосередні учасники протестів ще не адаптувалися в країнах, де вони зараз знаходяться, і активно поширювати його в Білорусі через всі можливі комунікаційні канали.
2. Провести аналіз роботи білоруських демократичних сил, трансформувати управлінську модель так, щоб представницька демократія набула більшої ваги.
3. Сформулювати свою ідентичність як противагу Лукашенку, принаймні для тих, хто наразі займає відкриту позицію стосовно подій у Білорусі.
4. Розробити стратегію поширення "білорушчини" серед громадян Білорусі, які перебувають у вигнанні, для підтримки зв'язку з білорусами, що залишилися на території країни.
5. Спілкуватися з сусідніми країнами щодо остаточного формування політичної ідентичності білоруської нації.
6. Визнати глобальний аспект білоруської політичної нації, що виникає через масову еміграцію, та використовувати це на користь.
7. Створити Агентство розвитку Білорусі, яке опікуватиметься стратегічними питаннями перспективного розвитку країни:
Розробити стратегію для приватизації державних активів та ініціювати програми економічного зростання.
Перетворити девіз "Живе Білорусь!" у концепцію європейської безпеки.
Відновити обговорення теми військово-політичного нейтралітету та європейського курсу у політичному дискурсі.
Розпочати з нуля завжди нелегко. Тим не менш, білоруська спільнота все ще має потенціал для швидкого відновлення та реанімації, незважаючи на складні умови в країні. Проте, відсутність істотних змін у діяльності біло-червоно-білих може призвести до ще більшого загострення кризи.
#Росія #Європа #Студент #Концтабір #Україна #Володимир Путін #Польща #Бойові дії #Арештуйте. #Білорусь #Демократія #Європейський Союз #Агресивна війна #2010 Президентські вибори в Україні #В'єтнам #Диктатор. #Литва #Експерт #Депортація #Московський Кремль #Інавгурація #Еміграція #Катування #Олександр Лукашенко #Монархія #Білоруси #Сейм #День Свободи (Білорусь) #Костянтин Калиновський #Режим #Президент Білорусі #Фальсифікація.
